Неврози, їх природа та профілактика. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Неврози, їх природа та профілактика.



Психічне здоров’я особистості означає стан душевного комфорту, адекватне ставлення до навколишнього світу, відсутність фобій та неврозів.

Неврози відносяться до групи психогенних захворювань (психогенній). Вони з’являються після психічної травми, причому всі хворобливі прояви пов’язані з психотравмуючими факторами, а після їх зникнення або нормалізації ситуації переживання проходять або значно згладжуються. Саме ця особливість може бути використана для нормалізації психічної діяльності не тільки учнів, але і вчителів.

Вчителі працюють в ситуації хронічного стресу. За статистикою, майже всі вчителі зі стажем роботи більше десяти років страждають різними формами неврозів. А скільки вчителів зі стажем більше 10 років? А скільки учнів вони навчають?

Дидактогенії – новий термін, який означає психічну травму, джерело якої – педагог (неповажне, необ’єктивне ставлення до дитини, прилюдне висміювання її відповідей, поведінки, зовнішнього вигляду, здібностей). До дидактогеній відносяться також і психічні розлади, що виникають під впливом психоемоційного дистресу: неврози, інші психогенні захворювання.

Розглянемо невротизуючий вплив навчання. На психічне здоров’я несприятливо впливає навчальне навантаження, а неправильно організований навчально-виховний процес, а також недотримання психогігієни навчання, недостатня кількість вільного часу (часто із-за ортодоксального ставлення батьків до високих оцінок), різні конфліктні відношення. Серед шкільних факторів, які є причиною неврозів можна виділити:

- шкільні стреси через стресову тактику педагогічних впливів;

- стрес обмеження часу (один із найважчих стресів, який накопичується протягом двох тижнів роботи без відпочинку, а діти в такому стані живуть роки);

- невідповідність методик і технологій навчання віковим особливостям учнів (наприклад, коли ми наших дітей заставляємо читати із секундоміром, вимагаючи при цьому від них швидкості читання 120 слів за хвилину, тоді як сприймання інформації можливо лише в межах 80-90 слів за хвилину);

- інтенсифікація і нераціональна організація навчального процесу;

- відсутність системної комплексної роботи із формування здоров’я і здорового способу життя;

- низька кваліфікація вчителів із питань вікової психології та охорони здоров’я школярів.

Важкі переживання у школярів, особливо тривожних, чутливих, пов’язані з екзаменами. Напруга, яка при цьому виникає, супроводжується психосоматичною реакцією, порушенням адаптації. Найбільш часті прояви – неврози втоми і астенічні неврози, слабкість уваги, порушення сну або невротичні страхи (боязнь темноти, персонажів фільмів, самотності, розлучень із близькими, важких хвороб і т.п.)

Коли дії педагога можуть викликати в дитини хворобливу психічну реакцію – дидактогенію, в учнів виявляється хвороблива соромливість з нав’язливими страхами невідповідності бурхливої реакції в саму непотрібну хвилину (почервоніння, пітливість, тремтіння рук, утруднення в мові). Такі переживання виникають після різких зауважень педагога при виході учня для відповіді до дошки: осуд, коментарі з приводу стану дитини, якості її відповіді.

Як правило в підлітковому віці (коли підвищується увага до своєї зовнішності), в результаті дидактогеній може виникнути тривога з приводу неіснуючого, неприємного для навколишніх дефекту, який може бути предметом насмішок.

Причиною неврозу може бути і конфлікт. Конфлікт займає центральне місце в житті дитини, часто є для неї невирішеним і, затягуючись, створює емоційну напругу, яка загострює протиріччя, посилює труднощі, підвищує нестійкість і збудливість, поглиблює хворобливі переживання, понижує самоконтроль, дезорганізує волю. На думку вченого А.І.Захарова, в основі патогенного конфлікту лежить конфлікт між «Я» і «Ми», коли дитина хоче, але по різних причинах не може ввійти в референтну групу «Ми» (спочатку це сім’я, а потім і група ровесників).

А.І.Захаров проаналізував і згрупував окремі сторони неправильного виховання за степенем їх патогенної значимості: невідповідність, неприйняття, нерівномірність, неузгодженість, непослідовність, нестійкість, тривожність.

Невідповідність вимогам дорослих можливостей і потреб дітей, ритму їх фізіологічного і психічного розвитку, конституційним і статевим особливостям є першою причиною виникнення неврозів.

Дорослі пред’являють занадто багато вимог, які важко виконати на практиці і перевищують можливості засвоєння дітьми. Частіше всього подібні відношення проявляються у авторитарних батьків, або батьків, хворих на невроз. Крім цього, типовим для матерів є прагнення до суворої дисципліни, заборон і обмежень, що обумовлено їх незадоволенням подружжям, дитиною і компенсує недостатню участь батька у вихованні дітей.

Ще однією причиною неврозів є роздратовано-нетерпляче ставлення, часті дорікання, погрози і фізичні покарання, відсутність необхідної дітям ніжності і ласки. Неприйняття індивідуальності – наслідок нерозуміння батьками особливостей розвитку своїх дітей, нав’язування їм стереотипних рішень, шаблонного підходу у вихованні. В деяких випадках батьки не приймають фактичний вік дітей і ставляться до них як до більш старших чи молодших.

Неприйняття може бути пов’язане з емоційною черствістю батьків: недостатня теплота у відношеннях з дітьми, небажана дитина в перші роки життя чи стать дитини, а також нездатність дитини виконувати вимоги дорослих.

В перші роки життя дитина відчуває нестачу материнської турботи через ранній вихід матері на роботу, а дитину віддають на виховання нянькам, родичам чи в яслі. Крім того, нестача матеріальної турботи пов’язана із невпевненістю жінки в міцності сімейного союзу недостатньому розвитку материнських почуттів. Компенсацією цього може бути зайва турбота про дитину, особливо при наявності невротичного, тривожного і істеричного характеру. Інколи надмірна опіка компенсує недостатню турботу у самої матері в дитинстві, знімає почуття провини за неприйняття дитини в перші роки життя і доповнює відсутність постійної турботи про неї з боку батька.

Неузгоджений підхід у вихованні з боку батьків та інших членів сім’ї, контрастне поєднання обмежень і заборон у одного з батьків і вседозволеність у іншого – такі відмінності несприятливо позначаються на психічному здоров’ї особистості. Негативний вплив мають і непослідовність вимог у вихованні, нестійкість у спілкуванні з дітьми.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 177; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.77.59 (0.004 с.)