ІІ. Нова редакція Закону України

М. Київ, 2016

ЗМІСТ

І. Вступ……………………………………………………………... стор.5

ІІ. Нова редакція Закону України

«Про виконавче провадження»…………………………………..стор.6

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1.Виконавче провадження……………………………………………стор.6

Стаття 2.Засади виконавчого провадження………………………………….стор.6

Стаття 4.Вимоги до виконавчого документа………………………………...стор.6

Стаття 5.Органи та особи, які здійснюють примусове виконання

рішень………………………………………………………………………….стор.11

Стаття 6.Виконання рішень іншими органами та установами…………….стор.12

Стаття 7. Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних

платежів……………………………………………………………………….стор.13

Стаття 8. Автоматизована система виконавчого провадження……………стор.14

Стаття 9. Єдиний реєстр боржників…………………………………………стор.15

Розділ ІІ. Строки у виконавчому провадженні

Стаття 11. Загальні строки у виконавчому провадженні…………………..стор.15

Стаття 12. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання Переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку……………………………... стор.16

Стаття 13. Строки прийняття рішень виконавцями та

вчинення виконавчих дій…………………………………………………….стор.17

Розділ ІІІ. Учасники виконавчого провадження

Стаття 14. Учасники виконавчого провадження та особи,

які залучаються до проведення виконавчих дій……………………………стор.17

Стаття 15. Сторони виконавчого провадження…………………………….стор.19

Стаття 16. Представництво сторін у виконавчому провадженні………….стор.19

Стаття 17. Особи, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні…………………………………………………………………...стор.20

Стаття 18. Обов’язки і права виконавців, обов’язковість вимог

Виконавців…………………………………………………………………….стор.21

Стаття 19. Права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження…………………………………………………………………..стор.23

Стаття 20. Участь експерта, спеціаліста та суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання у виконавчому провадженні……………………стор.24

Стаття 22. Залучення понятих у виконавчому провадженні………………стор.24

Стаття 23. Відводи у виконавчому провадженні…………………………...стор.25

Розділ IV. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження

Стаття 24. Місце виконання рішення………………………………………..стор.25

Стаття 25. Особливості підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби та утворення виконавчих груп…………….стор.27

Стаття 26. Початок примусового виконання рішення……………………...стор.28

Стаття 27. Виконавчий збір…………………………………………………..стор.30

Стаття 28. Надсилання документів виконавчого провадження………….. стор.33

Стаття 33. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення………………………………………стор.34

Стаття 34. Зупинення вчинення виконавчих дій……………………………стор.35

Стаття 35. Строки зупинення виконавчих дій………………………………стор.37

Стаття 37. Повернення виконавчого документа стягувачу………………..стор.38

Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження………………………….стор.40

Стаття 40. Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа………………………………………………………стор.40

 

Розділ V. Фінансування виконавчого провадження.

Стаття 42. Кошти виконавчого провадження……………………………….стор.42

Стаття 43. Додаткове авансування витрат виконавчого

провадження…………………………………………………………………..стор.44

Стаття 47. Порядок виплати стягнутих грошових сум……………………..стор.44

 

Розділ VII. Порядок звернення стягнення

На майно боржника

Стаття 48. Порядок звернення стягнення на кошти та

інше майно боржника………………………………………………………...стор.45

Стаття 49. Особливості звернення стягнення на кошти боржника

в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу

в іноземній валюті…………………………………………………………….стор.47

Стаття 50. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого

майна фізичної особи…………………………………………………………стор.48

Стаття 51. Звернення стягнення на заставлене майно……………………...стор.49

Стаття 52. Особливості звернення стягнення на кошти та майно

боржника - юридичної особи, фізичної особи – підприємця…....................стор.50

Стаття 54. Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи – підприємця……………………………стор.51

Стаття 55. Майно, на яке не може бути звернено стягнення………………стор.52

Стаття 56. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника………………….стор.52

Стаття 57. Визначення вартості майна боржника.

Оцінка майна боржника………………………………………………………стор.55

Стаття 58. Зберігання майна, на яке накладено арешт……………………..стор.55

Стаття 59. Зняття арешту з майна…………………………………………...стор.56

Стаття 60. Передача стягувачу предметів, зазначених

у виконавчому документі…………………………………………………….стор.56

Стаття 61. Реалізація майна, на яке звернено стягнення…………………...стор.57

Стаття 62. Виконання рішення про конфіскацію майна…………………...стор.61

 

І. ВСТУП

30 вересня 2016 року одночасно зі змінами до Конституції України щодо правосуддя набрала чинності нова редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що стало початковим етапом реалізації судової реформи, безпосередній вплив якої поширюється й на організацію діяльності та функціонування системи примусового виконання рішень.

Примусове виконання рішень, як завершальна стадія судового провадження, є невід’ємною частиною дотримання права людини на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Ефективна система примусового виконання рішень є одним із елементів сучасної правової держави. Без належного примусового виконання рішень побудова правової європейської держави є неможливою.

У зв'язку з цим на державу покладається обов'язок щодо створення, зміцнення та розбудови дієвої системи примусового виконання рішень, в тому числі шляхом імплементації європейських норм та стандартів в національне законодавство України.

Розробка методичних рекомендацій обумовлена з прийняттям двох надзвичайно важливих Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження», а такожприйнятих відповідно до них нормативно-правових актів (Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Мін’юсті 30.09.2016 за № 1302/29432 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431 з метою надання роз’яснень державним виконавцям щодо правильного застосування норм, а також надання допомоги у вирішенні проблемних питань на практиці, що виникають під час примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Водночас зазначаємо, що методичні рекомендації не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

 

Стаття 27. Виконавчий збір

 

Положеннями вказаної статті визначено поняття виконавчого збору, порядок стягнення виконавчого збору та випадки нестягнення виконавчого збору.

