До виконання теплового розрахунку двз

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ТЕПЛОВОГО РОЗРАХУНКУ ДВЗ

У КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ ТА РОБОТАХ

(для студентів спеціальності «Автомобілі та автомобільне господарство»

усіх форм навчання)

 

Затверджено на засіданні кафедри

«Автомобілі та автомобільне господарство»

Протокол №1 від 29.08.2013 р.

 

 

Макіївка ДонНАБА 2013

 

УДК 621.43 (07)

 

Методичні вказівки до виконання теплового розрахунку ДВЗ у курсових і дипломних проектах та роботах (для студентів спеціальності «Автомобілі та автомобільне господарство» усіх форм навчання) / Укл.: C.А.Горожанкін, А.В.Чухаркін, М.В.Савенков. – Макіївка: ДонНАБА, 2013. – 54 с.

 

 

Викладено порядок виконання теплового розрахунку двигунів внутрішнього згоряння, що передбачає закріплення знань з будови і теплових процесів, які протікають у двигуні. В методику виконання розрахунку включені також короткі теоретичні дані по процесах і рекомендації з вибору коригувальних коефіцієнтів.

 

 

Укладачі: проф. С.А.Горожанкін,

ас. А.В.Чухаркін,

ас. М.В.Савенков.

 

Рецензенти: доц. В.Ф.Коробкін,

доц. О.Д.Бумага.

 

Відповідальний за випуск: проф. С.А.Горожанкін.

 

ЗМІСТ

Передмова
1 Загальна характеристика двигуна, що проектується
1.1 Загальний опис двигуна
1.2 Конструктивне пророблення ДВЗ
2 Тепловий розрахунок ДВЗ
2.1 Визначення параметрів робочого тіла
2.2 Розрахунок процесів газообміну
2.3 Розрахунок процесу стиску
2.4 Розрахунок процесу згоряння
2.5 Розрахунок процесу розширення
2.6 Визначення індикаторних і ефективних показників ДВЗ
2.7 Визначення параметрів циліндра і двигуна
2.8 Побудова індикаторної діаграми
3 Побудова зовнішніх швидкісних характеристик двигуна
4 Порівняння параметрів ДВЗ з аналогічними конструкціями і вибір прототипів
Список літератури
Додатки

 

ПЕРЕДМОВА

У сучасних автомобілях найбільше поширення одержали поршневі двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ). Це визначається рядом їхніх переваг у порівнянні з іншими тепловими двигунами (паровими, газотурбінними та ін.). Мабуть, у найближчі роки ДВЗ залишаться домінуючими для автомобільного транспорту, а також будівельних і дорожніх машин, незважаючи на впровадження двигунів інших типів.

В даний час відбувається істотне удосконалення двигунів для автотракторної техніки (широке впровадження газових, комбінованих двигунів, застосування систем безпосереднього впорскування палива, зниження токсичності відпрацьованих газів, електронних систем керування і регулювання ДВЗ і т.д.).

У методичних вказівках викладено порядок теплового розрахунку сучасних двигунів внутрішнього згоряння, що дозволяє студентам самостійно виконати тепловий розрахунок ДВЗ і визначити основні розміри його кривошипно-шатунного механізму. Приступаючи до виконання цих розрахунків, студенти повинні вивчити відповідні розділи курсу за допомогою рекомендованої літератури і матеріалів лекцій.

Для багатьох параметрів двигуна чисельні значення не приводяться, або дається орієнтовний діапазон їхніх можливих значень. Вибір таких параметрів для проектованого двигуна повинен здійснюватися студентом самостійно на основі літературних даних і рекомендацій для аналогічних конструкцій. Цей вибір повинен бути обґрунтованим, а прийняте рішення викладене в пояснювальній записці.

Результати теплового розрахунку представляються у вигляді розрахунково-пояснювальної записки, що оформлена відповідно до ГОСТ 2.104-68, ГОСТ 2.105-95, ГОСТ 2.106-68. Вони є частиною розрахунково-пояснювальної записки до курсового чи дипломного проекту або роботи.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДВИГУНА, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ

Загальний опис двигуна

У цьому підрозділі проекту студенту необхідно на підставі отриманих вихідних даних дати характеристику проектованого двигуна відповідно до загальноприйнятої класифікації, визначити його призначення (для якого типу автотранспортних засобів він може бути застосований) із вказанням конкретних аналогічних конструкцій вітчизняного і закордонного виробництва.

