Необхідні дії
| Обґрунтування
|
1.Проводити поточну оцінку за шкалою оцінки ризику розвитку пролежнів (за Braden чи Norton) не менше ніж 1 раз на добу (вранці)
| Забезпечується достовірність оцінювання та послідовність догляду
|
2.Змінювати положення пацієнта кожні 2 год. (вибір положення та їх чергування можуть змінюватися залежно від захворювання та стану пацієнта):
- 8.00-10.00 – положення Фаулера;
- 10.00-12.00 – положення на лівому боці;
- 12.00-14.00 – положення на правому боці;
- 14.00-16.00 – положення Фаулера;
- 16.00-18.00 – положення Сімса;
- 18.00-20.00 – положення Фаулера;
- 20.00-22.00 – положення на правому боці;
- 22.0024.00 – положення на лівому боці;
- 0.00-2.00 – положення Сімса;
- 2.00-4.00 – положення на правому боці;
- 4.00-6.00 – положення на лівому боці;
- 6.00-8.00 – положення Сімса
Примітка: якщо дозволяє стан пацієнта, можна надати йому положення на животі (див. протокол зі зміни положення пацієнта; протокол з повертання пацієнта)
| Зменшується тривалий тиск на певні ділянки тіла. Покращується кровообіг
|
3. Щоденно вранці о …… годині обмиватиділянки найбільшого тиску (залежно від положення пацієнта) ____________________
| Забезпечується чистота шкіри.
Покращується кровообіг
|
4.Перевіряти стан постелі під час зміни положення (кожні 2 год.)
| Наявність складок на постелі та вологість білизни сприяють швидшому утворенню пролежнів
|
5.Навчити членів родини техніки правильного переміщення пацієнта
| Забезпечується участь членів родини у догляді. Зменшується навантаження на медичного працівника
|
6.Визначати кількість спожитої їжі (кількість білка не менше ніж 120 г на добу)
| Забезпечується кількість білка, необхідна для формування імунітету
|
7.Забезпечити вживання не менше ніж 1,5 л рідини на добу:
- з 9.00 до 13.00 – 700 мл;
- з 13.00 до 18.00 – 500 мл;
- з 18.00 до 22.00 – 300 мл
Примітка: кількість рідини залежить від основного захворювання пацієнта
| Попереджається зневоднення та пересихання шкіри
|
8.Використовувати поролонові прокладки, валики, гумові круги, повітряні проти пролежневі подушки, гелеві подушки, проти пролежневі матраци
| Зменшується тиск на шкіру
|
9.У разі нетримання сечі змінювати памперси кожні 4 год. У разі нетримання калу змінювати памперси негайно після дефекації з наступною дбайливою гігієнічною процедурою
| Зменшується подразнення шкіри та її вологість
|
10.Заохочувати пацієнта змінювати положення в ліжку (точки тиску) за допомогою перекладин, поручнів та інших пристосувань
| Зменшується тривалий тиск на певні ділянки тіла. Забезпечується участь пацієнта у догляді. Зменшується навантаження на медичного працівника
|
Необхідні дії
| Обґрунтування
|
1. Виконувати з пацієнтом вправи в межах рухливості суглобів
| Забезпечується рухливість суглобів
|
2. Виконувати з пацієнтом вправи на опір
| Забезпечується збереження м’язового тонусу
|
3. Заохочувати (допомагати) збільшувати амплітуду рухів
| Забезпечується участь пацієнта у догляді
|
4. Пояснювати важливість відповідних рухів
| Заохочення пацієнта до співпраці.
Забезпечується участь пацієнта у догляді
|
5. Використовувати опору для стоп
| Попереджається провисання стоп
|
6. Підтримувати кисті у зручному для подальшого функціонування положенні (на ½ гумового м’ячика)
| Зберігається функціональне положення кисті
|
7. Пояснити причини появи тугорухливості суглобів та контрактур, а також розповісти про профілактику їх виникнення
| Забезпечується право пацієнта на інформацію. Заохочення пацієнта до співпраці
|
8. Заохочувати близьких брати участь у виконанні вправ з пацієнтом та переміщенні пацієнта
| Забезпечується участь членів родини у догляді. Зменшується навантаження на медичного працівника
|
Необхідні дії
| Обґрунтування
|
1.Бинтувати нижні кінцівки еластичними бинтами (або надягати еластичні панчохи)
| Попереджається застій крові в нижніх кінцівках
|
2.Періодично надавати нижнім кінцівкам підвищеного положення
| Покращується відтік венозної крові з нижніх кінцівок
|
3.Проводити масаж нижніх кінцівок в напрямку від стопи до коліна та вище
| Покращується кровообіг.
