Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств

Мета заняття – з’ясувати сутність досудового врегулювання господарських спорів; засвоїти сутність та функції інституту банкрутства підприємств; вивчити порядок оголошення підприємства банкрутом; розкрити сутність фінансової санації на ухвалу господарського суду.

План практичного заняття

1. Досудове врегулювання господарських спорів.

2. Економічна сутність банкрутства підприємств.

3. Порядок оголошення підприємства банкрутом.

4. Фінансова санація на ухвалу господарського суду.

5. Мирова угода.

 

Огляд ключових понять

Банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше якчерез застосування ліквідаційної процедури.

Досудове врегулювання спорів – це звернення кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості.

Досудова санація – це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

Керуючий санацією – це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника.

Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Ліквідаційна комісія – це робочий орган, який здійснює ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності і призначається інстанціями, котрі прийняли рішення про ліквідацію підприємства.

Ліквідаційна маса – це сукупність усіх видів майнових активів банкрута, що належать йому на правах власності або повного господарського відання.

Ліквідаційна процедура – це сукупність заходів щодо підприємства, відносно якого прийнято рішення про банкрутство чи ліквідацію, спрямованих на задоволення вимог кредиторів продажем майна боржника та ліквідацією його як юридичної особи.

Ліквідаційний баланс підприємства – це баланс, який складається після виконання ліквідаційних процедур.

Мирова угода – це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Позовна давність – це встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду.

Приховане банкрутство – це навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних.

Реорганізація підприємства – це повна або часткова заміну власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником.

Розпорядник майна – це фізична особа, на яку у встановленому законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому законом.

Суб’єкт банкрутства – це боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.

Умисне банкрутство — це свідоме доведення суб’єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності, яка виникає внаслідок того, що власник або посадова особа підприємства з корисливих міркувань вдається до протиправних дій або не виконує чи неналежно виконує свої службові обов’язки, завдаючи істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів.

Ціна позову – це сума всіх вимог, поставлених до відповідача.

Фіктивне банкрутство – свідомо неправдива заява суб’єкта підприєм-

ництва до суду про нездатність виконати зобов’язання перед кредиторами та державою.

Тестові завдання

10.1. Порядок досудового врегулювання спорів визначено в:

а) Цивільному кодексі України;

б) Господарському кодексі України;

в) Кримінальному кодексі України;

г) Податковому кодексі України.

 

10.2. Сума всіх вимог, поставлених до відповідача, - це:

а) сума заборгованості;

б) сума кредиту;

в) ціна позову;

г) ціна боргу.

 

10.3. Спір має бути розв’язано господарським судом у строк … місяців:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5;

д) 6.

 

10.4. Встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду – це:

а) судова давність;

б) термін позову;

в) позовна давність;

г) досудова давність.

 

10.5. Основна функція законодавства про банкрутство:

а) запобігати непродуктивному використанню активів підприємств;

б) проводити фінансову санацію підприємств;

в) сприяти якнайповнішому задоволенню претензій кредиторів;

г) ліквідувати збанкрутілі підприємства.

 

10.6. Господарський суд може застосувати до боржника такі типи процедур:

а) ліквідаційні;

б) реорганізаційні;

в) санаційні;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні.

 

10.7. Відповідно до вітчизняного законодавства пріоритетним є:

а) ліквідація боржника;

б) його реорганізація;

в) санація;

г) мирова угода.

 

10.8. Процедури санації чи банкрутства боржника в Україні регулюються таким законодавчим актом:

а) Законом України «Про банкрутство»;

б) Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

в) Господарським кодексом України;

г) Цивільним кодексом України.

10.9. Відповідно до чинного законодавства положення щодо банкрутства державних підприємств є:

а) поблажливішими;

б) однаковими як і для приватних підприємств;

в) поблажливішими в окремих випадках;

г) жорсткішими.

10.10. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають:

а) боржник;

б) кредитор;

в) комерційний банк;

г) боржник та кредитор.

 

10.11. Формальною ознакою фінансової неспроможності боржника є:

а) неплатоспроможність;

б) зменшення обсягу виручки;

в) загроза неплатоспроможності;

г) неплатоспроможність, загроза неплатоспроможності.

 

10.12. Кредитор може звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство боржника у разі:

а) загрози неплатоспроможності;

б) неплатоспроможності;

в) неплатоспроможності, загрози неплатоспроможності.

г) неповернення боргу.

 

10.13. Розпорядником майна боржника у справі про банкрутство може призначатися:

а) арбітражний керуючий;

б) кредитор;

в) працівник комерційного банку;

г) податковий інспектор.

 

10.14. Розпорядник майна втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника:

а) не має права;

б) має право;

в) має право в окремих випадках;

г) має право за рішенням господарського суду.

 

10.15. До обов’язків розпорядника майна не належить:

а) реєструвати вимоги кредиторів;

б) вживати заходів щодо захисту майна боржника;

в) складати виробничі і фінансові плани;

г) аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника.

 

10.16. Боржник не має права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:

а) реорганізацію і ліквідацію;

б) виплату дивідендів;

в) проведення боржником емісії цінних паперів;

г) створення юридичних осіб;

д) усі відповіді правильні;

е) усі відповіді неправильні.

 

10.17. Під час процедури розпорядження майном дія мораторію не поширюється на:

а) виплату заробітної плати;

б) задоволення вимог кредиторів згідно з планом санації боржника;

в) виплату дивідендів;

г) правильна відповідь а), в);

д) правильна відповідь а), б).

