Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань

Виконання індивідуальних завдань навчально-дослідно­го характеру з дисципліни "Кримінальне право. Оооблива частина" є невід’ємною складовою самостійної роботи кур­сантів (студентів). Вони сприяють поглибленому вивченню теоретич­ного матеріалу, закріпленню й узагальненню отриманих знань, формуванню вміння використовувати ці знання при вирішенні питань, що виникають у професійній діяльності. Індивідуальні завдання курсанти (студенти) виконують самостійно, звертаючись до викладача за консультаціями. Пропонуються такі види індивідуальних завдань.

1. Участь у роботі наукового гуртка кафедри кримінального права з підготовкою доповіді. З окремих теоретичних питань за матеріалами судової практики рекомендується написання наукових доповідей, які мають заслуховуватися на засіданнях наукового гуртка або направлятися для участі у науково-практичних конференціях, семінарах, „круглих столах”, інших наукових заходах.

Наукова доповідь – це короткий письмовий виклад змісту фахових науових робіт (огляд літератури) за тією чи іншою темою з визначенням авторської позиції щодо розв’язання певних проблем в Особливій частині кримінального права, а також висуненням пропозицій із вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування.

Написання наукової доповіді є видом самостійної роботи студентів (курсантів), що має виявити їх здатність до розуміння правових питань, уміння творчо аналізувати наукову проблематику, систематизувати теоретичний матеріал.

У таких роботах аналізуються положення тих чи інших нормативних актів, висвітлюються окремі питання теорії кримінального права або судова практика з окремих категорій кримінальних справ, приділяється увага спірним у теорії та судовій практиці проблемам Особливої частини кримінального права, виробляється авторське ставлення до них, вносяться пропозиції щодо усунення законодавчих недоліків. Думки інших авторів і цитати обов’язково мають посилання на джерела в установленому порядку.

Правила написання доповіді:

1. Необхідно обрати тему, підібрати літературу за нею.

2. Після роботи з літературою треба скласти план роботи, який повинен містити:

а) вступ (актуальність обраної теми, мета написання роботи, стислий огляд літератури);

б) основну частину з декількох підрозділів (розкривається зміст теми);

в) висновки;

г) список використаних джерел.

3. У тексті доповіді слід робити посилання на використані джерела.

Текст роботи має бути виконаний у друкованому вигляді. Усі аркуші підшиваються та нумеруються. На першому (титульному) аркуші зазначається найменування навчального закладу, назва роботи, прізвище й ініціали виконавця, факультет, номер навчального групи (взводу). Використану літературу наводять у підрядкових посиланнях, указуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництво, рік видання, сторінки, з яких наводяться цитати чи інший матеріал. Оптимальним обсягом роботи є 10 – 15 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, формату А4. Поля: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм. Рекомендований шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пт, інтервал між рядками – 1,5.

Наприкінці роботи подається список використаної літератури. При цьому джерела наводяться або загальним списком у алфавітному порядку, або в такій послідовності:

- нормативно-правові акти за їх юридичною силою;

- навчально-методична, наукова, спеціальна література в алфавітному порядку.

Студенти та курсанти повинні виявляти самостійність і творче ставлення до виконання цього виду роботи. Не допускається дослівне переписування тексту з джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому вивченню та засвоєнню програмного матеріалу.

Кожний доповідач має бути готовим викласти зміст своєї роботи усно за 7 хвилин. При обговоренні доповіді в ній беруть участь усі студенти або курсанти, присутні на засіданні гуртка. Студенти (курсанти) та викладач ставлять запитання, а доповідач на них відповідає. Викладач може призначити одного чи двох опонентів, які виступатимуть по суті повідомлення, що заслуховується й аналізується на занятті як викладачем, так і однокурсниками. Попередньо опоненти повинні ознайомитися з текс­том роботи.

Студенти, курсанти, котрі підготували найбільш глибокі та змістовні індивідуальні дослідження, мають змогу згодом доробити їх до рівня курсової роботи, а в перспективі і дипломної роботи.

