Привести основні терміни та визначення в технічному діагностуванні та контролю технічного стану згідно ДСТУ 2389-94.

Привести основні терміни та визначення в технічному діагностуванні та контролю технічного стану згідно ДСТУ 2389-94.

Технічне діагностування – визначення технічного стану об’єкту з визначеною (заданою) точністю.

Контроль технічного стану – перевірка відповідності значень параметрів об’єкту вимогам технічної документації і визначення на цій основі одного з заданих видів технічного стану в заданий момент часу.

Прогнозування технічного стану – визначення технічного стану об’єкту з заданою ймовірністю на інтервалі часу, що має відбутися.

Система технічного діагностування – сукупність засобів, об’єкта і виконавців, необхідна для проведення діагностування (контролю) за правилами, що встановлені в технічній документації.

Які є види діагностування?

Тестове діагностування – це діагностування, за якого на об’єкт подаються тестові впливи.

Експрес діагностування – діагностування за обмеженою кількістю параметрів за заздалегідь установлений час.

Оперативне діагностування – діагностування, за якого надходження інформації про технічний стан об’єкта відбувається із заздалегідь заданою стратегією в процесі функціонування об’єкта діагностування.

Безперервне діагностування – діагностування, за якого надходження інформації про технічний стан об’єкта відбувається безперервно.

Періодичне діагностування – діагностування, за якого надходження інформації відбувається через встановлені інтервали часу.

Що таке метрологія. Для чого проводиться: метрологічна діяльність; повірка засобів вимірювальної техніки; калібрування засобів вимірювальної техніки; метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки; атестація методики виконання вимірювань.

Метрологія - наука про вимірювання.

Метрологічна діяльність - діяльність, яка пов'язана із
забезпеченням єдності вимірювань. Повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення
придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється
державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі
результатів контролю їх метрологічних характеристик. Калібрування засобів вимірювальної техніки - визначення в
певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів
вимірювальної техніки. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки -
дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх
метрологічних характеристик та встановлення придатності цих
засобів до застосування. Атестація методики виконання вимірювань - процедура
встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що
ставляться до неї. 5. Хто має право проводити повірку засобів вимірювальної техніки. Для яких засобів вимірювальної техніки застосовують: державні випробування; державна метрологічна атестація; калібрування. ДП «Укрметртестстандарт» уповноважений на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки - свідоцтво про уповноваження № ПК 001-2014 від 24.02.2014 р.

Повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а саме ті, які застосовують під час:

· робіт із забезпечення охорони здоров'я;

· робіт із забезпечення захисту життя та здоров'я громадян;

· контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів;

· контролю за станом навколишнього природного середовища;

· контролю безпеки умов праці;

· геодезичних і гідрометеорологічних робіт;

· торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем, у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку;

· податкових, банківських і митних операцій;

· обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведуть підприємства, організації та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності;

· робіт, пов'язаних з державною реєстрацією земельних ділянок і нерухомого майна;

· робіт із забезпечення технічного захисту інформації, необхідність якого визначено законодавством;

· робіт, що виконують за дорученням органів прокуратури та правосуддя;

· робіт з оцінення відповідності продукції, процесів, послуг;

· реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.

Повірці також підлягають:

· вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів;

· вихідні еталони підприємств і організацій;

· засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ, тому підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, складаються їх користувачами (за винятком фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності) і подаються на погодження до відповідного територіального органу.

Метрологі́чна атеста́ція за́собів вимі́рювальної те́хніки — дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування.

