Методи та прийоми формування психічного здоров’я особистості

Здоров’язберігаюче середовище в школі:

· створення оптимальних внутрішньосередовищних умов у школі (стиль спілкування вчителів та учнів, доступність матеріалу, створення зацікавленості та живого пошуку знань, атмосфери психологічного комфорту);

· нейтралізація негативізмів та страху отримання негативної оцінки своїх дій;

· врахування особистісних та індивідуальних психічних властивостей особистості: тип нервової системи, особливості працездатності та втомлюваності, ведучий тип сприймання інформації, провідну півкулю та ін.;

· варіації уроків з метою чергування видів діяльності, використання дидактичних ігор, практична спрямованість навчального матеріалу, його зв'язок з життєвим досвідом учнів, психоемоційні паузи, вільний вияв творчості;

· раціональне використання педагогом слова, наочності, практичних дій;

· між предметні зв’язки з метою формування цілісної картини навколишнього світу;

· виховання імунітету до асоціальної поведінки, раціональне використання заохочень і покарань;

· оптимальний руховий режим, правильне і вітамінізоване харчування, дотримання санітарно-гігієнічних норм, формування здорового способу життя.

При формуванні психічного здоров’я особистості слід пам’ятати:

1) Стан повного емоційного комфорту шкідливий: психічна напруга повинна чергуватись із розслабленням, наявність складних ситуацій, що викликають напругу, але доступних, з високим рівнем мотивації.

2) Наявність в цілому позитивного фону настрою (дорослі, які оточують дитину, повинні мати ліофільну орієнтацію, тобто орієнтацію на життя): життєлюбство, почуття гумору.

3) Фокусувати увагу на позитивних змінах як в навчальній, так і поза навчальній діяльності.

4) Дитина повинна відчувати себе люблячою, відчувати інтерес та увагу до себе вчителя.

5) Сприяти формуванню уміння любити себе і іншу людину, особистісної рефлексії, потреби в саморозвитку.

6) Профілактика порушень психічного здоров’я:

 

Аксіологічний напрям: формувати вміння приймати себе та інших, адекватно усвідомлювати свої та чужі недоліки і переваги.

Інструментальний напрям: формувати уміння усвідомлювати почуття, причини поведінки, наслідки вчинків, будувати життєві плани, тобто формування особистісної рефлексії.

Потребнісно-мотиваційний напрям: вміння робити вибір, взяти відповідальність за вибір, формувати потребу в само зміні, особистісному рості.

Розвивальний напрям: формування его-ідентичності, статевої ідентичності, особистісного самовизначення.

7) Створення оптимального середовища в школі (стиль спілкування з учнями, доступність матеріалу, створення атмосфери зацікавленого і живого пошуку знань, атмосфери психологічного комфорту).

8) Нейтралізація негативізмів і страху отримання негативних оцінок.

9) Врахування особистісніх і індивідуальних психічних властивостей учнів (тип нервової системи, провідний тип сприймання інформації і т.д.)

10) Чергування гри і практичних завдань, психоемоційні паузи.

11) Раціональне використання педагогом слів, наочності і дій.

12) Виховання імунітету до асоціальної поведінки, раціональне використання заохочень і покарань.

13) Оптимальний руховий режим, правильне і вітамінізоване харчування, дотримання санітарно-гігієнічних норм, формування здоров’я.

Психогімнастичні вправи:

Лагідне ім’я: згадай, як тебе звуть лагідно дома; як ти хочеш, щоб називали тебе у школі – вчитель, однокласники; кидати з рук в руки м’яч та називати лагідне ім’я того, хто кинув м’яч.

Ім’я перетворилось: учасники уявляють країну Імен, в якій всі імена перетворились в тварин (рослин). В яке ім’я перетворилось би твоє власне.

Малюнок імені: кожен став відомою людиною, вже при житті хотіли б поставити пам’ятник, на ньому написати ім’я, та прикрасити його цікавим малюнком.

Я горжусь: уявити лист паперу, де написано «Я горжусь, що я…» - дописати мисленно, потім розказати групі.

Ми – батьки: дитина сідає в центрі, їй дають поради, але кожен наступний заперечує попередню пораду і дає свою.

Я в майбутньому: дитина виходить до дошки, ведучий, звертаючись на ім’я та по-батькові, бере в нього інтерв’ю, запитує де і як буде працювати, що буде робити, чи легко навчався.

Я в теперішньому і майбутньому: лист паперу поділити на дві частини, зобразити в себе в теперішньому і майбутньому.

Хочу в майбутньому – роблю зараз: ведучий кидає м’яч: дитина називає елемент майбутнього і що робить зараз для цього.

 

Комунікативні ігри

Мені в тобі подобається: ведучий задумує якусь якість, яка йому подобається у дитини, доторкається до неї, стараючись передати задуману якість, дитина старається пригадати, що задумано (можна залучити всіх дітей).

Чарівне дзеркало: в класі з’явилось чарівне дзеркало, в якому всі раніші досягнення стають більш яскравими. Подивись в дзеркало, постарайся бачити по черзі кожного учасника і побачити в дзеркалі всі сильні сторони, за які його поважають батьки, друзі, вчителі.

Хто може бути другом: кожен учасник записує три якості, якими повинен володіти друг, потім записують на великий лист, визначають найбільш значущу якість. Проаналізуйте, що є в кожного.

«Крутий підліток»: малюнок «Крутий підліток», потім обговорюють:

- що значить бути «крутим»?

- чому багатьом підліткам подобається бути «крутими»?

- чи можна бути «крутим», якщо не п’єш і не палиш?

-

 

Соціальне здоров’я