Підготовка аудиторського висновку та рекомендації за висновками перевірки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підготовка аудиторського висновку та рекомендації за висновками перевірки



Підсумковим результатом роботи аудитора є аудиторський звіт. У ньому може бути будь-яка інформація, яка цікавить клієнта – замовника аудиту і форма подання якої регламентована в договорі на проведення аудиту.

Стандартизація аудиторського звіту – процес надзвичайно складний. Зміст цього документу залежить від конкретних обставин, результатів перевірки. В зв'язку з цим форма аудиторського змісту може бути вільною, тобто не по певному правилу. Аудиторський звіт не являється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою.

Аудиторський звіт включає загальну (вступну), аналітичну і підсумкову частини.

У вступній частині вказують місце і дату складання звіту, назву аудиторської організації та її адресу, період, за який здійснюється перевірка, склад облікової та звітної документації, посилання на нормативну базу, якою керувався аудитор.

В аналітичній частині аудиторського звіту наводять результати перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно – правових актів та встановлених правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Третя, підсумкова частина аудиторського звіту включає висновок за результатами аудиторської перевірки.

Отже, аудиторський звіт – це документ, який узагальнює результати перевірки і є основою для керівництва щодо покращення своєї фінансово – господарської діяльності.

Заключним етапом аудиторської перевірки є складання аудиторського висновку, як узагальнення результатів за об’єктом перевірки.

Згідно статті 7 ЗУ “ Про аудиторську діяльність ”, аудитор результати перевірки оформляє аудиторським висновком, який являє собою офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства. В аудиторському висновку має бути чітке уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти і відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Принцип і порядок підготовки аудиторського висновку, їх форма визначені міжнародним нормативом аудиту № 700 “ Аудиторський висновок щодо фінансової звітності ”. Норматив регулює основні принципи, за якими складається аудиторський висновок. У ньому говориться, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів, для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність.

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудиторський висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли на думку аудитора, виконано наступні умови: аудитор отримав усю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту; надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві; є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань; фінансова документація підприємства у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку відповідає вимогам українського законодавства; фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Подальший вибір аудиторського висновку залежить від ступеня невпевненості та незгоди. Вони можуть бути фундаментальними або не фундаментальними. Невпевненість або незгода є фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликами невпевненість та незгоду, настільки значні, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ в цілому, або в основному.

Так, якщо існує фундаментальна незгода, але вона не впливає на стан фінансової звітності аудитор надає умовно-позитивний висновок.

Існують основні причини фундаментальної незгоди: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв`язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію та пояснення; не може виконати всі необхідні процедури аудиту; неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розбіжність думок щодо відповідності фактів або сум в реєстрах бухгалтерського обліку; фундаментальна незгода з повнотою і достовірністю відображення в обліку та звітності; невідповідність діючому законодавству підприємстві не забезпечують у всіх сумліннях аспектах достовірного відображення. Негативний висновок видається в тих випадках, коли невпевненість аудитора в достовірності бухгалтерських даних настільки велика, що, на його думку, вони можуть ввести в оману користувачів та не дозволить зробити висновок про правильність та об`єктивність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на підприємстві. В такому аудиторському висновку необхідно чітко сформулювати причини, сумові помилки і порушення, які не дозволяють вважати бухгалтерський облік та звітність достовірними.

Відмова аудитора від подання аудиторського висновку про достовірність бухгалтерського обліку на підприємстві означає, що в результаті певних обставин (обмеження обсягу перевірки, невпевненість аудитора) аудитор не може висловити свою думку.

Необхідно відмітити, що аудиторський висновок не повинен розумітися підприємством не зацікавленими користувачами аудиторського висновку, як гарантія аудиторської фірми, в тому, що інші обставини, які чинить вплив на ведення бухгалтерського обліку на складання фінансової звітності підприємства не існує.