 

Обсяг викладеного матеріалу підрозділу в пояснювальній записці – 1 сторінка.

 

Конструктивне пророблення ДВЗ

 

У цьому підрозділі студенту необхідно визначити конструктивні особливості проектованого двигуна, які не зазначені в завданні, але мають істотне значення для розрахунку. Ґрунтуватися при цьому необхідно на аналізі аналогічних конструкцій двигунів, матеріалі лекційних курсів з дисциплін “Автомобілі” і “Автомобільні двигуни” і літературних джерел.

Необхідно визначитися з наступними особливостями ДВЗ:

- тактність двигуна;

- порядок роботи циліндрів;

- тип системи охолодження (повітряна, рідинна);

- тип газорозподільного механізму, число впускних і випускних клапанів на циліндр;

- тип механічного нагнітача (при його наявності);

- тип охолодника наддувного повітря при його наявності (“повітря-повітря” чи “рідина-повітря”);

- для бензинових двигунів – тип системи впорскування;

- для дизелів – особливості системи живлення (багатоплунжерний ПНВТ, одноплунжерний ПНВТ розподільного типу, насоси-форсунки, акумуляторна система типу “Common Rail”), форма камери згоряння;

- для двигунів без наддуву – наявність настроєної системи впуску;

- наявність каталітичних нейтралізаторів, системи рециркуляції відпрацьованих газів.

 

Усі конструктивні рішення необхідно обґрунтувати і коротко описати призначення обраних елементів конструкції, принцип роботи і відмінності від інших варіантів із приведенням необхідних схем і рисунків.

Обсяг викладеного матеріалу підрозділу в пояснювальній записці – 2...5 сторінок.

 

ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ДВЗ

 

Вихідними даними для виконання теплового розрахунку ДВЗ у курсових роботах і проектах, як правило, є:

- тип двигуна;

- номінальна потужність N_e;

- номінальна частота обертання n_N;

- ступінь стиску ε;

- число циліндрів i;

- ступінь підвищення тиску (для двигунів з наддувом) π_к;

- розрахункові параметри навколишнього середовища: Т ₀ = 298 К, р ₀ = 0,1 МПа (при відсутності інших вказівок у завданні).

При виконанні дипломних проектів деякі з перелічених параметрів двигуна можуть визначатися в процесі розробки теми, розгляду й аналізу різних варіантів рішення задачі.

 

 

Розрахунок процесу стиску

 

Температуру наприкінці процесу стиску Т_с, К і t_с, °C, обчислюють за виразами:

 

,

 

де п ₁ – показник політропи процесу стиску. Рекомендовані значення n ₁:

- бензинові двигуни n ₁ = 1,34...1,38;

- дизелі (n_N =1800…3000 хв^-1) n ₁ = 1,34...1,37;

- дизелі (n_N =3000…4500 хв^-1) n ₁ = 1,36...1,39;

- газові n ₁ = 1,36...1,38.

 

Тиск наприкінці процесу стиску р_с, МПа, визначають за виразом:

 

Таблиця 2.3 – Параметри суміші наприкінці стиску

Тип двигуна	Тиск наприкінці стиску	Температура наприкінці стиску
Бензинові без наддуву	рс = 1,0...2,6 МПа	Тс = 600...850 К
Газові	рс = 1,2...2,0 МПа	Тс = 650...750 К
Дизельні, газодизельні без наддуву при nN =1800…3000 хв^-1 при nN =3000…4500 хв^-1	рс = 3,5...5,0 МПа рс = 4,0...6,5 МПа	Тc = 800...950 К Тc = 850...1100 К
З наддувом	рс ≤ 9,0 МПа	Тc ≤ 1150 К

Розрахунок процесу згоряння

 

Приймають чисельні значення частки використання найнижчої теплоти згоряння палива x_z, що лежить у межах:

- x _z = 0,82...0,96 для бензинових з електронним впорскуванням;

- x _z = 0,65...0,88 для дизелів;

- x _z = 0,8...0,85 для газових двигунів;

- x _z = 0,75...0,8 для газодизелів.

