ТОП 10:

Склад, роль та особливості діяльності житлово-експлуатаційного комплексу



Житлово-комунальне господарство – комплекс підгалузей, що забезпечує функціонування інженерної інфраструктури різноманітних будинків населених пунктів, створює зручності та комфортність проживання та знаходження в них громадян шляхом надання їм широкого спектра житлово-комунальних послуг.

Житлово-комунальне господарство – сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, теплоти й електроенергії.

Система ЖКГ представлена виробниками і споживачами житлово-комунальних послуг. Споживачі житлово-комунальних послуг формують попит, що має забезпечити їм нормальні санітарно-гігієнічні і безпечні умови життя. Величина попиту на житлово-комунальні послуги у першу чергу залежить від ціни послуг і доходу споживачів.

Комунальне господарство — сукупність підприємств, служб і господарств по обслуговуванню населення міст, селищ і сіл; в містах входить до складу міського господарства. У багатьох містах і селищах підприємства комунального господарства обслуговують також і промислові підприємства, забезпечуючи їх водою, електроенергією, газом та ін. Однак залежно від місцевих умов, промислові підприємства мають і власні системи тепло забезпечення, водопостачання, каналізацію, і інші споруди комунального призначення.

Роль: ЖЕК включає більше 20 підгалузей, нараховує по Україні більше 5000 підприємств, які володіють 25 % основних засобів країни; забезбечують роботою приблизно 5 % працездатного населення. Понад 14,2 тис. спеціалізованих підприємств та організацій різних форм власності надають споживачам 40 видів житлово-комунальних послуг.

ЖКГ включає:

Водопровід – прокладка і ремонт водопровідних труб, водозабір очищення і доставка води в багатоквартирні будинки і на промислові об'єкти, в т.ч. для подальшого підігріву для потреб гарячого водопостачання та опалення.

Каналізація – відведення стічних вод

Теплопостачання – забезпечення поставки жителям гарячої води і тепла, забезпечення роботи котелень та ТЕЦ. Порушення роботи може викликати паливно-енергетична криза.

Капітальний ремонт будівель

Поточний ремонт внутрішніх загальнобудинкових інженерних комунікацій і систем (будівлі)

• Збір, вивіз та утилізація сміття

• Поточне прибирання місць загального користування.

• Зміст прибудинкових територій (благоустрій)

Електропостачання.

За призначенням та функціями комунальні підприємства поділяють на такі групи:

- санітарно-технічні (водопроводи, каналізація, підприємства з санітарної очистки);

- транспортні (трамваї, тролейбуси, автобуси, метрополітен та ін.);

- комунальної енергетики (електричні, газові, теплові мережі та ін.);

- комунального обслуговування ( готелі та ін.);

- підприємства та організації зовнішнього міського (селищного) благоустрою (підприємства шляхового господарства, озеленення, вуличного освітлення та ін.);

 

№74

При плануванні доходів підприємств житлового господарства слід звернути увагу на те що, значна частина мешканців будинків має право на отримання різноманітних пільг, які фінансуються, як правило, з місцевого бюджету.
Орендна плата за нежитлові приміщення обчислюється за тарифами, диференційованими залежно від типу будови, цілей використання та її місцезнаходження.
Доходи від нежитлових приміщень складаються з орендної плати за встановленими тарифами, оплати опалення, комунальних послуг за встановленими ставками і тарифами, а також сплати загальних для всіх власників будинків видатків на управління, експлуатацію і по-
точ­ний ремонт житлового фонду пропорційно зайнятій площі.
Важливо зазначити, що структура доходів житлового господарства має значні коливання, які пов’язані зі структурою житлової й орендної площі та її місцезнаходженням. Наприклад, у 2000 році житлові організації Ватутінського району м. Києва отримали 53% доходів від квартирної плати, у Дарницькому районі м. Києва це джерело доходів становило 59,5%, або на 6,5 пункту більше; орендна плата за нежитлові приміщення у Ватутінському районі становила 7,0%, а в Дарницькому — 19,3%, або на 12,3 пункту більше; кош­ти, отримані на відшкодування витрат на утримання внутрішньобудинкових мереж у Ватутінському районі дорівнювали 5,4%, а в Дарницькому — 5,8%, або на 0,4% пункту менше; інші доходи у Ватутінському районі становили 30,0%, а в Дарницькому — 15,4%, або на 14,6% пункту менше.

