Тролейбусна катастрофа. Як було насправді.

На жаль, "Поступ"теж додав свою краплю до гальби дезін­формації'. В учорашньому числі через поганий телефонний зв'я­зок було допущено неточність. Жінка, котра загинула в аварії, не працювала кондуктором, Редакція газети висловлює глибо­ке співчуття родині загиблої пані Білоус [П. -1997. - 24 грудня].

Ставлення журналіста до фактів обумовлює й особливості їх використання в тексті. Загалом "людина може до кінця зрозумі­ти тільки те, що сама пережила, що стало внутрішньою подією її життя. Лише такі факти вона включає до свого світогляду. Ін­ші факти, хоч би якими очевидними вони були, приймаються лише з більшою або меншою умовністю" [Роменець В.А. Психо­логія творчості. - К.: Либідь, 2001. - С.126]. До того ж, навіть повідомляючи про один конкретний факт, журналіст насправді має справу із системою фактів, із сукупністю нерозчленованих фактів. І з цієї системи, сукупності фактів, які й становлять дійс­ність, журналіст має виокремити один факт і показати його в певних взаємозв'язках, з'ясувати його місце в макроструктурі. Г.В.Лазутіна взагалі стверджує, що "факт реальності не піддаєть­ся розглядові один, сам по собі. Вихоплений із системи істотних зв'язків, він легко може перетворитися в нашій свідомості на картинку, яка спотворює дійсність. Це пояснюється тим, що че­рез свою творчу природу свідомість, не відобразивши реальних зв'язків факту, спроможна включити його в систему інших зв'язків - неістотних, малосуттєвих, а то й узагалі вдаваних... Навіть якщо журналіст хоче розповісти про один факт, він має вивчити ситуацію, тобто побачити й проаналізувати його зв'язки з іншими фактами, які спільно з ним характеризують цей фрагмент дійс­ності" [Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журна­листа. - М.: Аспект Пресс, 2000. - С.70]. Варто зважати й на те, що за допомогою саме таких фактів журналіст позначає своє ставлення до ситуації, до проблеми, а також міру своєї заанга-жованості, причиново-наслідкові зв'язки та ін. Залежно від цього "факт у тексті набуває то меншої, то більшої міри конкретності.

Редагування в засобах масової інформаиії

Велике мистецтво для журналіста - навчитися "писати фактами" [Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста. -М.: Аспект Пресс, 2000. - С.94-95]. При цьому журналіст змуше­ний тримати в уяві "водночас велику сукупність фактів, вільно простежувати її поглядом, відтворювати її в будь-якій послідов­ності", що є "важливою передумовою творчості" [Роменець В.А. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001. - С.140]. Воднораз В.А.Роменець підкреслює як позитивний чинник те, що уява по­рівнює, зіставляє "віддалені між собою факти" [Роменець В.А. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001. - С.140], внаслідок чо­го "значення певного факту сягає далеко за його межі" [Роменець В.А. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001. - С.143]. Проте саме в такому механізмі дії нашої уяви й прихована небезпека спотворення фактів, певної "аберації'. Зіставляючи близькі чи віддалені між собою факти, уява накладає певні їх риси, власти­вості одну на одну, спершу виокремлюючи й порівнюючи їх, а потім повертаючи кожну з них "своєму" фактові й помилково неправильно розставляючи. Так мимоволі виникає хибне уяв­лення про той чи інший факт, яке підштовхує журналіста до не­правильних висновків, а то й просто до неправильного відобра­ження одиничного факту, наділення його рисами іншого факту. Цими причинами (інтерференцією рис, властивостей різних фак­тів в уяві авторів) можна пояснити такі помилки в газеті "Поступ":

Після того, як молодь Галичини долучилася до обрання Пре­зидентом України Леоніда Кучму, статус національного у Львові отримав уже другий навчальний заклад: навесні націо­нальним став університет імені Івана Франка, а тепер це гор­де слово у свою назву впише і "Львівська політехніка" [П. -2000. - 14 вересня] (Інтерференція двох "перехідних" пір року - весни й осені - А.К.).

