ТОП 10:

Сутність, передумови та особливості місцевих фінансів



Сутність, передумови та особливості місцевих фінансів

місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Якщо причиною функціонування фінансів взагалі є поява держави і товарно-рошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.
Це пов’язано з тим, що виконання управлінських функцій на місцевому рівні потребує певних фондів грошових коштів

Об'єктивними передумовами виникнення місцевих фінансів є

· розвиток продуктивних сил, що впливає на формування фінансових відносин і приводить до виникнення їх нових сфер і ланок;

· розвиток демократичних засад будівництва держави;

· розвиток ринкових відносин.

 

Функції та роль місцевих фінансів

Значення та роль місцевих фінансів та їх вплив на економічну та соціальну сферу проявляється у таких функціях:

Розподільча. Мобілізована частина ВВП через систему місцевих фінансів, її розподіл та перерозподіл забезпечує соціально-економічний розвиток територіальних громад.

Фіскальна. Місцеві фінанси є фіскальним інструментом, який дозволяє забезпечувати необхідними ресурсами виконання завдань місцевими органами влади.

Забезпечення громадських послуг. Місцеві органи влади є інститутом, котрий надає послуги і несе відповідальність за надання цих послуг громадянам країни.

Забезпечення економічного зростання. Місцеві фінанси є інструментом забезпечення економічного зростання.

Контрольна. Органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за формуванням і використанням коштів місцевого бюджету.

 

Складові системи місцевих фінансів

Місцеві фінанси складаються з місцевих бюджетів та фінансів підприємств та установ комунальної форми власності. До складу місц.фін.входить сфера фін.відносин,що виник.в процесі форм-ня та викор-ня централ.і децентрал.фондів грош.коштів. В сфері центр.фін.важливе місце посід бюдж.різних рівнів місц.самовряд.в загальн.обсязі зведен.бюдж.України.За рах.цих бюдж.фінанс-ся соц.захист насел.та витрати на соц.-культур.заходи.До центр.фондів грош.коштів можна відн. місц.позички.Місц.позички можуть викор.місц.орг.влади для цілей зрост.задовол.соц-культ.потреб мешканців регіону,але обов’язк.умовою провед. позич.є обгрунтов.поверн.позички і позич.може бути провед.ри наданні дозволу Мінфіну. Децентрал.фін.відносини є сукупністю екон.віднос. пов’яз.з розподілом, викор.,нагромадж.коштів підпр-ми і орг-ціями комунал.форми власн. Специфіка цих ек.відносин в тому,що вони в 1шу чергу проявл.між підпр.та місц.орг.влади як представники власників цих підпр-ств. Згідно з вимог.Бюдж.КодексуУкр.100%податку на прибут.комун.підпр-в віднос.до місц.бюдж.,а місц.ради можуть надавати пільги,або звільнити від подат.підп-ва місц.господ.в тій частині,в якій податки зарах.до місц.бюджетів.

 

Місцеві фінансові інститути

Місцеві фінансові інститути – це сукупність організаційних структур, норм правил і традицій, які забезпечують функціонування місцевих фінансів:

— громадські послуги,

— самостійні місцеві бюджети (бюджет АРК, обласні, міські міст Києва і Севастополя, районні, міські, районні в містах, сільські, селищні територіальних громад: поточні, розвитку, приєднані, додаткові)

— комунальна форма власності,

— позабюджетні валютні цільові фонди,

— місцеві податки і збори,

— комунальний кредит,

— фінанси комунальних підприємств,

— комунальні платежі

 

Законом України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 7.12.1990 р

6. Бюджетний кодекс також містить чітке розмежування доходів і видатків місцевих бюджетів

 

Місцеві фінансові ресурси.

Місцеві фінансові ресурси – фонди коштів та інших цінностей, які створюються в процесі розподілу і перерозподілу створення продукту, ВВП та … використовуються на соціально економічний розвиток регіонів та міст.

Класифікація

За суб’єктом власності

· державні

· недержавні

від типу ресурсу

· геополітичні

· демографічні

· інтелектуальні

· інформаційні

· виробничі

· фінансові

склад:

-централізовані- місц бюджети, місц податки і збори, позабюджетні фонди, позикові ресурси, страхові внески, благодійні внески

Децентралізовані-фін ресурси бедж установ і організацій, фінанси комунальних підприємств, фін ресурси підприємств інших форм власності і фіз. Осіб, що спрямовуються на соц. Екон та культурний розвиток регіону

 

Планування доходів та видатків санітарно-технічних підприємств

Собівартість обчислюється за видами технологічних процесів (піднімання води, подача її в мережу, очищення та подача споживачам) та за видами послуг – водопостачання та водовідведення.

Підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, крім ти­пових статей калькуляції, застосовується стаття "Вода для використання з технологічною метою". Витрати по статті включаються в собівартість робіт (послуг) по виробничій собівартості води.

Норми втрат води (готової продукції) в системах подачі і розподілу во­ди після розрахунку затверджуються органами виконавчої влади на місцях.

Витрати на очищення, оброблення та транспортування купованої води, її реалізацію абонентам відносяться до відповідних статей собівартості ("Сировина та матеріали", "Паливо та електроенергія для використання з техно­логічною метою", "Витрати на оплату праці" тощо).

До статті "Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнан­ня", крім витрат Типової номенклатури, підприємства водопровідно-кана­лізаційного господарства включать:

- витрати на обслуговування інформаційно-обчислювального ком­плексу з програмним забезпеченням;

- витрати на аварійно-відновлювальні роботи (матеріали, запасні час­тини, заробітна плата робітників аварійних бригад з відрахуваннями на соціальні заходи, витрати на оплату проїзду обхідників, енергоре­сурси тощо) в тій частині, яка не відноситься до капітальних витрат, за винятком аварій, що відносяться до надзвичайних ситуацій.

До статей "Загальновиробничі витрати" та "Адміністративні витрати" на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, крім витрат типової номенклатури, також відносяться:

- витрати на оплату послуг банківських установ та розрахункових центрів по прийманню та розробленню платежів від населення при прийманні платежів Водоканалом:

- будь-які витрати платника податків, що пов'язані з утриманням та експлуатацією основних фондів природоохоронного призначення, включаючи санітарні та охоронні зони, які знаходяться в його влас­ності або на балансі;

- витрати на утримання територій санітарних зон охорони (охорона, озеленення, освітлення, утримання в належному санітарному стані тощо).

До статті "Інші операційні витрати", крім витрат типової номенклатури, відносяться відрахування за геологорозвідувальні роботи відповідно до По­станови Кабінету Міністрів України № 645 (645-95-п).

Калькуляційними одиницями для підприємств водопровідно-каналі­заційного господарства є один кубометр води та один кубометр стічних вод.

Доходи: плата за послуги (за надану воду) – ці платежі головним чином і визначають доходну базу санітарно-технічних підприємств.

 

Планування доходів та видатків підприємств комунальної енергетики

Підприємства комунальної енергетики – електричні, газові, теплові мережі та ін.

Калькуляційні одиниці:Гаряча вода – 1 м3Опалення – 1 м2

Собівартість опалення – 1 гігакалорія теплової енергії.

Теплове господарство.До собівартості послуг підприємств теплового господарства включаються витрати на виробництво теплової енергії і гарячої води та подачу їх споживачам.

Облік і калькулювання собівартості робіт та послуг підприємств теп­лового господарства здійснюється за видами продукції та за стадіями техно­логічного процесу (виробництво, подача) на одиницю відпущеної продукції, якими є 1 гігакалорія теплової енергії та 1 м3 гарячої води (тільки за наяв­ності відкритої системи гарячого водопостачання).

При калькулюванні витрат у собівартості теплової енергії виділяються умовно-змінні витрати: "Паливо, електроенергія та покупне тепло", які зале­жать від обсягів споживання теплової енергії (зима, літо). Умовно-постійні витрати: усі інші, які не залежать від обсягів споживання теплової енергії.

До статей "Сировина та матеріали" підприємства теплового господар­ства включають:

- витрати на воду, що використовується для заповнення теплових ме­реж, підживлення котлоагрегатів, промивання фільтрів при хімічному очищенні води, а також на господарські потреби в межах діючих нормативів;

- вартість холодної води, що використовується для подачі в систему га­рячого водопостачання (тільки за наявності відкритої системи підігріву води для гарячого водопостачання);

- межі витрат тепла в системах подачі і розподілу регламентовані "Га­лузевою методикою нормування питомих витрат паливно-енергетич­них";

- ресурси при виробленні теплової енергії в комунальній теплоенерге­тиці, затверджені наказом Держбуду України № 290.

До статей "Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнан­ня", крім типових витрат, підприємства теплового господарства включають:

- витрати на ремонт, промивання, гідравлічну перевірку, щорічну на­ладку котлоагрегатів, теплових мереж, електричного обладнання, коефіцієнт виробничої потужності та амортизації, проведення пас­портизації будівель, обладнання, теплових мереж, що знаходяться на балансі підприємств теплового господарства;

- витрати на обстеження технічного стану теплових мереж, обладнання приладів обліку теплової енергії, паспортизацію теплового наванта­ження споживачів теплової енергії та приладів обліку;

- витрати на обслуговування інформаційно-обчислювального ком­плексу з програмним забезпеченням.

