Аналіз витрат виробництва і собівартості готової продукції

На наступному етапі аналіз по статистичним даним розглянемо структуру витрат і розглянемо, яку питому валу вони заміняють матеріальні витрати в собівартості продукції підприємства.

Аналізуючи показники таблиці можна відмітити, що всі підприємства є матеріаломісткими, так як в собівартості продукції займають найбільшу частину. В цілому по підприємству матеріали складають 67,1% в структурі витрат і серед всіх розглянутих комбінатів ПАТ «ЦГЗК» має найбільш питому вагу матеріалів в собівартості продукції (95,7%).

Тому аналізу матеріальних витрат на комбінаті треба приділити особливу увагу. Витрати на виробництво всієї товарної продукції планують та обліковують за двома напрямками: за економічними елементами і за статтями калькуляції. Елементи витрат – це однорідні за своїм економічним змістом витрати. До них відносять сировину і матеріали, паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування на соціальне страхування та ін. Планування витрат за економічними елементами дає змогу пов’язати їх з іншими розділами плану: планом матеріально-технічного постачання, фондом заробітної плати, планом зростання ефективності виробництва, балансом надходжень і витрат тощо.

Аналіз витрат за економічними елементами уможливлює, у свою чергу, вивчення їхнього складу, питомої ваги кожного елемента, частку живої і уречевленої праці в загальних витратах на виробництво. Порівнювання фактичної структури витрат за кілька періодів виявляє динаміку і напрямок зміни окремих елементів, матеріаломісткості, фондомісткості, енергоємності, трудомісткості, собівартості продукції і вплив технічного прогресу на структуру витрат.

За даними форми № 2 (додаток Е) в таблиці 3.1 розглянемо структуру витрат по аналогічним елементам за 2 роки.

 

Таблиця 3.1.

Аналіз структури витрат по ПАТ «ЦГЗК»

 

№	Статті витрат	2010р.	20011р.	Відхилення
Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%
	Матеріальні витрати		76,61		48,78	-62732	-27,83
	Виплати на оплату праці		5,84		6,0	+21616	+0,16
	Відрахування на соцзаходи		2,06		2,27	+9428	+0,21
	Амортизація		8,24		7,70	+21567	-0,54
	Інші витрати		7,25		35,25	+347852	+28,00
Разом					+337731	-

Дані таблиці 3.1 свідчать, що всі витрати протягом року зросли, але нас цікавлять в даній темі матеріальні витрати. За рік сума матеріалів знизилася як в абсолютному так і у відносному виражені.

Нормативні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції, на певну послугу та на певний обсяг випуску продукції є ключовим елементом у системі управління й аналізу використання матеріальних запасів, бо тільки порівняно з ними підприємство може визначити ефективність і доцільність фактичних витрат. На наступному етапі проведемо аналіз матеріальних витрат. Визначаємо, що зміна суми матеріальних витрат є наслідком дії таких причин, як зміна обсягу виробленої продукції та її структури (К), зміна норм витрачання матеріалів на одиницю продукції (Рⁿ), а також зміна ціни одиниці матеріалу (Цⁿ). У свою чергу, заміна обсягу товарної продукції залежить від кількості одиниць виробленої продукції, її структури (К) та рівня відпускних цін на продукцію (Ц_т).

Отже, на зміну матеріаломісткості може вплинути кожний з цих факторів або їх сукупність. Для розрахунку вплив факторів планові показники матеріальних витрат та вартості товарної продукції перераховуються на фактичні, а саме:

а) для визначення впливу зміни структури асортименту і, як наслідок, зміни обсягу продукції проводять умовний розрахунок за формулою, але замість К беруть фактичний обсяг випуску (К_ф):

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ)

Мм₁ = -------------------------- (3.1)

∑ К_ф х Ц _т0)

Таким чином розрахунок показує, яким був би рівень матеріаломісткості, коли б за фактичного обсягу випуску збереглися всі планові показники, тобто Мм₁ – це планована матеріаломісткість, перерахована на фактичний обсяг виробництва;

б) для визначення впливу зміни норм витрачання матеріалів (або зміни матеріаломісткості окремих виробів) проводиться умовний розрахунок за формулою, у яку підставляють фактичну норму витрачання матеріалів, елемінуючи при цьому вплив попереднього фактора (К):

