Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь
FAQ
Написать работу

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу

Пізнавальні психічні процеси: відчуття,їх класифікація

↑

Стр 1 из 3Следующая ⇒

План

1. Пізнавальні психічні процеси: відчуття,їх класифікація

2. Сприйняття, його види та властивості

3. Пам’ять: види та форми.

4. Уява, її види. Розвиток уяви.

ПІЗНАВАЛЬНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ: ВІДЧУТТЯ,ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Пізнавальна діяльність — це процес відображення в мозку людини предметів та явищ навколишньої дійсності. Відображення реальності в людській свідомості може відбуватися на рівні чуттєвого та абстрактного пізнання.

ВІДЧУТТЯ

Відчуття є первинною формою орієнтування організму в навколишньому світі (тварини відображають окремі якості предметів і явищ) та вихідною формою розвитку пізнавальної діяльності (новонароджена дитина в перші дні життя реагує лише на окремі властивості предметів).

Відчуття це відображення в корі головного мозкуокремих властивостей предметів та явищ матеріального світу, що діють у конкретний момент на органи чуття людини.

Відчуття є найпростішим пізнавальним психічним процесом

Відчуття дають інформацію про зміни, які відбуваються у власному тілі та у навколишньому середовищі.

Відчуття виникає як реакція нервової системи на той чи інший подразник і має рефлекторний характер.

Відчуття

Об’єктивні суб’єктивні

відображення залежать від стану

зовнішнього подразника нервової системи

індивідуальних,

особливостей людини

Властивості відчуттів

1. Сенсибілізація – підвищена чутливість до подразників.

2. Габітуація – звикання до подразника, а тому він перестає діяти на ЦНС.

3. Адаптація – зміна чутливості внаслідок тривало діючого подразника (3 – 4 доби).

4. Сінестезія – дія подразника на один з органів відчуття викликає відчуття з іншого органу чуття (кольоровий слух, кольоровий нюх).

5. Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Якісно відрізняються між собою відчуття різних видів, а також різні відчуття в межах одного виду.

6. Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. 7. 7. 7 .Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму.

Порушення відчуттів:

гіперстезія
гіпостезія

Анестезія

СПРИЙНЯТТЯ, ЙОГО ВИДИ ТА ВЛАСТИВОСТІ

В оточуючому світі існують не окремі властивості самі по собі, а предмети, речі, явища: не звуки, а предмети і явища, які відтворюють звук; не світло, а предмети, які світяться; не запахи, а об'єкти, що пахнуть. Тому на основі відчуттів повинен будуватися процес більш високого рівня, як процес відображення предметів в цілому, в сукупності їх властивостей, інакше пізнання світу буде неможливим. Таким пізнавальним процесом є сприймання.В основі сприймання лежать відчуття, але сприймання не зводиться до суми відчуттів. Ми сприймаємо, наприклад, класну дошку, а не суму зеленого кольору, твердості, прямокутності

Сприймання -це психічний процес відображення в мозку предметів і явищ в цілому,в сукупності всіх їхних властивостей та якостей при без посередній дії на органи чуття людини.

Візуал - я бачу

Аудіал - я чую

Кінестет - я відчуваю

Сприйняття залежить від:

- стану рецепторів;

- провідних шляхів;

- коркового (мозкового) кінця аналізаторів;

- свідомості;

- уваги;

- емоцій;

- життєвогодосвіду

- гормонального фону

- стереотипів

- установок

- упереджень

- статі,віку...

Властивості сприйняття:

цілісність: у результаті сприйняття завжди виникає цілісний образ предмета, який володіє різними ознаками, цілісний образ предмета виникає навіть тоді, коли відображаються лише окремі властивості або частини предмета
осмисленість: сприйняття завжди пов'язане з мисленням, з розумінням суті предмету, віднесенням його до певної категорії
константність: відносне сталість деяких властивостей сприймаються предметів при зміні умов сприйняття
вибірковість: переважне виділення одних предметів або їх ознак в порівнянні з іншими.