Покращується відтік венозної крові з нижніх кінцівок
|
4.Пояснити пацієнту та/або його близьким причини тромбоутворення в периферійних венах
| Пацієнт та/або його близькі залучаються до процесу догляду
|
Необхідні дії
| Обґрунтування
|
1. Навчити пацієнта техніки активних і пасивних вправ, а також вправ, пов'язаних з напруженням окремих груп м'язів
| Забезпечується право пацієнта на інформацію.
Забезпечується участь пацієнта у догляді.
Зберігається еластичність судин та покращується кровообіг
|
2. Заохочувати самодогляд
| Пацієнт буде знати про можливі наслідки ліжкового режиму і буде дотримуватися рекомендацій
|
3. Допомагати пацієнту якомога частіше змінювати положення
| Покращується кровообіг.
Зменшується застій крові
|
4. Змінювати положення від горизонтального до майже вертикального, піднімаючи узголів'я ліжка або садячи пацієнта з опущеними ногами на ліжку чи в кріслі
| Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою
|
5. Навчити пацієнта переміщуватися на видиху і не затримувати дихання
| Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою
|
6. Не допускати виникнення закрепів
| Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою
|
7. Запобігати перевтомі пацієнта
| Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою
|
Необхідні дії
| Обґрунтування
|
1. Заохочувати положення пацієнта на боці (якщо немає протипоказань)
| Забезпечується постуральний дренаж
|
2. Перевіряти наявність ознак метеоризму
| Наявність метеоризму зменшує екскурсію грудної клітини та погіршує відтік мокротиння
|
3. Забезпечити регулярнее випорожнення кишок та сечового міхура пацієнта
| Підвищений внутрішньочеревний тиск зменшує екскурсію грудної клітини та погіршує відтік мокротиння
|
4. Заохочувати перевертання та глибоке дихання щогодини
| Забезпечується повноцінне дихання та постуральний дренаж
|
5. Заохочувати споживання достатньої кількості рідини (запобігати зневодненню)
| Забезпечується розрідження мокротиння
|
6. Застосовувати вібраційний масаж із постуральним дренажем
| Забезпечується відтік мокротиння
|
7. Проводити термометрію двічі на добу
| Забезпечується рання діагностика гіпостатичної пневмонії
|
8. Провітрювати палату/кімнату (режим - залежно від пори року)
| Забезпечується притік свіжого повітря
|
9. Спостерігати за кольором шкіри, губ, нігтів
| Забезпечується динамічне спостереження за пацієнтом
|
10. Проводити дихальну гімнастику (за погодженням з лікарем)
| Збільшується екскурсія грудної клітини та поглиблюється дихання
|
Необхідні дії
| Обґрунтування
|
1. Забезпечити меню, що подобається пацієнтові, у межах призначеної дієти
| Враховуються смакові уподобання пацієнта
|
2. Забезпечити дієту з високим вмістом білка (не менше ніж 120 г), невеликими порціями та з частим прийманням їжі
| Забезпечується режим лікувального харчування
Зберігається добовий об’єм спожитої їжі
|
3. Забезпечити дієту з високим вмістом клітковини
| Клітковина покращує формування калових мас та моторику кишок
|
4. За змоги щоденно зважувати пацієнта
| Забезпечується контроль втрати/збільшення маси тіла
|
5. Навчити пацієнта вправ, пов'язаних із напруженням м’язів живота
| Покращується моторика кишок
|
6. Досягти регулярного (щоденного) звільнення кишок
| Наявність закрепу погіршує апетит.
Тривалий закреп викликає аутоінтоксикацію
|
7. Забезпечити споживання достатньої кількості рідини
| Достатня кількість рідини сприяє розм’якшенню калових масс
|
8. Перевіряти живіт на наявність метеоризму.
У разі необхідності застосувати газовивідну трубку (див. протокол застосування газовивідної трубки)
| Накопичення газів у кишках викликає неприємні відчуття у пацієнта та сприяє затримці випорожнень
|