Визначення можливих втрат людей

На підприємстві відбулася аварія з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Чисельність працюючих на об’єкті N осіб, частина з них знаходиться поза приміщень. Рівень забезпечення протигазами Х %.

Можливі втрати людей, службовців і населення від СДОР, а також структура втрат визначаються за таблицею додатка Е і залежать від умов перебування людей на зараженій місцевості і ступеня забезпеченості їх протигазами.

Приклад. Визначити можливі втрати і структуру втрат робітників і службовців, які опинилися в зоні зараження СДОР у результаті аварії на об’єкті.

Чисельність зміни N = 300 чол. На момент початку аварії в цехах було 200 чол., поза приміщеннями – 100 чол. Зміна на 80 % забезпечена промисловими протигазами. Протигази знаходяться на робочих місцях.

Розв 'язання:

1. За таблицею додатка Е втрати робітників, які знаходяться поза приміщенням та забезпечені на 80 % протигазами, становлять 25 % або 25 осіб з них уражені:

– легкого ступеня – 6 осіб;

– середнього і важкого – 10 осіб;

– зі смертельними наслідками – 9 осіб. Тобто, 25 – 6 – 10 = 9 (осіб).

За таблицею додатку Е втрати робітників, які знаходяться у приміщенням та забезпечені на 80 % протигазами, становлять 14 % або 28 осіб, з них уражені:

– легкого ступеня – 7 осіб;

– середнього і важкого – 11 осіб;

– зі смертельними наслідками – 10 осіб.

Висновок. Для запобігання втрат працюючих необхідно забезпечити їх на 100 % засобами індивідуального захисту.

3.4. Розрахунок зони надзвичайної ситуації при вибухах газоповіт­ряних (ГПС), паливоповітряних сумішей (ППС) у відкритому прос­торі

При оцінці обстановки, що виникає на об'єкті, де використо­вуються вибухопожежонебезпечні речовини, важливо розрізня­ти випадки, коли аварія виникає в приміщенні чи поза приміщен­ням. Вибухи в приміщеннях приводять до більш тяжких руйнацій тому, що частка участі горючої речовини внаслідок виключення розпорошення, у вибуху значно більша. Також при вибухах у приміщеннях значну небезпеку для людей становить не стільки безпосередній вплив ударної хвилі (УХ), скільки вторинні впливи (уламки, бите скло тощо) при руйнуванні обладнання, котре там знаходиться, та конструкцій об'єкта.

Оцінка осередка ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовища проводиться наступним чином:

1. Визначення радіуса зони детонаційної (бризантної) дії вибуху R₁за формулою

R₁ (4.1)

де R₁ – радіус зони детонаційної (бризантної) дії вибуху, м;

М– маса ГПС, ППС у резервуарі, кг. За Мприймається 50 % вмісту резервуара при одиночному збереженні і 90 % – при групо­вому.

2. Радіус зони дії продуктів вибуху (осколків) R₂ об’ємного вибуху розраховуємо за формулою

R₂ = 1,7 · R₁, (4.2)

де R₂ – радіус зони дії продуктів вибуху (осколків), м;

3. Надмірний тиск Δ Р_Фу зоні розльоту продуктів вибуху дорівнює

, (4.3)

де – надмірний тиск у зоні розльоту продуктів вибуху, кПа;

R _об– відстань від центру вибуху до об’єкта, м.

4. Радіус дії R₃ ударної хвилі визначається за залежністю

R₃ = 12 R₁ , (4.4)

де R₃ – радіус дії ударної хвилі, м;

5. Надмірний тиск Δ Р_уху зонідії повітряної ударної хвилі обчислюється за формулою

, (4.5)

де – надмірний тиск у зонідії повітряної ударної хвилі, кПа.

За таблицею 3.5 зробити висновок щодо руйнування об’єкта економіки.

Приклад. На об’єкті вибухнула ємність з бензином масою М = 200 т (одиночне зберігання). Визначити характер руйнування цеху з легким каркасом. Цистерна з бензином знаходиться на відстані R_об = 500 м від цеху.

1. Радіус зони детонаційної (бризантної) дії вибуху R₁ визначається за формулою (4.1)

R₁ , м.

2. Радіус зони дії продуктів вибуху (осколків) R₂ розраховується за формулою (4.2)

R₂ = 1,7 · R₁ =1,7·81,22= 138,07,м.

3. Надмірний тиск Δ Р_Фу зоні розльоту продуктів вибуху дорівнює (формула 4.3)

, кПа.

4. Радіус дії R₃ ударної хвилі визначається за залежністю (4.4)

R₃ = 12 · 81,22 = 974,6, м.

5. Надмірний тиск Δ Р_уху зонідії повітряної ударної хвилі обчислюється за формулою

(кПа).

Висновок. Ступінь руйнування цеху з легким каркасом згідно таблиці 3.5 слабкий.

Таблиця 3.5 – Надмірний тиск (ΔР_ф, кПа), що відповідає ступеням руйнування

Об’єкт	Руйнування
повне	сильне	середнє	слабке
Будівлі житлові:
цегляні багатоповерхові	30…40	20…30	10…20	8…10
цегляні малоповерхові	35…45	25…35	15…25	8…15
дерев’яні	20…30	12…20	8…12	6…8
Будівлі промислові:
з важким металевим або залізобетонним каркасом	60…100	50…60	40…50	20…40
з легким металевим каркасом або безкаркасні	60…80	40…50	30…50	20…30
Промислові об’єкти:
ТЕС	25…40	20…25	15…220	10…15
котельні	35…45	25…35	15…25	10…15
трубопроводи наземні				-
трубопроводи на естакаді	20…30	30…40	40…50	-
трансформаторні підстанції		40…60	20…40	10…20
ЛЕП	120…200	80…120	50…70	20…40
водонапірні башти		40…60	20…40	10…20
Резервуари:
сталеві наземні
газгольдери, ємності з ПМР та хімічними речовинами
частково заглиблені для нафтопродуктів
підземні
Металеві та залізобетонні мости	250…300	200…300	150…200	100…150
Залізничні колії
Тепловози вагою до 50 т
Цистерни
Вагони суцільнометалеві
Вагони товарні дерев’яні
Автомашини вантажні