Види сприймання

Види пам’яті

За тривалістю збереження інформації:

— сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні;

— короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини;

— довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;(навіть все життя)

— оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.(формування певного навику)

— генетична пам ять—(генокод)

Люди відрізняються за типами пам’яті:

— люди з наочно-образним типом, добре запам’ятовують наочні образи, колір предметів, звуки, обличчя і ін.;(творчі особистості,тонка душевна організація)

— люди з словесно-логічним типом пам’яті, добре запам’ятовують словниковий, нерідко абстрактний матеріал: поняття, формули, символи і ін.;(домінує ліва півкуля) –практ. роб.

— люди з емоційним типом пам’яті, добре запам’ятовують пережиті ними почуття. (домінує права півкуля)

Запам’ятовування

За ступенем активностілюдини:

ž Мимовільне (пасивне);(без участі волі та свідомості: діти до 3-х років мають мимовільну пам ять)

ž Довільне (активне).(за учасю волі і свідомості)

Залежно від зв’язків,за якими відбувається запам’ятовування:

ž Механічне (“зазубрювання”);

ž Смислове (логічне). (вибудовуються складні логічні ланцюги)

Якість і міцність запам’ятовування обумовлюються:

ž Видом запам’ятовування.

ž Інтересом до того, що запам’ятовується.

ž Вольовим зусиллям.

ž Установкою на час.

ž Орієнтацією на міцність.

ž Застосуванням спеціальних прийомів мнемотехніки.

Збереження інформації

Виділяють:

ž Короткочасну пам’ять: декілька секунд – 1-2 доби;

ž Довготривалу – місяці – роки;

ž Різновид короткочасної є оперативна пам’ять.

Характерні риси уяви

Види уяви

Активна (довільна) - послідовність фантазій, викликаних за допомогою довільної концентрації.(свідомість+воля,свідоме планування) (К.Юнг)
Пасивна (мимовільна) - послідовність фантазій, викликана мимовільними процесами психіки.
Продуктивна - в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється.
Репродуктивна - при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує.
Конкретна -уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності.
Абстрактна - уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.

Форми уяви

· Образ майбутнього, який виступає необхідною умовою перетворення дійсності;

· Змінюється образ дійсності, відображеної в свідомості;

· Образ недосяжного майбутнього;

· Несвідоме ілюзорне виконання бажань;

· Переживання образів без будь-якої зовнішньої стимуляції

· фантазія

· мрія

· марення

· сновидіння

· галюцінація

Процеси уяви:

Аглютинація, варіант комбінування, в якому сполученню підлягає не випадковий набір рис; відбувається цілеспрямований їх підбір згідно певного задуму, концепції. Умовне склеювання з різних образів: русалка, кентавр.

Акцентування, підкреслювання певних рис явища, яке перетворює його загальний вид. Воно повинно виділяти характерне, суттєве, істотне.

Гіпербола та літота - зміни величин, кількісне зростання та зменшення - є особливими варіантами акцентування (акцентується дуже велике, або дуже мале по відношенню до дійсності). ( дюймовочка,гулівер)

Типізація, специфічне узагальнення. Через конкретне в образі, який виступає типом, виділяється загальнозначуще.

Алегорізація, створення алегорії - використання образу в переносному значенні. Образ виступає лише умовно обраним знаком якогось явища дійсності.

З агострення – наголошування на певній частині або певній властивості образу.

Схематизація -формування образу уяви, коли уявлення зливаються, на перший план виступають риси схожості.

Функції уяви полягають:

· у моделюванні кінцевого результату діяльності людини і тих засобів, які необхідні для його досягнення;

· у створенні програми поведінки людини, коли проблемна ситуація невизначена;

· у створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її;(уявна діяльність)

· у створенні образів об'єктів з опорою на схеми та описи; (будівництво будинку)

· у створенні принципово нових предметів та явищ тощо (творчість, винаходи)

Самостійно опрацювати теми:

Пороги чутливості відчуттів

Спостереження і спостережливість

Прийоми розвитку пам’яті (мнемотехніки) та ейдеттика (запам ятовування образів) ДЗ

Методи розвитку пізнавальних психічних процесів.

Вади розвитку пізнавальних психічних процесів.