УТОЧНЕННЯ. У попередньому числі "Поступу" було надруко­вано коротку інформацію агентства "Медіа-простір" про заяву народного депутата від Львівщини Зореслави Ромовської, в якій вона висловила свою підтримку уряду "Ющенко - Тимошен­ко" і запропонувала нове гасло, під яким, на її думку мусить ді­яти вся активна громадськість України. Так-от, насправді це гасло звучить не "Геть Кучму з нашого дому!", а Теть неправ­ду з нашого дому!" [П. - 2001.-18 січня] (Інтерфереція двох га­сел - А.К.)

Стало відомо, що 6 листопада збірна України провела пов-

 

А.О.Капелюшний _____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

ноцінне тренування на базі "Динамо" в Кончі-Заспі під керівниц­твом Олега Буряка і Володимира Веремеєва [П. - 2001. - 8 листопада] (Інтерференція імен і прізвищ двох футболістів-дру-зів: Олега Блохіна й Леоніда Буряка - А.К.).

Важливе завдання редактора тут полягає в тому, щоб просте­жити, як загальні закономірності психології творчого процесу позначаються на особливостях підходу до використання фактич­ного матеріалу в текстах конкретного автора, врахувавши особ­ливості його психології, специфічні риси його стилю та ін.

Проте найважливішою проблемою, пов'язаною з роботою ре­дактора над фактичним матеріалом, є, ясна річ, питання пере­вірки достовірності та надійності цього фактичного матеріалу. "Фахівці розрізняють ці два поняття. Надійність- це впевненість, що ми маємо справу з усталеною інформацією. Достовірність - це проблема істинності відомостей, їх відповідності справжнім подіям... Інколи надійність і достовірність вступають у супереч­ність одна з одною. Документ може бути цілком надійним, але все-таки містити недостовірну інформацію. І навпаки - інформа­ція може бути достовірною, але взятою не з надійного джерела" [Журналистское расследование: История метода и современная практика. - СПб: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. - С.286].

Узагальнюючи наведені в різних джерелах принципи (спосо­би) перевірки достовірності фактичного матеріалу, можемо за­пропонувати для практичного використання в редакційному про­цесі такі:

1. Треба відрізняти опис події від її оцінки, інтерпретації: авторська оцінка, як правило, суб'єктивна, але вона іно­ді надає прекрасну можливість для того, щоб скласти враження про самого автора документа, про його погля­ди й позицію.

2. Важливо встановити, якою інформацією користувався сам укладач документа, при цьому варто враховувати те, що первинні відомості надійніші за вторинні, а офі­ційний документ надійніший від неофіційного; хоча й у цьому правилі є винятки. Але можна назвати випадки, коли критичний аналіз документів уможливлює реконс-труювання подій точніше, ніж те, яке є в першоджере­лах, і тоді складений на їх основі вторинний документ може виявитися більш достовірним [Журналистское расследование: История метода и современная практи-

Редагування в засобах масової інформації'

ка. - СПб: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. - С.287].

3. Треба виявляти наміри, якими керувався укладач доку­мента, створюючи, а чи й оприлюднюючи його.

4. Варто враховувати те, як могли вплинути на якість доку­мента обставини, в яких його створювали [Лазутина Г. В. Основы творческой деятельности журналиста. - М.: Ас­пект Пресс, 2000. - С. 166].

Крім того, редактор має ще зважати й на те, правильність якого саме виду фактичного матеріалу він перевіряє, оскільки різні види фактів зазнають різної небезпеки щодо їх спотворен­ня, спричиняють різні типи помилок [докладніше див.: Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. - Львів: Афіша, 2001. - С.94-98]. Зрештою, питання перевірки фактичного мате­ріалу - це питання ерудиції й компетентності редактора. "Зви­чайно редактор просто не має часу перевірити кожний факт... Проте, читаючи рукопис, редактор, який взагалі багато читає і має багату ерудицію, може помітити фактичні помилки... У кож­ного редактора свої способи виловлювання фактичних помилок, як і свої принципи щодо того, якою мірою вважати такі речі своїм обов'язком" [Сміт Д.К. мол. Посібник книговидавця. - К.: Любіть Україну, 1999. - С.54]. Ці зауваження Дейтуса К. Сміта про став­лення редактора до перевірки фактичного матеріалу наштовху­ють ще й на роздуми про те, якого редактора можна вважати високопрофесійним, кваліфікованим, майстерним, а якого не можна. На наш погляд, критерій тут може бути тільки один. Той самий, який можна застосувати й до оцінки міри кваліфікованості лікаря, юриста, економіста і т. ін. Ознакою високої кваліфікації фахівця є те, що він сумнівається. Бездарна, неосвічена людина не сумнівається, вона знає точно, як треба робити. У неї на все вже наклеєно ярлик, світ вона сприймає в чорно-білому зобра­женні. Жодних півтонів і жодних сумнівів. Таким людям протипо­казано бути редакторами. Адже тільки засумнівавшись у пра­вильності написання слова, в достовірності факту чи ін. у тексті, редактор починає перевірку, звіряє цифру, прізвище, дату тощо з авторитетним джерелом. Скажімо, ні автори, ні редактори вчас­но не засумнівалися в правильності фактів, наведених у таких текстах:

Редакція просить вибачення у читачів та всіх зацікавлених осіб за прикрі помилки, допущені у матеріалі "Хто міг би стати Главою УГКЦ"(ч. 211 за 26.12.2000р.). Зокрема, серед владик

 

А.О.Капелюшний _____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

УГКЦ, які перебувають в Україні, вказаний Йосиф Головач, який помер кілька місяців тому. А роками перебування Мирослава Івана Любачівського Главою УГКЦ слід вважати 1984-2000 [П.

- 2000. - 28 грудня].

Михайло Музичка вивіз свої вулики (близько 100 сімей) на кочівлю до сусіднього села Митниці, що в Радивилівському ра­йоні Волинсько/області [Е. - 2001. - 18 січня].

Як повідомив керівник прес-служби Міністерства зовнішніх зв'язків України Ігор Грушко, вже призначено остаточну дату приїзду до України Папи Римського Івана Павла II [Е. - 2001. -18 січня].

Найбільше він контролює текстівку, тобто сценарій (ав­тори сценарію -Дмитро Джамгіров та Валерій Зайцев-Авт.). [Т-Е.-2000.-№12].

А всенародну любов до себе заслужили й Алла Мазур, й Ольга Добровольська [П. - 2000. - 9 березня].

На екрані з'явиться юна Любочка Орлова у "Хіті-2000", щоб знову зустрітися з дорослим дядею - Юрієм Рибчинським [П.

- 2000. - 9 березня].

На долю цієї людини [Еммануїла Миська] випало чимало ви­пробувань. Як поінформували в прес-службі облдержадмініс­трації, голова Львівської Спілки художників, наприкінці 80-х ро­ків очолив Фонд культури, який став джерелом демократичних ініціатив, фундаментом національно-патріотичних об'єднань і товариств [СП. - 2000. - №11].

Більшість же [випускників спецкласу СШ №73 м.Львова] за­раз навчається в Торгово-економічній академії [П. - 2000. -16 березня].

Старосамбірська облдержадміністрація звертається до вас з проханням... [П. - 2000. - 16 березня].

Коли зустрівся з Михайлом Жженовим, був вражений тим, як він, 70-річний мужчина, гарно виглядає - неначе йому тільки 50. Хоча пройшов тюрму, Соловки... [Т-Е. - 2000. - №5].

Управління справами має під своєю рукою 3 млн. кв. м. офіс­них приміщень у центрі Москви, а ще й Білий Дім, Держдуму та Раду Федерацій [ПІК. - 2000. - №8. - С.10].

Думаю, що після 1982 року, з першими віяннями перебудови цю справу вивезли в Москву [Е. - 2000. - №9].

Єдине, що може обмежити кількість потенційних учасників відзначення-це те, що День Конституції припадає на 16 липня

Редагування в засобах масової інформаиїї

- період літніх відпусток [ПІК. - 2000. - №5. - С.41].

Обізнаність редакторів допомогла б їм засумніватися в пра­вильності адміністративно-територіального поділу Волинської області, запропонованого автором, відтворення назви міністер­ства, в достовірності написання прізвища Д.Джангірова, імен Людмили Добровольської та Марії Орлової, Георгія Жжонова, назв Спілки художників України, Львівської комерційної академії, верхньої палати парламенту РФ, у точності дат початку перебу­дови, прийняття Конституції України та ін. А після того, як редак­тор засумнівався, він би неодмінно звернувся до довідкових джерел.

