III. Основи редакторського аналізу тексту

Матеріали до практичного заняття Основні поняття, найважливіші джерела

Ця тема охоплює такі два дуже важливі питання: 1.Особливості редакторського аналізу тексту Варто насамперед з'ясувати зміст понять "аналіз твору" й "редакторський аналіз", "мета редакторського аналізу", порівню­ючи їх трактування в посібниках Н.М.Сікорського й В.І.Свинцова. Дехто з дослідників порівнює редакторський аналіз із літератур­но-художньою критикою (зокрема, з критикою, зверненою насам­перед до автора для того, щоб указати йому на конкретні хиби, вдосконалити рукопис). Тому радимо докладно ознайомитися

____________ Редагування в засобах масової інформації ______________

зі специфічними особливостями саме редакторського аналізу. Рекомендуємо також приділити пильну увагу розглядові понять "структура редакторського аналізу" та "структурна одиниця текс­ту", "тривалість тексту". Великого значення набуває під час ре­дакторського аналізу додержання основних вимог, які висувають до редакторської оцінки тексту, отже, треба докладно з'ясувати для себе ці вимоги, адже в редакторській діяльності оцінювання тексту - найважливіший етап.

2. Види правки тексту й практика засобів масової інформації Тут ідеться про другий аспект роботи редактора над текстом - про практичну реалізацію висновків, які зроблено внаслідок редакторського аналізу. Вивчаючи це питання, треба з'ясувати основні завдання правки, засвоїти найважливіші правила ви­правлення тексту. Докладно варто зупинитися на розгляді таких видів правки: правка-вичитування, правка-скорочення, правка-доопрацювання, правка-переробка. Є різні підходи до цього пи­тання, зокрема в Н.М.Сікорського, К.М.Накорякової, Д.С.Григора-ша. Рекомендуємо зважити на їхні думки й сформувати власний погляд на згадані поняття.

Аналіз тексту редакторський і його специфіка. Праця редак­тора над текстом - складний творчий процес, у якому багато що не можна регламентувати. Тут звичайно виокремлюють два найважливіші аспекти: редакторський аналіз і практичну реаліза­цію його висновків. Аналіз твору (від грец. analysis- розкладан­ня, членування, розбір) - це метод його розгляду, вивчення, що передбачає насамперед розчленовування цілого на окремі час­тини, складники, визначення елементів, які входять у ціле, з'я­сування окремих його аспектів і властивостей. Однак це не прос­то логічна процедура; це складна розумова діяльність, що вклю­чає в себе багато операцій: і порівняння, і зіставлення, і класифі­кацію, і синтез. Редакторський аналіз - це розгляд рукопису і його всебічна характеристика, до яких вдається редактор з ме­тою вдосконалення змісту й форми журналістського твору. Мета аналізу - визначення реальної цінності рукопису, сприяння як­найповнішому втіленню авторського задуму й підвищенню ефек­тивності видання. Аналітичні дії під час редакторського аналізу рукопису постійно пов'язані із синтетичними, бо виокремлені ділянки оцінюють не самі по собі, а в їх зв'язку з функціонально єдиним текстом, розрахованим на певний комунікативний ефект. У простих випадках аналітичні операції виконують майже авто-

