Можливі санітарні втрати при застосуванні біологічної зброї.

Санітарні втрати від бактеріологічної зброї поділяються на первинні, які виникають внаслідок безпосереднього впливу бактерійних рецептур на населення, і вторинні, які виникають в результаті подальшого розвитку епідемічного процесу. Така класифікація має велике значення, оскільки вона визначає засоби і методи ліквідації наслідків застосування противником бактеріологічної зброї.

Первинними санітарними втратами вважаються люди, які захворіли в результаті зараження їх бактерійними засобами через повітря, воду та продукти харчування в період збереження і дії застосованих противником збудників у зовнішньому середовищі.

Ефективність застосування мікробних рецептур залежить від виду і об’єму розпилення збудника, погодних умов, наявності та швидкості вітру, інфікуючої дози (певної кількості мікроорганізмів, які, при проникненні в організм людини чи тварини, викликають інфекційні захворювання — LD₅₀). Знання інфікуючих доз дозволяє більш реально розраховувати можливі первинні санітарні втрати від бактеріологічної зброї. Для цього необхідно мати повну інформацію про осередок бактеріологічного ураження і в першу чергу приблизну концентрацію збудника в повітрі на даній території.

Первинні санітарні втрати виникають раптово в результаті одномоментного зараження протягом 1-3 днів з моменту перших випадків захворювання серед різних груп населення. Ці втрати зв'язані між собою територіально, але, на відміну від водних чи харчових епідемій, не зв'язані єдиною системою водопостачання і харчування.

 

Величина первинних санітарних втрат в основному залежить від:

— виду застосованого противником бактеріального середника;

— часу виявлення факту застосування противником біологічної зброї;

— своєчасності оповіщення військ та цивільного населення про загрозу зараження

— забезпеченості військовослужбовців та населення засобами індивідуального, колективного та медичного захисту, а також екстреної профілактики;

— своєчасності їх застосування і навченості населення користуватися ними;

— стану сприйнятливості населення до впливу інфекційних збудників.

Вторинні санітарні втрати є результатом подальшого епідемічного поширення захворювання. Вторинними санітарними втратами вважаються люди, які захворіли у вогнищі в результаті зараження їх від інфекційних хворих (первинних санітарних втрат) внаслідок епідемічного поширення інфекції на другому етапі розвитку епідпроцесу, коли довкілля вже не є епідемічно небезпечним.

Їх величина визначатиметься, головним чином, наступними факторами:

— кількістю первинних санітарних втрат;

— чисельністю населення (військовослужбовців) та щільністю заселення території (розташуванням військ на місцевості);

— контагіозністю епідемічного процесу, (вимірюється контагіозним індексом (показує ступінь імовірності захворювання людини, яка була в контакті із зараженим певною інфекційною патологією; контагіозний індекс, який дорівнює 1 означає, що захворіє 100% осіб, що контактували з хворим (наприклад легенева форма чуми); індекс 0,5 вказує на 50-відсоткову захворюваність серед контактних осіб (наприклад черевний тиф));

— механізмами передачі інфекційного збудника;

— якістю і повнотою проведення комплексу режимних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію вогнища бактеріологічного зараження;

— питомою вагою інфікованого населення, яке не піддається специфічному захисту антибіотиками.

За даними Н.І. Борчука (1998) санітарні втрати від бактеріологічної зброї у вогнищі складатимуть 25-50 %.

Виходячи з уражаючих властивостей біологічної зброї, зараження території відбудеться нерівномірно. Імовірно, що на місцевості, виникнуть райони (зони) як масового зараження, так і умовно незаражені. Тому можна передбачити, що співвідношення уражених людей з неураженими в зоні інтенсивного зараження дорівнюватиме приблизно 3:1, а в зоні умовного — 1:10 за рахунок переміщення військовослужбовців та цивільних осіб всередині осередку. Вторинні санітарні втрати при гостроконтагіозних інфекціях можуть сягати 25 % людей, які були незараженими і незахищеними.

Таким чином, другий період впливу бактеріологічної зброї на довкілля і населення характеризується виключно високою потребою в лікарняних ліжках і величезним масштабом протиепідемічних заходів.

Третій період об'єднує віддалені соціально-гігієнічні наслідки впливу бактеріологічної зброї на населення, рослинний і тваринний світ. Можна виділити три основних фактори:

— різке зменшення харчових ресурсів країни;

— значне погіршення демографічних показників здоров'я насе­лення;

— генетичні наслідки.

Різке зменшення харчових ресурсів країни може стати наслідком масованого застосування бактеріологічної зброї, спрямованого проти сільськогосподарських тварин і рослин.