Орієнтовний перелік тем для підготовки наукової доповіді:

· Система Особливої частини кримінального права України.

· Поняття "Особлива частина кримінального права" та його значення.

· Склад злочину і його роль у процесі кримінально-правової кваліфікації.

· Принципи кримінально-правової кваліфікації.

· Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на зовнішню безпеку України.

· Відмежування диверсії від умисного знищення чи пошкодження чужого майна.

· Визначення поняття вбивства в кримінальному праві України.

· Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого на замовлення.

· Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

· Вбивство з необережності.

· Розмежування умисного вбивства від умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

· Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

· Захоплення заручників.

· Торгівля людьми чи інша незаконна угода щодо передачі людини.

· Відмежування незаконного позбавлення волі або викрадення людини від захоплення заручників.

· Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

· Розбещення неповнолітніх.

· Вагітність потерпілої від зґвалтування як кваліфікуюча ознака злочину.

· Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про вибори.

· Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

· Злочини, які посягають на недоторканість житла громадян.

· Порушення авторських і суміжних прав.

· Розкрадання чужого майна у структурі інших посягань на власність.

· Соціальна зумовленість норми про відповідальність за вимагання.

·Практика органів внутрішніх справ у боротьбі з розкраданням чужого майна.

· Родовий об’єкт злочинів у сфері господарської діяль­ності.

· Кримінально-правова характеристика фіктивного банкрутства.

· Кримінально-правова характеристика леґалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом.

· Поняття господарського злочину.

· Відмежування злочинів у сфері господарської діяльності від злочинів у сфері службової діяльності.

· Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів.

· Кримінальна відповідальність за незаконне полювання.

·Кримінальна відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

· Кримінально-правові засоби забезпечення громад­ської безпеки.

· Кримінальна відповідальність за участь у злочинах, вчинених злочинною організацією.

· Кримінальна відповідальність за бандитизм.

·Кримінальна відповідальність за незаконне поводжен­ня зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

· Порушення вимог законодавства про охорону праці.

· Порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою.

· Знищення, підробка чи заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.

· Незаконне заволодіння транспортним засобом.

·Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

· Правова характеристика хуліганства.

·Вандалізм – злочин минулого, теперішнього та майбутнього.

· Кваліфікація збуту наркотичних засобів злочинним угрупованням.

· Кримінально-правова характеристика самоправства.

· Співвідношення підроблення документів та інших злочинів.

· Кримінальна відповідальність за злочини у сфері комп’ю­терної інформації.

· Проблеми класифікації злочинів у сфері комп’ютерної інформації.

· Суб’єкти службових злочинів.

· Кваліфікація погроз, висловлюваних у зв’язку з здійсненням правосуддя чи проведенням досудового слідства.

· Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) в кримінальному праві України.

· Категорія "військові злочини" в міжнародному кримінальному праві.

· Кримінальна відповідальність за геноцид.

· Кримінальна відповідальність за вербування найманців.

· Кваліфікація діянь з ознаками вербування найманця.

· Кваліфікація діянь з ознаками навчання найманця.

2. Складання аналітичних довідок. Аналітична довідка складається з узагальнення будь-якої категорії злочинів. Зміст таких довідок передбачає аналіз певних даних судової та слідчої практики кримінальних справ і виклад фактичного матеріалу таких справ. Довідка повинна відображати сучасний стан практики застосування кримінального законодавства. Підготовка до складання аналітичної довідки здійснюється на основі вивчення й аналізу різного роду публікацій про практику правозастосовної діяльності (навчальних посібників, монографій, наукових статей, відомчих інформаційно-аналі­тичних збірників тощо), аналітичних звітів міжнародних і національних науково-дослідних організацій, даних правової статистики, звітної документації слідчих і судових органів, результатів соціологічних і кримінологічних досліджень, матеріалів кримінальних справ. Ана­літична довідка може мати додатки, до яких рекомендується включити копії найважливіших джерел інформації (наприклад таблиці зі статистичними даними). Особливого значення набуває прагнення студентів і курсантів, складаючи довідку, формулювати свої думки, робити певні висновки з питань, які досліджуються.