Видатки підприємств житлового господарства складаються з
таких основних статей: заробітна плата, яка становила в м. Києві у
2000 році — 21,0% ; нарахування на заробітну плату — 8,2%; плата за технічне обслуговування житлових будинків — 14,0%; ремонт
житлового фонду — 7,7%; вивезення сміття — 11,1%; матеріальні
витрати — 4,4%; електроенергія на освітлення сходових кліток, роботу ліфтів та на власні потреби — 10,5%; амортизаційні відрахування на повне відновлення відокремлених нежитлових будинків — 3,4%; утримання будинкового господарства, технічного інвентаря, дре­наж та механізоване прибирання — 16,9%; інші витрати становлять —
2,8%. Слід зазначити, що структура витрат на житлове господарство в різних регіонах країни не однакова, навіть більше того, в різних районах одного і того самого міста вона також не однакова — на неї впливають такі чинники, як місцезнаходження району, його територія, наявність місць загальноміського користування, поверховість будинків, компактність їх розміщення, технічна оснащеність будинків тощо.

 

Витрати, що включаються до собівартості робіт та послуг, на підприємствах комунального господарства групуються за такими елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

інші витрати.

До елемента «Матеріальні витрати» належать такі витрати:

1) пов’язані з підготовкою та освоєнням нових видів робіт та послуг;

2) на розробку та використання природної сировини;

3) не капітального характеру, пов’язані з удосконаленням технологій та організацію виробництва;

4) на обслуговування виробничого процесу, які містять у собі витрати на матеріали, паливо, електроенергію;

5) на перевезення матеріалів;

6) на матеріали для проведення поточного ремонту, технічного огляду та технічного обслуговування основних фондів, забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням.

У зв’язку з тим, що матеріальні витрати на виробництво в підприємствах житлово-комунального господарства становлять незначну частку, то їх планування здійснюється методом прямого обчислення.

 

Планування доходів та видатків санітарно-технічних підприємств

Собівартість обчислюється за видами технологічних процесів (піднімання води, подача її в мережу, очищення та подача споживачам) та за видами послуг – водопостачання та водовідведення.

Підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, крім ти­пових статей калькуляції, застосовується стаття "Вода для використання з технологічною метою". Витрати по статті включаються в собівартість робіт (послуг) по виробничій собівартості води.

Норми втрат води (готової продукції) в системах подачі і розподілу во­ди після розрахунку затверджуються органами виконавчої влади на місцях.

Витрати на очищення, оброблення та транспортування купованої води, її реалізацію абонентам відносяться до відповідних статей собівартості ("Сировина та матеріали", "Паливо та електроенергія для використання з техно­логічною метою", "Витрати на оплату праці" тощо).

До статті "Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнан­ня", крім витрат Типової номенклатури, підприємства водопровідно-кана­лізаційного господарства включать:

- витрати на обслуговування інформаційно-обчислювального ком­плексу з програмним забезпеченням;

- витрати на аварійно-відновлювальні роботи (матеріали, запасні час­тини, заробітна плата робітників аварійних бригад з відрахуваннями на соціальні заходи, витрати на оплату проїзду обхідників, енергоре­сурси тощо) в тій частині, яка не відноситься до капітальних витрат, за винятком аварій, що відносяться до надзвичайних ситуацій.

