Українська культура в період десталінізації (1953 – 1964р.р)

До влади прийшов Хрущов.Процес десталінізації створив нову духовну фтмосферу в суспільстві.Відбувалась русифікація України,бо Хрущов казав,що потрібна одна єдина російська мова для створення комунізму.Передбачалась перебудова шкіл,освіти,ввели восьмирічний всеобуч,перетворили 10-річні школи на 11-річні,змінили мовний режим.Прийнятий закон”Про зміцнення зв*язку школи з життям...”Найбільше суперечок у суспільстві викликав пункт реформи,який говорив,що батьки мають право вибирати мову навчання дитини у школі.Проти цього пункту виступили письменники Максим Рильський і Микола Бажан.Письменники добре розуміли,що це питання будуть вирігшувати не батьки,а місцеве партійне керівництво,яке орієнтуватиметься на русифікаторську політику.Всупереч протестам,влада включила пункт про обов*язкову мову навчання в текст закону.Русифікація стала основною рисою освіти.Україна була основним із центрів розвитку кібернетики,за праці з теорії цифрових автоматі В.Глушкова.Українські інженери та науковці спроектували та збудували цифрову машину “Київ”.Укр.вчені одержали перші алмази.Укра. залишалась центром розвитку науки в галузі електрозварювання.Світове визнання здобули укр. Вчені в галузі точних наук.Позитивні зрушення відбулися в сільськогосподарських науках.Проектувались і впроваджувались у виробництво машини для хім. Захисту рослин,садів,виноградників.Були впроваджені нові сорти винограду,смородини.У середині 50-х р.почалося видання наукових журналів.Газети,радіо,,культурно-освітні заклади орієнтувались на посилення атеїстичної роботи.На поч.1962р. обмежувалось відкриття церков та молитовних будинків. З легкістю закривали храми,оскільки питання про закриття приймались не в центрі,а виконкомом обласної ради.Культові споруди закривались і навіть зносились.Священники повинні були отримати посвідчення уповноваженого при облвиконкомі.Особливо сильних утисків зазнала православна церква.Населення переконували,що у вік космічних польотів церква зі своїми ідеями відстає від розвитку держави.1955р.Відбулась “відлига ”укр. Літератури.Пізніше сормувався рух шістдесятників,які протестували своїми творами проти влади.Створювались дисидентські рухи,організації,які мирним шляхом хотіли досягти кращого життя людям.Однією з груп була група Левка Лук*яненка,над якою в травні 1961р. В Львівському обласному суді відбувся судовий процес внаслідок якого Левка Лук*яненка засудили на страту,яку згодом змінили на 15-річне ув*язнення в таборах і 10р. Заслання.До різних строків були засуджені й інші члени організації.Після усунення від влади Хрущова стала швидко проявлятись тенденція до посилення репресій щодо дисидентів.

 

 

Становище української культури в період десталінізації(1964-1980-і р.р.)

Історичною закономірністю є той незаперечний факт,що негаразди в соціально-економічній сфері негативно відображаються на культурі і духовному житті суспільства.В 70-80 рр. ця закономірність проявилась особливо яскраво. Народна освіта - підгрунтя культури.Духовність перебувала (60-80рр.) в стані постійних експериментів, політизації, пристосування до потреб комуністичного ладу.У 1966-1967 рр. у школах республіки розпочався перехід на нові навчальні програми який планувався завершитись через десять років,окрім нових дисциплін,ще недавно заборонених:Кібернетика, генетика – було введено курси філософії та політекономії соціалізму,об’єднані в спеціальний предмет – суспільствознавство.У 1972 центр. Комітет КПРС,Рада міністрів СРСР прийняли спільну постанову,про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді і більший розвиток загальноосвітньої школи.У 20-80 ті рр. в школах України різко звузилась сфера функціонування укр. Мови.

 

 

Роль діячів культури,інтелігенції у становленні української незалежної держави.

Наприкінці XIX ст. саме інтелігенція, національна еліта очолила визвольний рух в українських землях, що почав наростати на противагу гнобленню імперської влади. Вона свідомо стала на шлях боротьби за соціальне визволення народу, пов'язуючи її з боротьбою за право розвивати рідну мову, освіту, культуру. У перші роки українського відродження розпочалася робота міністерства культури, численних громадських об'єднань, асоціацій, товариств і академій. До життя почали повертатися набутки, що досі були під забороною.Після проголошення незалежності України перед державою, суспільством загалом постало завдання відновити історико-культурну спадщину. В зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує досвід представників наукової та творчої інтелігенції України. Акумулюючи суспільні настрої та усвідомлюючи значення історико-культурної спадщини, вони першими ставали на її захист, вели широку просвітницьку роботу серед громадськості.Так, наприкінці 90-х pp. ХІХ ст. в умовах загострення суспільно-політичної боротьби, піднесення національно-визвольного руху з'являлися нові демократичні періодичні видання — «Народ», «Хлібороб», «Житє і слово», де особливо гостро постали питання громадянського та національного характеру. Отже, щоб орієнтуватися в житті, щоб стати свідомим захисником своєї Вітчизни та освіченою людиною, треба вивчати і знати минуле свого народу, його історію.

 

Становище в освіті та науці в Українській незалежній державі.

Освіта. Великої шкоди було завдано національній школі у процесі русифікації освіти. В Україні помітно зменшувалась кількість шкіл з українською мовою навчання. Верховна Рада прийняла в 1989 р. “Закон про мови в Українській РСР”, яким українська мова оголошувалася державною. Лише з цього часу в Україні наново відкриваються сотні шкіл з українською мовою навчання, організовуютьсятисячі україномовних класів у школах з російською мовою навчання. За кілька років кількість першокласників, які навчаються українською мовою, збільшується з 43,5 до 68 %.У травні 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон “Про освіту”, що визначив школу як основу духовного, соціального, економічного, культурного розвитку суспільства і держави. Освіта в Україні, наголошувалося в ньому, грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної самосвідомості, взаємоповаги між націями і народами Наука. Як і в попередні періоди, наука України у 80-ті та на початку 90-х років перебувала у тяжкому стані. Попри видимі зміни в суспільно-політичному житті країни Академія наук України залишалась осередком застою.Це стримувало науковий процес, ефективність наукових досліджень. За вказівками партії наукові установи займалися переважно прикладними дослідженнями, що призвело до значного скорочення фундаментальних напрацювань, падіння їх престижу. До негативних явищ у науці слід також віднести те, що прикладні розробки, на які було витрачено величезні коштів, майже на 90 % не мали практичного застосування.

 

Розвиток кіномистецтва в Українській незалежнії державі..

Відбуваються зміни в українському кіно. Розпочато підготовку режисерів і сценаристів. Створюються україномовні фільми. Наприкінці 80 — на початку 90-х років в Україні були створені фільми, які здобули широке визнання. Серед них “Лебедине озеро.Зона” С. Параджанова та Ю. Іллєнка, “Голод-33” О. Янчука. Фільм“Лебедине озеро. Зона” в 1990 р. вперше в історії українського кіно одержав нагороди престижного кінофестивалю в Каннах.У 1991 р. постановою Кабінету Міністрів України було створено Державний фонд української кінематографії, керівником якого призначено відомого кінорежисера Ю. Іллєнка. Цього ж року у Чернівцях відбувся перший Всеукраїнський кінофестиваль, присвячений пам’яті І. Миколайчука. Головний приз одержав фільм “Голод-33”,який створив на студії ім. О. Довженка режисер О. Янчук. Позитивним явищем в українському кінематографі стали багатосерійні фільми за творами класиків української літератури.