3. Складання відеозадачі. Складання відеозадачі – це індивідуальна творча робота, при виконанні якої курсанти та студенти навчаються давати кримінально-правову оцінку подіям, які вони безпосередньо сприймають. Вона здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення (наприклад програми „Nero”). Для створення відеозадачі необхідно вибрати фраґмент художнього, документального фільму або телепередачі, де йдеться про суспільно небезпечні діяння, які потребують кримінально-правової кваліфікації. Потім вирізати цей фраґмент за допомогою відповідної комп’ютерної програми. Виходячи зі змісту фраґменту слід поставити питання про кримінально-правову оцінку дій осіб, про яких у ньому йдеться, після чого інформацію записати на лазерний диск або інший носій комп’ютерної інформації та здати на перевірку. Також допускається самостійне написання сценарію задачі та його зйомка з попереднім погодженням із викладачем.

4. Аналіз вироку суду. Аналіз вироку суду– цеіндивідуальна робота з основним документом кримінальної справи, яка здатна розвити в осіб, які навчаються, жвавий інтерес до вивчення теорії, переконати їх у тім, як важко без міцних теоретичних знань вирішувати конкретні правові питання, орієнтуватися в різноманітних ситуаціях кваліфікації злочинів та розв’язанні інших питань кримінально-правового характеру.

Для виконання цього завдання студент або курсант повинен знайти вирок суду (або інше рішення суду за підсумками розгляду кримінальної справи), який відповідає певній темі заняття, а потім розписати: на які кримінально-правові норми Особливої частини містяться посилання у тексті вироку; визначити дію кримінального закону у часі та у просторі; визначити зміст ознак скоєного злочину та ознак його складу; які заходи кримінально-правового впливу застосовані до винного тощо. Якщо для аналізу обраний вирок суду, який був переглянутий в апеляційному або касаційному порядку, то слід зазначити, яких помилок припустився суд першої або апеляційної інстанції при застосування норм матеріального права. Для пошуку необхідного матеріалу рекомендується звертатися до Єдиного реєстру судових рішень (Інтернет-ресурс) та вивчати щомісячні випуски Віснику Верховного Суду України.

5. Здійснення порівняльно-правового аналізу кримінального законодавства України та зарубіжних країн з питань, що стосуються однієї з тем модулю у вигляді схеми або таблиці. Такий вид роботи передбачає впорядкування законодавчого матеріалу, його умовну систематизацію з визначенням схожих і відмінних рис, які характери­зують те чи інше кримінально-правове питання в Україні та в інших країнах світу. Схематичний виклад певного питання з теми дисципліни дозволяє стимулювати творче мислення, розвивати навички аналітичної роботи та вміння вільно орієнтуватися в нормативному матеріалі. За допомогою схем і таблиць особи, які навчаються, мають змогу найефективніше застосувати порівняльний метод у дослідницькій роботі.

Як орієнтир у виконанні цього завдання можна використовувати такі навчальні посібники:

- Карчевский Н.В. Уголовное право. Общая часть: учеб. пособ. (схемы и таблицы) / МВД Украины, Луган. акад. внутр. дел им. 10-летия независимости Украины / Н.В. Карчевский. – Луганск: РИО ЛАВД, 2005. – 278 с.

- Кримінальне право. Загальна частина: навч. посіб. (альбом схем) / [А.С. Беніцький, В.О. Гацелюк, В.А. Звіряка та ін.] / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ; відп. ред. Ю.О. Кучер. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. – 148 с.

6. Огляд юридичних періодичних видань (у вигляді довідки з додатками) щодо висвітлення в них питань, що стосуються Особливої частини кримінального права за останні три роки. Огляд юридичної періодики дозволяє проаналізувати найсвіжіші публікації юристів з тих чи інших проблемних питань Особливої частини кримінального права. Довідка складається у довільній формі з визначенням конкретних видань, які проаналізовано. Вона має містити загальну характеристику змісту публікації з Особливої частини кримінального права.