Температуру газів t_z, ºC, наприкінці процесу згоряння визначають з наступних рівнянь згоряння:

а) для двигунів з підведенням теплоти при V = const (бензинові і газові):

 

 

б) для двигунів зі змішаним підведенням теплоти (дизелі і газодизелі):

 

 

де l – ступінь підвищення тиску, l = p_z / p_c. Для розрахунку температури згоряння t_z дизельних двигунів рекомендується приймати попереднє значення l за цією формулою задаючись p_z з умови р_z = 7…16 МПа, l ≥ 1,4;

– середня мольна теплоємність продуктів згоряння при постійному об'ємі, кДж/(кмоль×К);

– середня мольна теплоємність продуктів згоряння при постійному тиску, кДж/(кмоль×К).

 

В обидва з цих рівнянь входять дві невідомі величини – чи і шукана температура t_z. Вирішити ці рівняння можна двома способами:

 

1) методом послідовних наближень. При цьому за допомогою табличних значень (Додаток В), орієнтовно задаючи t_z (діапазон значень – таблиця 2.4) і знаючи α, вибирають чи і вирішують рівняння згоряння, визначаючи t_z. Потім, використовуючи його отримане значення, уточнюють чи і знову визначають t_z. Процес ітерації проводиться доти, поки відмінність двох послідовних визначених значень t_z буде менше 25ºC. При використанні таблиць Додатка В варто застосовувати операцію інтерполяції, оскільки таблиці складені з шагом 100ºC.

2) визначають чи у такий спосіб:

 

- середню мольну теплоємність продуктів згоряння при постійному об'ємі , кДж/(кмоль×К), визначають за формулою:

 

де – середні мольні теплоємності компонентів, кДж/(кмоль×К) (Додаток Б, для діапазону t = 1501...2800 ºC);

 

- середню мольну теплоємність продуктів згоряння при постійному тиску , кДж/(кмоль×К), визначають за формулою:

 

При цьому, оскільки величина t_z невідома, у формулах t_z залишається перемінною. Усе вираження підставляється в рівняння згоряння, яке після всіх можливих обчислень і перетворень приймає вид:

 

 

де А, В, С – числові значення відомих величин.

Тоді

 

Значення l для бензинових і газових двигунів визначається після обчислення температури t_z і звичайно лежить в інтервалі l = 3,2...4,2 для бензинових; l = 3...5 для газових.

Тиск наприкінці процесу згоряння р_z, МПа:

- для бензинових і газових двигунів:

 

 

- для дизелів і газодизелів:

 

 

де р_zд – дійсний тиск наприкінці згоряння, МПа;

ρ – ступінь попереднього розширення.

Звичайно для дизельних двигунів r = 1,2...1,7. Якщо в результаті розрахунків отримане r < 1, то необхідно зменшити значення l і заново обчислити температуру t_z.

Орієнтовні значення параметрів суміші наприкінці згоряння зазначені в таблиці 2.4.

 

 

Таблиця 2.4 – Параметри суміші наприкінці згоряння

Тип двигуна	Тиск наприкінці згоряння	Температура наприкінці згоряння
Бензинові без наддуву	рzд = 3,0...6,5 МПа	Тz = 2400...3100 К
Дизельні без наддуву	рzд = 5...12 МПа	Тz = 1800...2300 К
З наддувом	рzд ≤ 16 МПа
Газові	рzд = 2,5...4,5 МПа	Тz = 2200...2500 К
Газодизелі	рzд = 6...12 МПа	Тz = 2000...2300 К

Таблиця 2.6 – Індикаторні показники двигуна

Тип двигуна	Середній індикаторний тиск	Індикаторний ККД	Індикаторна питома витрата палива (теплоти)
Бензинові -без наддуву -з наддувом	pi = 1,1...1,6 МПа pi ≤ 2,2 МПа	ηi = 0,35...0,48	gi = 180...230 г/(кВт·год)
Дизельні: -без наддуву -з наддувом	pi = 0,7...1,1 МПа pi ≤ 2,2 МПа	ηi = 0,4...0,52	gi = 165...210 г/(кВт·год)
Газодизельні: -без наддуву -з наддувом	pi = 0,75...1,1 МПа pi ≤ 2,2 МПа	ηi = 0,4...0,5	qi = 7...9 МДж/(кВт·год) qi = 6,8...8,5 МДж/(кВт·год)
Газові	pi = 0,6...0,9 МПа	ηi = 0,28...0,35	qi = 10,5...13,5 МДж/(кВт·год)

 

 

Задаються середньою швидкістю поршня V_{п.сер .}, м/c.

