Зоровий аналізатор. Бінокулярний зір. Особливості сприйняття кольорів.

Мета Дослідити особливості бінокулярного зору та визначити здатність людини розрізняти кольори.

 

Прилади та матеріали. Поліхроматичні таблиці Рабкіна, коробка від сірників, малюнок для виявлення астигматизму.

 

Об’єкт дослідження Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки Функціональні особливості паличок та колбочок. Сучасні уявлення про механізми кольорового зору. Бінокулярній зір.

 

Завдання 1 Дослідження бінокулярного зору.

· Якщо при читанні поставити перд очима олівець, то, незважаючи на його непрозорість, можна читати без перешкод. Закрийте одне око і розглядайте протягом 2-3 хв якийсь предмет. Потім раптово відкрийте друге око: одразу ж після цього ви побачите інші риси предмета, які виявляються при розгляданні його обома очима.

· Закривши одне око, розглядайте другим коробку від сірників, поставлену на ребро. Потім відкрийте друге око: картина буде інша, бо при розгляданні обома очима ми відчуваємо обсяг, глибину розташування окремих частин коробки.

Якщо натиснути з одного боку на око, змістивши його вверх, то зображення посунеться в бік зміщення.

 

Завдання 2 Визначення кольорового зору людини.

Людина сідає спиною до світла, голову держить прямо. Дослідник показує їй 25 кольорових таблиць по черзі. Тривалість експозиції одної таблиці 5с. Кожне око обстежують окремо. Трихромати правильно читають 25 таблиць. Протанопи (не сприймають червоний колір) – 7 таблиць (1, 2, 17, 22, 23, 24, 25); дейтеранопи (не сприймають зелений колір) – 9 таблиць (1, 2, 8, 11, 12, 22, 23, 24, 25).

 

Завдання 3 Визначення астигматизму.

Досліджуванний дивиться на малюнок 18 і відмічає, які лінії (горизонтальні чи вертикальні) здаються більш чіткими.

Мал.18. Малюнки для діагностування астигматизму

 

Наближуючи та віддаляючи малюнок до ока, визначте, попереду сітківки, чи за нею збігаються промені, що їдуть від меньш чітко бачених лінлй. Якщо при наближенні малюнка горизонтальні лінії стали чіткішими, то промені, що їдуть від цих ліній у початковому положенні збігалися попереду сітківки.

 

Завдання 4. Особливості сприйняття зорової інформації.

· Послідовні зорові образи. Розглядаючи зелений квадрат на білому аркуші(30с) перевести погляд на чистий білий аркуш, побачимо рожевий квадрат. Повторити з червоним, жовтим, синім, білим, чорним квадратами.

· Зорові ілюзії. Чорний квадрат на білому фоні меньше, ніж білий на чорному фоні. Однакової довжини лінії здаються неоднаковими при неоднаковому розміщенні додаткових рис. Якщо малюнок пересувати перед собою, роблячи маленьке коло, то буде здаватися, що диски обертаються у напрямку руху, а центральне коліщатко – проти руху.

· Явище контрасту. Сірий квадрат на білому фоні темніший, ніж на чорному.

· Саккадичні рухи очей. Зафіксувати очі на олівці на відстані 1-1,5 м. Далі олівець швидко наближують до очей виникає зведення зорових осей (конвергенція) і звуження зіниць.

Питання для самопідготовки та контролю

1. Механізм бінокулярного зору.

2. Які теорії пояснюють сприйняття кольорів?

3. Які кольороаномалії ви знаете? Поясніть їх механізми?

4. Чим пояснити явище контрасту?

5. Чому виникають зорові ілюзії?

6. Як пояснити явище послідовних образів?

7. Механізм виникнення ейдетичних образів.

8. Чи є об’єктивним сприйняття зовнішнього світу?

 

 

Лабораторна робота № 17.

СЛУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР. ВИЗНАЧЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ ЗВУКУ.

Мета. Порівняти швидкість сприйняття звукових подразнень при проведенні їх через повітря та кістки черепа.

 

Прилади та матеріали. Камертони, молоточок, секундомір, вата, коробка з сірниками.

 

Об’єкт дослідження. Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки Характеристика слухового аналізотора. Сенсорні шляхи слухового аналізатора. Гострота слуху і фактори, що впливають на неї. Теорії сприйняття звуків різної частоти.

 

Завдання 1. Дослідження сприйняття звука з повітря.

Підносять камертон, що звучить, браншею до вуха і тримають на відстані 0,5см від вушної раковини. Одночасно за допомогою секундоміра відмічають час, протягом якого досліджуваний чує звук. Щоб уникнути адаптації камертон то віддаляють (до 50см), то наближають до вуха. Вивчають сприйняття звука окремо для кожного вуха(під час дослідження одного вуха, друге щільно затуляють пальцем).

 

Завдання 2. Дослідження сприйняття звука з кістки.

Камертон, що коливається, торцем ніжки прикладають до соскового відростку вискової кістки. Вимірюють час, протягом якого чути звук.

 

Завдання 3 Дослід Вебера.

Камертон, що коливається, торцем ніжки прикладають до середини тім’ячка. Відмічають чутність звуку в обох вухах. Затуляють зовнішній слуховий прохід одного вуха тампоном, і відмічають підсилення в ньому звуку.

Порівнюють повітряну та кісткову провідність звуку (у нормі співвідношення складає 2: 1).

 

Завдання 4 Визначення гостроти слуху та напрямку звуку.

· Досліджуваний повільно підходить до стола, де лежить годинник і визначає відстань, з якої чути цокання. Це і є покажчик гостроти слуху.

· При закритих очах піддослідний повинен визначити напрямок з якого чути цокання годинника. Точність напрямку визначають в см.

 

Завдання 5. Зв’язок між зором та слухом.

Якщо під час звучання камертону заплющити очи, то звук буде посилюватися і навпаки.

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Яка будова слухового аналізатора?

2. Пояснить механізм та практичне значення сприйняття звуку через кістки черепа.

3. Який механізм зв’язку між зором та слухом?

4. У людини, яка не має специфічного захворювання органу слуху, верхній поріг частоти сприйняття звуку – 18000 Гц. Чи можна припустити, що у цієї людини збільшена швидкість пульсової хвилі?

5. Чому під водою важче визначити джерело звуку?

6. Фантастичне питання. У якому випадку орган слуху людини міг би працювати як термометр, що визначає температуру повітря?

7. Обудва вікна вушного равлика затягнуті еластичною мембраною. Якби вона стала жорсткою, сприйняття звука було б порушене. Яка причина?

 

 

Лабораторна робота № 18.