Ч.1вказаної статті Закону визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Слід звернути увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону ( у розмірі 10 відсотків від суми, яка повинна бути стягнута (чи повернута) на користь стягувача за виконавчим документом у повному обсязі). При цьому постанова про стягнення виконавчого збору як окремий виконавчий документ виноситься у випадках передбачених ч.3 ст. 40 цього Закону).

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, сума виконавчого збору зазначається в розмірі 10 % з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Положеннями вказаної статті Закону визначено випадки коли виконавчий збір не стягується, а саме:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем.

У разі наступних пред’явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Необхідно також зазначити, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

У зв’язку з цим необхідно зазначити наступне.

Якщо кошти виконавчого збору знаходяться на депозитному рахунку органу державної виконавчої служби на стадії розподілу державним виконавцем, то державним виконавцем надається відповідальній особі з ведення обліку коштів виконавчого провадження розпорядження про повернення на рахунок боржника коштів виконавчого збору з підстав передбачених п.7 ст.27 Закону.

Платіжне доручення підписується начальником відділу та відповідальною особою. Копія платіжного доручення про перерахування коштів виконавчого збору долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

У разі якщо кошти виконавчого збору з депозитного рахунку органу державної виконавчої служби перераховано на відповідний казначейський рахунок Державного бюджету України, але підлягають поверненню на рахунок боржника, то державний виконавець в такому випадку керується Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України № 787 від 03.09.2013 (далі - Порядок).

У відповідності до п.5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації:

- обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету,

- найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті),

- сума платежу, що підлягає поверненню,

- дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» згідно із Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету за виконавчими документами, які перебувають/перебували на виконанні за кодом бюджетної класифікації 22070000 (виконавчий збір) контролює Міністерство юстиції України.

Згідно з п. 5.7 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 р. за № 759/19497 (із змінами) Головне територіальне управління юстиції контролює надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх облік.

Відповідно до наказу Мін’юсту від 25.04.2016 № 1216/5 «Про визначення відповідальних підрозділів за здійснення контролю за справляння надходжень до державного бюджету» визначено відповідальними за здійснення контролю за справлянням надходжень до державного бюджету за кодом 22070000 (виконавчий збір) - Департамент державної виконавчої служби, управління державної виконавчої служби, відділи державної виконавчої служби (у регіоні) головних територіальних управлінь юстиції в областях та місті Києві. При підготовці відповідних документів необхідно враховувати вищезазначені нормативні акти.

Подання в довільній формі подається платником (органом державної виконавчої служби) до органу Казначейства разом із заявою боржника про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця також стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати на момент відкриття виконавчого провадження.

Розділ VII

Враховуючи викладене, під час винесення постанови про опис та арешт майна боржника доцільно зазначити згоду стягувача або його заборону користуватися рухомим майном. Це необхідно зазначати і при зміні зберігача рухомого майна.

 

Слід звернути увагу, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, враховуючи право Іпотекодержателя протягом 10 днів придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, а також факт, що відповідне звернення Іпотекодержатель надає саме виконавцю, останній, повинен негайно, тобто, не пізніше наступного робочого дня, після закінчення десятиденного строку, повідомляти Організатора про використання Іпотекодержателем свого права, з метою зменшення Організатором вартості майна.

 

Звернення, що не стосуються оскарження дії, або бездіяльності виконавця або посадової особи органу державної виконавчої служби розглядаються у порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян».

При розгляді заяви, скарги у порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно з’ясувати дії або бездіяльність якої особи (виконавця або посадової особи органу державної виконавчої служби) оскаржує заявник.

Необхідно звернути увагу, що керівники управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають скарги виключно на дії або бездіяльність начальника відділу районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції, начальника відділу примусового виконання рішень.

Після з’ясування, дії якої особи оскаржує стягувач або інший учасник виконавчого провадження, скарга перевіряється на відповідність вимогам ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити відомості, встановлені ч.4. ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про заставу»

встановлено порядок реалізації заставленого майна, який здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів (ч.1 ст.21).

 

Закон України «Про іпотеку»

внесено зміни, якими статтю приведено у відповідність до норм чинного законодавства про виконавче провадження стосовно реалізації майна боржників шляхом продажу майна на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів (ст. 41).

доповнено порядок підготовки до прилюдних торгів нормами, згідно яких у разі проведення електронних торгів, організатора зобов’язано у разі проведення електронних торгів - публікувати повідомлення про проведення таких торгів також на веб-сайті проведення електронних торгів (ст.43).

внесені зміни, яким и передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків, а на третіх 70 відсотків від стартової, що свідчить про прозорий механізм здійснення переоцінки майна боржників (ст.49).

 

М. Київ, 2016

ЗМІСТ

І. Вступ……………………………………………………………... стор.5

ІІ. Нова редакція Закону України

«Про виконавче провадження»…………………………………..стор.6

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1.Виконавче провадження……………………………………………стор.6

Стаття 2.Засади виконавчого провадження………………………………….стор.6

Стаття 4.Вимоги до виконавчого документа………………………………...стор.6

Стаття 5.Органи та особи, які здійснюють примусове виконання

рішень………………………………………………………………………….стор.11

Стаття 6.Виконання рішень іншими органами та установами…………….стор.12

Стаття 7. Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних

платежів……………………………………………………………………….стор.13

Стаття 8. Автоматизована система виконавчого провадження……………стор.14

Стаття 9. Єдиний реєстр боржників…………………………………………стор.15