АО.Капелюшний ____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

матично, але це не змінює їх суті.'Даючи характеристику рукопи­су, редактор базується на загальних критеріях оцінки творів пуб­ліцистики, белетристики тощо й на аналізі додержання конкрет­них вимог, що продиктовані специфікою певного виду текстів і певного видання, засобу масової інформації. Редакторський ана­ліз - це критика, звернена насамперед до автора. Мета її- вказа­ти на конкретні хиби, сприяти вдосконаленню рукопису. Це -докладний розгляд тексту, потрібний і самому редакторові, ос­кільки визначає його дальшу роботу з підготовки твору до опри­люднення. Редакторський аналіз порівняно з літературно-худож­ньою критикою має низку специфічних особливостей. Ставлячи перед собою завдання якомога конкретніше й дійовіше допомог­ти авторові поліпшити його працю, редактор не тільки розглядає готовий твір, а й немовбито відтворює сам процес написання тексту, прямуючи від авторського задуму до його втілення. Тому під час вивчення особливостей редакторського аналізу можна використати численні спостереження, нагромаджені внаслідок узагальнення прийомів і методів праці автора - письменника, публіциста, науковця. Водночас редактор ні на хвилину не забу­ває про таку специфічну категорію, як сприйняття тексту (читаць­ке, слухацьке, глядацьке). Завдання полягає в тому, щоб під час розгляду тексту передбачити можливі впливи твору на конк­ретного читача, слухача, глядача. Тут ідеться про багатоманітні комунікативні функції, які майбутній твір виконає успішніше, як­що читач, слухач, глядач точніше зрозуміє не тільки основну думку, концепцію автора, а й кожне твердження, визначення, оцінку, навіть мотиви висловлювання. Предметом аналізу редак­тора є цілісний твір, узятий у єдності всіх його аспектів: інформа­ційного, логічного, психологічного, лінгвістичного та ін. І хоча під час аналізу рукопису редактор уявно розчленовує його на окремі елементи, зміст і форма розглядаються в діалектичній єдності, а кожний фрагмент тексту - у взаємозв'язку з цілим. Структура редакторського аналізу багато в чому залежить від особливостей (видових, жанрових тощо) твору й від типу видан­ня, засобу масової інформації. Однак можна виокремити й за­гальні аспекти: тематичний, змістовий, мовностилістичний, ком­позиційний, редакційно-технічний тощо. Тут варто зауважити, що у зв'язку зі сказаним вище одним із ключових понять під час теоретичного узагальнення аналітичних операцій редактора є поняття структурної одиниці тексту.

Редагуван ня в засобах масовоїінсЬоомаиії

Правка, її основні завдання; найважливіші правила ви­правлення тексту; мета правки. Практична реалізація виснов­ків редакторського аналізу - це правка тексту. Основні її завдан­ня - усунення огріхів, які виявлено під час редакторського аналі­зу тексту й не виправлено під час авторського його доопрацюван­ня, надання творові належного політичного звучання, ідейне його збагачення, досягення виразності та ясності кожного формулю­вання, перевірка фактичного матеріалу, усунення хиб структури, мови й стилю, проведення редакційно-технічного опрацювання рукопису. В теорії та практиці редагування склалися основні пра­вила виправлення тексту. Розглянемо їх: О Поправка є доречною, тільки тоді, коли її потрібність можна довести. Редактор має в разі потреби пояснити, чому він прийняв те чи інше рішення. При цьому докази на кшталт "звучить", "не звучить", "не подобається" тощо, звичайно, не можна визнати переконливими. © Правка має бути одноступеневою: виправляючи рукопис, треба намагатися усувати всі (навіть дрібні -!!!) хиби одразу. © Всі виправлення треба вносити якнайретельніше; вони по­винні легко читатися й займати на сторінці щонайменше міс­ця. Правка-вичитування. Мета редакторської правки-вичитування -читання тексту "наскрізь". Вичитувач має зауважити його зміс­тові, композиційні, стилістичні хиби, перевірити правильність написання географічних назв, імен та прізвищ, точність цитат, цифр, дат, зіставність одиниць вимірювання. До обов'язків вичи-тувача входить також перевірка відповідності заголовків текс­тові, підтекстівок фотографіям та малюнкам. Правці-вичитуван-ню підлягають досконалі авторські тексти, які не потребують редакторського втручання. Завдання редактора тут зводиться до перевірки фактів, уточнення положень, апробації визначень. Тільки вичитуються також офіційні документи, всі види передру-ків, матеріали інформаційних агентств. У них усувають орфогра­фічні помилки, позначають абзаци, звіряють цифри. Правка-доопрацювання - найпоширеніший вид редакторсь­ких виправлень у журналістських текстах. Цей вид правки найчастіше використовують у редакторській діяльності. Мета правки-доопрацювання - вдосконалення тексту, зокрема його форми, уточнення ідеї автора, його задуму. За своїм характером зміни, які вносять при цьому в текст, різноманітні: скорочення,

 

АО.Капелюшний ____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

дописування окремих фрагментГв, заміна слів і зворотів, зміна синтаксичних структур, удосконалення композиції. Особливос­тей манери викладу автора, його стилю правка-доопрацювання змінювати не повинна. Редактор виправляє також логічні й фак­тичні помилки, замінює не цілком переконливі аргументи інши­ми. Проте переважно доводиться поліпшувати форму викладу через удосконалення мовностилістичних засобів. Найдоцільні­ше й найкраще виправити такий текст може сам автор. Після зауважень редактора він зрозуміє вимоги засобу масової інфор­мації, збагне суть помилок і належно поліпшить власний руко­пис. Проте оперативність мас-медіа не завжди дозволяє попра­цювати з автором, тому правку-доопрацювання виконують зде­більшого без автора. Залишаючись у межах авторського тексту, редактор надає рукописові сильнішого політичного звучання, найбільшої точності й виразності.

