Із збереженням інформації тісно пов’язане Забування.

Еббінгауз довів:

ž через 0,5 год. після заучування залишається 60 % сприйнятої інформації;

ž через 1 день – 34 % (1/3)

ž через 3 дні – 25 % (1/4)

ž через 30 днів – 21 % (1/5)

ž через 1 рік – 15 % (1/6)

Висновок: Слід вчасно повторювати сприйняту інформацію.

(4-5 повторювань –інформація надходить до довготривалої пам яті )

 

Відтворення (репродукція):

процес активізації в мозку інформації, яка була попередньо запам'ятована та збережена

ž Згадування (без повторного сприймання): пейзаж, прочитана книга і ін.

ž Впізнавання (умова – повторне сприймання якогось об’єкта): маля і мати і ін.

ž Полегшуюча пам’ять (інформація активно не пригадується, але при повторному вивченні запам’ятовується легше).

Відтворення є:

ž мимовільне (ненавмисне);

ž довільне (навмисне).

Фактори,які впливають на ефективність запам'ятовування.

ž Феномен Еббінгауза: якщо матеріал вивчати частинами, то сумарна затрата часу буде меншою, ніж вивчення усього блоку.

ž Феномен Міллера: матеріал слід ділити не більше, ніж на 7 частин.

ž Пам’ятайте: хвора людина запам’ятовує менше інформації, тому краще їй записати необхідну інформацію.

ž Закон Еббінгауза: найшвидше забувається інформація у перші години (до доби). Через 0,5год. після заучування в пам’яті залишається 60% сприйнятої інформації, через 1 день – 34%, через 3 дні – 25%, а через 30 днів – тільки 21%.

ž Фактор мотивації (зацікавленості).

ž Принцип “насилля і природності”. Дитина засвоює мову без зусиль над собою, а школяру важче (будь-який тиск на психіку викликає супротив, навіть підсвідомий). (ігрова форма -100% засвоєння)

ž Феномен Фрейда: негативна інформація істероїдними особами психогенно запам’ятовується гірше і забувається швидше.(нестійки нервові зв язки)

ž Феномен “абсолютної новизни”: Слід тактовно хворому пояснити нове і основне дати у вигляді записки.

 

Забування - це процес, який призводить до втрати чіткості та зменшення обсягу закріпленого в довгочасній пам'яті матеріалу і, нарешті, неможливості його відтворення.

Темп забування залежить від віку, у якому запам'ятовується матеріал, часу збереження.

Забувається насамперед все те, що не має для людини життєво важливого значення, не викликає інтересу, не відповідає її потребам.

Забування - процес, зворотній запам'ятовуванню і полягає у згасанні тимчасових нервових зв'язків.

 

 

УЯВА, ЇЇ ВИДИ. РОЗВИТОК УЯВИ

Уява це процесстворення людиною на основі її попереднього досвіду образів об”єктів, яких вона безпосередньо не сприймала і не сприймає.

Уява значно розширює і поглиблює пізнання світу.

Уяваце вищий пізнавальний психічний процес, який полягає у створенні нових образів на основі попереднього досвіду людини.

 

Характерні риси уяви

Види уяви

Активна (довільна) - послідовність фантазій, викликаних за допомогою довільної концентрації.(свідомість+воля,свідоме планування) (К.Юнг)
Пасивна (мимовільна) - послідовність фантазій, викликана мимовільними процесами психіки.
Продуктивна - в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється.
Репродуктивна - при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує.
Конкретна -уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності.
Абстрактна - уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.

 

Форми уяви

· Образ майбутнього, який виступає необхідною умовою перетворення дійсності;

· Змінюється образ дійсності, відображеної в свідомості;

· Образ недосяжного майбутнього;

· Несвідоме ілюзорне виконання бажань;

· Переживання образів без будь-якої зовнішньої стимуляції

· фантазія

· мрія

· марення

· сновидіння

· галюцінація

Процеси уяви:

Аглютинація, варіант комбінування, в якому сполученню підлягає не випадковий набір рис; відбувається цілеспрямований їх підбір згідно певного задуму, концепції. Умовне склеювання з різних образів: русалка, кентавр.

Акцентування, підкреслювання певних рис явища, яке перетворює його загальний вид. Воно повинно виділяти характерне, суттєве, істотне.

 

Гіпербола та літота - зміни величин, кількісне зростання та зменшення - є особливими варіантами акцентування (акцентується дуже велике, або дуже мале по відношенню до дійсності). ( дюймовочка,гулівер)

Типізація, специфічне узагальнення. Через конкретне в образі, який виступає типом, виділяється загальнозначуще.

Алегорізація, створення алегорії - використання образу в переносному значенні. Образ виступає лише умовно обраним знаком якогось явища дійсності.

З агострення – наголошування на певній частині або певній властивості образу.

Схематизація -формування образу уяви, коли уявлення зливаються, на перший план виступають риси схожості.