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ)

Мм₂ = -------------------------- (3.2)

∑ К_ф х Ц _т0)

Цей розрахунок показує, яким був би рівень матеріаломісткості за фактичного обсягу виробництва та фактичного витрачання матеріалів, але запланованих цін на матеріали та продукцію;

в) для визначення впливу зміни цін на придбані матеріальні ресурси, в умовний розрахунок матеріаломісткості підставляють фактичні ціни на матеріали, при цьому виключається вплив попередніх двох факторів:

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ)

Мм₃ = -------------------------- (3.3)

∑ К_ф х Ц _т0)

 

Такий рівень матеріаломісткості був би у тому разі, коли б за фактичного обсягу виробництва продукції, фактичного витрачання матеріалів та фактичних цінах на них, відпускні ціни на продукцію залишилися б плановими.

г)для розрахунку впливу такого фактора, як зміна відпускних цін на продукцію, у факторну модель підставляють фактичні ціни на продукцію. При цьому вплив попередніх трьох факторів виключається:

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ)

Мм₄ = -------------------------- (3.4)

∑ К_ф х Ц _тф)

 

Як видно з останнього розрахунку, Мм₄ – це фактичний рівень матеріаломісткості продукції, тобто Мм₄ = Мм_ф

Методом ланцюгових підстановок проведемо в таблицях 3.5 і 3.6 факторний аналіз впливу норм і цін на загальну суму матеріальних витрат по агломерату і концентрату. Джерелами інформації є калькуляції по цим видам продукції (додатки АЗ, АК)

Таким чином в цілому по 1т концентрату матеріальні витрати зменшилися на 8,518 грн. На 1 т, вт.ч. норми використання привели до зменшення матеріальних витрат на 3,259 грн., і ціни також позитивно впливають на суму витрат 1 т. (5,259 грн.).

Якщо розглядати по складовим витрат, то по кожному виду матеріалів і норм і ціни призвели до зменшення загальної суми витрат. За даними калькуляцій видно, що в цілому на 1т агломерату матеріальні витрати зменшилися на 6,499 грн. за 1 т, в т.ч. зміни норми використання призвели до збільшення витрат на 1,179 грн. на 1 т, а зміна цін дозволила зменшити витрати на 7,678 грн. на1 т. Для розрахунку резервів необхідно більш детально організувати окремі види матеріалів, особливо тих, по яким перевитрати відбувалися за рахунок. Збільшення норм витрат, а як резервом можуть бути перевитрати за рахунок збільшення норм, тому що це внутрішній фактор діяльності підприємства за рахунок якого можна прийняти управлінські рішення аналізуючи розрахунки на 1т, були кожні перевитрати за рахунок фактору “норм”:

· концентрат – 2,592 грн. на 1т,

· шлак - 6,277 грн. за 1т,

· газ доменний – 0,136 грн. за 1 т.

Загальний підрахунок резерву зниження матеріальних витрат розглянемо у наступному пункті дипломної роботи. Аналізуючи прямі витрати на оплату праці треба відмітити, що відповідно до відомостей по нарахуванню заробітної плати непродуктивних виплат не було тому тут резервів зниження собівартості немає.

Непрямі витрати собівартості продукції представлені наступними комплексними статями: витрати на ремонт, утримання та експлуатацію основних засобів, загальновиробничі, інші виробничі витрати. Розглянемо витрати на ремонт, утримання та експлуатацію основних засобів, які включають в себе амортизацію основних засобів, витрати на їх ремонт, експлуатацію, на внутрішньогосподарські перевезення вантажів. Деякі види затрат (наприклад, амортизація) не залежать від обсягу виробництва продукції, тобто вони умовно-постійні. Інші повністю чи частково залежать від його зміни, та є умовно-змінними. Для перерахунку планових витрат на фактичний випуск продукції можна використати наступну формулу:

 

З_ск.=З_пл.*(100+ ТП%*К_з)/100, (3.5)

 

де З_ск. - затрати, скореговані на фактичний випуск продукції,

З_пл. - планова сума витрат по елементам витрат,

ТП% - перевиконання (недовиконання) по випуску товарної продукції, %,

К_з - коефіцієнт залежності затрат від обсягу випуску продукції.

