Організаційно-економічна характеристика діяльності пат “цгзк ”, його галузеві особливості

Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - одне з найпотужніших підприємств в Україні по виробництву концентрату, обкотишів та іншої залізорудної сировини. Будівництво ЦГЗК було заплановано згідно Постанов Ради Міністрів СРСР № 744 від 20.04.1954 та № 838 від 06.05.1954 р.. Проектне завдання на будівництво ЦГЗК розроблялось інститутами «Кривбаспроект» та «Механобрчормет» із залученням необхідних субпідрядних організацій у 1955 р. і було затверджено Міністерством чорної металургії СРСР 14.07.1956. У квітні 1957 р. в складі тресту «Ленінруда» була створена Дирекція споруджуваного ЦГЗК. Він був запроектований на базі запасів магнетитових роговиків і бідних окислених руд родовища Велика Глеюватка в межах гірничих відводів рудоуправлінь імені Комінтерну, ім. Фрунзе та «Більшовик». Виробнича потужність комбінату визначалась, виходячи з гірничих можливостей, і складала 18 млн. тон сирої руди на рік, у тому числі магнетитової руди 9 млн. тон і окисленої руди 9 млн. тон.

У 1957 році було відвантажено перший кубометр ґрунту з Глеюватського родовища, а в 1961 році комбінат вже видав перші тонни концентрату. Наступним кроком розвитку став випуск в 1967 році першої партії обкотишів новозбудованою експериментальною фабрикою огрудкування. ЦГЗК був і залишається дослідницькою базою та творчою лабораторією передових технологій гірничої науки.

Промисловий комплекс ЦГЗК має у своєму складі родовища відкритого та підземного видобутку залізистих кварцитів, переробний цикл у складі дробильної, збагачувальної фабрик та фабрики огрудкування, підрозділи технологічного автомобільного та залізничного транспорту, ремонтні цехи та інші структури, що забезпечують ритмічність роботи головних цехів. Сировинна база Центрального гірничо-збагачувального комбінату представлена кар'єром №1 (Глеюватське родовище), Кар'єром №3 (Петровське родовище) та кар'єром №4 (Артемівське родовище). Загальні запаси сировини оцінюються 463 млн. тонн магнетитових кварцитів.
Основна продукція комбінату – залізорудний концентрат (вміст заліза на рівні 66,3-68%), офлюсовані обкотиші (вміст заліза 59,9%) та нефлюсовані обкотиші (вміст заліза 63,5%). У 2002 році комбінат виготовив 4 116,2 тис.т концентрату (102% від запланованого) та 1 883,4 тис.т обкотишів (100,5% від запланованого). ЦГЗК також реалізує програму повторного збагачення відходів для отримання залізорудного концентрату (вміст заліза 65%).
Продукція комбінату має найвищий рівень якості серед вітчизняних підприємств та високо котується на ринку України та за кордоном. Серед споживачів продукції ЦГЗК – металургійні підприємства Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, вітчизняні меткомбінати Кривого Рогу, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Єнакієвого, Маріуполя, Алчевська та Донецька.

Організаційна структура управління:

- Загальні збори акціонерів є найвищим органом Товариства.

- Наглядова рада є органом Товариства, який представляє інтереси акціонерів в перерві між проведеннями Загальних зборів акціонерів.

- Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу Товариства.

- Генеральний директор є виконавчим органом Товариства.

Органiзацiйну структуру ЦГЗК складають 33 структурних пiдроздiли, якi зайнятi виробництвом та забезпеченням виробництва основної продукцiї. Серед них 9 основних: Гiрниче управлiння, до складу якого входять кар'єр №1 та кар'єри №3,4; шахта iм. Орджонiкiдзе; управлiння залiзничного транспорту; гiрничо-транспортний цех № 1; гiрничо-транспортний цех № 2; дробильна фабрика; збагачувальна фабрика; фабрика огрудкування; цех шламового господарства.

В своїй органiзацiйнiй структурi ПАТ«ЦГЗК» має 3 вiдокремленi структурнi пiдроздiли без права юридичної особи: цех по ремонту технологiчного обладнання; цех тепличного господарства; учбово-курсовий комбiнат. Детальніше органiзацiйна структура управління ЦГЗК представлена в Альбомі документів.

Провівши аналіз структури Центрального гірничо-збагачувального комбінату, можна виділити кілька груп підрозділів схожих за своїми функціями та завданнями, що вони виконують.

До першої групи слід віднести цехи основного виробництва, які можна розділити за попроцесним принципом. Це кар'єри, фабрика подрібнення, фабрика збагачення та фабрика окускування. Всі ці підрозділи мають повний закінчений цикл виробництва напівфабрикатів або готової продукції. Тобто, є можливим підраховувати витрати, а значить, є можливим виділення цих підрозділів, як центрів витрат. Крім того, модернізація та розвиток виробництва, на всіх його стадіях, потребує постійних інвестицій. Отже, є змога зробити ці структурні підрозділи відповідальними за інвестиції.

