Розділ 1. Тепловий режим будівлі

Зміст

Вступ..............................................................................................................

1.1

1.2 Кліматологічні дані........................................................................................

Розділ 1. Тепловий режим будівлі

1.1. Теплотехнічний розрахунок та підбір огороджуючих конструкцій........ Розрахунок тепловтрат та теплонадходжень..............................................

1.2. Тепловий баланс. Визначення потужності системи опалення…………..

 

Розділ 2. Опалення

2.1. Обгрунтування вибору системи опалення…………………………………

2.2 Підбір основного обладнання та опалювальних приладів…......................

2.3 Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення......................

2.4 Особливості експлуатації систем опалення………………………….........

 

Розділ 3. Вентиляція та кондиціонування повітря

3.1. Характеристика технологічних процесів в приміщенні…………..............

3.2. Принципові рішення систем вентиляції, кондиціонування повітря та холодопостачання……………………………………………………….......

3.3. Розрахунок повітрообміну та вибір системи повітророзподілення.......................................................................................

3.4. Розрахунок та підбір обладнання для систем вентиляції, кондиціонування та холодопостачання повітря……………………...........

3.5. Аеродинамічний розрахунок повітропроводів.……………………….........

3.6. Особливості експлуатації систем вентиляції та кондиціювання повітря..............................................................................................................

Розділ 4. Теплопостачання систем опалення та вентиляції …………….............

4.1. Принципова схема систем теплопостачання……………………….............

 

Розділ 5. Автоматика систем опалення та вентиляції ……………………..........

Розділ 6. Організація будівельного виробництва ………………………….........

6.1. Організація робіт з монтажу систем опалення, вентиляції так кондиціювання повітря. Розрахунок та побудова календарного плану………………......................................................................................

6.2. Технологія монтажних робіт…………………………………………….....

 

Розділ 7.Енергозбереження ……………………………………………………......

7.1. Принципові рішення з енергозбереження в системах опалення, вентиляції та кондиціонування повітря………………………………....

 

Розділ 8. Економіка ………………………………………………………………….

8.1. Локальні кошториси систем опалення, вентиляції та кондиціювання……..............................................................................

8.2. Основні техніко-економічні показники ссистем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.............................................................................

.

Розділ 9. Охорона праці …………………………………………………………......

Висновки ……………………………………………………………………………...

Список використаної літератури …………………………….................................

Додатки ………………………………………………………………………………..

 

 

Вступ

Життя сучасної людини немислиме без певного рівня комфортності приміщень. По суті будь-яка будівлю (як рукотворну так і природню) не можна розглядати без інженерних систем. Поява таких напрямків як енергозбереження в архітектурі, будівництві - яскраве свідчення цього. У той же час розгляд будь-яких питань окремо, без комплексного аналізу, не може вирішити проблеми якісного забезпечення комфортних умов (наприклад, зниження температури гарячої води в котлах, з однієї сторони, зменшує витрату палива, а з іншого-зменшує температурний напір в нагрівальних приладах, що вимагає збільшення їхньої площі, тобто збільшення капітальних витрат). Сама архітектура будинку, його розташування, взаємодія з розташованими поруч іншими будівлями і спорудами також впливають на роботу інженерних систем. Будівельні конструкції, різноманіття систем вироблення, транспортування енергії, безпосереднья робота систем опалення, нерівномірність надходжень та втрат тепла, вологи в самих приміщеннях, їх взаємовплив - вимагають розгляду хоча б з точки зору комфортності і енергозбері-ження. Людству потрібна енергія, причому потреби в ній збільшуються з кожним роком. Разом з цим запаси традиційного викопного палива (нафти, вугілля, газу та ін) вичерпні. Кінцеві також і запаси ядерного палива - урану і торію. Практично невичерпні запаси термоядерного палива - водню, проте керовані термоядерні реакції поки не освоєні, і невідомо, коли вони будуть використані для промислового отримання енергії в чистому вигляді, тобто без участі в цьому процесі реакторів ділення. У зв'язку із зазначеними проблемами стає все більш необхідним впровадження енергозберігаючих технологій. У світовій енергетичній структурі частка споживання природного газу, як основного енер-гоносітеля для муніципальної енергетики, безупинно зростає і досягає в паливно-енер-гетіческом балансі Україні 50%. У той же час, робота теплоенергетичного комплексу, як єдиної системи, що забезпечує розвиток всього народного господарства країни, визначається в першу чергу ефективністю енергоспоживання, що поставило проблему розробки, дослідження та впровадження енергозберігаючих технологій у ряд стратегічних завдань дер-ства. Ця проблема загострюється роботою теплоенергетики України в умовах нестачі природних паливних ресурсів. Ця ситуація також викликана дешевизною органічного палива до 1991 року, що сприяло розробці заходів щодо зниження капітальних, а не експлуатаційних витрат. Після 1991 року по теперішній час енергозберігаючі технології набули значного розвитку в частині зниження експлуатаційних витрат. При цьому, збільшення теплових втрат у трубопроводах внаслідок фізичного старіння теплотрас сприяло децентралізації систем теплопостачання, але зменшення протяжності теплових мереж і, відповідно, тепловтрат в них призвело до зменшення числа теплогенеруючих установок в котельнях, тобто до зниження ефективності роботи обладнання внаслідок його роботи в неоптимальні режимах практично на всьому протязі опалювального періоду.

