ТОП 10:

Визначення обсягів ремонтних та відбудовних робіт на ОГ



Цей напрям рекомендований для студентів, які навчаються за кодами 0305 – «Економіка та підприємництво» (спеціальності «Економіка підприємства»і «Облік і аудит»), 0305 – «Економіка та підприємництво» (спец. «Товарознавство та комерційна діяльність», «Товарознавство та експертиза в митній справі»), 0502 – «Менеджмент» (спеціальність «Менеджмент»).

Пріоритетним завданням проголошеної в Україні стратегії гарантування безпеки людини, суспільства є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (НС), якщо вони трапляються, і забезпечення стійкості території, підприємств.

Необхідно визначити обсяги ремонтних та відбудовних робіт (РВР) W , сили щодо виконання РВР R, потребу у матеріалах, виробах, устаткуванні Q на об’єкті економіки.

 

1. Обсяг РВР W визначається за формулою

W = G · F, (10.1)

де W – обсяги ремонтних та відбудованих робіт, тис. грн.;

F – балансова вартість витрачених фондів, тис. грн. по курсу НБУ ;

G відносна величина збитку в залежності від характеру руйнувань, од.

Руйнування поділяють на повні, сильні, середні та слабкі.

Повні руйнування — руйнування й обвали всіх елементів буди­нків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збиток G складає більше 70 % (0,7 від балансової вартості будівель, споруд, комунікацій), подальше їхнє використання неможливе. Відновлення можливе тільки шля­хом нового будівництва.

Сильні руйнування — руйнування частини стін і перекриттів верхніх поверхів, утворення тріщин у стінах, деформація пере­криттів нижніх поверхів, ураження великої кількості людей, що знаходяться в них. Збиток G складає 50 % від вартості основних виробничих фондів (0,5 балансової вартості будівель, споруд, кому­нікацій); можливе обмежене використання потужностей, що збе­реглися. Відновлення можливе через проведення капітального ремонту.

Середні руйнування— руйнування другорядних елементів, утворення тріщин у стінах. Перекриття, як правило, не завалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей уламками конструкцій. Збиток G складає 40 % від вартості основних виробничих фондів (0,4 балансової вартості будівель, споруд, комунікацій). Про­мислове устаткування, техніка, транспортні засоби відновлюють­ся в процесі середнього ремонту, а будівлі і споруди — після ка­пітального ремонту.

Слабкі руйнування — руйнування віконних і дверних прорізів та перегородок. Можливе враження людей уламками конструк­цій. Підвали і нижні поверхи цілком зберігаються і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту. Збиток G складає до 10 % вартості основних продуктивних фондів (0,1 балан­сової вартості будівель і споруд). Відновлення можливе через се­редній чи поточний ремонт.

 

Балансова вартість основних виробничих фондів (F) визначається як F = Fб+ Fт + Fе),

де Fб, Fт ,Fе – відповідно вартість виробничих будівель, технологічного устаткування, енергетичного устаткування.

2. Кількість робочої сили, необхідної для виконання РВР розраховується із залежності

R = W / NВ = G F / NВ, (10.2)

де R – кількість робочої сили, осіб;

NВ– норма виробітку на 1 працівника за рік, тис. грн. (NВ = 7000 грн./рік).

Враховується директивний час (Т), необхідний для виконання РВР, встановлений відповідним міністерством або відомством (для слабких руйнувань – до 2 місяців, для середніх – до 3-х місяців).

3. Потреба (Q) в матеріалах, виробах, устаткуванні для проведення РВР визначається за формулою

Q = W · g, (10.3)

де Q – потреба в матеріалах, виробах, устаткуванні для проведення РВР, грн.

g– норма витрат матеріалів, виробів, устаткування (будіве­льне, сантехнічне, технологічне устаткування, електротехнічні матеріали за довідковими нормами) на 1 млн. грн. (g = 0,65).

