Сприйняття, його види та властивості

В оточуючому світі існують не окремі властивості самі по собі, а предмети, речі, явища: не звуки, а предмети і явища, які від­творюють звук; не світло, а предмети, які світяться; не запахи, а об'єкти, що пахнуть. Тому на основі відчуттів повинен будува­тися процес більш високого рівня, як процес відображення пред­метів в цілому, в сукупності їх властивостей, інакше пізнання світу буде неможливим. Таким пізнавальним процесом є сприймання.В основі сприймання лежать відчуття, але сприймання не зводиться до суми відчуттів. Ми сприймаємо, наприклад, класну дошку, а не суму зеленого кольору, твердості, прямокутності

Сприймання -це психічний процес відображення в мозку предметів і явищ в цілому,в сукупності всіх їхних властивостей та якостей при без посередній дії на органи чуття людини.

Візуал - я бачу

Аудіал - я чую

Кінестет - я відчуваю

 

 

Сприйняття залежить від:

- стану рецепторів;

- провідних шляхів;

- коркового (мозкового) кінця аналізаторів;

- свідомості;

- уваги;

- емоцій;

- життєвогодосвіду

- гормонального фону

- стереотипів

- установок

- упереджень

- статі,віку...

Властивості сприйняття:

цілісність: у результаті сприйняття завжди виникає цілісний образ предмета, який володіє різними ознаками, цілісний образ предмета виникає навіть тоді, коли відображаються лише окремі властивості або частини предмета
осмисленість: сприйняття завжди пов'язане з мисленням, з розумінням суті предмету, віднесенням його до певної категорії
константність: відносне сталість деяких властивостей сприймаються предметів при зміні умов сприйняття
вибірковість: переважне виділення одних предметів або їх ознак в порівнянні з іншими.

Види сприймання

В залежності від переважної ролі того або іншого аналізатора в структурі образу:

-зорові

-слухові

-дотикові

-нюхові

-смакові

В залежності від провідних аспектів об'єкта, що сприймаються:

сприйняття часу -відображення тривалості, швидкості і послідовності явищ дійсності.

сприйняття простору (відображення величини, форми, об'ємності і видалення предметів);
сприйняття рухів відображення віддаленості предметів, швидкості і напряму їх переміщення).

Сприйманнякольорівтаїхвпливнапсихікулюдини

Сірий – нейтральний – відчуженість від оточуючого

Зелений – заспокійливий – стабільність, самоствердження

Червоний – збуджуючий – енергійність, нестримність

Жовтий – стимулюючий – життєва сила

Синій – заспокійливий - покій та пасивність

Чорний – пригнічуючий – відгородження, підвищена самоповага, в деяких випадках свідчить про депресію

Порушення сприймання:

Ілюзії: помилкове сприйняття або помилкове трактування реальних зовнішніх подразників (фізичні, фізіологічні, психічні).

 

 

 

Галюцинації: помилкове сприйняття неіснуючих сенсорних стимулів, при цьому може мати місце (але не обов’язково) маячне трактування галюцинаторнихпереживань. Галюцинації вказують на наявність психозу лише в тому випадку, коли вони пов’язані з порушенням оцінки реальної дійсності.

(Образ який виникає в свідомості без зовнішнього та внутрішнього подразника-шизофренія,вживання наркотиків,гіпноз…)

ПАМ’ЯТЬ: ВИДИ ТА ФОРМИ

Пам’ять (від грецьк. – mnema) – це здатність до фіксування, зберігання

Відтворення і забування різноманітного досвіду та інформації.

Богиня Мнемосіна, персоніфікована Пам'ять, сестра Кроноса і Океана – мати всіх муз. Вона володіє Всевіданням: згідно з Гесіодом (Теогонія, 32 38), вона знає «все, що було, все, що є, і все, що буде».

Коли поетом опановують музи,він п'є з джерела знання Мнемосіни, це значить,перш за все, що він торкається допізнання «витоків», «початків».

ПАМ’ЯТЬ - психічний процес, який полягає в накопиченні, закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

 

Основні процеси пам’яті:

ž Запам’ятовування інформації (фіксація); (утворення нових нервових зв язків)

ž Збереження або утримання інформації (ретенція);

ž Відтворення інформації (репродукція);

ž Забування інформації.(руйнування нервових зв язків)

 

Види пам’яті

За тривалістю збереження інформації:

— сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні;

— короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини;

— довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;(навіть все життя)

— оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.(формування певного навику)

— генетична пам ять—(генокод)

Люди відрізняються за типами пам’яті:

— люди з наочно-образним типом, добре запам’ятовують наочні образи, колір предметів, звуки, обличчя і ін.;(творчі особистості,тонка душевна організація)

— люди з словесно-логічним типом пам’яті, добре запам’ятовують словниковий, нерідко абстрактний матеріал: поняття, формули, символи і ін.;(домінує ліва півкуля) –практ. роб.

— люди з емоційним типом пам’яті, добре запам’ятовують пережиті ними почуття. (домінує права півкуля)

 

Запам’ятовування

За ступенем активностілюдини:

ž Мимовільне (пасивне);(без участі волі та свідомості: діти до 3-х років мають мимовільну пам ять)

ž Довільне (активне).(за учасю волі і свідомості)

Залежно від зв’язків,за якими відбувається запам’ятовування:

ž Механічне (“зазубрювання”);

ž Смислове (логічне). (вибудовуються складні логічні ланцюги)

Якість і міцність запам’ятовування обумовлюються:

ž Видом запам’ятовування.

ž Інтересом до того, що запам’ятовується.

ž Вольовим зусиллям.

ž Установкою на час.

ž Орієнтацією на міцність.

ž Застосуванням спеціальних прийомів мнемотехніки.

 

 

Збереження інформації

Виділяють:

ž Короткочасну пам’ять: декілька секунд – 1-2 доби;

ž Довготривалу – місяці – роки;

ž Різновид короткочасної є оперативна пам’ять.