Статистичне тестування елементів

Статистичне тестування засноване на випадкових даних. Правильна робота програми тестується, базуючись на даних, і результати порівнюються з правильними. Тестування відбувається циклічно.

Статистичне тестування вимагає отримання даних, які відображають реальні приклади. Але їх важко отримати, тому результати можуть бути невірні.

Вважається, що програма тестується в типових і виняткових ситуаціях.

Перевага статистичного тестування полягає в можливості його автономної роботи, що дає змогу провести багатократне тестування. Хоча ця методика не дуже ефективна.

Тестування методом прозорого ящика

Тестується внутрішня логіка. Вхідні тестові дані свідомо вибираються, програма трасується.

Зазвичай програмісти самі пишуть якийсь код тестування в програмі. Відладчики дозволяють програмістові спостерігати за програмою крок за кроком.

Дані і програми тестування повинні бути приготовані заздалегідь. Вони повинні бути спроектовані таким чином, щоб кожна програмна функція перевірялася хоч би один раз.

Недоліком є неможливість визначити недостачу функції.

Тестування методом чорного ящика

Робота програми перевіряється по припущенню того, що невідомі ніякі внутрішні деталі і по вхідних даних потрібно визначити програму. Професіонал повинен розкласти дані на класи еквівалентності, які повинні викликати схожі помилки. Мета полягає в тому, щоб уникнути вибуху тестових даних. Клас еквівалентності також може визначати результат. Наприклад, якщо вводиться вік працівника, він визначає правильний клас еквівалентності для даних, що вводяться. Для безлічі даних, що вводяться, потрібні систематичні методи їх визначення і розкладання.

Тестування надійності

Міри надійності

Надійність дуже важлива. Але як її вимірювати? Як порівняти два продукти з точки зору надійності?

Заходи надійності слід визначити. Вимагати надійність немає сенсу, якщо цього не зробити.

Нижче ми наводимо деякі приклади вимірювань надійності:

Міра 1

Мірою є вірогідність помилки при виконанні транзакції. Кожна визначена помилка припиняє транзакцію. Формальна міра - частота таких помилок.

Міра 2

Міра - частота операцій з помилками за одиницю часу. Вона використовується в системах, де немає транзакцій. Наприклад, 0.1/ч означає, що на годину кількість очікуваних помилок дорівнює 0.1.

Міра 3

Мірою є доступність, тобто вірогідність того, що в конкретний момент часу система доступна для виконання завдання. Вона обчислюється як відношення часу, коли система доступна, до часу, необхідного для відновлення після помилки (від появи до усунення помилки). Міра враховує помилкові операції і час, витрачений з їх причини.

Оцінка надійності

Рівень надійності (значення якоїсь міри) визначається вимогами клієнта. Але це у великій мірі відображається в якісній формі, що робить перевірку складною.

Оцінка важлива навіть якщо клієнт не зазначив її у вимогах. Наприклад, зусилля на підтримку можуть значно зменшиться якщо надійність враховуватиметься при спорудженні системи.

Надійність дозволяє оцінити витрати на обслуговування, персонал, телефонні дзвінки, загальну вартість послуг.

Оцінка надійності дозволяє оцінити і поліпшити процес виробництва з точки зору мінімізації витрат на виробництво, підтримку, успіху на ринку і репутації компанії.

Підвищення надійності ПЗ

Мета знаходження помилок полягає в їх виправленні. Якщо цей процес не додасть нових помилок, надійність підвищується. У разі статистичних тестів, покращення визначається за формулою:

Надійність = Надійність_початкова * e (-C * Кількість_тестів)

Міра надійності - частота помилок в операціях. Константа C залежить від системи. Для знаходження С може бути використаний метод найменших квадратів, грунтуючись на надійності спостережень. Надійність можна підвищити, якщо дані,які тестуються вибираються з не тестованих раніше.