Стаття 42. Кошти виконавчого провадження

 

Статтею передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у п.п. 2 і 3 ч.1 цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, зареєстрованим у Мін’юсті 30.09.2016 за 1300/29430 встановлено Види та розміри витрат виконавчого провадження.

Так, до видів витрат виконавчого провадження належить:

1. Виготовлення документів виконавчого провадження: папір, копіювання, друк документів, канцтовари.

2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти, знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв’язку.

3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання; суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.

5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.

6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.

8. Сплата судового збору.

9. Послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію ст. 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» послуги за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Використання авансових внесків.

Авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному п. 17 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень

Для проведення витрат за рахунок авансового внеску стягувача державний виконавець готує розпорядження згідно (додаток 8 до Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Кошти з рахунку авансових внесків згідно з розпорядженням державного виконавця перераховуються у розмірі, необхідному для здійснення витрат виконавчого провадження, на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень, відкриті Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі в органах Державної казначейської служби України.

До розпорядження державним виконавцем надаються відповідні документи щодо здійснення витрат.

Витрати за рахунок авансових внесків здійснюються згідно з кошторисами, затвердженими в установленому порядку.

У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.

Якщо стягнуті з боржника витрати виконавчого провадження були здійснені за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску.

Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.

При поверненні виконавчого документа з підстав, передбачених ч.1 ст.37 Закону, звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.