Щоправда, мусимо констатувати зниження останнім часом рівня відповідальності редакторів енциклопедичних видань за правильність фактичного матеріалу, наведеного в них. Скажімо, в першому виданні УСЕ (К.: Ірина, 1999) помічено низку фактич­них помилок:

Комарне, м. у Львівській обл., райцентр [с.677].

Корольов Сергій Павлович, 1907-66. Загинув під час трену­вального польоту [с.703].

Гончар Олесь (Олександр) Терентійович, 1918-93, укр. про­заїк, громадський діяч, чл. АН УРСР [с.343-344].

Нобелівська премія, присуджується з 1901 щорічно з фон­ду А.Б.Нобеля за досягнення в фізиці, хімії, філософії, медицині, літературі, а також за діяльність по зближенню між народами (Н.п. Миру); з 1969 - також в області економіки (з фонду Швед­ського банку) [с.947].

Комарне- не райцентр, С.Корольов не загинув під час трену­вального польоту, а помер у лікарні під час операції, О. Гончар помер 1995 року, Нобелівської премії з філософії нема, а є пре­мія з фізіології та медицини.

У Короткому біографічному словнику "Спортсмени" (М.: Ри-пол-классик, 2001) про українського футболіста Андрія Шевчен­ка написано, зокрема,таке:

"У складі київського "Динамо", мюнхенської "Баварії'та іта­лійського "Мілана" брав участь у турнірах Ліги чемпіонів...Як нападник збірної України брав участь у чемпіонаті Європи 2000 р.

Виступаючи за "Баварію" в Лізі 1997-1998 pp., Андрієві вда­лося провести у ворота противників шість м'ячів. А тріум­фальний хет-трик у грі з "Барселоною" на її ж полі (стадіон

 

А. О.Капелюшний _____ Стилістику. Редагування журналістських текстів

"НоуКамп") підніс рейтинг київського футболіста на декілька сходинок угору.

...Вирішальний матч за вихід у фінал чемпіонату між збірни­ми Росії й України відбувався в Москві... Нічия в цьому матчі виявилася рятівною для українців, вони потрапили в число шістнадцяти найсильніших команд Європи..." [с.594-595].

На жаль, збірна України не потрапила на Євро-2000, оскільки після матчу в Москві зазнала поразки в іграх плей-оф. Андрій Шевченко ніколи не грав за мюнхенську "Баварію", а зазначені тут матчі провів за київське "Динамо".

"Мала енциклопедія персоналій" (Харків:Торсинг, 2001) хибує на численні пропуски й неточності. Так, серед лауреатів Нобелів­ської премії з хімії пропущено прізвища тих, кому цю премію вручили в 1974 році (с.603), а серед лауреатів Нобелівської пре­мії з економіки тих, кому присуджено цю відзнаку в 1969-1977 (С.605) і в 1995-1996 pp. (C.606).

Довідник "Весь світу цифрах і фактах" (К.: Мапа, 2001) нази­ває президентом Молдови Петру Лучинські (с.66) в той час, коли ще з 2000 року країну очолює Володимир Воронін. Приклади можна було б продовжувати. Причому це стосується не тільки довідників-книг, але й енциклопедій на електронних носіях ін­формації, основною хибою яких є застарілі відомості, відсутність нової інформації. Так, "Енциклопедія кіно Кирила й Мефодія -1998" повторена декілька разів у наступні роки ("Кирилл и Мефо-дий", 2000) без змін і доповнень (перші доповнення внесено 2002 року).

Але навіть за наявності якісних довідкових видань і за сумлін­ної перевірки фактичного матеріалу помилок цього типу повніс­тю уникнути не можна. Йдеться про особливості інтерпретації та фіксування відомостей. Якість інтерпретації фактичного мате­ріалу залежить насамперед від компетентності й загальної куль­тури, від культури праці журналіста й редактора. Фіксування фактів - від культури ведення професійних записів журналіста. Тут варто порекомендувати чітко зазначати джерело відомостей, авторство думок, відокремлювати факти від своїх зауважень, висновків, гіпотез, оцінок. "Як показує аналіз судових справ, які порушували проти журналістів, часто їх підводить саме невміння утримувати в порядку свої професійні записи" [Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста. - М.: Аспект Пресс, 2000, - С. 167].