Для опрацювання рекомендуються такі періодичні видання:

- Юридичний вісник України;

- Юридична Україна;

- Підприємництво, господарство і право;

- Право України;

- Законодавство України. Науково-практичні коментарі;

- Вісник Прокуратури;

- Вісник Верховного Суду України;

- Вісник Національної Академії правових наук України.

7. Рецензування наукових статей, препринтів, окремих розділів монографій. Складовою частиною індивідуальних навчально-дослідних завдань є рецензування наукових робіт, присвячених питанням Особливої частини кримінального права. Під рецензуванням розуміється критичний відзив на наукову роботу з викладом позитивних і неґативних її сторін, висловлення власної думки з приводу питань, які розглядаються в роботі. Як зразок курсанти, студенти можуть використовувати рецензійні статті, які публікуються в розділі „Наукове життя” „Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка”. Рецензування здійснюється обов’язково в письмовому вигляді в обсязі, узгодженому з викладачем. Інші вимоги до оформлення рецензії аналогічні оформленню наукового повідомлення.

Орієнтовний перелік літературних джерел, які рекомендуються до рецензування:

· 3ейкан І. Поняття посадової особи в кримінальному законодавстві: порівняльний аналіз // Право України. – 2002. – № 3. – С. 118 – 121.

· Абдулаев А. Отличие надругательства над телами умерших и местами их захоронения от вандализма // Законность. – 2004. – № 9. – С. 11 – 13.

· Авраменко O.Л. Суть кримінально-правового та криміналістичного дослідження незаконного позбавлення волі та викрадення людини // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Л. Ортинський. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. – 170 – 176.

· Аврамова О. Понятие жилья и его правовое значение // Підприємницво, господарство і право. – 2000. – № 6. – С. 37 – 41.

· Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочин у сфері комп’ютерної інформації // Право України. – 2000. – № 12. – С. 69 – 73.

· Азаров Д.С. Окремі проблеми кваліфікації шахрайства, вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки // Адвокат. – 2004. – № 5. – С. 11 – 13.

· Акімов М. Відмежування захоплення заручників від незаконного позбавлення волі та викрадення людини // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 33 – 37.

· Александров Ю. Злочини проти статевої свободи // Юри­дичний вісник України. – 2002. – 6 – 12 квітня.

· Багіров С.Р. Злочини проти безпеки руху або експлуатації транспорту: проблеми встановлення причинного зв'язку // Адвокат. – 2004. – № 5. – С. 14 – 17.

· Бараненко Д., Магарін М. Службова особа в інституті спеціального суб'єкта злочину // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 8. – С. 49 – 56.

· Бахуринська О. Деякі питання встановлення конкретизованого змісту бланкетної ознаки, що характеризує діяння за ч. 1 ст. 271 КК України // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 9. – С. 63 – 66.

· Бахуринська О. Розмежування складів порушень вимог законодавства для нащадків. Про охорону праці та інших злочинів проти безпеки виробництва // Вісник прокуратури. – 2006. – № 7. – С. 66 – 73.

· Бахуринська О.О. До критики змішаної форми вини у злочині, передбаченому ст. 271 Кримінального кодексу України // Законодавство України. – 2005. – № 1. – С. 57 – 63.

· Беницкий А.С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенных преступным путем: проблемы квалификации и совершенствования законодательства: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2001. – 349 с.

· Берзін П.С. Методика встановлення кримінально-правового змісту окремих критеріїв визначення розмірів наслідків у злочинах у сфері господарської діяльності (на прикладі виконання задач з особливої частини кримінального права України) // Законодавство України. – 2005. – № 2. – С. 43 – 52.

· Білецький І. Злочинність у сфері виборчого процесу: проб­леми визначення та класифікації // Право України. – 2005. – № 12. – С. 80 – 83.

· Бобраков И.А. Вопросы законодательной регламентации ст. 296 УК РФ (угроза или насильственные действия в связи с осуществлением правосудия или производством предварительного расследования) // Российский судья. – 2005. – № 12. – С. 33 – 35.

