Стаття 24. Місце виконання рішення

Положеннями вказаної статті визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до положень ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, у разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її майна.

В свою чергу законом визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Звертаємо увагу, що порядок проведення перевірки інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця визначено п. 11 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Згідно з п. 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

У цьому випадку передача виконавчих проваджень на виконання здійснюється за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження (п. 7 розділу V Інструкції).

Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження (п. 9 розділу V Інструкції).

При цьому, у випадках передачі виконавчих проваджень до іншого органу державної виконавчої служби, до матеріалів виконавчого провадження виконавцем обов’язково долучається звітпро використання авансового внеску.

Невикористані кошти авансового внеску (у тому числі додатково сплачених стягувачем авансових внесків) підлягають перерахуванню на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, який прийняв передані матеріали виконавчого провадження, протягом трьох робочих днів з дати винесення постанови про прийняття виконавчого провадження.

Оскільки ч.4 ст.24 Закону надає право виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, що перебувають на території, на яку поширюється юрисдикція України, з метою уникнення випадків втрати виконавчого провадження при пересилці до іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець може направити постанову про звернення стягнення на доходи боржника безпосередньо до підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців для здійснення відрахування, незалежно від їх територіального розташування.