Сучасний стан паливно-енергетичних ресурсів, подорожчання їх видобутку, вимагає ефективного використання отриманої енергії. Однак теплоенергетичне обладнання встановлено з розрахунку максимальних навантажень, з невеликим запасом варіювання вироблення теплової енергії, що не забезпечує ефективного використання палива. Таким чином, ефективність використання енергоносіїв визначається не тільки ефективністю Вира-лення тепла та електричної енергії, а й збалансованістю режимів вироблення і потре-блення цієї енергії. Історію створення комфортних умов в умовах холодного періоду можна почати або з створення світу, або з Прометея, перший, хто звернув увагу на нераціональне використання теплової енергії, або опалення печер первісними людьми. Однак до теперішнього часу використовувані засоби не відрізнялися ні розмаїтістю, ні енергозбереженням, також вони не були обтяжені екологічними вимогами, тому розгляд краще почати з сучасної історії систем опалення. Розвиток опалення в Україні історично пов'язано з розвитком систем в Росії (радіти чи шкодувати про це марно, оскільки історію можуть змінювати тільки самі історики). Так в "Літописі" Російської академії наук за 1829 говориться, що «в 1736 році. почали будувати в Росії цегляні печі, зсередини спалюємо, кількість дров”, які під назвою Руських поширилися потім у Німеччині та Франції.... Це ті, печі,які для північного клімату найкращі...»[ що й підтверджує і відомий фран-цузскій спеціаліст того часу Жолі у своїй книзі" Трактат з опалення та вентиляції ". Застосування водяної пари для приготування їжі та обігріву приміщень в Росії прива-дятся в книзі Н. А. Львова "Російська піростатіка", що вийшла в 1799 р..

З початку XIX століття пар знаходить все більше застосування як для обігріву теплиць, так і опалення приміщень. Системи ж безпосередньо водяного опалення з'являються в Росії в першій половині XIX століття, і перша з них була сконструйована і реалізована в 1834 р. гірським інженером П. Г. Соболевським. Трохи раніше (у 1831 р.) в Англії Перкенса була запропонована система опалення високого тиску (система П. Г. Соболевського була гравітаційної). Перша ж установка централізованого нагрівання повітря у водо-повітряної системи опалення та вен -

тіляціі двох великих залів обсягом понад 3000 м була застосована в будівлі Петербурзької Академії мистецтв. У Стародавньому Римі використовувалася система радіаційного обігрівання лазень - гіпокауст. Вона описана у Вітрувія, але рідко знаходила використання в так званих розвинених країнах з причин складності пристрою, хоча в 17-18 В.В в Англії такі системи набули значного поширення. У Росії системи променевого опалення вперше були використані в 1907 р. В. А. Яхимович в лікарні залізничної станції Ртищево Саратовської губернії, а за-тим і в інших лікарняних, шкільних і громадських будівлях.

За часів Радянського Союзу на розвиток систем опалення, на жаль, вплинув «ідеологічний принцип» - тобто перемогла точка зору - «швидко, багато і дешево», на шкоду якості, оскільки паливо було не просто дешеве, а дуже і дуже дешеве. У той же час численні розробки дійсно перспективних енергозберігаючих систем тільки зараз починають або згадувати, або підносяться як нові. Розвиток водяного опалення в ті часи відповідало тим чи іншим тенденціям будівельного виробництва - від рекон-струкції існуючих будівель і споруд до будівництва нових, що не допускають можли-ності будь-якого опалювального ренесансу. Так у 20-ті роки минулого століття в опалювальної практиці найбільш поширеними були двотрубна система водяного опалення, багато в чому орієнтовані на місцеві ис-точнікі теплоти. Тоді системи централізованого теплопостачання тільки формувалися. У 1927 р. з'явилася перша установка сполученою вироблення теплоти та електричної енер-гии стосовно до опалення, так званих, "ліхтарних" бань в Ленінграді і постачання електроенергією блізрасположенних будівель. У той же час і була сформована політика на централізацію теплопостачання.