4. Кількість матеріалів G1 (відносна величина), що збереглися на об’єкті господарчої діяльності та можуть бути ви­користані для виконання РВР, визначається таким чином:

– при повному руйнуванні G1 = 1 - 0,7 = 0,3;

– при сильних руйнуваннях G1 = 1 - 0,5 = 0,5;

– при середніх руйнуваннях G1 = 1- 0,4 = 0,6;

– при слабких руйнуваннях G1 = 1 - 0,1 = 0,9.

Q1 = G1 · F · (поточний курс валюти грн. до $) (10.4)

де Q1 – вартість матеріалів, що збереглися на ОГ та можуть бути використані для виконання РВР, тис. грн.

Після виконання розрахунків робиться загальний висновок про можливість проведення РВР в оптимальний термін.

Приклад. Визначити необхідні обсяги, сили і засоби щодо виконання ремонтних та відбудовних робіт на об'єкті еко­номіки

Об’єкт отримав повні руйнування. Балансова вартість його основних виробничих фондів F = 2870 тис. ум. од.

Розв’язання

1. Обсяг РВР при повному руйнуванні будівель визначається за формулою (10.1)

W = 0,7 · 2870 · 8,01 = 16092,09 тис. грн.,

де G= 70 % – відносна величина збитку (залежить від характеру руйнувань);

F = 2870 тис. у. о. — балансова вартість основних виробничих фондів,

8,01 – поточний курс валюти.

2. Кількість робочої сили, необхідної для виконання РВР розраховується за формулою (10.2)

R = 1 6092090 / 7000 = 2298 люд. / рік.

3. Потреба у матеріалах, виробах, устаткуванні для проведен­ня РВР обчислюється за формулою (10.3)

Q = 1 6092090 · 0,65 = 10459,858 тис.грн.

4. Вартість матеріалів, що збереглися на ОГ та можуть бути ви­користані для виконання РВР визначається за формулою (10.4)

Q1 = (1-0,7) · 2870 · 8,01 = 6896,61 тис. грн.

Висновок. Оскільки Q > Q1, то потреба у матеріалах, виробах та уста­ткуванні не задовольняється у повному обсязі. Для відновлення об’єкта необхідні значні додаткові матеріальні витрати.

Орієнтовний перелік питань

При захисті дипломного проекту (роботи)

1. З якою метою здійснюється цивільний захист?

2. Назвіть основні принципи цивільного захисту.

3. Які завдання має цивільний захист?

4. Які основні способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях Ви знаєте?

5. Які основні види евакуації населення Ви знаєте? Дайте їх коротку характеристику.

6. Які основні захисні споруди Ви знаєте? Їх призначення, класифікація, основні вимоги.

7. Назвіть режими вентиляції повітря у захисних спорудах і дайте їх коротку характеристику.

8. Організація цивільного захисту (ЦЗ) на об’єктах господарчої діяльності (ОГ).

9. Види знезараження, їхня коротка характеристика.

10. Дезактивація, її методи та засоби.

11. Дегазація, її методи та засоби.

12. Дезінфекція, способи проведення, дезінфікуючі речовини.

13. Дії робітників та службовців при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

14. Особливості дії іонізуючого випромінювання (ІВ) на живий організм (суть впливу ІВ на воду).

15. Само- і взаємодопомога при ураженнях: механічних травмах, опіках, отруєннях.

 

Додаток А

Варіанти виконання розділу «Цивільний захист»

у дипломному проекті

1. Визначення можливих втрат працездатності під час дії на радіоактивно забрудненій місцевості.

2. Визначення глибини зони зараження СДОР.

3. Визначення тривалості вражаючої дії СДОР,часу підходу зараженого повітря до об’єкта та можливих втрат людей.

4. Розрахунок зони надзвичайної ситуації при вибухах газоповітряних, паливо повітряних сумішей у відкритому просторі.

5. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єкті.

6. Оцінка захисної споруди за місткістю.

7. Оцінка захисної споруди за системою повітропостачання.

8. Оцінка захисних споруд щодо захисту від радіоактивного ураження.