До статей "Загальновиробничі витрати" та "Адміністративні витрати" на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, крім витрат типової номенклатури, також відносяться:

- витрати на оплату послуг банківських установ та розрахункових центрів по прийманню та розробленню платежів від населення при прийманні платежів Водоканалом:

- будь-які витрати платника податків, що пов'язані з утриманням та експлуатацією основних фондів природоохоронного призначення, включаючи санітарні та охоронні зони, які знаходяться в його влас­ності або на балансі;

- витрати на утримання територій санітарних зон охорони (охорона, озеленення, освітлення, утримання в належному санітарному стані тощо).

До статті "Інші операційні витрати", крім витрат типової номенклатури, відносяться відрахування за геологорозвідувальні роботи відповідно до По­станови Кабінету Міністрів України № 645 (645-95-п).

Калькуляційними одиницями для підприємств водопровідно-каналі­заційного господарства є один кубометр води та один кубометр стічних вод.

Доходи: плата за послуги (за надану воду) – ці платежі головним чином і визначають доходну базу санітарно-технічних підприємств.

 

Планування доходів та видатків підприємств комунальної енергетики

Підприємства комунальної енергетики – електричні, газові, теплові мережі та ін.

Калькуляційні одиниці:Гаряча вода – 1 м3Опалення – 1 м2

Собівартість опалення – 1 гігакалорія теплової енергії.

Теплове господарство.До собівартості послуг підприємств теплового господарства включаються витрати на виробництво теплової енергії і гарячої води та подачу їх споживачам.

Облік і калькулювання собівартості робіт та послуг підприємств теп­лового господарства здійснюється за видами продукції та за стадіями техно­логічного процесу (виробництво, подача) на одиницю відпущеної продукції, якими є 1 гігакалорія теплової енергії та 1 м3 гарячої води (тільки за наяв­ності відкритої системи гарячого водопостачання).

При калькулюванні витрат у собівартості теплової енергії виділяються умовно-змінні витрати: "Паливо, електроенергія та покупне тепло", які зале­жать від обсягів споживання теплової енергії (зима, літо). Умовно-постійні витрати: усі інші, які не залежать від обсягів споживання теплової енергії.

До статей "Сировина та матеріали" підприємства теплового господар­ства включають:

- витрати на воду, що використовується для заповнення теплових ме­реж, підживлення котлоагрегатів, промивання фільтрів при хімічному очищенні води, а також на господарські потреби в межах діючих нормативів;

- вартість холодної води, що використовується для подачі в систему га­рячого водопостачання (тільки за наявності відкритої системи підігріву води для гарячого водопостачання);

- межі витрат тепла в системах подачі і розподілу регламентовані "Га­лузевою методикою нормування питомих витрат паливно-енергетич­них";

- ресурси при виробленні теплової енергії в комунальній теплоенерге­тиці, затверджені наказом Держбуду України № 290.

До статей "Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнан­ня", крім типових витрат, підприємства теплового господарства включають:

- витрати на ремонт, промивання, гідравлічну перевірку, щорічну на­ладку котлоагрегатів, теплових мереж, електричного обладнання, коефіцієнт виробничої потужності та амортизації, проведення пас­портизації будівель, обладнання, теплових мереж, що знаходяться на балансі підприємств теплового господарства;

- витрати на обстеження технічного стану теплових мереж, обладнання приладів обліку теплової енергії, паспортизацію теплового наванта­ження споживачів теплової енергії та приладів обліку;

- витрати на обслуговування інформаційно-обчислювального ком­плексу з програмним забезпеченням.

До загальновиробничих та адміністративних витрат на підприємствах теплового господарства залежно від їх структури управління також відно­сяться:

- витрати на оплату послуг банківських установ та розрахункових центрів за приймання та розробку платежів від населення, якщо приймає плату теплове господарство або за його дорученням викона­вець послуг чи розрахунковий центр;

- витрати на утримання територій санітарних зон охорони (охорона, озеленення, освітлення, утримання в належному санітарному стані тощо).

Калькуляційними одиницями для підприємств теплового господар­ства є одна гігакалорія тепла.

Доходи: плата за послуги.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.238.192.150 (0.008 с.)