Від давніх часів постачання держави продовольством є критичним стратегічним елементом виживання нації. Безперервне виробництво продуктів харчування — наріжний камінь стабільності для всіх сучасних суспільств. Оцінка світового сільськогосподарського сектора показує, що харчування 75% суспільства залежить від зерна, крохмалеутримуючих бульб і коріння. З цих культур найважливіші пшениця і рис. Для решти людства основним продуктом харчування є продукція тваринництва.

Враховуючи, що більшість країн світу імпортують продукти харчування, будь-яке зниження їх виробництва може призвести до катастрофи для жителів і уряду країни, яка потерпіла. Зменшення поставок продовольства внаслідок терористичного акту чи воєнних дій з використанням біологічних засобів може стати причиною нормування продуктів харчування, недоїдання і голоду. Неважко собі уявити наслідки голоду, викликаного застосуванням бактеріологічної зброї. Аліментарна дистрофія, анемія, авітамінози, висока загальна захворюваність, підвищена при цьому летальність — все це приведе до різкого погіршення фізичного стану населення. Ці чинники, у свою чергу, можуть створити передумови для громадського невдоволення і заворушень.

Військові дії чи напад терористичної організації із застосуванням біологічних засобів на агропромисловий сектор країни може стати спустошливим засобом впливу. Економіка частіше стає уразливою, ніж люди. Люди можуть терпіти соціальні труднощі, але коли народ голодує, настає розчарування і відчай.

Важливим віддаленим результатом застосування бактеріологічної зброї є значне погіршення демографічних показників здоров'янаселення. Широке поширення інфекційних захворювань в наступному викличе ріст органічної системної патології. Захворювання серцево-судинної системи, нирок, органів травлення, крові можуть бути наслідком перенесених інфекційних уражень. Ці віддалені наслідки мають істотне соціально-гігієнічне значення, так як вони визначають рівень інвалідності, працездатності людей. Можна очікувати різке зниження народжуваності, зменшення середньої тривалості життя і збільшення захворюваності та смертності населення, що приведе до скорочення його відтворення та абсолютного зменшення чисельності.

Може змінитися і вікова структура населення. Очевидно, що найбільша смертність в умовах бактеріологічної війни припаде на дітей. В результаті цього старші вікові категорії отримають відносну чисельну перевагу, відбудеться "старіння суспільства".

Особливе місце серед віддалених соціально-гігієнічних наслідків бактеріологічної війни займатимуть так звані генетичні. Мутагенну активність мають не тільки іонізуюче випромінювання та деякі хімічні речовини, але і біологічні агенти — віруси, які можуть входити в склад рецептур бактеріологічної зброї. Після проникнення в клітину вірусний ген взаємодіє з клітинним геном, внаслідок чого відбувається заміна клітинної генної інформації на вірусну. Експериментально доведено, що деякі віруси здатні перетворювати здорові клітини організму в злоякісні. В літературі описані випадки нехромосомної передачі генетичної інформації за допомогою вірусів, коли і генетичні детермінанти представляють самі по собі вірус чи аналогічний йому чужий для клітини компонент. Як правило нехромосомне успадкування викликається інфекційними агентами, якими штучно заражуються тварини. В наступному основним способом поширення уражаючого агента є його успадкування. Характерно, що виникнення патологічних мутацій не обов'язково зразу ж проявляється захворюванням чи якими-небудь негативними ознаками. Прояви у людини мутагенних змін частіше спостерігається в наступних поколіннях.

Соціально-гігієнічні наслідки біологічної війни залежать не тільки від уражаючих аспектів бактеріологічної зброї, але і від рівня соціального розвитку суспільства. З факторів соціального характеру найважливіше значення мають спосіб виробництва і ступінь матеріального благополуччя суспільства, його організованість, культурний рівень людей. Дуже велике значення має розвиток охорони здоров'я в країні, мережі лікувально-профілактичних закладів. Очевидно, що можна встановити зворотну залежність між ефективністю бактеріологічної зброї і рівнем суспільного розвитку: чим вищий рівень розвитку суспільства, чим потужніша економіка країни, тим менш ефективним буде застосування біологічної зброї, тим менш вираженими, слабшими будуть його соціально-гігієнічні наслідки і навпаки. Тому деякі зарубіжні військові спеціалісти вважають доцільнішим застосування бактеріологічної зброї після ядерного удару, тобто після зруйнування економічного потенціалу противника, порушення систем зв'язку та управління, паралічу роботи його лікувальних установ і створення неблагополучної в санітарному та епідемічному відношенні обстановки.