Аудиторський висновок складається на результатах перевірки, які зафіксовані в робочих документах аудитора. Кожний робочий документ повинен мати повну назву та порядковий номер, а також зберігатися в окремій папці, яка отримала назву “Досьє аудитора”. Досьє аудитора є підтвердженням того, що всі факти, явища, недоліки та порушення, які зазначаються в аудиторському висновку є правдивими та достовірними. Саме це підтверджує правильність та підвищує ефективність проведення аудиторської перевірки на підприємстві.

За результатами аудиторської перевірки ведення обліку використання виробничих запасів на ПАТ “ЦГЗК” аудитор надає позитивний висновок (додаток АЦ), тому що:

1. аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

2. інформація цілком достатня для відображення реального стану обліку;

3. наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовірності й повноти змісту інформації;

4. документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги;

5. документація складена на основі дійсних облікових даних і не є суперечливою.

Таким чином, за результатами аудиторської перевірки обліку виробничих запасів аудитор надає клієнту безумовно позитивний висновок.

Перед початком проведення перевірки аудитор виконав організаторські процедури; уклав договір, розрахував аудиторський ризик і суттєвість, склав план і програму проведення аудиту формування собівартості готової продукції. Було також проаналізовано додержання облікової політичному законодавству України.

Вибірковою перевіркою було проведено аудит первинного обліку матеріальних та трудових витрат. Результати аудиту свідчать, що на комбінаті не завжди якісно їх заповнюють і на це потрібно звернути увагу.

При аудиту аналітичного і синтетичного обліку формування собівартості товарної руди було перевірено правильність віднесення витрат на рахунки 231 та 911 і було виявлено неправильне списання витрат допоміжних цехів і аудитор надав рекомендації щодо усунення недоліків. Тому аудитор надав умовно-позитивний висновок.

Висновки до розділу ІІІ

Методом ланцюгових проведено фактичний аналіз по кожному виду продукції. Так по концентрату матеріальні витрати на 1т. знизились на 8,518 грн., в том числі зменшення норм витрачання призвело до зниження витрат на 3,259 грн., а зниження ціни дозволило знизити витрати на 5,259грн.

По агломерату в цілому відбулося зменшення витрат на 6,499 грн., в том числі за розрахунок “норм витрат” зменшилися на 1,179 грн., а зниження цін дозволило витрати на 7,678 грн. На останньому етапі економічного аналізу на підставі раніше проведених розрахунків біли підраховані резерви зниження собівартості за рахунок зниження матеріальних витрат. При підрахунку резервів слід засвідчити, що з факторів впливі на матеріальні витрати (фактор “норм”, фактор “цін”), слід брати тільки перевитрати по фактору “норм”, так як це внутрішній фактор і він є повністю в комбінації підприємства, а цінова політика – це зовнішній фактор. По концентрату перевитрат по фактору “норм” по окремим видам матеріалів не виявлено, тому тут резервів не виявлено.

По агломерату є перевитрати матеріальних витрат виходячи із кількості списаних матеріалів (по концентрату, газ доменний) перемноживши ці перевитрати на фактичний обсяг виробництва знаходимо резерв зниження собівартості.

- аглоруди: 2,592 х 341000 = 883 872

- штиб: 6,277 х 341000 = 2140457

- газ доменний: 0,136 х 341000 = 46376

разом: 3070705 грн.

Тому сума резерву складає ≈ 9 % собівартості агломерату.

Таким чином незважаючи на де які тенденції в динаміці і собівартості продукції та матеріальних витрат на підприємстві ще є резерви зниження витрат, якщо дотримуватись норм використання окремих матеріалів.

За результатами аудиторської перевірки ведення обліку використання виробничих запасів на ПАТ “ЦГЗК” аудитор надає позитивний висновок (додаток АЦ), тому що:

- аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

- інформація цілком достатня для відображення реального стану обліку;

- наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовірності й повноти змісту інформації;

- документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги;

- документація складена на основі дійсних облікових даних і не є суперечливою.

Таким чином, за результатами аудиторської перевірки обліку виробничих запасів аудитор надає клієнту безумовно позитивний висновок.

 

 

РОЗДІЛ 4



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 361; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.193.80.126 (0.026 с.)