Калібрува́ння — комплекс дій, що проводяться під час регулювання та періодичного підтвердження градуювальних характеристикконтрольно-вимірювального приладу чи системи вимірювання спеціально для того, щоб встановити кореляцію (залежність) між показаннями приладу та кінцевим (що має бути повідомленим) результатом. 6. На які категорії колісних транспортних засобів (КТЗ) поширюється дія ДСТУ 3649:2010. На які системи і складові КТЗ поширюються вимоги даного стандарту. Цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, що призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування. Вимоги цього стандарту поширюються на: зовнішні світлові прилади, рульове керування, пневматичні шини та колеса, гальмівні системи, склоочисники та склоомивачі вітрового скла, двигун та його системи, на газобалонне обладнання. 7. Сформулювати основні типи задач з визначення технічного стану об’єкта діагностування. Які види задач вони вирішують. Які є види оцінок технічного стану об’єкта діагностування. Задачі з визначення стану, в якому перебуває об’єкт в даний момент часу; цей тип задач відноситься до технічної діагностики. Задачі з передбачення технічного стану, в якому перебуватиме об’єкт, в якийсь майбутній момент часу, такий тип задач відноситься до технічної прогностики. Задачі з визначення технічного стану, в якому об’єкт перебував на певний момент часу в минулому; такий тип задач відноситься до технічної генетики. Кожен із розглядуваних типів задач з визначення технічного стану передбачає вирішення двох основних видів задач технічної діагностики: 1-Визначення відповідності або невідповідності технічного стану; 2-Визначення причин невідповідності технічного стану. Основні види оцінки технічного стану: 1-Відповідає технічним вимогам; 2-Не відповідає технічним умовам. 8. Навести структуру та опис системи функціонального діагностування. Приклади застосування. У системах функціонального діагнозу дії, що надходять на основні входи об'єкта, задані його робочим алгоритмом функціонування (рис. 4.3, а). Ці дії називатимемо робочими. Системи функціонального діагнозу використовують переважно для перевірки правильного функціонування і пошуку несправностей найвідповідальніших агрегатів, вузлів і систем автомобіля, які порушують нормальне функціонування. Ці системи працюють, коли автомобіль застосовується за призначенням. Вони можуть використовуватись і в режимах імітації функціонування об'єкта. У цьому разі має бути забезпечена імітація робочих процесів. Таке використання систем функціонального діагнозу доцільне при налагоджуванні і ремонті об'єкта.

Найбільш поширені системи функціонального діагнозу, коли автомобіль використовується за призначенням. Так, водієві сучасного автомобіля надходить інформація про тиск масла в головній магістралі двигуна, температуру охолоджувальної рідини, включення покажчиків поворотів автомобіля і механізму блокування міжосьового диференціала, готовність до роботи електрофакельного підігрівника, спадання тиску нижче від певної межі в балонах контурів пневматичного гальмового приводу гальмівних механізмів передніх і задніх коліс окремо, рівень палива в баках, частоту обертання колінчастого вала, тиск повітря в контурах пневматичного гальмового приводу механізмів робочої гальмової системи та ін. Ці сигнали дають змогу негайно реагувати на порушення правильності функціонування об'єкта (заміняти вузли і деталі, що відмовили, переходити на інший режим функціонування, робити нескладні регулювання тощо), у багатьох випадках - забезпечувати виконання заданого обсягу роботи і тим самим збільшувати ефективність використання автомобіля. З іншого боку, вони дають змогу найповніше використовувати багатий досвід водіїв при вирішенні завдань оптимального керування технічним станом автомобілів для найефективнішого їх застосування.

Розвиток системи функціонального діагнозу передбачає надання водієві інформації про основні експлуатаційні характеристики автомобіля: паливну економічність, динамічність, гальмівну ефективність, рівень забруднення навколишнього середовища. Найважливішою вимогою, що висувається до систем функціонального діагнозу, є можливість керування режимами руху автомобіля для досягнення максимальної паливної економічності при створенні безпеки перевізного процесу.

