Зоровий аналізатор. Адаптометрія(робота 2)

Мета Дослідити функциональні особливості зорового анализатора.

 

Прилади та матеріали. Адаптометр, лінійка (40 – 50 см), листи картону, обтягнена марлею рамка, булавки.

 

Об’єкт дослідження Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки Явище адаптації у зоровому аналізаторі. Механізм акомодації ока. Рефракція ока та її аномалії.

 

Завдання 1 Адаптометрія (робота 2).Дослідження гостроти зору при послабленому освітленні.

Застосовують для дослідження осіб віком до 30 років,що мають емметропію або невелику дольнозоркість (до +1,5) чи короткозоркість (до –3,0). Визначають час, необхідний для розрізнення знаків таблиці після адаптації до яскравого світла.

1. Вмикають усі фільтри-затемнювачи та додатковий світлофільтр 1/100 адаптометра. Перемикач виду робіт виставляють у положення «вимірювання». Діафрагма повність відкрита (оптична плотність – 0). Перевіряють, щоб гострота зору досліджуваного була не меньш ніж 0,7 (якщо меньше –дослідження проводять у окулярах).

2. Поворотом барабана встановлюють фільтр-затемнювач 1,3,вимірювальну діафрагму 0,5 (Σ 1,3+0,5).

3. Закривають отвір кулі.

4. Вмикають повну яскравість кулі (2500 аст). Досліджуваний 2 хв дивиться на білу поверхню кулі, а у цей час дослідник пояснює, що після вимкнення освітлення усе буде темним. Однак, через деякий час освітлення таблиці стане яскравішим і можна буде бачити цифри. По мірі появи ціфр досліджуваний повинен читати їх вголос зліва направо (1 та 2 ряд можна не читати, а повідомити, що їх видно).

5. Світло у кулі вимикають(положення «вимірювання»). Поворотом ручки отвір кулі відкривають. Через деякий час досліджуваний починає називати цифри. Час з моменту закінчення світлової адаптації до моменту, коли гострота зору досягне 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6 записують.

Дослідження триває 60-70сек і за цей час гострота зору повинна досягти 0,5-0,6.

Отримані дані заносять у таблицю та будують графік (по осі абсцис - гострота зору, по осі ординат – час розпізнавання у секундах).

 

Табл.4. «Зона норми» для дослідження гостроти зору при слабкому освітленні.

Гострота зору	Час розрізнення (сек)
Мінімум	Досліджуваний	максимум
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6

 

Завдання 2. Акомодація ока.

· Укріпити на кінці вимирювальної лінійки лист картону і зробити в ньому булавкою два отвори на відстані 1,5 мм. На лінійці укріпити вертикально дві булавки: одну – на відстані 20, а другу – 40 см від екрана.

Прикрити ліве око, правим фіксувати крізь обидва отвори в екрані ближчу булавку (зображення віддаленої булавки роздвоюється). Фіксуючи погляд на віддаленій булавці, визначити, як сприймається зором ближча булавка.

· Помістити рамку з марлевою сіткою між оком та книгою на відмтані 15 см від обличча і прочитати текст. При цьому звернути увагу, наскільки чітко видно марлеву сітку (вона розпливається і стає нечіткою). Фіксувати погляд на марлевій сітці і одночасно спробувати прочитати текст книги.

 

Завдання 3. Визначення найближчої точки ясного бачення.

Найближча точка ясного бачення – це точка, яка знаходиться на тій найменьший відстані від ока, на якій ще можливо чітке бачення предмета.

Робота проводиться у парі. Для визначення найближчої точки ясного бачення прикрийте одне око. Перед другим оком розташуйте ширму з двома отворами (відстань між якими меньше діаметру зіниці). Піддослідний фіксує зором булавку, яку тримає інша людина, та поступово наближає її до ширми. На деякій відстані булавки від ока образ її починає подвоюватися. Відмітьте цю відстань як відстань до найближчої точки ясного бачення.

Для короткозорого ока можна знайти дальню точку ясного бачення. Для цього булавку, навпаки, поступово віддаляють від ока. Відмітьте відстань, при подальшому збільшенні якого образ булавки починає подвоюватися.

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Який механізм акомодації ока?

2. Чому не можна одночасно чітко бачити дальню і ближню булавки?

3. Чому неможливо чітко бачити предмет на відстані 5 – 7 см від ока?

4. Що таке сила акомодації?

5. При надавлюванні піддослідному на відкриті очі у нього віникає відчуття подвоювання предметів. Чи не має у нього якойсь патології?