В даний час, незважаючи на численне будівництво «елітних» будинків з автоном-ним теплопостачанням і перехід частини споживачів на індивідуальне опалення, у великих містах України як і раніше основним джерелом тепла є ТЕЦ, АЕС та районні котельні. При цьому найбільш поширені в житлових і громадських будівлях однотрубних системи водяного опалення, запроектовані до 1996 року (через те, що уніфіковані, опаленні, як правило, мають більш низьку металоємність, і дешевий (у той період часу) енергоносій). Коли мова йде про опалення, як правило, мається на увазі підтримка в приміщеннях, оснащених опалювальними системами, необхідного значення температури повітря. Проте температура повітря tв3

є лише одним з параметрів навколишнього середовища, характери-зующіх її якість. Другим параметром завжди виступає температура навколишніх поверхонь t

. У принципі тепловий комфорт формується не тільки цими двома параметрами, але і рядом інших факторів. Опалення відповідає за названі два параметри. Причому регулювання, тобто підтримка на необхідному рівні температури tr

методами та засобами опалення, можливо далеко не завжди в наслідок зміни зовнішньої температури, теплопоступленій, повітрообміну в даному приміщенні. Відомо, що в формулу для визначення необхідного термічного опору огороджувальних конструкцій входить температура їх внутрішньої по-поверхні, мінімальне значення якої регламентується нормами, виходячи з гігієнічних міркувань. Проте не слід думати, що ухвалене в розрахунку значення залишається постійним протягом опалювального періоду. Воно мінливе і визначається багатьма факторами, облік яких зробив би завдання визначення trr

важко визначених [5]. Після 1996 р. становище з вибором термічного опору огороджувальних конструкцій дещо поліпшилося. Тепер його нормативна величина виросла більш, ніж у два рази, що зменшує необхідну потужність системи опалення. Необхідно відзначити, що розрахунки економічно доцільною (з точки зору тепло-техніки) захисної конструкції, «завдяки» дешевизні палива, призвели до домінування в недавньому минулому в масовому будівництві легких малоінерційних, зате відносно дешевих, огороджень, Теплотехнічні недоліки яких зараз закликають вирішити з по-міццю методів і засобів регулювання роботи систем опалення.

Системи опалення є основним інструментом, що дозволяє створювати і підтримай-ти теплові комфортні умови в будівлях і спорудах. В даний час до цих функціонально-ям додалася функція управління параметрами мікроклімату, що в сукупності з вимог-ями енергозбереження виводить на першу роль саме системи опалення. Однак, зворотною стороною розширення функцій систем опалення з'явилося і їх ускладнення - як різниця між арифмометром і сучасними ЕОМ, таке ж різниця між «класичними» системами водяного опалення і сучасними системами забезпечення мікроклімату. За великим рахунком, це дві абсолютно різних об'єкта з одним і тим же призначенням. Сучасні системи опалення мають принципово інший підхід до регулювання - це не процес налагодження перед пуском з подальшою роботою в постійному гідравлічному режі-ме, це системи з постійно змінюються тепловим і гідравлічним режимами в процесі експлуатації, Що відповідно вимагає автоматизації систем для відстеження цих вимірюв-нений і реагування на них. Наприклад, зміна теплового режиму залежить від здатності терморегулятора змінювати витрата теплової енергії на нагрівальні прилади в системі ото-плення шляхом зміни гідравлічного режиму, що викликає ланцюгову реакцію інших систем (або терморегуляторів, що може викликати як разрегуліровку системи, Так і вихід з ладу циркуляційного насоса, або перевантаження системи електропостачання). Природно, що класифікація систем опалення також змінилася. У всякому разі, представляється логічним введення нових ознак систем, що відрізняють системи з терморегу-лірующім обладнанням від класичних.

Опалювальні та вентиляційні системи влаштовують для забезпечення у приміщеннях санітарно-гігієнічних умов, необхідних для перебування у них людини. В адміністративних спорудах за допомогою опалювально-вентиляційних пристроїв підтримуються необхідні параметри внутрішнього повітря (температура, вологість, рухливість) у відповідності з гігієнічними нормативами.