Методи перевірки

Дорожній метод передбачає проведення випробувань РГС, які виконуються з водієм на дорозі із застосуванням засобів вимірювань при «холодних» гальмівних механізмах. Вислів «холодні» гальма означає, що РГС не використовувалася протягом 30-40 хвилин. Початкова швидкість гальмування V 0 повинна знаходитися в межах від 35 до 45 км/год. Зусилля на гальмівній педалі для дорожньо-транспортних засобів (ДТЗ) категорій M 1 не повинне перевищувати 490 Н. За таких умов стан РГС оцінюється за фактичним значенням гальмівного шляху, розрахованого за наступною формулою:

(65.1)

Гальмівний шлях у метрах не повинний перевищувати норматив, визначений з формули (65.1).
ДСТУ допускає оцінювання працездатності РГС за критерієм усталеного уповільнення ДТЗ з одночасним контролем часу спрацьовування гальмівної системи . Для ДТЗ категорії M 1 уповільнення повинне бути не менш 5,8 м/с2, а час спрацьовування гальмівної системи із гідроприводом повинен бути не більш 0,5 с. Час спрацьовування гальмівної системи визначається ДСТУ 2886-94 як проміжок часу від початку гальмування до настання усталеного уповільнення.

 

Привести основні терміни та визначення в технічному діагностуванні та контролю технічного стану згідно ДСТУ 2389-94.

Технічне діагностування – визначення технічного стану об’єкту з визначеною (заданою) точністю.

Контроль технічного стану – перевірка відповідності значень параметрів об’єкту вимогам технічної документації і визначення на цій основі одного з заданих видів технічного стану в заданий момент часу.

Прогнозування технічного стану – визначення технічного стану об’єкту з заданою ймовірністю на інтервалі часу, що має відбутися.

Система технічного діагностування – сукупність засобів, об’єкта і виконавців, необхідна для проведення діагностування (контролю) за правилами, що встановлені в технічній документації.

Які є види діагностування?

Тестове діагностування – це діагностування, за якого на об’єкт подаються тестові впливи.

Експрес діагностування – діагностування за обмеженою кількістю параметрів за заздалегідь установлений час.

Оперативне діагностування – діагностування, за якого надходження інформації про технічний стан об’єкта відбувається із заздалегідь заданою стратегією в процесі функціонування об’єкта діагностування.

Безперервне діагностування – діагностування, за якого надходження інформації про технічний стан об’єкта відбувається безперервно.

Періодичне діагностування – діагностування, за якого надходження інформації відбувається через встановлені інтервали часу.

Що таке метрологія. Для чого проводиться: метрологічна діяльність; повірка засобів вимірювальної техніки; калібрування засобів вимірювальної техніки; метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки; атестація методики виконання вимірювань.

Метрологія - наука про вимірювання.

Метрологічна діяльність - діяльність, яка пов'язана із
забезпеченням єдності вимірювань. Повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення
придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється
державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі
результатів контролю їх метрологічних характеристик. Калібрування засобів вимірювальної техніки - визначення в
певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів
вимірювальної техніки. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки -
дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх
метрологічних характеристик та встановлення придатності цих
засобів до застосування. Атестація методики виконання вимірювань - процедура
встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що
ставляться до неї. 5. Хто має право проводити повірку засобів вимірювальної техніки. Для яких засобів вимірювальної техніки застосовують: державні випробування; державна метрологічна атестація; калібрування. ДП «Укрметртестстандарт» уповноважений на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки - свідоцтво про уповноваження № ПК 001-2014 від 24.02.2014 р.

Повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а саме ті, які застосовують під час:

· робіт із забезпечення охорони здоров'я;

· робіт із забезпечення захисту життя та здоров'я громадян;

· контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів;

· контролю за станом навколишнього природного середовища;

· контролю безпеки умов праці;

· геодезичних і гідрометеорологічних робіт;

· торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем, у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку;

· податкових, банківських і митних операцій;

· обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведуть підприємства, організації та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності;

· робіт, пов'язаних з державною реєстрацією земельних ділянок і нерухомого майна;

· робіт із забезпечення технічного захисту інформації, необхідність якого визначено законодавством;

· робіт, що виконують за дорученням органів прокуратури та правосуддя;

· робіт з оцінення відповідності продукції, процесів, послуг;

· реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.

Повірці також підлягають:

· вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів;

· вихідні еталони підприємств і організацій;

· засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ, тому підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, складаються їх користувачами (за винятком фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності) і подаються на погодження до відповідного територіального органу.

Метрологі́чна атеста́ція за́собів вимі́рювальної те́хніки — дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування.

