Зоровий аналізатор. Адаптометрія(робота 1)

Мета Дослідити здатність ока до адаптації. Виявити мисце виходу із сітківки зорового нерва. Навчитись діагностувати косоокість.

 

Прилади та матеріали. Адаптометр, малюнок Маріотта

 

Об’єкт дослідження Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки Будова сітківки. Будова фоторецепторів – паличок і колбочок. Фотохімічні реакції на сітківці. Явище адаптації в аналізаторах.

 

Завдання 1 Адаптометрія.

Це визначення чутливості до світла та гостроти зору при послабленому освітленні (визначається за допомогою адаптометра).

Визначення стану “нічного бачення” має велике значення для діагностування деяких захворюваннь (гиповітаміноз, стан після струсу мозку, атрофія зорового нерва, пігментне переродження сітківки, тощо), а також для професійного відбору (транспорт, тощо).

Адаптометр дозволяє визначити стан “нічного бачення” тільки при довгостроковому (не меньш 60 хв)перебування у темряві, однак для масових дослідженнь застосовують орієнтовне визначення чутливості до світла протягом 3 хв.

До складу адаптометра входять: штатив, вимірювальний пристрій, куля для попередньої адаптації.

Робота 1. Орієнтовне дослідження чутливості до світла потягом 3 хв.

Визначають час між закінченням світлової адаптації і моментом, коли коли буде побачений об’єкт заданої яскравості.

1. Дослідження проводять у кімнаті, що не освітлюеться прямими променями сонця. Якщо досліджуваний знаходився на яскравому сонячному світлі, йому слід 15-20 хв побути у кімнаті із загальним освітленням.

2. Обертом ручки вмикача увімкнути ланцюг адаптометра та кулі для попередньої адаптації.

3. Обертом ручки на кулі її отвір закривають (положення закр.)

4. Перемикач виду робіт встановлюють у положення “вимір”. Обертом барабану (зправа на адаптометрі)встановлюють той чи інший об’єкт для випробування (коло, квадрат, таблиця, хрест).

5. Барабаном (зліва знизу) вимикають усі фільтри-затемнювачи (у прямокутному віконці індексу повинен стояти 0).

6. Рукоятка із додатковим фільтром 1/100 встановлюється у положення увімкнено.

7. Обертом барабану (зправа на адаптометрі) вимірювальну шкалу встановлюють на подільці 1,1.

8. Вмикають повну яскравість кулі для попередньої світлової адаптації, тобто рукояткою (зліва зверху на кулі) встановлюють цифру 1 (освітлення 2500 аст.)

9. Досліджуваний сідає на стілець та притуляє обличчя до гумової півмаски.

10. Перемикач виду робіт встановлюють у положення “куля” та одночасно вмикають секундомір. Досліджуваний повинен дивитися на освітлену поверхню кулі. Не дозволяється заплющувати очі. Спостереження за очами досліджуваного здійснюють чере отвір у кулі. Після вимкнення світла у кулі, досліджуваний повинен дивитися трохи нижче кваліфікаційної точки та вказати той момент, коли він побачить світлову пляму, а після цього назвати її форму.

11. Через 3 хв освітлення кулі вимикають (положення “вимір”), зупиняють секундомір та відводять у сторону заслонку (откр.)

12. Відмічають час, коли досліджкваний побачить об’єкт.

Зазвичай, люди із нормальним зором при густині по шкалі 1,1 помічають об’єкт не більш ніж за 45+5сек після вимкнення освітлення кулі яскравістю 2500аст. Збільшення часу на 10сек потребує повторного дослідження; на 20сек і більше вказуе на те, що доаліджуваний має знижений нічний зір. Проводять дослідження при плотності 0; 1,1;!,3 та яскравості кулі 650, 2500.

Дані заносять у таблицю.

 

Табл. 3. Залежність часу розрізнення об’єкту дослідження від ступеня розкриття діафрагми та яркості кулі.

Яскравість “кулі попередньої адаптації”	Ім’я та по-батькові	Оптична густина по шкалі
	1,1	1,2

 

Завдання 2. Визначення діаметра зорового нерва.

Для визначення діаметра зорового нарва, тобто сліпої плями, використовують малюнок Маріотта (на чорному тлі нанесено білі хрестик та кружок на відстані 100 мм. Діаметр фігур – 10 мм) (мал.17).

 

Мал.17. Малюнок Маріотта.

 

Праве око закривають, а лівим оком фіксують праве зображення. Відсуваючи та наближаючи малюнок помічають, коли ліве зображення зникає. Відмічають відстань від малюнка до ока, на якій зникає об’єкт. Дослід повторюють, закривши ліве око. Розрахунок діаметра зорового нарва ведуть по формулі:

 

D = l/L·T

D – діаметр зорового нерва(мм);

L – відстань від малюнка до ока (мм);

l – діаметр очного яблука (23 мм);

T – Відстань між об’єктами на малюнку (100 мм).

Порівняйте результати досліду на правому та лівому оці.

 

Завдання 3. Проба на косоокість.

Дослідник долонею закриває праве око досліджуваного (око не заплющувати). Досліджуваний дивиться лівим оком на палець дослідника (відстань близько 0,5м), який розташований навпроти лівого ока досліджуваного. Через 30сек дослідник швидко переводить долоню з правого ока так, щоб закрити ліве око, одночасно уважно спостерігаючи за правим оком досліджуваного.Якщо у момент переводу руки спостерігається “стрибок” правого ока, це свідчить про косоокість.

Повторити спробу на лівому оці.

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Яка мікробудова сітківки?

2. Чому зображення на малюнку Маріотта зникає при переміщенні його відносно ока?

3. Які механізми адаптації зорового аналізатора?

4. Який фізіологічний механізм лежить у основі висловлювання: “Ночью все кошки серые”?

5. “Открылась бездна, звезд полна. Звездам числа нет, бездне - дна” – писав поет. Чи користувався він боковим зором, коли побачив “бесчисленное количество звезд”?

 

Лабораторна робота № 14.