Тактика ведення переношеної вагітності та пологів

Госпіталізацію вагітних, що переношують, бажано проводити до стаціонарів ІІІ рівня надання акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги.

Для попередження переношування вагітності доцільною є госпіталізація в терміні 41 тиждень, що надає можливість своєчасно визначити об’єм необхідних заходів щодо підготовки родових шляхів до пологів.

У пологовому відділенні проводять уточнення терміну вагітності, стан вагітної та плода, оцінюють результати клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. При задовільному стані плода і відсутності ознак переношування вагітності рекомендована очікувальна тактика. За наявністю перших ознак вагітності, що переношується, показана підготовка родових шляхів з подальшою індукцією пологової діяльності.

Підготовка родових шляхів та індукція пологів проводиться після оцінки стану шийки матки за шкалою Бішопа (див. методи дослідження вагітних).

Підготовка шийки матки до індукції пологів при наявності незрілої шийки матки в терміні після 41 тижня проводять одним з наступних методів:

· медикаментозний – простагладини Е1 та Е2, які застосовуються за наявності обов’язкової реєстрації цих засобів для використання в акушерській практиці;

· немедикаментозний – ламінарії, які використовуються при оцінці ступеню зрілості шийки матки за шкалою Бішопа менш ніж 5 балів (в цервікальний канал вводиться від 1 до 5 ламінарій на 24 години з подальшою оцінкою стану шийки матки, за необхідності процедуру можна повторити).

Заборонено використовувати естрогени та простагландин F2ά з метою підготовки пологових шляхів до розродження.

При підтвердженому діагнозі вагітності в терміні 42 та більше тижнів, неефективності попередніх заходів з підготовки шийки матки до розродження та незадовільному стані плода показано оперативне розродження шляхом операції кесаревого розтину.

Показання та умови до індукції пологової діяльності:

· термін вагітності 42 тижні та більше;

· стан плода за біофізичним профілем 7-8 балів;

· зрілість шийки матки не менш ніж 6 балів за шкалою Бішопа;

· передбачувана відповідність розмірів плода і тазу матері;

· відсутність плідного міхура (амніотомія).

Індукція пологів проводиться лише за наявності інформованої згоди жінки. Протипоказання до індукції пологів такі ж як і для термінових пологів.

Методи індукції пологів: пальцеве відшарування нижнього полюса плодового міхура; амніотомія; крапельне внутрішньовенне введення розчину окситоцину.

Методом вибору індукції пологів при зрілій шийці матки є амніотомія з наступним краплинним внутрішньовенним введенням розчину окситоцину. Рекомендовано починати індукцію пологів зранку, з 6 до 8 години; після амніотомії треба оцінити якість та кількості навколоплідних вод. Ведення партограми необхідно починати з моменту виконання амніотомії. Протягом 2-3 годин необхідно спостерігати за розвитком пологової діяльності; при відсутності якої після 2-3 годин безводного періоду потрібно вводити окситоцин (внутрішньовенно крапельно).

Для внутрішньовенної інфузії 1 мл окситоцину (5 ОД) розчиняють у 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Обов’язковим є проведення катетеризації ліктьової вени роділлі. Введення окситоцину починається зі швидкістю 6-8 крапель/хв. (0,5-1 мОД/хв.). При досягненні ефекту через 30 хвилин швидкість введення залишається попередньою; у разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожні 30 хвилин на 6 крапель (0,5 мОД/хв.), при цьому максимальна швидкість введення не повинна перевищувати 40 крапель у одну хвилину.

Необхідно підкреслити, що застосування окситоцину може приводити до підвищення базального тонусу матки та дистресу плода.

Критерієм досягнення регулярної адекватної пологової діяльності вважається наявність 3-4 маткових скорочень за 10 хвилин при тривалості скорочень 40-50 сек. Родопідсилення проводиться зі спостереження за станом плода та динамікою пологів. При відсутності ефекту протягом 6 годин слід переглянути план введення пологів та завершити їх операцією кесарського розтину.