6. Нічью водії мусять використовувати дальнє світло фар. Чому в цьому випадку риск аварій тільки зростає?

 

 

Лабораторна робота № 15.

ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР.АДАПТОМЕТРІЯ(робота 3)

Мета Дослідити функціональні особливості зорового анализатора. Оволодіти методиками виявлення безумовних зіничних рефлексів у людини і виробити на їх основі умовні рефлекси.

 

Прилади та матеріали. Адаптометр, гумовий балончик.

 

Об’єкт дослідження Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки Будова та функції зорового аналізатора. Зіничний рефлекс. Закони залежності між силою подразника та інтенсивністю відчуттів.

 

Завдання 1 Адаптометрія (робота 3). Визначення гостроти зору під час засліпленя.

Повторити пункти 1-5 роботи 2. Після того, як досліджуваний прочитав 5 та 6 рядки, вмикають лампу “засліплювач”. Додатковий світлофільтр, вимірювальну діафрагму, світлофільтри-затемнювачи вимикають. Потім дослідження проводять по сумарним густинам світлофільтрів та діафрагми 0,0; 1,1; 1,3; 1,7; 2,0.

Людина, що має нормальну чутливість до яскравого світла, повинна: у першому випадку бачити цифри усіх рядків;

У другому – 5 рядків;

У третьому – 4-3 рядків;

У четвертому – 2 рядка;

У п’ятому - 1 рядка.

П’ятий рядок він побачить не пізніше, ніж через 60сек після того як “засліплювач” буде вимкнуто.

Результати заносять у таблицю.

 

Табл.5. Час розрізнення п’ятого рядка після засліплення.

Ім’я та по-батькові	Час розрізнення
1.
2.

 

Завдання 2. Зіничні рефлекси.

Саджають піддослідного обличчям до світла. Через 1-2 хв відмічають ширину зіниць його очей і виконують наступні експериментальні спроби.

а). Закривають одне око піддослідного рукою і спостерігають за виникаючими вслід за цим змінами ширини зіниці відкритого ока.

б). Відкривають закрите око і спостерігають за змінами ширини зіниць обох очей.

в). Закривають обидва ока на 30с. Відкривають очі і відмічають ширину розширення зіниць і спостерігають Їх звуження. Порівнюють ступінь розширення зіниць при закритті обох очей та при закритті одного ока.

г). Пропонують піддослідному зафіксувати поглядом далеко розташований предмет і відмічають ширину зіниць. Потім поміщають який-небудь предмет (олівець) на відстані 15-20 см від очей і пропонують розгдядати його. Спостерігають за зміною положення обох очей (конвергенція) та за зменшенням ширини обох зіниць.

Зробити висновок про пряму та співдружню рефлекторну реакції зіниць очей на світло. Намалювати рефлекторну дугу зіничного рефлексу. Вказати локалізацію центру.

 

 

Завдання 3. Вироблення умовного рефлексу ока.

В якості безумовного подразника застосовується струмінь повітря, що подається гумовим балончиком і направляється через піпетку на рогівку ока. Підбирається сила безумовного подразнення, яка викликає закривання ока.

Умовний рефлекс виробляють, поєднуючи дію індиферентного подразника (звуковий подразник) з поштовхом струменя повітря в око.Після подачі умовного подразника (тривалість дії - 2-3 с) до нього, з інтервалом 1-2 с, приєднують безумовне підкріплення струменем повітря.

Подразнення повинні слідувати одне за одним з інтервалом 1-1,5 хвилини.

Чітка мигальна реакція, що виникає після пред'явлення одного умовного сигналу, свідчить про утворення стійкої рефлекторної реакції.

Замінити звуковий сигнал іншим умовним подразником і прослідкувати за реакцією піддослідного.

Відмітьте, через скільки співпадань умовного та безумовного подразників виробляється умовнорефлекторна реакція у різних студентів. Результати досліджень запишіть в зошит і зробіть висновок.

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Які правила утворення умовних рефлексів?

2. Який характер зіничної реакції при акомодації?

3. Чому різноманітні подразники (звук, світло, запах …) викликають у рецепторній клітині одноманітну відповідь – виникнення рецепторного потенциалу?

4. Критична частота зливання мерехтінь (КЧЗМ) є більш низькою для слабких спалахів світла. Для кого, паличок чи колбочок, КЧЗМ буде більш високою?

5. Рефракція ока та її аномалії.

 

 

Лабораторна робота № 16.