Ііі. Зміни до законодавчих актів

Законом внесено зміни до наступних законодавчих актів:

Господарський процесуальний кодекс України:

змінено строк розгляду претензії, а саме з місячного строку до десятиденного строку (ч.1 ст.7);

змінено порядок пред’явлення наказів про стягнення судового збору, а саме: накази про стягнення судового збору одразу надсилаються судом до органів державної виконавчої служби, а не до державних податкових інспекцій (ч. 1 ст. 116);

врегульовано питання щодо стягнення з солідарних боржників, в частині видання декількох наказів, у яких зазначаються один відповідач та один позивач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним (ч.4 ст.116);

частину викладено в новій редакції, якою не передбачено подання заяви державним виконавцем до суду щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови. Таку заяву можуть подати сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою сам господарський суд, який видав виконавчий документ (ч.1 ст.121);

встановлено норму щодо розгляду справ судом за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданої з власної ініціативи, у випадках передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» щодо зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови (ч.2 ст.121);

доповнено нормою, якою передбачено, щомирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення незалежно від наявності виконавчого провадження (ч.5 ст.121);

викладено в новій редакції статтю 121 -², яка передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема встановлює строк оскарження рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій. Такі рішення можуть бути оскаржені протягом 3 робочих днів, а раніше на це надавалось 10 робочих днів;

встановлено норму, відповідно до якої надано право виконавцю звертатися до суду з заявою про питанням звернення стягнення на належні боржнику грошові кошти, які знаходяться на рахунках інших осіб. Зазначено, що такі справи розглядаються судом невідкладно без виклику чи повідомлення сторін, інших заінтересованих осіб за участю виконавця. Також, передбачено строки направлення ухвали до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (Стаття 121-³. Вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, розміщені на рахунках);

встановлено норму, відповідно до якої надано право виконавцю або стороні звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Визначено строк розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження – 10 днів. Також, передбачено строки направлення ухвали до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (Стаття 121-⁴.Заміна сторони виконавчого провадження).

Кримінальний кодекс України:

змінено вид покарання за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, а саме: карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Тобто штраф як вид покарання змінами не передбачено(абз.2 ч.1 ст.164);

замінено один із видів покарання за те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, а саме: виправними роботами на строк до двох років замінено на арештом на строк від трьох до шести місяців (абз.2 ч.2 ст.164);

зменшено строк виникнення заборгованості по сплаті коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків, а саме: зменшено з шести місяців на три місяці (примітка до ст..164).

Земельний кодекс України:

внесено зміни, якими передбачено можливість здійснювати реалізацію земельних ділянок у процедурі виконавчого провадження (ст.135, 136).

Сімейний кодекс України:

надано право одержувачу аліментів ініціювати питання відрахування аліментів на дитину (назва ст.187);

надано право особі, на користь якої присуджено аліменти на дитину та встановлено порядок подання заяви з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу без звернення до органів державної виконавчої служби (ст.187)

виключено норму, згідно якої суд мав право звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо було встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (ч.3 ст.197).

 

Цивільний кодекс України:

розширено порядок видачі клієнту грошових коштів на рахунку (ч.3 ст.1075).

Кримінально-виконавчий кодекс України:

статтю 12 викладено в новій редакції, якою передбачено, що органи державної виконавчої служби виконують покарання у виді конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.

статтю 26, якою визначено порядок виконання покарання у виді штрафу, викладено в новій редакції, якою передбачено, що засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу.

У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

У разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням кримінально-виконавчої інспекції замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

 

Цивільно-процесуальний кодекс України:

доповнено нормами, якими суду, на підставі відповідної заяви стягувача, надано право видавати декілька виконавчих листів крім іншого і у випадку, якщо резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій. Передбачено, що у випадку видачі декількох виконавчих документів суд зазначає у виконавчому документі, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним (ч.2 ст.368);

внесено зміни щодо органу, до якого судом направляються до виконання виконавчі документи про стягнення судового збору, і замість органів державної податкової інспекції таким органом визначено органи державної виконавчої служби, тобто змінено порядок пред’явлення таких виконавчих документів (ч.3 ст.368);

розширено права сторін щодо врегулювання спору до пред’явлення виконавчого документа до виконання, а саме надано право сторонам укласти та подати до суду для визнання мирову угоду або відмову стягувача від примусового виконання до відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.372);

змінами до ч. 1ст. 373 не передбачено права державного звернення до суду с заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, розглянутого в порядку ЦПК України, натомість таке право встановлено положенням п. 10 ч. 2 ст. 18 та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження».

передбачено норму відповідно до якої суду, який розглянув рішення, надано повноваження, у випадку наявності вмотивованої заяви сторони або державного виконавця, розглядати питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому ч.1 статті, щодо виконавчих документів, які виконуються в порядку визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (ч.2 ст.373);

встановлено норму, згідно якої питання щодо відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду ч.3 ст.373);

назву статті 375 та статтю в цілому доповнено нормами щодо вирішення судом питання про привід боржника;

внесено зміни, якими передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується також і судом, який ухвалив відповідне рішення (ч.1 ст.376);

встановлено процесуальний порядок розгляду питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (ч.1 ст.377);

вилучено норму, яка зобов’язувала державного виконавця погоджувати подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду з начальником відділу ДВС, тобто державному виконавцю надано більше процесуальної самостійності при вирішенні такого питання (ч.1 ст.377 - ¹);

виключено норму, яка зазначала, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Виключення цієї норми спрощує порядок оскарження дій державного виконавця (ст.384).