 

Для постатейного аналізу витрат на утримання та експлуатацію устаткування на основі даних калькуляції собівартості товарної продукції можна скористатися такою аналітичною таблицею 3.2.

Таблиця 3.2

Витрати на утримання та експлуатацію основних засобів

ПАТ «ЦГЗК» за 2011 рік

Витрати на	коефіцієнт залежності витрат від обсягу випуску	Сума витрат	Затрати по плану в перерахунку на фактичний випуск продукції	Відхилення від плану
план	факт	загальна	в тому числі за рахунок
обсягу випуску	рівня витрат
1.Утримання основних засобів	0,75				-67	-10874	+10807
2.Обслуговування виробництва	0,45				+2177	+388	+1789
3.Амортизація	0,00				+208	-	+208
4.Ремонт	0,35				-	+302	+302
5.Інші	0,35				-5413	+456	-5869
Всього	-				-3095	-9728	+6633

 

Дані цієї таблиці показують, що при абсолютній економії 3095 тис. грн. відносна перевитрати склали 6633 тис. грн., витрати на утримання та експлуатацію основних засобів зменшилися на 9728 тис. грн. у зв’язку із збільшенням випуску продукції на 3%. Слід зазначити, що основна сума перевитрат частково викликана інфляцією, частково внутрішніми причинами.

Зменшення витрат на утримання устаткування на 67 тис. грн., відбулося за рахунок збільшення обсягу виробництва на 10874 тис. грн Перевитрати по статті “ витрати на обслуговування виробництва ” збільшилися на 2177 тис. грн. в тому числі за рахунок обсягу випуску вони збільшились на 388 тис. грн., а за рахунок рівня витрат – на 208 тис. грн.

Перевитрати по статті “ амортизація ” відбулася через збільшення кількості експлуатованих машин, а також дооцінці деяких з них. Заощадження по статті інші витрати на утримання та експлуатацію основних засобів дорівнюють 808 тис. грн., що стало причиною значного збільшення економії по загалом по групі витрат на обслуговування та амортизації основних засобів. Слід зазначити, що для підприємств гірничо-видобувної галузі, з його підрозділами значною проблемою є використання застарілого обладнання та високий рівень зносу основних виробничих фондів, з чим пов’язані постійні значні перевитрати на відновлення їх працездатності. В цілому слід зазначити, що від рівня витрат збільшились витрати на утримання основних засобів (10807 грн.), обслуговування виробництва (1789 тис. грн.), амортизацію (208 тис. грн.) та на ремонт (302тис. грн.)

Для повного аналізу загальновиробничих витрат необхідно оцінити рівень загальновиробничих витрат за допомогою таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Аналіз загальновиробничих витрат, тис. грн..

№ за п	Стаття витрат	Сума витрат	Затрати по плану в перерахунку на фактичний випуск продукції	Відхилення від плану
план	факт	загальне	В тому числі за рахунок
Обсягу випуску	Рівня витрат
	Заробітна плата та відрахування з неї				-146	+483	-629
	Матеріали				+80	+188	-108
	Амортизація				-	-	-
	Інші				-21	+542	-563
	Всього				-87	+1213	-1300

 

Дані таблиці свідчать, що загалом протягом звітного періоду по загальновиробничим витратам на ПАТ «ЦГЗК» була здійснена економія в сумі 87 тис. грн., що є значним резервом зниження собівартості руди. До того ж така ситуація пов’язана зі зміною рівня витрат, і зовсім мало залежить від зміни обсягу продукції. І це не дивно, адже загально шахтні витрати належать до умовно-постійних. Також слід зазначити, що економія сталася лише за рахунок зменшення статті заробітної плати та нарахувань на неї. інших витрат.

Як видно з проведених розрахунків одним з основних резервів зниження собівартості продукції є зниження матеріальних витрат. Тому цьому напрямку необхідно приділити особливу увагу. Практично всі функціональні служби підприємства, які аналізують порядок використання матеріальних ресурсів та розробляють відповідну політику управління ними, мають потребу в системі нормативних (стандартних) витрат (“standard cost”): служба маркетингу – для прийняття рішень про замовлення матеріальних ресурсів; служба менеджменту – для контролю витрат матеріальних ресурсів через аналіз відхилень, бухгалтерія – для оцінки матеріальних запасів.