Значення знаходяться в наступних межах:

- бензинові двигуни легкових автомобілів 12...20 м/c;

- бензинові двигуни вантажних автомобілів 9...16 м/c;

- газові двигуни 7...14 м/c;

- дизелі легкових автомобілів 10...14 м/c;

- дизелі вантажних автомобілів 7...13 м/c;

- тракторні дизелі 6...11 м/c.

 

Обчислюють середній умовний тиск механічних втрат p_m, МПа, з урахуванням числа циліндрів двигуна, задаючись відношенням ходу поршня до діаметра циліндра S / D (Додаток Г):

 

p_m = Х + Y×V_п.сер.,

 

а для дизелів з газотурбінним наддувом:

 

 

де X, Y – коефіцієнти (див. таблиця 2.7).

 

Таблиця 2.7 – Значення коефіцієнтів X і Y

Двигун	X	Y
Бензиновий, газовий: S / D > 1, i ≤ 6	0,049	0,0152
S / D ≤ 1, i ≤ 6	0,034	0,0113
S / D < 1, i = 8	0,039	0,0132
Двигуни із впорскуванням і електронним керуванням	0,024	0,0053
Дизель, газодизель	0,089	0,0118

 

 

Середній ефективний тиск p_e, МПа:

 

p_e = p_i - p_m.

 

Механічний ККД η_m:

 

Ефективний ККД η_е:

 

Для бензинових і дизельних двигунів визначають ефективну питому витрату палива g_eN, г/(кВт·год):

 

Для газових двигунів визначають ефективну питому витрату палива v_еN, м³/(кВт·год), і ефективну питому витрату теплоти q_eN, МДж/(кВт·год):

 

 

 

Для газодизелів визначають ефективну питому витрату газового палива v_еN, м³/(кВт·год), ефективну питому витрату рідкого палива g_еN^Д, г/(кВт·год), і загальну ефективну питому витрату теплоти q_eN, МДж/(кВт·год):

 

 

 

Орієнтовні значення ефективних показників зазначені в таблиці 2.8.

 

Таблиця 2.8 – Ефективні показники двигуна

Тип двигуна	Середній ефективний тиск	Механічний ККД	Ефективний ККД	Ефективна питома витрата палива (теплоти)
Бензинові - без наддуву - з наддувом	pe = 1,0...1,3 МПа pe ≤ 2,0 МПа	ηm = 0,8...0,92	ηе = 0,25...0,38	geN = 200...290 г/(кВт·год)
Дизельні: - без наддуву   - з наддувом	pe =0,65...0,85 МПа pe ≤ 2,0 МПа	ηm = 0,7...0,82 ηm = 0,8...0,9	ηе = 0,35...0,42 ηе = 0,23...0,42	geN = 200...235 г/(кВт·год)
Газодизелі: - без наддуву   - з наддувом	pe = 0,65...0,85 МПа pe ≤ 2,0 МПа	ηm = 0,7...0,82 ηm = 0,8...0,9	ηе = 0,35...0,42 ηе =0,23...0,42	qeN = 9...11 МДж/(кВт·год) qeN = 8,5...10,5 МДж/(кВт·год)
Газові	pe = 0,5...0,75 МПа	ηm =0,75...0,82	ηе = 0,23...0,3	qeN = 12...17 МДж/(кВт·год)

 

 

2.7 Визначення параметрів циліндра і двигуна

 

Для двигунів без наддуву та з турбонаддувом визначають орієнтовний робочий об'єм двигуна V_ор, л:

 

де τ – тактність двигуна.

 

Для двигунів з механічним наддувом залежність для визначення орієнтовного робочого об'єму двигуна V_ор, л має наступний вигляд:

 

,

 

де N_K – потужність, що витрачається на привод компресора, визначається залежністю:

 

де Δ p – перепад тиску на компрессорі, Па;

Q_П – об’ємна витрата повітря двигуна, м³/с;

η_К – загальний ККД компресора.

Перепад тиску на компресорі Δ p, Па, визначає залежність:

 

 

Для визначення потужності N_K необхідно побудувати графік залежності загального ККД компресора η_К від об’ємної витрати повітря Q_П згідно з наведеним рівнянням:

,

 

де φ_{a 1}– коєфіціент продувки; у розрахунку приймається φ_{a 1}=1.