При нормальному перебігу пологів тактика лікаря не відрізняється від ведення фізіологічних пологів. При цьому треба пам’ятати, що у зв’язку з ризиком пологової травми, пов’язаною з макросомією, необхідно ретельніше, заздалегідь визначати масу плода як традиційними методами, так і за допомогою УЗД. Якщо очікувана маса плоду перевищує 4000 г, методом вибору є кесарів розтин.

Окремо слід зазначити наступне:

· спостереження за жінкою, якій проводиться індукція пологів має бути безперервним;

· спостереження за станом плода методом безперервної кардіотокографії;

· динамічне спостереження за перебігом пологів, станом матері та плода здійснюється з веденням партограми [А];

· знеболювання пологів здійснюється за показаннями та при наявності поінформованої згоди жінки, при цьому наркотичні анальгетики не використовуються [А];

· бажаною є підтримка членів родини (партнерські пологи) [А].

Недоцільним є використання внутрішньовенні форми простагландинів для індукції пологів [А].

Ведення ІІІ періоду, пологів має бути активним, як і при нормальних пологах, що забезпечує профілактику кровотечі [А].

Характерні зміни посліду при переношеній вагітності::

· наявність ділянок петрифікатів і жирового переродження;

· збільшення маси;

· зменшення товщини;

· склеротичні та дистрофічні зміни;

· вогнища некрозу;

· тонка пуповина.

Після народження дитини необхідним є проведення її огляду з оцінкою новонародженого за шкалою Апгар на 1, 5 та 10 хв. Треба звернути увагу на наявність характерних ознак переношеного новонародженого:

· підвищена щільність кісток черепа;

· звуження швів і тім’ячок;

· різке зменшення або відсутність первородної змазки;

· зменшення підшкірно-жирового шару;

· зниження тургору шкіри; лущення шкіри, кінцівки «пралі», «банні ступні»;

· збільшення довжини нігтів; щільні хрящі вушних раковин та носу.

Наявність вищеописаних характерних ознак у новонародженого та особливостей посліду вимагає більш ретельного спостереження за станом породіллі та новонародженого у ранньому післяпологовому періоді. Позитивно впливає на перебіг адаптації у новонароджених сумісне перебування матері і немовляти при запізнілих пологах. У зв’язку з тим, що пошкодження нервової системи виявляється у 50% дітей, які народилися переношеними, показано проведення нейросонографії у ранньому неонатальному періоді. Діти від запізнілих пологів відносяться до групи ризику за розвитком респіраторних захворювань, патології нервової системи, алергічної патології та потребують диспансерного спостереження до 1 року життя на педіатричних дільницях під наглядом невропатолога.

Профілактика переношування вагітності і ускладнень

· раннє взяття на облік;

· ретельний нагляд за вагітними з факторами ризику переношування вагітності в жіночий консультації;

· обстеження стану плаценти і плода сучасними методами діагностики (БПП, УЗД плаценти)

· своєчасне виявлення переношування;

· раціональне ведення пологів

 

 

 

 

Контрольні запитання для оцінки вихідного рівня знань

1. Яке визначення поняття «переношена вагітність» і «запізнілі пологи»?

2. Яка етіологія та патогенез переношеної вагітності?

3. Які фактори ризику переношування вагітності?

4. Які фактори перинатального ризику для новонародженого при переношуванні вагітності?

5. Які клінічні ознаки переношеної вагітності?

6. Які методи діагностики переношеної вагітності?

7. Яка тактика ведення переношеної вагітності?

8. Як встановити ступінь зрілості шийки матки?

9. Які показання для індукції пологів при переношуванні?

10. Які методи індукції пологів застосовують при переношуванні?

11. Які особливості перебігу пологів при переношуванні?

12. Які показання до кесарева розтину при переношуванні?

13. Які характерні ознаки переношеного новонародженого?

14. Які зміни посліду при переношуванні?

15. Які особливості нагляду за переношеними малюками?

16. Які методи профілактики переношування вагітності?