До факторів, що сприяють зниженню матеріальних витрат на виробництво продукції, відносять: зменшення ваги виробів та питомої витрати матеріалів; скорочення неминучих втрат та використання відходів і побічних продуктів у технологічному процесі; утилізацію вторинних ресурсів; заміну натуральних матеріалів штучними.

Важливим напрямком аналізу можливостей мобілізації резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є аналіз обґрунтованості та дотримання норм витрачання матеріалів, який базується значною мірою на нормативному обліку витрат.

Завдання аналізу обґрунтованості норм витрачання матеріалів полягає у вивчені стану існуючих базових та поточних стандартів, динаміки їх змін та рівня напруженості. Зіставляючи нормативну калькуляцію, складену за поточними нормами витрачення матеріалів, з плановою (базовою), визначають стан нормування та ефективність роботи технічних служб підприємства щодо зниження матеріальних витрат.

Завданням аналізу дотримання норм витрачання матеріальних ресурсів є контроль за нормами витрачання матеріалів через виявлення відхилень фактичного витрачання від відповідних нормативів для виявлення причин таких відхилень та їх конкретних винуватців.

Аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва полягає у визначенні динаміки суми відходів. Якщо протягом кількох періодів за постійного витрачання матеріалу, але за різних варіантів технології обробко (або з інших причин) величина втрат зростає, то це свідчить про не прогресивність норми та низький рівень роботи служби виробничого менеджменту.

Отже, основними напрямками аналізу можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є:

а) аналіз динаміки коефіцієнта використання матеріалів за калькуляційними групами або виробами та прийняття управлінських рішень щодо зниження матеріальних витрат;

б) аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва, виявлення причин та винуватців, визначення впливу відхилень на собівартість продукції, пошук резервів підвищення рівня раціонального використання матеріальних ресурсів;

в) аналіз норм витрачення матеріалів через порівняння їх (для оцінювання якості та конкурентоспроможності технологічного процесу) з показниками інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію.

Завданням управління матеріальними запасами, яке здійснюється спільними зусиллями служби маркетингу та бухгалтерії, є розробка політики за допомогою котрої можна мінімізувати обсяги запасів та досягти оптимальних вкладень капіталу в матеріальні цінності. Отже, завдання прогнозування й управління запасами розглядається як невід^,ємна частина комплексного проекту, який включає аналіз фінансового стану підприємства та кон’юнктурні й маркетингові дослідження. Тільки тоді методи управління запасами матимуть найбільшу ефективність.

У теорії управління запасами розроблено спеціальні моделі для визначення економічного обґрунтованого обсягу замовлення матеріальних цінностей. Однією зі спрощених моделей управління матеріальними запасами є модель EOQ (The economic ordering quantity model):

Для розв’язання матеріальних ресурсів розробляють відповідні алгоритми. Основними алгоритмами аналізу матеріальних ресурсів є:

1) алгоритм аналізу стану виробничих запасів;

2) алгоритм контролю ефективності формування портфеля договорів на поставки матеріальних ресурсів;

3) алгоритм контролю за витрачанням матеріальних ресурсів.

Алгоритм аналізу матеріальних ресурсів за наявності відповідних умов, а саме: за наявності структури вхідної і вихідної інформації, системи класифікаторів номенклатури виробничих запасів, постачальників та споживачів матеріалів, а також приклад них програм, дають змогу з допомогою комп’ютера розв’язувати весь комплекс завдань управління матеріальними запасами.

Варто зазначити, що необхідною передумовою ефективності оперативного аналізу стану матеріальних запасів є використання комп’ютерних технологій збирання, обробки та зберігання економічної інформації. Брак на більшості українських підприємств комп’ютерного складського обліку виробничих запасів стримує впровадження в практику господарювання сучасних методів оперативного аналізу та управління матеріальними запасами.