Основними задачами, що стоять перед спеціалістами з теплогазопостачання та вентиляції в теперішній час, є:

- охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів;

- зниження використання енергії системами забезпечення мікроклімату
приміщення, підвищення їх ефективності;

- проблеми регулювання, оптимізації та надійності систем опалення і
вентиляції; використання нетрадиційних джерел енергії і т. д.

Проект опалення, вентиляції Адміністративного корпусу КНТЕУ розроблений на підставі наступних вихідних даних:

­ завдання на проектування;

­ архітектурно - будівельних креслень;

– діючих будівельних норм і правил;

– технологічного завдання;

Технічні рішення, які прийняті в робочих кресленнях відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил та забезпечують безпечну для життя і здоров’я людей експлуатацію об’єкта при дотриманні заходів, що предбачені робочими кресленнями.

 

 

Кліматологічні дані

 

Кліматичні умови прийняти згідно з чинними ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2010 та

ДБН В 2.5.-67:2013.

Барометричний тиск 990 гПа

Холодний період року (найхолодніша п´ятиденка забезпеченістю 0.92):

Температура зовнішнього повітря -22°С

Ентальпія - 21 кДж/кг

Відносна вологість повітря 65%

 

Теплий період року (найжаркіша п´ятиденка забезпеченістю 0.99):

Температура зовнішнього повітря +27°С

Ентальпія +61,1 кДж/кг

Відносна вологість повітря 55%

 

Теплий період року (найжаркіша доба забезпеченістю 0.99):

Температура зовнішнього повітря +23°С

Відносна вологість повітря 64%

 

Комплекс розміщений в 1 температурній зоні.

Тривалість опалювального періоду 3610 градусо-діб.

Зовнішні стіни

№ мате-ріалу шару	Матеріал шару	Товщина шару δ, мм	Коеф. теплопров. λ, Вт/м·К	Коеф. теплозас-воєння S, Вт/м²·К	Пароп-роникність µ, мг/м·год·Па	Густина ρ, кг/м³
	Кладка цегляна з повнотілої цегли (глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині)	0,38	0,81	9,2	0,11
	Мати прошивні теплоізоляційні	0,11	0,048	0,39	0,59
	Кладка цегляна з повнотілої цегли (глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині)	0,12	0,21	3,34	0,075

 

Опір теплопередачі зовнішніх стін

R_Σпр= 1/ α_в + Σ δ/ λ+ 1/ α_з = 1/8.7 + 0.38/0.81 + 0.11/0.048 + 0,12/0,21 + 1/23 = 0,115 + 0,469 + 2,292 + 0,571 + 0,043 = 3,49 м²·К/Вт > R_{q min} = 3,3 м²·К/Вт

 

де, α_в , α_з - внутрішній (8,7 Вт/м² К.) та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі (23Вт/м² К.) - кількість теплоти, яка передана в одиницю часу через одиницю площі поверхні за різниці температур 1 К між поверхнею та середовищем-теплоносієм; характеризує інтенсивність тепловіддачі;

δ – товщина шару конструкціі, мм;

λ – коеіфцієнт теплопровідності стінки, Вт/м ·К

 

Горищне перекриття

№ мате-ріалу шару	Матеріал шару	Товщина шару δ, мм	Коеф. теплопров. λ, Вт/м·К	Коеф. теплозас-воєння S, Вт/м²·К	Пароп-роникність µ, мг/м·год·Па	Густина ρ, кг/м³
	Залізобетон	0,22	2,04	17,98	0,03
	Мати прошивні теплоізоляційні	0,23	0,048	0,39	0,59
	Розчин цементно-піщаний	0,02	0,81	8,69	0,12
	Руберойд, пергамін	0,003	0,17	3,53	-

Опір теплопередачі горищного перекриття

R_Σпр= 1/ α_в + Σ δ/ λ+ 1/ α_з = 1/8.7 + 0.22/2,04 + 0.23/0.048 + 0,02/0,81 + 0,009/0,17 + 1/23 = 0,115 + 0,108 + 4,792 + 0,025 + 0,018 + 0,043 = 5,101 м²·К/Вт > R_{q min} = 4,95 м²·К/Вт

 

 