· Бойко А. Проблемні питання визначення об'єкта злочинів у сфері господарської діяльності // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 2. – С. 139 – 142.

· Борисов B.I. Кримінальна відповідальність за завідомо незаконні затримання, привід або арешт // Законодавство України. – 2004. – № 7. – С. 53 – 59.

· Борисов B.I., Пащенко О.О. Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки: Монографія. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 224 с.

· Бриллиантов А.В. О содержании понятия "официальный документ" // Журнал Российского права. – 2003. – № 2. – С. 65 – 69.

· Быков В.М. Виды преступных групп: проблемы разграничения // Российский следователь. – 2005. – № 8. – С. 43 – 34.

· Волобуєв А., Кондра Ю. Особливості суб'єкта шахрайства з фінансовими ресурсами // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 4. – С. 54 – 57.

· Воронов A.M. Гносеологические корни понятия безопасности: исторический экскурс // Российский следователь. – 2004. – № 4. – С. 37 – 40.

· Гавриш С., Ємельянов В. Відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації в проекті КК України: окремі проблеми // Право України. – 2000. – № 10. – С. 41 – 46.

· Газдайка-Василишин І.Б. Суспільно небезпечні наслідки некорисливих злочинів проти власності: проблемні аспекти // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Л. Ортинський. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 240 – 246.

· Гель А. Про окремі недоліки в конструкції складу злочину, передбаченого ст. 391 КК України (злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 35 – 38.

· Гель А.П. До питання про доцільність декриміналізації ст. 391 КК України (злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки.– К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 27. – С. 468 – 474.

· Головкін Б. Розмежування розбою, вчиненого організованою групою, і бандитизму // Вісник прокуратури. – 2006. – № 8. – С. 53 – 61.

· Голубєв В. Суб’єкт злочинної діяльності у сфері використання електронно-обчислювальних машин // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 109 – 112.

· Горб Н.О. Наруга над могилою та суміжні склади злочинів: проблеми розмежування // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – № 1 (10). – С. 230 – 236.

· Готін О.М. Випуск або реалізація недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки: проблеми кримінальної відповідальності: Монографія / МВС України, Луг. акад. внутр. справ ім. 10-річ­чя незалежності України; [Наук. ред. А.А. Музика]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 288 с.

· Готін О.М. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина: Навчальний посібник. – 2–е вид. / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. – 192 с.

· Гошовська Т.В., Туркевич І.К. Проблема застосування кримінального кодексу України в протидії організованій злочинності // Адвокат. – 2004. – № 2. – С. 14 – 17.

· Грек Б.М. Щодо суб'єкта злочинів, передбачених статтями 218, 219 Кримінального кодексу України // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 12. – С. 27 – 32.

· Гришина Т. Предмет суспільних відносин як елемент об'єкта складу злочину, передбаченого ст. 398 КК України // Юридична Україна. – 2005. – № 2. – С. 64 – 69.

· Давидович І. Особливості конструкції об’єктивної сторони злочину. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця // Вісник прокуратури. – 2007. – № 2. – С. 74 – 78.

· Дворянсков И. Наказание или пытка: парадокс уголовного закона // Уголовное дело. – 2005. – № 1. – С. 13 – 15.

· Дикаев С. Теоретические проблемы установления смысловых границ в уголовно-правовом определении терроризма // Уго­ловное право. – 2004. – № 1. – С. 20 – 22.

· Діордіца І. Поняття злочину проти основ національної безпеки України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 145 – 147.

· Доброрез І. Запобігання незаконному обігу наркотиків // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 10. – С. 36 – 40.

· Доненко В.В. До питання про співвідношення понять "громадський порядок", "громадська безпека", "безпека дорожнього руху" // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Л. Ортинський. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 116 – 125.

· Дорош Л. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: проблеми кваліфікації // Юридичний радник. – 2005. – № 1. – С. 82 – 84.

· Дрьомов С. Форми та способи протиправного заволодіння комп'ютерною інформацією за Кримінальним кодексом України // Під­приємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 42 – 45.

· Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Монографія. – К.: Юри­дична практика, 2003. – 924 с.

· Дудоров О.О. Коментар статей 209 і 209-1 Кримінального кодексу України // Протидія відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом: Збірник нормативно-правових актів, міжнародних документів, коментарі. – К.: Атіка, 2003. – С. 203 – 244.

· Дудоров О.О. Кримінально-правова охорона податкової системи: Навчальний посібник для студентів за спеціальністю "Правознавство". – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 1999. – 139 с.

· Дудоров О.О. Ухилення від сплати податків: кримінально-правові аспекти: Монографія. – К.: Істина, 2006. – 648 с.

· Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва: Навчальний посібник / За ред. М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2001. – 608 с.

· Дьяченко А. Ответственность за сексуальную эксплуатацию женщин и детей // Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 22 – 24.

· Егорова Н. Понятие "руководитель организации" в уголовном праве // Уголовное дело. – 2005. – № 1. – С. 18 – 20.

· Емельянов В. Есть ли в УК РФ составы преступлений, непосредственно посягающих на общественный порядок? // Законность. – 2002. – № 12. – С. 24 – 25.

· Єгорова В.О. Визначення часових меж життя людини: кримінально-правові аспекти // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична: Збірник наукових праць / Гол. ред.. В.Л. Ортинський. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. – 162 – 170.

· Завидов Б. Сфера высоких технологий как объект преступления // Уголовное право. – 2002. – № 3. – С. 109 – 112.

· Заруба П. Кримінально-правовий аналіз суб'єктів злочинів у сфері приватизації // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 119 – 122.

· Зейкан І. Визначення поняття посадової особи в кримінальному законодавстві // Право України. – 2001. – № 10. – С.58 – 60.

· Зиядова Д. Вовлечение школьников в преступную деятельность // Законность. – 2002. – № 2. – С. 37 – 40.

· Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України // Право України. – 2004. – № 5. – С. 141 – 144.

· Иванцова Н. Перспектива хулиганства – его декриминализация // Законность. – 2004. – № 11. – С. 37 – 40.

· Іващенко В.О. Кримінально-правова характеристика екоциду // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 10. – С. 89 – 96.

· Кардашова И.Б. О категориально понятийном аппарате теории национальной безопасности // Российский следователь. – 2005. – № 5. – С. 51 – 55.

· Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України. – 2002. – № 3. – С. 147 – 150.

· Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж: Монографія / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [Наук.ред. Л.М.Кривоченко]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – 144 с.

· Карчевський М.В. Злочини в сфері використання комп'ютерної техніки: Навчальний посібник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. – 192 с.

· Кашкаров О.О. Цінні папери як предмет злочину // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – № 25. – С. 200 – 204.

· Кваліфіковані види складів злочинів проти здоров’я населення (проблеми законодавства і практики його застосування) // Адвокат. – 2004. – № 3. – С. 16 – 19.

· Кибальник А. Военные преступления в решениях международных трибуналов по Руанде и бывшей Югославии // Уголовное дело. – 2005. – № 1. – С. 31 – 30.

· Кибальник А., Соломоненко И. Уголовная ответственность за наемничество // Российская юстиция. – 2002. – № 4. – С. 55 – 56.

· Кибальник А., Соломоненко И. Уголовная ответственность за экоцид // Законность. – 2005. – № 6. – С. 20 – 22.

· Кладков А., Суспицына Т. Вовлечение несовершеннолетнего в совершение преступлений и иных антиобщественных действий // Уголовное право. – 2002. – № 3. – С. 26 – 28.

· Клюєв О.М. Проблеми з'ясування громадського порядку у широкому та вузькому його розумінні // Вісник Національного університету внутрішних справ. – 2004. – № 27. – С. 60 – 63.

· Князьков М., Леонтьевский В., Лобанова Л. О сущности преступного бездействия и законодательной регламентации основания уголовной ответственности за него // Уголовное дело. – 2005. – № 1. – С. 35 – 37.

· Кобан Ж. Зловживання владою або службовим становищем як спосіб посягання на права людини // Юридична Україна. – 2004. – № 1. – С. 67 – 71.