9. Знезаражування сировини, напівфабрикатів, готової продукції та води.

10. Визначення обсягів ремонтних та відбудовних робіт на об’єкті (рекомендується для студентів, які навчаються за кодами 0305 «Економіка підприємства» (спеціальності «Економіка підприємства» і «Облік і аудит») та 0502 «Менеджмент» (спеціальність «Менеджмент»)).

Додаток Б

Характеристика СДОР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон зараження

№ з/п Найменування СДОР Щільність СДОР, т/м3 tº кипін-ня, ºC Гранична токсо-доза, мг·хв/л Значення допоміжних коефіцієнтів
газ рід. К1 К2 К3 К7
- 40 ºС - 20 ºС 0 ºС +20 ºС +40 ºС
Аміак (зберігання під тиском) 0,0008 0,081 -33,42 0,18 0,025 0,04 0/0,9 0,3/1 0,6/1 1/1 1,4/1
Окисли азоту - 1,490 21,0 1,5 0,040 0,4 0,4
Сірчистий ангідрид 0,0029 1,462 -10,1 1,8 0,11 0,049 0,333 0/0,2 0/0,5 0,2/1 1/1 1,7/1
Окис етилену   0,882 10,7 2,2** 0,05 0,041 0,27 0/0,1 0/0,3 0/0,07 1/1 3,2/1
Сірководень 0,0015 0,964 -60,35 10,1 0,27 0,042 0,036 0,3/1 0,5/1 0,8/1 1/1 1,2/1
Соляна кислота (концентрована) - 1,198 - 0,021 0,30 0,1 0,3 1,6
Формальдегід - 0,815 -19,0 0,6* 0,19 0,034 1,0 0/0,4 0/1 0,3/1 1/1 1,5/1
Фосген 0,0035 1,432 8,2 0,6 0,05 0,061 1,0 0/0,1 0,03 0/0,7 1/1 2,7/1
Фтор 0,017 1,512 -188,2 0,2* 0,95 0,038 3,0 0,7/1 0,8/1 0,9/1 1/1 1,1/1
Хлор 0,032 1,558 -34,1 0,6 0,18 0,052 1,0 0/0,9 0,3/1 0,6/1 1/1 1,4/1
Хлорпікрин - 1,658 112,3 0,02 0,002 30,0 0,03 0, 1 0,3 2,9

 

Примітка:

1.Щільність газоподібних СДОР у графі 3 приведена для атмосферного тиску: при тиску в ємності, відмінному від атмосферного, щільності газоподібних СДОР визначаються шляхом множення даних графи 3 на значення тиску.

2. У графах 10-14 в чисельнику значення К7 для первинної хмари, в знаменнику – для вторинної хмари.

 

 

Додаток В

Розрахункові таблиці глибини зон можливого зараження СДОР, км

 