Функції уяви полягають:

· у моделюванні кінцевого результату діяльності людини і тих засобів, які необхідні для його досягнення;

· у створенні програми поведінки людини, коли проблемна ситуація невизначена;

· у створенні образів, які не програмують діяльність, а під­міняють її;(уявна діяльність)

· у створенні образів об'єктів з опорою на схеми та описи; (будівництво будинку)

· у створенні принципово нових предметів та явищ тощо (творчість, винаходи)

 

Самостійно опрацювати теми:

Пороги чутливості відчуттів

Спостереження і спостережливість

Прийоми розвитку пам’яті (мнемотехніки) та ейдеттика (запам ятовування образів) ДЗ

Методи розвитку пізнавальних психічних процесів.

Вади розвитку пізнавальних психічних процесів.

Питання для обговорення на семінарах

1. Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи.

2. Процес виникнення відчуттів.

3. Класифікації видів відчуттів.

4. Характеристика видів відчуттів залежно від системи ана­лізаторів.

5. Основні сенсорні властивості людини.

6. Закономірності відчуттів.

7. Сприймання як пізнавальний процес, його фізіологічні основи.

8. Класифікація та види сприймання.

9. Сприймання простору, руху і часу.

10. Перцептивні властивості людини.

11. Особливості сприймання.

12. Поняття про ілюзії сприймання, їх види.

13. Поняття про пам'ять, її призначення та теорії функціо­нування.

14. Характеристика видів пам'яті.

15. Процеси пам'яті та їх характеристика.

16. Поняття про уяву, її функції

17. Види уяви.

18. Механізми створення нових образів уявою.

 

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

1. Висловіть свою думку: чому в звичайному житті слова «від­чуття» і «сприймання» часто використовуються як синоніми.

2. Доведіть або спростуйте твердження: відчуття у тварин розвинуті краще, ніж у людей.

3. Визначте умови, які сприяли б розвитку спостережливості у особистості.

4. Визначте найважливіші особливості пам'яті як пізнаваль­ного психічного процесу.

5. Вкажіть, в чому конкретно має проявлятися врахування індивідуальних відмінностей пам'яті осіб у процесі практичної діяльності.

6. Визначте фактори, які сприяють кращому запам'я­товуванню інформації.

7. Розкрийте своєрідність уяви як специфічного пізнаваль­ного процесу.

8. Покажіть взаємозв'язок уяви з пам'яттю, мисленням, емо­ціями та відчуттями.

9. Визначте, що таке мрії і в чому їх цінність.

10. Визначте, як виявляється творчість в роботі педагога.

Розв’яжіть психологічні задачі

1. Чим можна пояснити таке явище?

Зайшовши до задимленої кімнати, людина відразу відчуває сильний запах тютюну. Залишаючись в цьому приміщенні протягом тривалого часу, запах тютюну відчувається не так різко.

2. Якщо повз потяг, який стоїть, їде інший потяг, то пасажи­рові першого здається, начебто рухається його потяг, а не той, що проходить повз нього.

Що це за явище? Який вид сприймання тут має місце?

3. Визначте види відчуттів, що фігурують у наведеному нижче прикладі.

Перед сходом сонця прохолода, а він босоніж, без кепки. Шкі­ра у хлопчика стала пупирчаста, губи посиніли, він зіщулився, намагаючись глибше засунути руки у кишені...

4. Які властивості сприймань яскраво виявляються в пода­ному нижче прикладі?

Незнайома жінка серед чоловіків, зовні не різко відмінних один від одного, буде сприйнята яскравіше, ніж тоді, коли вона буде в гурті інших жінок.

5. Психологічно обґрунтуйте правильність змісту російсько­го прислів’я «На вкус и цвет товарищей нет», спираючись на зна­ння властивостей сприймання людини.

6. Про які особливості сприймання часу говорить С. Я. Мар­шак?

«Мы знаем: время растяжимо.

Оно зависти от того,

Какого рода содержимым Вы заполняете его.

Бывают у него застои,

А иногда оно течет Ненагруженное, пустое,

Часов и дней напрасный счет».

7. Визначте, який студент краще запам’ятає оповідання, якщо врахувати, що здатність запам’ятовування в них одна­кова? Відповідь аргументуйте.

Двоє учнів почали заучувати оповідання.

- Ой, яке велике! Тут сидіти і сидіти, — сказав один.

- Зовсім не таке вже й велике, швидко зробимо,— відповів інший.

- Ілюструючи роботу людської пам'яті, дослідник навів для прикладу майстерню, в якій столяр виготовляє шафи. Всі необ­хідні матеріали зберігаються на полицях, розташованих уздовж стін. Потрібне на певному етапі (інструменти, обстругані дошки) столяр бере з полички і кладе на верстак, залишаючи вільне місце для роботи. Коли на верстаку виникає безладдя, столяр може розкласти всі предмети окремими купками, що дає змогу розмістити більше матеріалу. Якщо ж купок стає занадто багато, дещо починає падати на підлогу, тому майстер може покласти деякі предмети знову на поличку.

Про які види пам’яті йдеться в даній задачі?

Рекомендована література