Ентеральна харчова підтримка

Харчові добавки забезпечують довгострокову "агресивну" харчову підтримку. Необхідність ентерального харчування через гастростому або в деяких випадках через НГЗ розглядається тоді, коли збільшення маси було незадовільним і супроводжувалося прогресивним падінням кривої маси на центильному графіку, незважаючи на такі заходи:

– Інтенсивна дієтична підтримка при повторних спробах поліпшити раціон, включаючи відповідні зміни режиму харчування та використання різних висококалорійних харчових добавок.

– Контроль за мальабсорбцією (розглянути інші причини, крім екзокринної недостатності підшлункової залози).

– Сприяння лікуванню.

– Оптимальний контроль за респіраторними захворюваннями.

– Підключення лікарняного психолога.

– Виключення інших станів, особливо діабету при муковісцидозі та псевдо-синдрому Бартера.

Необхідно провести такі дослідження, і це можна зробити в рамках складного протоколу муковісцидозу:

– Оральний тест на толерантність до глюкози або безперервний моніторинг глюкози при діабеті.

– Натрій у сечі.

– Електроліти у плазмі.

– Перевірка на глютенову ентеропатію: антитіла до гліадину, скринінг (IgG + IgA); також ТТГ (антитіла до тканинної трансглютамінази) IgG й IgA. Переконайтеся, що загальні дані щодо плазми IgG / IgA відомі, як і

– ШОЕ

Ми виявили, що потреба в гастростомії знизилася за останнє десятиліття, ймовірно, внаслідок підвищення рівня обізнаності про важливість харчування в ранньому віці та впровадження програми скринінгу для новонароджених.

Харчування через гастростомічний отвір зазвичай проводиться у вигляді безперервної інфузії (через харчової насос) протягом 8-10 годин протягом ночі, з 1-2 годинною перервою перед ранковою фізіотерапією. Протягом дня заохочується приймання їжі через рот. Іноді здійснюється допоміжне годування на додаток до денного споживання, особливо під час гострого захворювання. Дозвіл вільних вечорів щотижня може допомогти у дотриманні режиму, особливо в підлітків. Близько 40-50% середньої індивідуальної норми калорій слід давати через трубку, а вагу та зріст необхідно регулярно перевіряти.

З великою обережністю слід приймати рішення про проведення гастростомії у дитини з поведінковими труднощами годування. Персонал, можливо, забажає зібрати відомості для складення психологічного портрету родини та дитини, і визнає, що проблему з годуванням не можна вирішити за допомогою гастростомії.

Пацієнтів і батьків слід детально ознайомити з концепцією гастростомії та поінформувати про потенційний позитивний вплив гастростомії на зростання, своєчасний початок статевого дозрівання, рівень стресу в родині та на здоров'я в цілому. Для деяких дітей і батьків корисно поговорити з пацієнтом, у якого вже встановлено трубку. Заклопотаність зовнішністю може стати проблемою, особливо у дівчаток-підлітків, які воліють бути "тонкими". Раннє розпізнавання проблеми спотвореного образу тіла має важливе значення, тому можна організувати консультацію.

Супутній гастроезофагеальний рефлюкс слід розглядати по можливості з вивченням рівня кислотності; може знадобитися фундоплікація за Ніссеном, оскільки гастростомія може погіршити рефлюкс.

Організація ентерального годування на дому зазвичай займає щонайменше 5 днів.

Дитині призначається передопераційний курс антибіотиків. Іноді дитині потрібно від 7-и до 10-и днів курсу антибіотиків IV покоління перед черезшкірною ендоскопічною гастростомією, яка проводиться в стаціонарі. Після встановлення трубки, початок годування та подальший догляд здійснюються відповідно до рекомендацій хірурга або існуючих протоколів щодо використання обладнання для гастростомії (для дітей і дорослих).