Редагування в засобах масової інформації

Підбиваючи підсумки розмови про роботу редактора над фак­тичним матеріалом, зауважимо, що одним з найважливіших чин­ників успішної праці редактора є максимальне врахування пси­хології автора (психології творчості) й психології читача (психо­логії сприймання тексту). Редактор має бути не тільки першим і дуже прискіпливим читачем журналістського тексту, але й посе­редником між автором і читачем, критиком авторського тексту з погляду інтересів читача (слухача, глядача). Докладне з'ясуван­ня психологічних засад редакторської діяльності, тобто психо­логії співтворчості з автором, допоможе підвищити ефективність редакторської роботи з фактичним матеріалом, піднесе загаль­ний рівень редагування в мас-медіа.

План практичного заняття

1. Цілісний текст, текст у єдності всіх його компонентів як пред-

мет редакторського аналізу.

2. Методика умовного членування тексту.

3. Критерії виокремлення структурних одиниць тексту.

4. Робота редактора над композицією рукопису.

5. Особливості редакторського аналізу структурних особливос-

тей тексту.

6. Методика оцінювання композиції рукопису.

7. Правила побудови журналістського твору.

8. Основні вимоги до композиції рукопису.

9. Прийоми роботи редактора над композицією твору.

10.Залежність композиції твору від жанру журналістського мате­ріалу.

11.Залежність композиції твору від засобу масової інформації.

12.3алежність композиції твору від типу видання.

ІЗ.Методика редакторської оцінки рубрикації.

14.0снови методики редакторської роботи над фактичним мате­ріалом.

15.Факт - основа журналістського твору.

Іб.Перевірка фактичного матеріалу- один з найважливіших ета­пів редакторської діяльності в ЗМІ.

17.Причини фактичних помилок.

18.Види фактичного матеріалу.

19.Редакційно-технічне оформлення цитат.

20.Редакційно-технічне оформлення числового матеріалу.

21.Редакційно-технічне оформлення власних імен і власних назв.

А О. Капелюшний _____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

> Практичні завдання

Завдання 10. Проаналізувати сторінку в газеті чи п'ять сто­рінок у журналі (рекомендуємо для аналізу газети "Експрес", "За вільну Україну", "Високий Замок", журнал "ПІК") з погляду композиційної майстернос­ті, рівня редагування різних видів текстів, надру­кованих там. З'ясувати вправність редактора в роботі над рубрикацією.

Завдання 11. Проаналізувати композицію тексту. З'ясувати, які редакторські виправлення сприятимуть досяг­ненню цілісності поданого тексту. ДВА СУПЕРКЛУБИ "Реал" (Мадрид) Що можна сказати про мадридський "Реал" таке, чого ще не було сказано? Дев'ятиразовий клубний чемпіон Європи, 28-разо-вий чемпіон Іспанії. І те, й інше - рекордні досягнення. Мадрид­ський "Реал" є також дворазовим володарем Міжконтиненталь­ного кубка, двох Кубків УЄФА й 17 Кубків Іспанії. Клуб заснувала група студентів, і спершу він називався "Мадридський футболь­ний клуб" (назва "Реал", що значить "королівський", була дарова­на мадридському клубові самим королем Альфонсо XIII). Клуб був серед засновників іспанського чемпіонату й кубка. Його пре­зидент, Карлос Падрос, представляв Іспанію на першій зустрічі засновників ФІФА1904 року в Парижі. В кінці 1920-х pp. мадрид­ський клуб почав проводити політику "великих закупівель". Так, він заплатив 2000 фунтів (на той час рекордну для Іспанії суму) за Рикардо Замору, якого й досі вважають найкращим іспанським голкіпером за всю історію.