· Кобан Ж. Зловживання владою або службовим становищем як спосіб посягання на права людини // Юридична Україна. – 2004. – № 1. – С. 67 – 71.

· Ковальчук С. Незаконна приватизація державного та комунального майна: деякі аспекти кримінальної відповідальності // Право України. – 2005. – № 3. – С. 49 – 53.

· Колесніков С.В., Особливості статевих злочинів проти неповнолітніх: спеціальний суб’єкт // Вісник університету внутрішніх справ. – 2000. – № 10. – С. 55 – 60.

· Коржанський М.Й. Мова закону // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – № 1. – С. 13 – 17.

· Коробеев А.И., Кулешов Ю.И. Лжесвидетельство: наболевшие проблемы правовой ответственности // Российский судья. – 2005. – № 7. – С. 36 – 39.

· Короленко М. Об’єкт злочинів проти життя людини // Економіка, фінанси, право. – 2001. – № 4. – С. 29 – 31.

· Котелевець А. Особливості правозастосовчої практики судів у сфері екології // Право України. – 2002. – № 4. – С. 53 – 55.

· Кравченко О.О. Про необхідність роз'яснення нових положень законодавства про відповідальність за контрабанду та порушення митних правил // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 7. – С. 41 – 44.

· Кретова Е.Е. Структура законодательства Российской Федерации, направленного на развитие международного сотрудничества в области борьбы с незаконным оборотом наркотиков // Российский следователь. – 2005. – № 10. – С. 21 – 23.

· Кудашкин А.В., Серегин И.С. Материалы научно-практи­ческой конференции, проведенной 21 апреля 2004 г. в Военном университете, на тему: "Современное состояние военного права и его влияние на национальную безопасность Российской Федерации" // Государство и право. – 2005. – № 1. – С. 109 – 121.

· Кулішенко В. Ознаки недобросовісної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 32 – 35.

· Кундеус В. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. – № 8. – С. 106 – 107.

· Курило В.І. Про зміст та обсяг поняття "військова служба" щодо питань соціального захисту // Адвокат. – 2005. – № 8. – С. 29 – 30.

· Кухарук В. Проблемы определения предмета преступления, предусмотренного ст. 234 УК РФ // Уголовное дело. – 2005. – № 1. – С. 45 – 47.

· Кухарчук В. Спорные вопросы квалификации склонения к употреблению психоактивных веществ // Уголовное право. – 2007. – № 1. – С. 35 – 39.

· Куц В.М. Дишлєвой О.Ю. Медико-правові аспекти криміналізації зґвалтування особи чоловічої статі // Кримінальне право України. – 2006. – № 2. – С. 53 – 61.

· Кучанська Л.С. Кримінально-правове поняття проституції // Адвокат. – 2005. – № 2. – С. 11 – 13.

· Лановенко Г. Приватне життя людини як об'єкт правової охорони // Право України. – 2005. – № 12. – С. 112 – 116.

· Левченко К.Б. Щодо дискусій навколо використання поняття "сексуальна експлуатація" при опису злочину "торгівля людьми" // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник / Гол. ред. В.Л. Ортинський. – Львів: Львів. ін-т внутр. справ при НАВС України. – 2003. – Вип. 1. – С. 131 – 136.

· Леонов Б. Аналіз практики застосування законодавства про відповідальність за бездіяльність військової влади // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – С. 113 – 116.

· Лизогуб Я. Статті 149 і 332 Кримінального кодексу України: окремі проблеми законодавчого викладу, узгодженості та тлумачення // Адвокат. – 2005. – № 7. – С. 9 – 11.

· Лисенко І. Кримінально-правовий захист дітей від експлуатації // Право України. – 2002. – № 4. – С. 65 – 69.

· Литвин О. Кримінально-правовий захист екологічної безпеки // Право України. – 2005. – № 2. – С. 23 – 27.

· Лихова C.Я. Кримінально-правова характеристика злочинів проти правовідносин у сфері віросповідання (проблеми вдосконалення кримінально-правових норм) // Законодавство України. – 2005. – № 8. – С. 22 – 35.