 

10.18. Оголошення стосовно порушення справи про банкрутство боржника у офіційних друкованих органах подається, щоб виявити:

а) всіх кредиторів;

б) санаторів;

в) суму боргу;

г) всіх кредиторів і санаторів.

 

10.19. Створення комітету кредиторів є обов’язковим, якщо кількість кредиторів перевищує … осіб:

а) 5;

б) 7;

в) 10;

г) 12.

 

10.20. Комітет кредиторів звертається до господарського суду із клопотанням про застосування до боржника однієї із трьох альтернативних процедур:

а) оголошення боржника неплатоспроможним;

б) відкриття процедури санації;

в) укладення мирової угоди;

г) визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

д) правильна відповідь а), б), г);

е) правильна відповідь б), в), г).

10.21. Відповідно до вітчизняного законодавства підприємство-банкрут ліквідується за рішенням:

а) податкової інспекції;

б) господарського суду;

в) власника;

г) правильна відповідь а), б);

д) правильна відповідь б), в).

 

10.22. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати … місяців:

а) 6;

б) 12;

в) 18;

г) 24.

 

10.23. Ліквідаційна комісія призначається:

а) арбітражним керуючим;

б) господарським судом;

в) власниками;

г) господарським судом або власниками.

 

10.24. Найважливішими функціями ліквідаційної комісії є:

а) управління майном;

б) оперативне управління боржником;

в) інвентаризація;

г) визначення ліквідаційної маси;

д) її реалізація;

е) правильна відповідь а), б), г), д);

є) правильна відповідь в), г), д).

10.25. План санації може мати такі різновиди:

а) оперативний план;

б) стратегічний план;

в) бізнес-план санації;

г) план реорганізації;

д) бізнес-план санації або план реорганізації.

 

10.26. Процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів – це:

а) мирова угода;

б) план санації;

в) мораторій на повернення боргів;

г) реструктуризація боргів.

 

10.27. Ліквідаційний баланс підприємства-банкрута у процесі провадження справи про банкрутство затверджується:

а) податковою інспекцією;

б) господарським судом;

в) ліквідаційною комісією;

г) комітетом кредиторів;

д) арбітражним керуючим;

е) власниками.

 

Фінансові кросворди

Фінансовий кросворд №1

Розв’язок фінансового кросворда полягає в тому, що правильно написавши слова за горизонталлю, ви прочитаєте за вертикаллю зашифроване слово, виділене жирними лініями.

За горизонталлю:

1. Ліквідація неплатоспроможного підприємства за ініціативою власників.

2. Одна зі сторін господарського спору.

3. Одна зі сторін господарського спору.

4. Кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

 

5. Кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

6. Нездатність суб’єкта підприємницької діяльності виконати платіжні зобов’язання, строк сплати яких настав.

7. Фізична особа, на яку в установленому порядку покладаються повноваження щодо нагляду і контролю за управлінням та розпоряджання майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.

8. Баланс підприємства, який складається після проведення ліквідаційних процедур.

9. Санатор.

10. Юридична або фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника.

11. Неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк заявлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом.

12. Активи.

13. Тип процедур, які господарський суд може застосувати до боржника.

14. Штраф, пеня.

15. Спосіб виявлення господарських засобів та їх джерел для забезпечення вірогідності показників обліку і контролю за збереженням цінностей.

16. Вид угоди кредиторів з боржником.

Зашифрований термін означає особу, яка призначається для забезпечення майнових інтересів кредиторів.

 

Фінансовий кросворд №2

 

За горизонталлю:

1. Форма реорганізації підприємства.

2. Вид банкрутства підприємства.

3. Аспект банкрутства та ліквідації підприємства.

4. Документ, який складається керуючим санації боржника.

5. Вид ліквідаційного балансу.

6. Комісія, робочий орган, який здійснює ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності.

7. Інвестор.

8. Тип процедур, які господарський суд може застосувати до боржника.

9. Письмова вимога кредитора до боржника.

10. Вид дебіторської заборгованості.

 

11. Вид банкрутства підприємства, яке переслідується Кримінальним кодексом України.

12. Особа, яка очолює ліквідаційну комісію.

13. Кодекс, нормативно-правовий документ, який регламентує загальні засади визнання суб’єкта підприємництва банкрутом.

14. Вид банкрутства підприємства, яке переслідується Кримінальним кодексом України.

15. Ліквідація підприємства-банкрута на ухвалу господарського суду.

16. Тип процедур, які господарський суд може застосувати до боржника.

17. Документ, який містить усі визнані судом вимоги кредиторів.

18. Кодекс, нормативно-правовий документ, який регламентує загальні засади відносин, що регулюються цивільним законодавством.

19. Неустойка.

Зашифрований термін означає робочий орган, який здійснює ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності.

 

Питання для обговорення на практичних заняттях

1. Досудове врегулювання господарських спорів.

2. Стягнення дебіторської заборгованості в судовому порядку.

3. Сутність та функції інституту банкрутства підприємств.

4. Підстави та порядок подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника.

5. Ухвала про порушення справи про банкрутство та призначення розпорядника майна.

6. Визнання боржника банкрутом та прийняття рішення про ліквідацію підприємства.

7. Фінансова санація на ухвалу господарського суду.

8. Мирова угода.

9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.

РОЗДІЛ 11