Швидкість вітру, м/с Еквівалент кількості СДОР, т
0,01 0,05 0,1 0,5
0,38 0,85 1,25 3,16 4,75 9,18 12,53 19,20 29,56 38,13 52,67 65,23 81,91
0,26 0,59 0,84 1,92 2,84 5,35 7,20 10,83 16,44 21,02 28,73 35,35 44,09 87,79
0,22 0,48 0,68 1,53 2,17 3,99 5,34 7,96 11,94 15,18 20,59 25,21 31,30 61,47 64,50
0,19 0,42 0,59 1,33 1,88 3,28 4,36 6,46 9,62 12,18 16,43 20,05 24,80 48,18 65,92
0,17 0,38 0,53 1,19 1,68 2,91 3,75 5,53 8,19 10,33 13,88 16,89 20,82 40,11 54,67 83,60
0,15 0,34 0,48 1,09 1,53 2,66 3,43 4,86 7,20 9,06 12,14 14,79 18,13 34,67 47,09 71,70
0,14 0,32 0,45 1,00 1,42 2,46 3,17 4,49 6,48 8,14 10,87 13,17 16,17 30,73 41,63 63,16
0,13 0,30 0,42 0,94 1,33 2,30 2,97 4,20 5,92 7,42 9,90 11,98 14,68 27,75 37,99 56,70
0,12 0,28 0,40 0,88 1,25 2,17 2,80 3,96 5,60 6,86 9,12 11,03 13,50 25,39 34,24 57,60
0,12 0,26 0,38 0,84 1,19 2,06 2,66 3,76 5,31 6,50 8,50 10,23 12,54 23,49 31,61 47,53
0,11 0,25 0,36 0,80 1,13 1,96 2,53 3,58 5,06 6,20 8,01 9,61 11,74 21,91 29,44 44,15
0,11 0,24 0,34 0,76 1,08 1,88 2,42 3,93 4,85 5,94 7,67 9,07 11,06 20,58 27,61 41,30
0,10 0,23 0,33 0,74 1,04 1,80 2,37 3,29 4,66 5,70 7,37 8,72 10,48 19,45 20,04 38,90
0,10 0,22 0,32 0,71 1,00 1,74 2,24 3,17 4,49 5,50 7,10 8,40 10,04 18,46 24,68 36,81
0,10 0,22 0,31 0,69 0,97 1,68 2,17 3,07 4,34 5,31 6,86 8,11 9,70 17,60 23,50 34,98

Додаток Г

Таблиця – Значення коефіцієнту К4 в залежності від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
К4 1,33 1,67 2,0 2,34 2,67 3,0 3,34 3,67 4,0 - - - - 5,68

 

Додаток Д

Таблиця – Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
Швидкість перенесення, км/год Інверсія
                     
Ізотермія
Конвекція
                     

 

Додаток Е

Таблиця 2.5 – Можливі загальні втрати населення від СДОР у осередку ураження (Mзаг), %

Умови знаходження людей Без протигазів Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій місцевості
У найпростіших укриттях, або будинках

Примітка.Орієнтовна структура втрат людей в ОХУ в %

- легкого ступеня Млегк. - 25%;

- середнього та важкого ступеня (з виходом з ладу не менше, чим на 2-3 тижні) і потребують госпіталізації Мважк. - 40%;

- зі смертельним результатом (незворотні) М н зв. - 35%.

Література

1. Закон України «Про цивільну оборону України», ВРУ, № 297- ХІІ. К., 1993.

2. Закон України « Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» № 1809-ІІІ. – К., 2000.

3. Манойло О.Г., Набоков В.К. Цивільна оборона. Посібник до виконання практичних робіт. – Одеса, 2009. – 62 с.

4. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 336 с.

5. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.

6. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 158 с.

7. Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хазяйства от оружия массового поражения: Справочник. К.: Высшая школа, 1989. – 287 с.

Зміст  
Стор.
Вступ
1. Загальні вимоги
2. Структура розділу
3. Приклади розв’язання варіантів виконання розділу «Цивільний захист» у дипломному проекті (роботі)
3.1. Визначення можливих втрат працездатності під час дії на радіоактивно забрудненій місцевості
3.2. Визначення глибини зони зараження СДОР
3.3.1. Визначення тривалості вражаючої дії СДОР
3.3.2. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта
3.3.3. Визначення можливих втрат людей
3.4. Розрахунок зони надзвичайної ситуації при вибухах газопо­вітряних, паливоповітряних сумішей у відкритому прос­торі
3.5. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
3.6. Оцінка захисної споруди за місткістю
3.7. Оцінка захисної споруди за системою повітряпостачання
3.8. Оцінка захисних споруд щодо захисту від радіоактивного ураження
3.9. Знезаражування сировини напівфабрикатів, готової продукції та води
3.9.1. Дезактивація
3.9.2. Дегазація
3.9.3. Дезінфекція
3.10. Визначення обсягів ремонтних та відбудовних робіт на ОГ
Орієнтовний перелік питань при захисті дипломного проекту (роботи)
Додатки
Список рекомендованої літератури
   

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.94.202.172 (0.012 с.)