Так як кожен, з вище перелічених підрозділів, є закінченим циклом виробництва певного напівфабрикату, і на ринку існує попит на всі ці види напівфабрикатів, існує можливість їх реалізації та безпосереднього отримання виручки. В цьому разі, ці ланки виробництва доцільно виділити, як центри виручки (доходів). А так як є змога калькулювати витрати, то й як центри витрат. Тобто, кар'єри, фабрика подрібнення, фабрика збагачення та фабрика окускування можуть бути виділені як будь який центр відповідальності. Отже, вважаємо можливим виділення їх як центрів повної відповідальності, тобто, як центрів, що відповідальні за витрати, доходи та інвестиції.

Всю сукупність допоміжних та обслуговуючих цехів доцільно віднести до центрів витрат. Це пов'язано з тим, що цехи та підрозділи допоміжного або обслуговуючого характеру діяльності надають свої послуги декільком, або всім структурним підрозділам, наприклад, автотранспортний цех, цех мереж та підстанцій та інші. Але ні один з цих цехів не має прямого відношення до виробництва та реалізації товарної продукції. Теж саме стосується підрозділів невиробничої сфери та підрозділів сфери соціально-культурного обслуговування. Практично всі підрозділи можуть бути характеризовані як центри витрат.

Cтруктура Центрального гірничо-збагачувального комбінату за центрами відповідальності буде утворювати піраміду. На верхньому поверсі – центральне управління, на середньому – центри повної відповідальності, на нижньому – центри витрат. Необхідно додати, що так, як кожний з центрів відповідальності ПАТ "ЦГЗК" являє собою крупний підрозділ, то він, в свою чергу, якщо в цьому існує потреба, може також поділятися на центри відповідальності другого, третього та інших рівнів. В цьому разі центрами відповідальності можуть виступати окремі дільниці, бригади, тощо.

Отже, як бачимо, структура комбінату та виробничий процес на ВАТ ЦГЗК мають значні галузеві особливості та істотно впливають на процес організації управління та обліку. Цей вплив тільки збільшується у разі впровадження методики обліку витрат та доходів за центрами відповідальності.

На кiнець 2011 року середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу ПАТ "ЦГЗК" (з урахуванням дочірніх пiдприємств) склала 5 915 осiб. Крiм того, середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв - 94 особи та осiб, якi працюють за сумiсництвом - 32 особи. В 2011 роцi продовжувався курс на пiдвищення середньомiсячної заробiтної плати. Зростання середньомiсячної заробiтної плати 1 працiвника в порiвняннi з 2010 роком становить 21,7 %. Фонд оплати працi в 2011 роцi склав 296 628,8 тис. грн.. На пiдприємствi впроваджена багаторiвнева системи оплати працi, розроблена за методикою компанiї Hay Group, яка об'єднує сучаснi методи управлiння персоналом та визначає вплив посади на кiнцевий результат.

Техніко-економічні показники - це сукупність вимірників, що характеризують діяльність підприємства з точки зору його матеріально-виробничої бази та комплексного використання ресурсів. Техніко-економічний аналіз - це, в основному, внутрішньогосподарський аналіз. Джерелом інформації для такого аналізу є Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до річної фінансової звітності, які представлені в альбомі документів.

В таблиці 1.1 наведено основні техніко-економічні показники, що характеризують результати господарської діяльності базового підприємства. З неї видно, що підприємство з кожним роком підвищує свою ділову активність, починаючи з 2009 року. Виручка від реалізації продукції зросла на 94,26 % у 2010 р. в порівнянні з 2009 і на 46,51 % у 2011 р. в порівнянні з 2010. При цьому, собівартість реалізованої продукції зросла у 2010 на 635795 тис. грн. (43,38 %), а у 2011 на 470269 тис. грн. або на 22,38 %, але витрати на 1 грн продукції зменшились з 0,565 грн. у 2009р., до 0,417 грн. у 2010 р. та до 0,348 грн. у 2011 р. Збільшення собівартості пов'язано, в першу чергу, iз зростанням цiн на паливно-енергетичнi та основнi матерiальнi ресурси, а також покращенням якісних характеристик продукції. Витрати зменшились завдяки тому, що темпи збільшення виручки від реалізації продукції перевищили темпи збільшення собівартості. Також можна спостерігати зміну прибутку – валовий прибуток зріс у 2010 р. на 1518495 тис. грн.. або на 186,6 % в порівнянні з 2009 р., а також на 1520993 тис. грн.. або на 65,22 % у 2011 в порівнянні з 2010 р.Також протягом 2010 – 2011рр. спостерігається значне зростання чистого прибутку, відповідно на 415,3 % та 101,7 %, або з 249402 тис. грн. у 2009 р. до 1285279 тис. грн. у 2010 та 2592853 тис. грн. у 2011р. Таблиця 1.1

Основні техніко-економічні показники господарської діяльності ПАТ«ЦГЗК»