Правка-переробка як різновид творчості. Правка-переробка є специфічною формою редагування. її використовують щодо текстів авторів, які слабко володіють навиками літературної пра­ці. Скажімо, часто листи читачів не можна віддати до друку в тому вигляді, в якому вони надійшли до редакції. Мета цього виду правки - створення нового варіанта тексту на основі матері­алу, поданого автором. Базуючись на фактах, які повідомив ав­тор, журналіст утілює думку автора в літературну форму. Тут редагування мало чим відрізняється від самостійної творчості. Й це не суперечить настанові про додержання авторського сти­лю. У такому випадку, по-перше, важко говорити про наявність в автора творчого почерку, а, по-друге, турбота про читача тут відсуває турботу про автора на другий план. Проте редактор усе одно має дбати про те, щоб не нав'язувати дописувачеві чийогось способу викладу. Правка-переробка, як і всі інші форми виправлення тексту, не повинна знеосіблювати авторський текст; вона, навпаки, має бути спрямована на те, щоб зауважувати й розвивати ті індивідуальні, неповторні риси, які має автор. Прав­ка-переробка близька до такої особливої форми творчої праці, як літературний запис.

Правка-скорочення як особливий вид опрацювання рукопису має на меті досягти максимального лаконізму без втрат для змісту. Часто метою правки-скорочення в ЗМІ є зменшення обся­гу тексту, доведення його до певних розмірів, до певного хроно­метражу. Цей вид правки - це пряме втручання в текст, тому

____________ Редагування в засобах масовоїінформації' ______________

редактор має врахувати особливості його змістової й синтаксич­ної структури. Характер змін, що вносять звичайно в текст за його скорочення, дозволяє розподілити їх на дві групи: скорочен­ня тексту частинами й скорочення, які умовно називають внут-рішньотекстовими. У першому випадку вилучають частини текс­ту, що є певними змістовими ланками. Вони здебільшого оформ­лені композиційно й синтаксично. Скорочення однотипних при­кладів, фактів одного змістового ряду, подробиць не викликає труднощів під час редагування. Якщо скорочення намічено пра­вильно, вони не спотворюють змісту й не суперечать манері автора, а отже, текст після них потрібно мінімально додатково опрацьовувати. Насамперед ідеться про опрацювання "стиків" між частинами тексту, які тепер опинилися поряд, щоб досягти його зв'язності. Скорочуючи текст, редактор має завжди пильно стежити за тим, щоб епізоди й факти, вилучені під час правки, не згадувалися непрямо в наступному викладі. Коли зв'язок між змістовими ланками необхідний, скорочення великими частина­ми неможливе. В цьому разі вдаються до внутрішньотекстових скорочень, пов'язаних з більш глибоким утручанням у текст. Ско­рочення в сторінці, як правило, має виконувати відділ, що готу­вав матеріал до друку, або сам автор.

План практичного заняття

1. Праця над рукописом як складний творчий процес, у якому не все можна регламентувати.

2. Два основні аспекти редагування.

3. Зміст понять "аналіз твору", "редакторський аналіз".

4. Мета редакторського аналізу.

5. Редакторський аналіз і літературно-художня критика.

6. Редакторський аналіз - критика, звернена до автора.

7. Структура редакторського аналізу.

8. Структурна одиниця тексту, тривалість тексту.

9. Вимоги до редакторської оцінки тексту.
Ю.Практична реалізація висновків редакторського аналізу.
11.Основні завдання правки.

12. Найважливіші правила виправлення тексту. 13.Види правки.

14.0собливості й сфера використання правки-вичитування. 15. Редакторська робота над текстами, які потребують правки-скорочення.

А. О. Капелюшний _____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

Іб.Правка-доопрацювання - найпоширеніший вид редакційних

виправлень у журналістських текстах. 17.Правка-переробка як різновид творчості.

Праитичні завдання Завдання 4. Визначити особливості редакторського аналізу інформативно-аналітичного чи експресивно-пуб­ліцистичного тексту, взятого з газети (рекомен­дуємо "День", "Суботню пошту", "Поступ") чи із журналу (рекомендуємо "ПІК", "Універсум").

Завдання 5. З'ясувати межі втручання редактора в наведений нижче текст та вид (види) правки. Вдосконалити текст.