Перекриття над підвалом

№ мате-ріалу шару	Матеріал шару	Товщина шару δ, мм	Коеф. теплопров. λ, Вт/м·К	Коеф. теплозас-воєння S, Вт/м²·К	Пароп-роникність µ, мг/м·год·Па	Густина ρ, кг/м³
	Залізобетон	0,22	2,04	17,98	0,03
	Мати прошивні теплоізоляційні	0,17	0,048	0,39	0,59
	Розчин цементно-піщаний	0,02	0,81	8,69	0,12
	Плити керамічні для підлоги	0,01	1,1	11,63	0,06

 

Опір теплопередачі перекриття над підвалом

R_Σпр= 1/ α_в + Σ δ/ λ+ 1/ α_з = 1/8.7 + 0.22/2,04 + 0.17/0.048 + 0,02/0,81 + 0,012/01,1 + 1/23 = 0,115 + 0,108 + 3,542 + 0,025 + 0,009 + 0,043 = 3,842 м²·К/Вт > R_{q min} = 3,75 м²·К/Вт

 

У проекті прийняті двокамерні склопакети опор теплопередачі R_о для

вікон – R˳ = 0,78 м²·°С/Вт > R_{q min} = 0,75 м²·°С/Вт

вхідних дверей прийняті двокамерні склопакети – R˳ = 0,52 м²·°С/Вт >

R_{q min} = 0,5м²·°С/Вт

 

Опір теплопередачі підлоги для неутепленої підлоги за зонами шириною 2м.

І зона –R_o =2.1 м²°С/Вт

ІІ зона –R_o =4.3 м²°С/Вт

ІІІ зона –R_o =8.6 м²°С/Вт

ІV зона –R_o =14.2 м²°С/Вт

Приймаємо конструкцію підлоги: підлогове покриття, цементно - пісчана стяжка товщиною δ=30 мм, λ=0,93Вт/м⁰С, гідроізоляційний шар, теплоізоляція товщиною δ=50 мм, λ=0,17Вт/м⁰С, залізобетон товщиною δ=100 мм, λ=0,16 Вт/м⁰С, гравійно - пісчана засипка товщиною δ=150 мм, λ=0,12 Вт/м⁰С.

 

Підлога: І зона ІІ зона ІІІ зона ІV зона

Rmin 2,1 4,3 8,6 14,2

R0 5,3 7,5 11,1 17,4

 

Тепловий баланс допоміжних приміщень. Таблиця 3.5

Об’єм, м^3	Період року	Розрахункова температура	Тепловтрати	Теплонадходження	Теплонадлишки та теплонестачі	Тепло-напруження Вт/м^3
tз	tв	явні	повні	явні	повні
	ТП	23,7	22±2	-					19,7
ХП	- 22							5,8

Розрахунок повітрообміну

Продуктивність вентиляційних систем будівель та споруд вибирають у результаті розрахунку повітрообмінів. Необхідну продуктивність систем загальнообмінної вентиляції визначають за заданим видом шкідливостей.

Розрахунок повітрообміну виконується графоаналітичним методом з побудовою процесів зміни стану повітря на І-d діаграмі.

Розрахунок повітрообміну для офісних приміщень типового поверху.

Теплий період року (ТП).

Теоретично-розрахункові відомості

1. На І-d діаграму наносимо т. ext яка характеризує параметри зовнішнього повітря та повітря в теплий період року (табл.. 3.5)

2. За надлишками тепло- і вологовиділень в теплий період (таб.3.5) визначаємо кутовий коефіцієнт променю процесу в приміщенні, кДж/кг:

 

e_т = ∆Q^тп / W^тп, (3.14)

 

 

де ∆ Q^тп – теплонадлишки в теплий період року, Вт;

W^тп – кількість вологонадходжень в теплий період року, г/год.

e_т = 3,6·42161 / 7425=20^.

 

3.Проводимо через точку З промінь процесу і на перетині з ізотермами t_wz і t_l знаходимо т. wz та l, і знаходимо інші параметри повітря.

4. По I-d діаграмі визначаємо І_wz і І_l, d_wz і d_l та всі ці параметри заносимо до таблиці 3.6.

 

Параметри повітря в теплий період року Таблиця 3.6

Характеристика повітря	Точки на I-d діаграмі	Температура t,C	Ентальпія І, кДж/кг	Вологовміст d, г/кг	Відносна вологість
Зовнішнє	З		53,6	8,4
Внутрішнє	WZ		44,3	8,4
Видаляєме	l		47,9	8,6

Холодний період року (ХП)

Теоретично-розрахункові відомості

Загальна кількість вентиляційного повітря в холодний період G^хп приймається за розрахунком для теплого періоду року G^тп.