Питання для обговорення на семінарах

1. Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи.

2. Процес виникнення відчуттів.

3. Класифікації видів відчуттів.

4. Характеристика видів відчуттів залежно від системи аналізаторів.

5. Основні сенсорні властивості людини.

6. Закономірності відчуттів.

7. Сприймання як пізнавальний процес, його фізіологічні основи.

8. Класифікація та види сприймання.

9. Сприймання простору, руху і часу.

10. Перцептивні властивості людини.

11. Особливості сприймання.

12. Поняття про ілюзії сприймання, їх види.

13. Поняття про пам'ять, її призначення та теорії функціонування.

14. Характеристика видів пам'яті.

15. Процеси пам'яті та їх характеристика.

16. Поняття про уяву, її функції

17. Види уяви.

18. Механізми створення нових образів уявою.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

1. Висловіть свою думку: чому в звичайному житті слова «відчуття» і «сприймання» часто використовуються як синоніми.

2. Доведіть або спростуйте твердження: відчуття у тварин розвинуті краще, ніж у людей.

3. Визначте умови, які сприяли б розвитку спостережливості у особистості.

4. Визначте найважливіші особливості пам'яті як пізнавального психічного процесу.

5. Вкажіть, в чому конкретно має проявлятися врахування індивідуальних відмінностей пам'яті осіб у процесі практичної діяльності.

6. Визначте фактори, які сприяють кращому запам'ятовуванню інформації.

7. Розкрийте своєрідність уяви як специфічного пізнавального процесу.

8. Покажіть взаємозв'язок уяви з пам'яттю, мисленням, емоціями та відчуттями.

9. Визначте, що таке мрії і в чому їх цінність.

10. Визначте, як виявляється творчість в роботі педагога.

Розв’яжіть психологічні задачі

1. Чим можна пояснити таке явище?

Зайшовши до задимленої кімнати, людина відразу відчуває сильний запах тютюну. Залишаючись в цьому приміщенні протягом тривалого часу, запах тютюну відчувається не так різко.

2. Якщо повз потяг, який стоїть, їде інший потяг, то пасажирові першого здається, начебто рухається його потяг, а не той, що проходить повз нього.

Що це за явище? Який вид сприймання тут має місце?

3. Визначте види відчуттів, що фігурують у наведеному нижче прикладі.

Перед сходом сонця прохолода, а він босоніж, без кепки. Шкіра у хлопчика стала пупирчаста, губи посиніли, він зіщулився, намагаючись глибше засунути руки у кишені...

4. Які властивості сприймань яскраво виявляються в поданому нижче прикладі?

Незнайома жінка серед чоловіків, зовні не різко відмінних один від одного, буде сприйнята яскравіше, ніж тоді, коли вона буде в гурті інших жінок.

5. Психологічно обґрунтуйте правильність змісту російського прислів’я «На вкус и цвет товарищей нет», спираючись на знання властивостей сприймання людини.

6. Про які особливості сприймання часу говорить С. Я. Маршак?

«Мы знаем: время растяжимо.

Оно зависти от того,

Какого рода содержимым Вы заполняете его.

Бывают у него застои,

А иногда оно течет Ненагруженное, пустое,

Часов и дней напрасный счет».

7. Визначте, який студент краще запам’ятає оповідання, якщо врахувати, що здатність запам’ятовування в них однакова? Відповідь аргументуйте.

Двоє учнів почали заучувати оповідання.

- Ой, яке велике! Тут сидіти і сидіти, — сказав один.

- Зовсім не таке вже й велике, швидко зробимо,— відповів інший.

- Ілюструючи роботу людської пам'яті, дослідник навів для прикладу майстерню, в якій столяр виготовляє шафи. Всі необхідні матеріали зберігаються на полицях, розташованих уздовж стін. Потрібне на певному етапі (інструменти, обстругані дошки) столяр бере з полички і кладе на верстак, залишаючи вільне місце для роботи. Коли на верстаку виникає безладдя, столяр може розкласти всі предмети окремими купками, що дає змогу розмістити більше матеріалу. Якщо ж купок стає занадто багато, дещо починає падати на підлогу, тому майстер може покласти деякі предмети знову на поличку.