Калібрува́ння — комплекс дій, що проводяться під час регулювання та періодичного підтвердження градуювальних характеристикконтрольно-вимірювального приладу чи системи вимірювання спеціально для того, щоб встановити кореляцію (залежність) між показаннями приладу та кінцевим (що має бути повідомленим) результатом. 6. На які категорії колісних транспортних засобів (КТЗ) поширюється дія ДСТУ 3649:2010. На які системи і складові КТЗ поширюються вимоги даного стандарту. Цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, що призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування. Вимоги цього стандарту поширюються на: зовнішні світлові прилади, рульове керування, пневматичні шини та колеса, гальмівні системи, склоочисники та склоомивачі вітрового скла, двигун та його системи, на газобалонне обладнання. 7. Сформулювати основні типи задач з визначення технічного стану об’єкта діагностування. Які види задач вони вирішують. Які є види оцінок технічного стану об’єкта діагностування. Задачі з визначення стану, в якому перебуває об’єкт в даний момент часу; цей тип задач відноситься до технічної діагностики. Задачі з передбачення технічного стану, в якому перебуватиме об’єкт, в якийсь майбутній момент часу, такий тип задач відноситься до технічної прогностики. Задачі з визначення технічного стану, в якому об’єкт перебував на певний момент часу в минулому; такий тип задач відноситься до технічної генетики. Кожен із розглядуваних типів задач з визначення технічного стану передбачає вирішення двох основних видів задач технічної діагностики: 1-Визначення відповідності або невідповідності технічного стану; 2-Визначення причин невідповідності технічного стану. Основні види оцінки технічного стану: 1-Відповідає технічним вимогам; 2-Не відповідає технічним умовам. 8. Навести структуру та опис системи функціонального діагностування. Приклади застосування. У системах функціонального діагнозу дії, що надходять на основні входи об'єкта, задані його робочим алгоритмом функціонування (рис. 4.3, а). Ці дії називатимемо робочими. Системи функціонального діагнозу використовують переважно для перевірки правильного функціонування і пошуку несправностей найвідповідальніших агрегатів, вузлів і систем автомобіля, які порушують нормальне функціонування. Ці системи працюють, коли автомобіль застосовується за призначенням. Вони можуть використовуватись і в режимах імітації функціонування об'єкта. У цьому разі має бути забезпечена імітація робочих процесів. Таке використання систем функціонального діагнозу доцільне при налагоджуванні і ремонті об'єкта.

Найбільш поширені системи функціонального діагнозу, коли автомобіль використовується за призначенням. Так, водієві сучасного автомобіля надходить інформація про тиск масла в головній магістралі двигуна, температуру охолоджувальної рідини, включення покажчиків поворотів автомобіля і механізму блокування міжосьового диференціала, готовність до роботи електрофакельного підігрівника, спадання тиску нижче від певної межі в балонах контурів пневматичного гальмового приводу гальмівних механізмів передніх і задніх коліс окремо, рівень палива в баках, частоту обертання колінчастого вала, тиск повітря в контурах пневматичного гальмового приводу механізмів робочої гальмової системи та ін. Ці сигнали дають змогу негайно реагувати на порушення правильності функціонування об'єкта (заміняти вузли і деталі, що відмовили, переходити на інший режим функціонування, робити нескладні регулювання тощо), у багатьох випадках - забезпечувати виконання заданого обсягу роботи і тим самим збільшувати ефективність використання автомобіля. З іншого боку, вони дають змогу найповніше використовувати багатий досвід водіїв при вирішенні завдань оптимального керування технічним станом автомобілів для найефективнішого їх застосування.

Розвиток системи функціонального діагнозу передбачає надання водієві інформації про основні експлуатаційні характеристики автомобіля: паливну економічність, динамічність, гальмівну ефективність, рівень забруднення навколишнього середовища. Найважливішою вимогою, що висувається до систем функціонального діагнозу, є можливість керування режимами руху автомобіля для досягнення максимальної паливної економічності при створенні безпеки перевізного процесу.