На І-d діаграму наносимо т. ext якa визначають параметри зовнішнього повітря у холодний період року.

Визначаємо коефіцієнт променя процесу за формулою, кДж/г:

 

e^хп = ∆ Q^хп / W^хп , (3.19)

 

де ∆ Q^хп – теплонадлишки в холодний період року, Вт;

W^хп – кількість вологонадходжень в холодний період року, г/год.

e^хп = 3,6*10984/ 5030 = 7,86 кДж/г.

Визначаємо кількість вологи за формулою:

 

(3.20)

= 5030/3960=1,27г/кг

= 1,27+0,5=1,77г/кг

Через точку l проводимо коефіцієнт променю процесу і знаходимо на перетині з d_ехт отримаємо точку припливного повітря d_in, яка характеризує параметри припливного повітря.

Всі дані, отримані за I-d діаграмою, заносимо до таблиці 3.7.

 

Параметри повітря в холодний період року Таблиця 3.7.

Характеристика повітря	Точки на I-d діаграмі	Температура t,C	Ентальпія І, кДж/кг	Вологовміст d, г/кг	Відносна вологість
Зовнішнє	З	-22	-20,7	0,5
Внутрішнє	WZ		21,4	1,25
Видаляєме	l		25,4	1,5
Припливне	іп	14,7		0,7

 

 

Повітрообмін по кратності в офісних приміщеннях Таблиця 3.8.

 

№	Найменування приміщення	Площа	Висота	Кратність притоку	Кратність витяжки	Обєм притоку	Обєм витяжки	Примітки
Підвал
	Коридор	49,65	3,3					Для 0 ВБ
	Приміщення офіциантів	8,98	3,3
	Душова	7,58	3,3
	Гардероб персоналу	11,76	3,3
	Водомірний вузол	9,89	3,3
	Кімната прибирального інвентарю	2,93	3,3
	Санвузол	3,52	3,3
	Комора чистої білизни	5,41	3,3
	Комора брудної білизни	5,41	3,3
	Тепловий вузол	13,7	3,3
	Вузол вводу	11,31	3,3
	Електрощитова	7,42	3,3
	Технічне приміщення	104,86	3,3
	комора для зберігання винних виробів	44,28	3,3
Перший поверх
	Хол	37,78
	Гардероб персоналу	9,37	3,3
	Обідній зал							За розрахунком
	Бар	7,82	3,3
	Сервізна	3,49	3,3					суммую притоки, витяжка до коридора
	Роздавальна	14,03	3,3
	Доготовочна	64,6	3,3					За розрахунком
	Мийка столового посуду	14,04	3,3					За розрахунком
	Коридор	21,06	3,3					Для відємного ВБ в №9
11*	Коридор	31,1	3,3
	Овочевий цех	6,76	3,3
	Приміщення для холодильників	5,49	3,3
	Мийка кухонного посуду	4,37	3,3
	М'ясо-рибний цех	5,74	3,3
	Кабінет зав. Виробництвом	7,57	3,3
	Комора напоїв	3,65	3,3
	Комора лікеро-горільчаних виробів	3,65	3,3
	Загрузочна, мийка тари	11,78	3,3
	Комора прибирального інвентаря	2,04	3,3
	Кімната прийому їжі персоналом	6,32	3,3
	Санвузол персоналу	2,87	3,3
	Санвузол відвідувачів, жіночий	12,59	3,3
	Санвузол жіночий	13,76	3,3
Другий поверх
	Хол	34,27	3,3
	Конференц зала	234,97	3,3
	Санвузол для жінок	10,51	3,3
	Санвузол для чоловіків	10,51	3,3
	Комора прибирального інвентаря	4,62	3,3

 

 

Зміст

Вступ..............................................................................................................

1.1

1.2 Кліматологічні дані........................................................................................

Розділ 1. Тепловий режим будівлі

1.1. Теплотехнічний розрахунок та підбір огороджуючих конструкцій........ Розрахунок тепловтрат та теплонадходжень..............................................

1.2. Тепловий баланс. Визначення потужності системи опалення…………..

 

Розділ 2. Опалення

2.1. Обгрунтування вибору системи опалення…………………………………

2.2 Підбір основного обладнання та опалювальних приладів…......................

2.3 Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення......................

2.4 Особливості експлуатації систем опалення………………………….........