Під час громадянської війни в Іспанії старий стадіон "Реалу" - "Чамартин" було зруйновано. Клуб тоді не мав грошей на будів­ництво нового стадіону, зате мав чудового й компетентного пре­зидента - постать майже легендарну в європейському клубному футболі: адвоката Сантьяго Бернабеу, який раніше сам виступав за клуб, потім був тренером, секретарем і, нарешті, став прези­дентом "Реалу". Він оголосив про збирання пожертв і зумів зібра­ти суму, необхідну для будівництва прекрасного стадіону, що тепер носить його ім'я. Кошти від продажу вхідних квитків, витра­тили на розвиток команди, яка цілковито домінувала в Кубку європейських чемпіонів упродовж перших п'яти років його існу-

____________ Редагування в засобах масової інформації' ______________

вання. Зіркою першої величини був аргентинський центрфор­вард Альфредо Ді Стефано, але і його товариші по команді угорець Ференц Пушкаш, француз Раймон Копа, уругваєць Хосе Сантамарія та бразилець Діді не поступалися йому ні в заслугах, ні в класі. Вони створили високий, практично недосяжний стан­дарт гри для тих, хто прийшов до клубу потім. 1966 року мадрид­ський "Реал" знову виграв Кубок чемпіонів. У1980-х pp. він двічі брав Кубок УЄФА. Але навіть такі зірки, як Піррі, Сантильяна, Хуаніто, Уґо Санчеста Еміліо Бутраґеньйо, іноді висловлювали думку, що, будь-які їхні досягнення все одно бліднуть перед ко­лишньою славою клубу. Команда "Реалу" зразка 1960 р. була занадто сильною. Але 1998 р. мадридський "Реал" знову став першою командою в Європі. У фіналі Ліги чемпіонів у Амстерда­мі мадридський клуб, за який виступав Рауль Ґонсалес, нова зірка нападу, переміг "Ювентус" 1:0. Гол забив Предраг Міятович. А через два роки мадридський "Реал" знову став переможцем Ліги чемпіонів. Цього разу він побив "Валенсію" з розгромним рахунком 3:0. Відзначилися Фернандо Мор'єнтес, англієць Стів Макманаман і Рауль. Потім був такий самий успіх 2002 року. "Реал" не тільки переміг у Лізі чемпіонів, але й узяв Міжконтинен­тальний кубок. Серед зірок клубу - найдорожчі футболісти пла­нети: Зинедін Зідан, Луїш Фігу, Рональдо.

Зідан став національним героєм Франції, коли забив два мячі у ворота бразильців у фіналі чемпіонату світу 1998 р. Після цього Зідана почали називати новим Платині. Зідан почав свою кар'єру у французькому клубі "Канн", але повною мірою його талант виявився в "Бордо" і в італійському клубі "Ювентус". Його визнали найкращим гравцем чемпіонату Європи-2000.

Мабуть, жодному футболістові, який грав у Європі в 1990-ті роки, не приділяли стільки уваги, як Рональдо. 1996,1997,2002 він був найкращим футболістом року за версією ФІФА. Такі ле­гендарні постаті в бразильському футболі, як Зіко й Тостао, по­рівнювали Рональдо з молодим Пеле. Рональдо не пройшов відбір у "Фламенго" й підписав контракт з маловідомим клубом-середнячком "Сан-Кристовао". Саме там його й помітив Жаїрзи-ньйо - футболіст, що був зіркою бразильської збірної на чемпіо­наті світу 1970 року. Невдовзі Рональдо грав у "Крузейро" з Бел-уризонті й у першому ж сезоні забив 54 м'ячі в 54 матчах. Потім він перейшов у ПСВ "Ейндговен", а 1996 р. "Барселона" купила його за 12,9 млн фунтів стерлінгів. Свій перший сезон в Іспанії

 

А.О.Капелюшний ______ Стилістика. Редагування журналістських текстів

Рональде завершив найкращим бомбардиром чемпіонату, за­бивши 34 м'ячі. До "Реалу" потрапив лише 2002 року, після того, як не один сезон провів у "Серії А", після того, як допоміг на чемпіонаті світу-2002 збірній Бразилії вп'яте стати чемпіоном світу.