Тому можна констатувати, що розглянута динаміка і структура витрат, розраховані і проаналізовані коефіцієнти ефективного використання матеріалів, а також розраховані резерви зниження суми матеріальних витрат по агломерату, що дозволить зменшити собівартість на 8 %.

Дані бухгалтерського обліку оформляють і групують інформацію для подальшої обробки, тобто на підставі зібраної інформації проводять економічний аналіз відповідного об’єкту і розробку заходів щодо покращення діяльності підприємства. В даній дипломній роботі було проведено аналіз ефективності використання виробничих запасів та підрахування резервів зниження матеріальних витрат.

Матеріальні витрати є складовою собівартості продукції, тому аналізу загальної тенденції витрат було приділено немало уваги. На підставі статистичних даних діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів. Аналізуючи статичні данні було з’ясовано, що відносні показники (витрати на 1т), що витрати мають тенденцію до зниження (з 95,67 грн. до 86,43 грн.). І серед інших підприємств цей показник найнижчий (крім Ордженікідзівського ГЗК). Відповідно змінювалась рентабельність виробництва. Якщо порівняти даний комбінат з середніми по промисловості, то вони краще, що свідчить про ефективну роботу виробництва.

На наступному етапі аналізу була розглянута структура витрат. Розглядаючи структуру витрат було відмічено, що комбінат є матеріалістичним, тобто більшу частину витрат складають матеріальні витрати.

Якщо в цілому по промисловості матеріали складають 64,1%, то на Південному ГЗК ця доля, що більша (75,7%). Таким чином, одним з основних компонентів зниження собівартості є матеріальні витрати. Тому на наступному етапі аналізу були розраховані коефіцієнти їх ефективного використання.

Одним з основних коефіцієнтів ефективності використання матеріалів є матеріаломісткість. Цей показник протягом знизився на 0,0199п, що складає в 2011р.- 0,6283 к. Проведені розрахунки свідчать про позитивні напрямки роботи комбінату. Методом ланцюгових підстановок було проведено факторний аналіз впливу матеріальних витрат і товарної продукції на матеріаломісткість. По даним розрахунків було з’ясовано, що два фактори позитивно вплинули на зниження матеріаломісткості (0,0722 і 0,0199 відповідно).

На наступному етапі були проаналізовані матеріальні витрати по основним видам продукції (конценрат, агломерат). На суму матеріальних витрат впливають два фактори: фактор “норм” і фактор “цін”, так як кількість помножена на ціни і визначає суму витрат.

Методом ланцюгових проведено фактичний аналіз по кожному виду продукції. Так по концентрату матеріальні витрати на 1т. знизились на 8,518 грн., в том числі зменшення норм витрачання призвело до зниження витрат на 3,259 грн., а зниження ціни дозволило знизити витрати на 5,259грн.

По агломерату в цілому відбулося зменшення витрат на 6,499 грн., в том числі за розрахунок “норм витрат” зменшилися на 1,179 грн, а зниження цін дозволило витрати на 7,678 грн. На останньому етапі економічного аналізу на підставі раніше проведених розрахунків біли підраховані резерви зниження собівартості за рахунок зниження матеріальних витрат. При підрахунку резервів слід засвідчити, що з факторів впливі на матеріальні витрати (фактор “норм”, фактор “цін”), слід брати тільки перевитрати по фактору “норм”, так як це внутрішній фактор і він є повністю в комбінації підприємства, а цінова політика – це зовнішній фактор. По концентрату перевитрат по фактору “норм” по окремим видам матеріалів не виявлено, тому тут резервів не виявлено.

По агломерату є перевитрати матеріальних витрат виходячи із кількості списаних матеріалів (по концентрату, газ доменний) перемноживши ці перевитрати на фактичний обсяг виробництва знаходимо резерв зниження собівартості.

- аглоруди: 2,592 х 341000 = 883 872

- штиб: 6,277 х 341000 = 2140457

- газ доменний: 0,136 х 341000 = 46376

разом: 3070705 грн.

Тому сума резерву складає ≈ 9 % собівартості агломерату.

Таким чином незважаючи на де які тенденції в динаміці і собівартості продукції та матеріальних витрат на підприємстві ще є резерви зниження витрат, якщо дотримуватись норм використання окремих матеріалів.