 

На рисунку Д1 (Додаток Д) приведено приклад побудови графіка. Аргументом залежності є величина Q_П. Розрахунок функції η_К виконується згідно з приведеним равнянням для як найменш п’яти значень Q_П. Згідно з результатами розрахунку заповнюється таблиця 2.9. Діапазон значень Q_П потрібно обирати таким, щоб розрахована величина η_К знаходилась у інтервалі від 0 до 1. Бажано прийняти початкове значення Q_П = 0,1 м³/с, а останнє 0,3 м³/с.

 

Таблиця 2.9 – Результати розрахунку ККД нагнітача

QП

 

Далі, опираючись на обрану, згідно з початковими даними, діаграму характеристик нагнітачів (рекомендується Додаток Д, рисунок Д2…Д4), відповідно до прийнятого ступеня підвищення тиску у компресорі π_К, необхідно підібрати таке значення Q_П, при якому величина η_К, що розрахована за наведеним рівнянням, буде задовільнювати відповідному значенню на діаграмі.

Якщо функція η_К після виконання розрахунків буде знаходитись поза межами відведеного інтервалу, або її значення не будуть відповідати ККД універсальної характеристики обраного компресора, треба змінити розрахунковий діапазон агрумента Q_П.

При визначенних параметрах Q_П та η_К розраховується потужність N_K та орієнтовний робочий об'єм двигуна V_ор.

У тому випадку, якщо величина Q_П є занадно великою, що призводить до малого значення ККД компресора і, відповідно, відносно великої потужності N_K (більше, ніж 35% від N_e), рекомендується прийняти до розрахункової конструкції замість одного два нагнітача. У цьому випадку треба повторити розрахунок η_К зі зменшеною вдвічі номінальною потужністю двигуна N_e, а отриману потужність N_К вдвічі збільшити. Розглянуте рішення більш характерне для багатоциліндрових ДВЗ з середнім та високим наддувом.

 

Для двигунів з механічним наддувом розраховується передавальне число привода нагнітача U_пн:

де – частота обертання ротора компресора, хв^-1, визначається при відомих значеннях величин Q_П та згідно з універсальною характеристикою обраного компресора (Додаток Д).

 

Визначають об'єм циліндра двигуна V_h, л:

 

 

Знаходять діаметр циліндра D, мм:

 

 

Хід поршня S, мм:

 

Діаметр циліндра і хід поршня після визначення необхідно округлити до цілих чи до десятих (у залежності від технічного завдання за узгодженням з керівником) в БІЛЬШИЙ бік.

Обчислюють дійсну середню швидкість поршня V_{п.сер .}, м/c, і порівнюють її з попередньо прийнятою:

 

 

Якщо дійсна і попередньо прийнята середні швидкості поршня відрізняються більш ніж на 1 м/с, необхідно скоригувати її значення і повторити розрахунок механічних втрат та ефективних параметрів двигуна, а також розмірів циліндра.

 

Фактичний робочий об'єм двигуна V, л:

 

 

Фактичний робочий об'єм циліндра V_h, л:

 

 

Індикаторну потужність двигуна N_і, кВт, визначають за формулою:

 

 

Фактичну потужність двигуна N_e, кВт, визначають за формулою:

 

 

Літрову потужність двигуна N_л, кВт/л, визначають за формулою:

 

 

Питому поршневу потужність двигуна N_П, кВт/дм², обчислюють за формулою:

 

 

Визначають годинну витрату палива на номінальному режимі:

- для бензинових і дизельних – годинну масову витрату G_ПN, кг/год:

 

 

- для газових – годинну об'ємну витрату V_ГN, м³/год:

 

 

- для газодизельних – годинну об'ємну витрату газового палива V_ГN, м³/год, і годинну масову витрату рідкого палива G_ПN, кг/год:

 

 

 

Обчислюють крутний момент двигуна на номінальному режимі М_КN, Н·м:

 

 

Рисунок 2 – Індикаторна діаграма дизельного і газодизельного двигуна

Рисунок 3 – Індикаторна діаграма дизельного двигуна

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Абрамчук Ф.І., Гутаревич Ю.Ф., Долганов К.Є., Тимченко І.І. Автомобільні двигуни: Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 474 с.

 

2. Двигатели внутреннего сгорания / Хачиян А.С., Морозов К.А., Луканин В.Н. и др. - М.: Высш. шк., 1985. – 311 с.

 

3. Расчет автомобильных и тракторных двигателей: Учеб. пособие для вузов. / А.И.Колчин, В.П.Демидов – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 2002. – 496 с.