До загальновиробничих та адміністративних витрат на підприємствах теплового господарства залежно від їх структури управління також відно­сяться:

- витрати на оплату послуг банківських установ та розрахункових центрів за приймання та розробку платежів від населення, якщо приймає плату теплове господарство або за його дорученням викона­вець послуг чи розрахунковий центр;

- витрати на утримання територій санітарних зон охорони (охорона, озеленення, освітлення, утримання в належному санітарному стані тощо).

Калькуляційними одиницями для підприємств теплового господар­ства є одна гігакалорія тепла.

Доходи: плата за послуги.

Бюджетний федералізм

У складі факторів, що визначають структуру бюджетної системи країни, розрізняють такі форми державного устрою, як унітарна або федеративна.

Бюджетний унітаризм – така форма внутрішніх міжурядових фінансових відносин, основні принципи організації яких визначає центральна влада. Місцева та регіональна влади при цьому, як правило, відіграють досить пасивну роль.

Для характеристики багаторівневої системи органів публічної влади, в якій кожен рівень забезпечений власним бюджетом і діє в межах закріплених за ним бюджетних повноважень, використовують термін "федералізм". Це поняття застосовується для визначення відносин у федеративних державах, але останнім часом його вживають і щодо країн, які не є федераціями за конституцією.

Бюджетний федералізм представлений такою організацією бюджетних відносин, яка дає змогу в умовах самостійності й автономії кожного бюджету забезпечувати на території всієї країни її населенню рівний і гарантований державою перелік суспільних послуг (безпека, соціальний захист, освіта та ін.), а для цього органічно поєднувати фіскальні інтереси держави з інтересами її суб'єктів; розрізняти бюджетні повноваження, бюджетні видатки і доходи; розподіляти і перерозподіляти бюджетні ресурси між державним бюджетом і бюджетами місцевих органів влади, вирівнюючи бюджетну забезпеченість територій, які перебувають у різних соціально-економічних, географічних, кліматичних та інших умовах.

У багатьох унітарних країнах у сфері внутрішніх міжурядових фінансових відносин активно почали застосовувати окремі принципи бюджетного федералізму. Це стосується розмежування між різними рівнями влади видатків та компетенції щодо їх здійснення. Центральна влада широко використовує механізм консультацій з місцевою та регіональною владами через відповідні асоціації. Розширилась фіскальна автономія місцевої та регіональної влад. Отже, економічна й фінансова децентралізації, нині характерні для більшості зарубіжних унітарних країн, зумовили до формування нового змішаного виду внутрішніх міжурядових фінансових відносин, що поєднують у собі принципи як бюджетного унітаризму, так і бюджетного федералізму.

Розрізняють дві основні групи моделей бюджетного федералізму – децентралізовані та кооперативні.

Децентралізовані моделі бюджетного федералізму характеризуються значною фіскальною автономією регіональних та місцевих влад, слабкістю зв'язків між різними рівнями влади, порівняно обмеженим співробітництвом. Для цих моделей властивою ознакою є те, що центральна влада фактично не займається проблемами фінансового вирівнювання, мало уваги звертає на фіскальні дисбаланси в розвитку окремих територій. Отже, місцева влада за такої моделі має покладатися передусім на власні сили. Ця модель бюджетного федералізму характерна, насамперед, для США.

Для кооперативних моделей бюджетного федералізму, навпаки, властиві тісна співпраця різних рівнів влади, активна політика центральної влади з подоланням фіскальних дисбалансів на різних рівнях управління та фінансового вирівнювання. За таких моделей бюджетного федералізму центральна влада активно турбується про забезпечення єдиних стандартів громадських послуг у межах усієї території країни. Кооперативні моделі бюджетного федералізму характерні для більшості федеративних європейських держав, зокрема для ФРН та Австрії.

 

Сутність, передумови та особливості місцевих фінансів

місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Якщо причиною функціонування фінансів взагалі є поява держави і товарно-рошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.
Це пов’язано з тим, що виконання управлінських функцій на місцевому рівні потребує певних фондів грошових коштів

Об'єктивними передумовами виникнення місцевих фінансів є

· розвиток продуктивних сил, що впливає на формування фінансових відносин і приводить до виникнення їх нових сфер і ланок;

· розвиток демократичних засад будівництва держави;

· розвиток ринкових відносин.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.252.123 (0.01 с.)