1. Не рахуючи книг, які не підпадають під закон про авторське право (Біблія і Коран), світовим бестселлером являється "Книга рекордів Ґінеса", вперше надрукована кампанією "Ґінес Супер-лативз" у жовтні 1855 р. Книга виходила на 370 мовах, і до червня 1998 р. було продано більше 81 млрд. примірників. В 1759 році Артур Ґінесс заснував пивоварний завод у Сент-Джеймсі (Ґейт, Дублін), який до 1833 року став найкрупнішим в Ісландії. В 1886 р. фірма "Артур Ґіннес Сан енд К" перебралася в Лондон, а до 30-х років нашого століття володіла вже двома пивовареними заводами в Британії і виробляла свій особливий сорт темного міцного пива - портер стаут. Скрізь висіли рекламні плакати "Ґіннесс корисний для вас", "Ґінесс - ваша сила", "Висока якість - це Ґіннес". Ґінесс був єдиним сортом пива, який був в кожній пивній, але в дійсності кампанії не належав жоден цей паб, за винятком Касл Інн на фермі в Бодіемі (Сассекс), де вирощувався хміль. Тому компанія завжди була в пошуку нових рекламних ідей. Після року напруженої праці 27 серпня 1955 року вийшов перший примірник 198-сторінкової книги. Успіх був миттєвим, і до Різдва книга стала бестселером №1. Англійське видання "Книги рекордів Ґінесса" в даний час публікується в 400 різних країнах, і, крім того, вона виходить на 370 зарубіжних мовах. У 1984 г. об'єм продаж перевищив 50 млрд прим., а в 1994 р. - 75 млн, а на початку нового тисячоліття він складе 100 млн прим.

(За Книгою рекордів Ґіннесса).

____________ Редагування в засобах масової інформації ______________

2. Наймолодший міністр. У1968 р. міністром будівництва і екс­плуатації автомобільних доріг став М.П.Шульгін (1930 - 1995), тобто на той час йому виповнилося 38 років. У такому ж віці в 1999 р. міністром економіки був призначений В.М.Пинзеник (нар. 1974 р.). В 1998 р. міністром зовнішніх економічних зв'язків було призначено С.Г.Осику (нар. 1944 p.), тобто у віці 29 років.

(За Книгою рекордів України [Львів: ФІРА-люкс, 1997]).

Література

Григораш Д.С. Теорія і практика редагування газети. -Львів: Вид-во Львів, ун-ту, 1966. - С.42-47.

Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. -Львів: ПАЮ, 2002. - С.6-7, 59-61.

Качкан В.А., Лизанчук В.В. Особливості підготовки матеріа­лів для радіо і телебачення. - Львів: ЛДУ, 1987. - С.24-62.

Кузнецова О.Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань Укра­їни, регулювання моральних порушень. - Львів: Світ, 1998. -С133-137.

Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник. - М.: Юристъ, 1998.-С.332.

Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. - К.: ЦУЛ, 2002.-С171.

Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой ин­формации. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.102-104.

Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. -Львів: Афіша, 2001. - С.114-122.

Різун В.В. Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. -С.231-237.

Свинцов В.И. Смысловой анализ и обработка текста. - М.: Книга, 1979.-С.76-84.

Сикорский H.NI. Теория и практика редактирования. - М.: Высш. шк., 1980. -С. 179-181, 240-253.

Феллер М.Д. Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. - Львів: Вища шк., 1978. - С.138-155.

Шаповал Ю.Г. Телевізійна публіцистика: методологія, мето­ди, майстерність. -Львів: Видавн.центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С.5-36, 66-90.

 

А.О.Капелюшний _____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

Фоіидк&іш. jume.fiamy.fia ytji ішкішлииср. g.a$ganMji 5

Гиннесс. Книга рекордов: 2002. - М.: Астрель; ACT, 2002. -288 с.

Книга рекордов Гиннесса: 1999. - Назрань: ACT, "Guin­ness Publishing Ltd.", 1999. - 264 с (наступні видання: 2000, 2001; див. також 2001 на CD: Книга рекордов Гиннесса: 2001. - Guinness World Records, 2001).

Книга рекордів України. - Львів: ФІРА-люкс, 1997. -132 с Хто є хто в Україні: 1999. - К.: КІС, 1999. - 348 с Хто є хто в Україні: 2000. - К.: КІС, 2000. - 576 с Хто є хто в Україні: 2001. - К.: КІС, 2001. - 550 с