 

4. Автомобильные двигатели / Под ред. М.С.Ховаха. – М.: Машиностроение, 1977. – 591с.

 

5. Двигатели внутреннего сгорания: Устройство и работа поршневых и комбинированных двигателей / В.П.Алексеев, В.Ф.Воронин, Л.В.Грехов и др. – М.: Машиностроение, 1990. – 288 c.

 

6. Двигатели внутреннего сгорания: Теория поршневых и комбинированных двигателей / Д.Н.Вырубов, Н.А.Иващенко, В.И.Ивин и др. – М.: Машиностроение, 1983. – 372 с.

 

7. Двигатели внутреннего сгорания: Системы поршневых и комбинированных двигателей / С.И.Ефимов, Н.А.Иващенко, В.И.Ивин и др. – М.: Машиностроение, 1985. – 456 c.

 

8. Двигатели внутреннего сгорания: Конструирование и расчет на прочность поршневых и комбинированных двигателей / Д.Н.Вырубов, С.И.Ефимов, В.И.Ивин и др. – М.: Машиностроение, 1984. – 384 с.

 

9. В.Г.Кадышев, С.В.Тиунов. Расчет рабочего процесса поршневых и комбинированных автотракторных двигателей. Учебное пособие. Набережные Челны: КамГПИ, 2002. – 62 с.

 

10. Методичні вказівки до вибору параметрів ДВЗ у курсових і дипломних проектах. Частина 1: двигуни виробництва країн СНД (для студентів спеціальностей 7.090258 «Автомобілі та автомобільне господарство», 7.090214 «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні машини та обладнання» денної форми навчання) / Укл.: С.А.Горожанкін, І.М.Лівенцов, А.В.Чухаркін. – Макіївка: ДонНАБА, 2004. – 52 с.

 

ДОДАТОК А

 

Таблиця відповідності ступеня стиску і октанового числа бензину

e	Карбюраторні та з центральним впорскуванням	6...8	8...10	9,5...10,5
З розподіленим і безпосереднім впорскуванням без наддуву	–	9...10,5	10...12
З розподіленим і безпосереднім впорскуванням та з наддувом	–	8...9,5	9...11
Октанове число (за моторним методом)	55...75	75...85	85...100

 

Октанове число можна розрахувати в залежності від ступеня стиску ε і діаметра D (у метрах) за формулою:

 

 

Склад СНГ для розрахунків

	ПБА	ПА
Пропан С 3 Н 8	0,56	0,92
Бутан С 4 Н 10	0,43	0,07
Етан С 2 Н 6	0,01	0,01

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

 

Значення середніх мольних теплоємностей продуктів згоряння

ДОДАТОК Г

Основні ефективні і питомо-масові показники

 

Показник	Одиниці виміру	ДВС із іскровим запалюванням легкових автомобілів
без наддуву	з наддувом	наддув+ ОНП
Частота обертання колінчастого вала - номінальна, nN - при МК max, nМ	тис. хв^-1	4,5...6,8 2,1...4,4	4...6 1,8...4,0	4...6 1,8...4,0
Відношення S/D	-	0,8...1,2	0,9...1,2	0,9...1,2
Літрова потужність, Nл	кВт/л	30...50	40...64	46...90
Пит. поршнева потужність, Nп	кВт/дм^2	25...45	34...57	39...75
Середній ефективний тиск, ре - номінальний - максимальний	МПа	0,8...1,06 0,9...1,3	1,17...1,28 1,35...1,48	1,32...1,5 1,46...1,6
Мінімальна питома витрата палива за ЗШХ	г/ (кВт·год)	245...290	265...315	233...276
Питома маса	кг/кВт	1,2...2,5	1,2...2,2	1,1...2,1
Коефіцієнт пристосовності кМ	-	1,13...1,25	1,15...1,3	1,16...1,32
Питома потужність - повністю завантаженого а/м - повністю завантаженого автопоїзда	кВт/т	-	≥35   -	-

 

 

Відношення S/D у залежності від частоти обертання колінчастого вала n

 

Тип ДВЗ	nN, хв^-1	S/D
Бензинові, газові	<3000 3000...3600 3600...5000	1,0...1,1 0,85...0,95 0,75...0,85
Дизельні, газодизельні	2100...2800 >2800	1,0...1,2 0,8...1,0

 

 

ДОДАТОК Д

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ТЕПЛОВОГО РОЗРАХУНКУ ДВЗ