Про які види пам’яті йдеться в даній задачі?

Рекомендована література

Додаткова

10. Бочелюк В. Й. Методика та організаціянауковихдосліджень з психології: навчальнийпосібник рекомендовано МОН України / В. Й. Бочелюк. – К.: ЦУЛ, 2009. – 356 с.

11. Бочелюк В. Й., Зарицька В. В. Психологія: вступ до спеціальності: навч. посібник / В. Й Бочелюк., В. В. Зарицька. – К.: ЦУЛ, 2009 — 288 с.

12. Бродовська В. Й., Грушевський В. О., Патрик І. П. Тлумачнийросійсько-український словник психологічнихтермінів: словник / В. Й. Бродовська, В. О. Грушевський І. П. Патрик. – К.: ВД «Професіонал», 2009. —512 с.

13. Видра О. Г. Вікова та педагогічнапсихологія: навчальнийпосібник / О. Г. Видра. – К.: ЦУЛ, 2011. – 120 с.

14. Дуткевич Т. В. Практична психологія: вступ до спеціальності: навчальнийпосібник / Т. В Дуткевич. – К.: ЦУЛ, 2010. – 255 с.

15. Мартинюк А. І. Патопсихологія: навчальнийпосібник / А. І Мартинюк. – К.: ЦУЛ, 2009. – 208

Інформаційніресурси

1. Народна освіта [Електронний ресурс]. – Режим доступу www.narodnaosvita.kiev.ua

2. Онлайн бібліотеканавчальноїлітератури [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.culonline.com.ua/index.php

3. Навчально-методичнийпосібник [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://home.novoch.ru/~azazel/5lesson.html

4. Журнал «Наша Психология» [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.psyh.ru/.

ЗДАТНІСТЬ ДО ЕМПАТІЇ

Емпатія (від грец. єтраїНєіа - співпереживання) - осягнення емоційного стану, проникнення в переживання іншої. людини

Мета: визначення здатності до емпатії (за І. М. Юсуповим).

Форма роботи: тестування

Хід дослідження

Оцініть подані нижче висловлювання за такими варіантами оцінок: «не знаю» — 0, «ні, ніколи» — 1, «інколи» — 2, «часто» — 3, «майже завжди» — 4, «так, завжди» — 5.

Зміст опитувальника

1. Мені більше подобаються книги про мандри, ніж про життя видатних людей.

2. Дорослих дітей дратує турбота батьків.

3. Мені подобається розмірковувати про причини успіхів та невдач інших людей.

4. Серед усіх музичних телепередач надаю перевагу сучасній музиці.

5. Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони продовжуються роками.

6. Хворому можна допомогти навіть словом.

7. Стороннім людям не варто втручатись в конфлікт між двома особами.

8. Люди похилого віку, як правило, ображаються без причини.

9. Коли в дитинстві слухав сумну історію, на мої очі самі по собі навертались сльози.

10. Дратівливий стан моїх батьків впливає на мій настрій.

11. Я байдужий до критики на свою адресу.

12. Мені більше подобаються портрети, ніж картини з пейзажем.

13. Я завжди пробачав все батькам, навіть якщо вони були неправі.

14. Якщо кінь погано тягне, його треба бити.

15. Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то почуваю себе так, наче це відбувається зі мною.

16. Батьки ставляться до своїх дітей справедливо.

17. Коли я бачу підлітків чи дорослих, які сперечаються, я втручаюсь.

18. Я не звертаю уваги на поганий настрій моїх батьків.

19. Я можу довго спостерігати за поведінкою тварин, відкладаючи інші справи.

20. Фільми і книги можуть викликати сльози тільки у несерйозних людей.

21. Мені подобається спостерігати за виразом обличчя та поведінкою незнайомих людей.

22. В дитинстві я приводив додому безпритульних тварин.

23. Всі люди необґрунтовано озлоблені.

24. Дивлячись на сторонню людину, я намагаюсь вгадати, як складеться її подальше життя.

25. В дитинстві молодші за віком діти супроводжували мене всюди.