Зірок у "Реалі" ніколи не бракувало. Сьогодні мадридський "Реал" - один з найсильніших і фінансово найпотужніших клубів світу зі славним минулим і світлим майбутнім. "Динамо" (Київ)

На відміну від "Реалу" київське "Динамо" було визнано в Євро­пі та у світі за суперклуб усього двічі -1975 і 1986 року. 1975 ки­ївське "Динамо" перемогло угорський "Ференцварош" у фіналі Кубка кубків і стало першою радянською командою, що завоюва­ла європейський трофей, а переміпии німецьку "Баварію" у двох матчах, узяло ще й Суперкубок Європи. 1986 "Динамо" знову стало володарем Кубка кубків, обігравши у фіналі мадридський "Атлетико" с показовим рахунком 3:0. Ключова роль Олега Блохі-на в перемозі київського "Динамо" в Кубку кубків і Суперкубку 1975 p. була відзначена "Золотим м'ячем" найкращого футболіс­та Європи.Така сама відзнака за 1986 рік чекала на Ігоря Бєлано-ва. Того ж року "Динамо" (Київ) визнано найкращою клубною командою світу.

Обидві перемоги тісно пов'язані з ім'ям видатного українсько­го тренера Валерія Лобановського (1939-2002), який починав гравцем київського «Динамо» (1958-1964). Його коронні штрафні й кутові удари назавжди залишаться в історії футболу. Потім став тренером, 1974-1982,1984-1990,1996-2002 очолював ко­манду «Динамо» (Київ).

Київське "Динамо" було серед засновників радянської вищої ліги, грало в ній упродовж усього її існування (наприклад, услав­лений московський "Спартак" "вилітав" з вищої ліги в першу). Загалом команду "Динамо" (Київ) було засновано 1927 року. Про­те перемоги в чемпіонаті довелося чекати до 1961. Цього року "Динамо" стало першим немосковським клубом, що завоював чемпіонський титул, а невдовзі стало вже безперечним лідером радянського клубного футболу. 1966 року очолюване тренером Віктором Масловим київське "Динамо" Андрія Біби, Йожефа Са­бо, Віктора Каневського, Віталія Хмельницького, Володимира Щеголькова, Валерія Поркуяна, Віктора Серебряникова, Ана­толія Бишовця зробило "золотий дубль", вигравши чемпіонат і

Редагування в засобах масової інформації

кубок, а потім установило рекорд, тричі поспіль ставши чемпіо­ном. Відтоді й бере відлік ера київського "Динамо" в радянському футболі, яка тривала аж до розпаду СРСР. Уславлені футболісти клубу Олександр Заваров, Олексій Михайличенко, Володимир Безсонов, Олег Кузнецов, Леонід Буряк, Володимир Трошкін, Віктор Колотое, Володимир Веремєєв, Анатолій Коньков, Михай­ло Фоменко, Анатолій Дем'яненко - відомі в Європі гравці.

У чемпіонатах незалежної України "Динамо" (Київ) дев'ять разів перемагало. Проте український суперклуб так більше й не став суперклубом європейським. Найвище його досягнення

- вихід у напівфінал Ліги чемпіонів. Найвідоміші гравці київсь­
кого "Динамо" цього періоду - Андрій Шевченко, Олег Лужний,
Сергій Ребров - грають у провідних європейських клубах.

(За матеріалами сучасної спортивної преси, "Енциклопедії футболу")

Завдання 12. Знайти фактичні помилки. Перевірити фактич­ний матеріал. Внести відповідні виправлення в текст.

1. Керівникові Узбекистану Камірову, який приймав високого гостя в Ташкенті, навіть довелось відмінити офіційну частину церемонії прийому (ЕН. - 1998. - №35).

2. Мао Дзедун любив тушковане м'ясо, а Ден Сяопін - хрумку курку (ЕН.-1998.-№42).

3. У 14 областях із 26 вчителям не виплатили зарплату за 96-й рік (Д. - 1998. - 12 лютого).

4. О десятій головний комуніст у супроводі місцевих лідерів КПУ приїхав на Личаківський цвинтар і в елегійній обстановці поклав квіти до могил Івана Франка, Ярослава Галана, Гаврила Костельника та Олександра Кузнецова (Д. -1998. -12 лютого).

5. Майкл Джексон музику "стирив" у Аль Бано і Раміни Па-уер... (ТП.-1998.-№5).

6. Щоб усе це відбувалося швидше і легше, я використовую ще й музику Вангеліуса - могутню, ірреальну, дещо космічну (Т.-1998.-№4).

7. Бриджит Бардо думає про смерть і песиків... (СП. -1998.

- №7).

8.ТЕРОРИЗМ