Частина II – Визначення складових

n [Ідентифікатор складової]:

n.1. Тип
n.2. Ціль
n.3. Функція
n.4. Підкомпоненти
n.5. Зв'язки
n.6. Інтерфейси
n.7. Ресурси
n.8. Посилання
n.9. Трансформація
n.10. Дані

Додаток A. Початковий текст програми.

Додаток B. Матриця зв'язків безлічі вимог і компонент програмного забезпечення.

Якість ДДП:

· Модифікованість документа:

Текст, діаграма, графіки і т.д. повинні бути написані у формі, що легко модифікується. Виключення і зміни, що повторюються в різних місцях повинні контролюватися.

· Еволюція документа:

ДДП повинен бути об'єктом ретельного контролю, особливо якщо він створений командою програмістів. Повинна проводитися формальна верифікація документа, його версії і змін. Версії повинні бути позначені порядковими номерами і датами внесення останніх змін.

· Відповідальність за документ:

Міра відповідальності повинна бути однозначно визначена. Зазвичай відповідальний - програміст, що створив програмне забезпечення.

· Середовище документа:

Оригінал документа повинен бути добре захищений. Інші версії повинні бути похідними від оригіналу.

· Інші рекомендації по ДДП:

ДДП це центральний документ, в якому міститься вся інформація про конструкцію програмного забезпечення. ДДП повинен бути організований по аналогічній системі, що і програмне забезпечення. ДДП повинен бути завершеним і будь-яка допоміжна інформація повинна записуватися у вигляді додатку.

Короткий звіт

На етапі проектування створюється детальна модель проекту, якість цієї моделі залежить від якості аналітичної моделі і від особистого досвіду дизайнера, від знання реалізації платформи. Дотримуючись прийнятих стандартів і документуючи процес, можна поліпшити якість проекту.

VIII. Розробка інтернет-програм

Останнім часом спостерігається дуже великий прогрес інтернет-технологій. Багато програм почали використовувати браузер. Спочатку - тільки для завантаження даних, але пізніше програми стали дуже динамічними, великими і складними. Прогрес іноді став просто нестримний, і такі традиційні методології, як структурна і об'ектно-орієнтованість, стали недостатніми. Потреба розробки спеціальних програм, наприклад, дляі нтернет-бізнесу, стала очевидна. У дев'яностих роках були введені нові примітиви і абстрак ції для того, щоб точніше визначити вимоги. Однією з нових методологій була HDM (Hypermedia Design Method - метод дизайну в гіперсередовищі). Дизайн інтернет-програм пробували робити систематичним і представити його в абстрактній формі, без деталей реалізації. Більшість методологій базуються на UML (Unified Methods Language - уніфікована мова методів) з додаванням відповідних записів і понять.

Динамічний прогрес в ПЗ робить необхідною часту модернізацію методів, які стають незручними і зайвими в середовищі, що змінилося.

Специфікація інтернет-програми

Головні відмінності між традиційними і інтернет-програмами:

· Навігація

Інтернет-програми зазвичай мають гнучкішу навігаційну модель, що може бути незрозумілим при неправильній реалізації взаємодій.

· Досвід користувача

Будь-яке припущення про майбутніх користувачів може бути помилковим.

· Масштабованість

Розрахувати робоче навантаження інтернет-систем практично неможливо. Будь-яке нове успішне застосування може збільшити використання інтернету за короткий проміжок часу.

· Часті зміни

Функціональність інтернет-програм, як і даних систем, підлягає частішим змінам, ніж у випадку з традиційними програмами.

· Інтерфейс користувача

Сучасні технології дають менше можливостей створення інтерфейсу користувача, ніж старіші.

Типи інтернет-програм

Є два головні типи інтернет-програм:

· Програми, що використовуються в інформаційних цілях, де користувач забезпечується інформацією щодо вибраної теми, наприклад, що міститься на веб-сайтах.

· Програми з функціональними особливостями. Приклади таких програм є інтернет-шоппінг або браузери. Програма повинна мати вбудовану в модель бізнес-логіку.

Інформативні застосування повинні бути легкі і інтуїтивні в навігації. Програми також повинні забезпечувати користувача потрібною, оновленою інформацією.

Головне завдання другого виду програм (функціональні програми) - забезпечити користувача особливим обслуговуванням. Програми вимагають більші і більш структуровані набори даних, чим в інформативних програмах. Нова техніка типового дизайну програм більше застосовується при створенні функціональних програм.