26. Коли я бачу покалічену тварину, я намагаюсь їй допомогти.

27. Людині стане легше, якщо уважно вислухати її скарги.

28. Побачивши вуличну пригоду, я намагаюсь не потрапляти в число свідків.

29. Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу чи розвагу.

30. Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій свого господаря.

31. Із складної конфліктної ситуації людина повинна сама знаходити вихід.

32. Якщо дитина плаче, на те є свої причини.

33. Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання і забаганки старих людей.

34. Мені завжди хотілось розібратись, чому деякі мої однокласники іноді були засмучені.

35. Безпритульних домашніх тварин треба відловлювати і знищувати.

36. Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюсь перевести розмову на іншу тему.

Обробка даних

Шкала відвертості — відповіді «0» на запитання 3, 9, 11, 13, 28, 36, відповіді «5» на питання 11, 13, 15, 27.

Шкала емпатії — сума балів на питання 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29, 32.

Інтерпретація даних»:

82-90 балів — дуже високий рівень емпатії. У вас хворобливе співпереживання. В спілкуванні, як барометр, тонко реагуєте на настрій співрозмовника. Вам складно тому, що оточуючі використовують вас в якості громовідводу, звалюючи на вас свій емоційний стан. Дорослі й діти охоче довіряють вам свої таємниці та йдуть за порадами. Нерідко ви відчуваєте комплекс провини, побоюючись викликати у людей турботу. Турбота про рідних не покидає вас. В той же час ви дуже ранимі, ваша вразливість іноді не дає вам заснути. Ви потребуєте емоційної підтримки зі сторони. При такому ставленні до дійсності ви близькі до невротичного зриву

63-81 бал — високий рівень розвитку емпатії. Ви чутливі до потреб і проблем оточуючих. Великодушні, схильні багато працювати. Зі справжнім інтересом ставитесь до людей. Вам подобається «читати» їх обличчя і передбачати їх майбутнє. Ви емоційні, комунікабельні, чуйні, швидко встановлюєте контакти і знаходите спільну мову. Ви намагаєтеся не допускати конфліктів і знаходите компромісні рішення. Добре переносите критику на свою адресу. Надаєте перевагу роботі з людьми, ніж роботі самому. При всіх перерахованих якостях ви не завжди акуратні в точній монотонній роботі. Вас неважко вивести з рівноваги.

37-62 бали — середній рівень розвитку емпатії, властивий більшості людей. Оточуючі не можуть назвати вас «товстошкірим», але в той же час ви не особливо чутлива людина. Вам не чужі емоційні прояви, але, як правило, вони знаходяться під контролем. В спілкуванні ви уважні, намагаєтесь зрозуміти більше, ніж сказано, але при надмірному вираженні почуттів співрозмовника ви втрачаєте терпіння. Делікатно висловлюєте свою точку зору, якщо невпевнені, що вона буде прийнята. Вам складно прогнозувати розвиток стосунків між людьми, тому, трапляється, їх вчинки є для вас несподіваними. У вас нема свободи у вираженні почуттів і це заважає вашому повноцінному сприйманню людей.

12-36 балів — низький рівень розвитку емпатії. Ви відчуваєте труднощі у встановленні контактів з людьми, некомфортно почуваєте себе в галасливій компанії. Віддаєте перевагу усамітненим заняттям конкретною справою, ніж роботі з людьми. Ймовірно, що у вас мало друзів, а тих, що є, цінуєте більше за ділові якості, ніж за чуйність. Буває, що відчуваєте свою відчуженість, оточуючі не пестять вас своєю увагою. Але це можна виправити, якщо ви розкриєте свій панцир і будете приймати потреби інших людей, як свої.

11 і менше — дуже низький рівень емпатії. Важко встановлюєте контакти з дітьми і особами, які старші за вас. Багато в чому не знаходите взаєморозуміння з оточуючими людьми. В діяльності занадто центровані на собі. Хворобливо переносите критику на свою адресу і реагуєте на це бурхливо. Вам необхідна гімнастика почуттів.

На основі отриманих результатів зробіть висновки та розробіть рекомендації щодо підвищення здатності до емпатії.