· Лихова С. Кримінально-правова охорона трудових прав // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 1. – С. 30 – 37.

· Лихова С.Я., Берзін П.С. Проблеми визначення об'єкта окремих злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини (розділ V Особливої частини Кримінального кодексу України) // Законодавство України. – 2004. – № 2. – С. 38 – 68.

· Мазуренко О. Стаття 361 КК України: проблеми об'єктивної сторони злочину // Підприємницттво, господарство і право. – 2004. – № 7. – С. 116 – 120.

· Максимович Р. Чи є нотаріус службовою особою? // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12. – С. 160 – 163.

· Максимович Р.Л. Виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків як спеціальна ознака службової особи // Законодавство України. – 2006. – № 1. – С. 74 – 80.

· Маляренко В.Т. Про недоторканність житла та іншого володіння особи як засаду кримінального // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 9. – С. 2 – 13.

· Манюгіна О.Є. Конституційні та кримінально-правові принципи захисту виборчих прав громадян України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – № 25. – С. 129 – 135.

· Матвійчик В. Способи вчинення злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища. Проблеми теорії та практики // Вісник прокуратури. – 2006. – № 8. – С. 46 – 52.

· Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком, 1996. – 240 с.

· Медведенко О. Кримінальна відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами (засобами): компаративний підхід // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 46 – 50.

· Мельник Д. Специфіка причинності незаконного переправлення осіб через державний кордон України як одного з проявів злочинності // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 166 – 170.

· Мельник М.І. Відповідальність за службові зловживання (за новим Кримінальним кодексом України) // Бюлетень Міністерст­ва внутрішніх справ України з обміну досвідом роботи. Науково-практичне видання. – 2002. – № 138. – С. 3 – 7.

· Миронова В. Наукове тлумачення ст. 438 КК України про порушення законів та звичаїв війни // Право України. – 2004. – № 11. – С. 85 – 88.

· Моисеева Г. Квалификация незаконного оборота наркотиков // Законность. – 2005. – № 2. – С. 51.

· Мойсик В.Р. Про об'єкт і предмет шахрайства з фінансовими ресурсами // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 1. – С. 34 – 41.

· Москаль Д. Кримінальна відповідальність за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом в Україні та іноземних державах: порівняльний аналіз // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 154 – 158.

· Мягков М.О. Вільне здійснення виборчого права як об’єкт кримінально-правової охорони // Проблеми правознавства та правотворчої діяльності: Збірник наукових праць. – Донецьк: Донецький юридичний інститут внутрішніх справ МВС, 2005 – № 3. – С. 212 – 219.

· Мягков М.О. Родовий об’єкт перешкоджання здійсненню виборчого права // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2005. – № 2. – С. 165 – 168.

· Навроцький В. Види суб'єкта кримінально-правової кваліфікації // Право України. – 2000. – № 3. – С. 91 – 93.

· Навроцький В.О. Специфіка принципів кримінально-пра­вової кваліфікації // Вісник університету внутрішніх справ. – 2000. – № 10. – С. 112 – 116.

· Наден О. Найманство: міжнародно-правове визначення та проблеми криміналізації // Право України. – 2005. – № 3. – С. 90 – 94.

· Налуцишин В. Проблеми відмежування хуліганства від суміжних злочинів // Вісник прокуратури. – 2006. – № 5. – С. 46 – 53.

· Нерсесян А.С. Комерційна та банківська таємниці: проблеми кримінально-правової охорони // Законодавство України. – 2006. – № 11. – С. 70 – 73.

· Ніколаєнко Н. Кваліфікація злочинів, що стосуються втручання у діяльність посадових осіб // Право України. – 2004. – № 6. – С. 92 – 95.

· Оробець К. Вимагання хабара як кваліфікуюча ознака одержання хабара // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 127 – 131.

· Оробець К. Поняття правосуддя як об'єкта злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12. – С. 164 – 166.

· Осадчий В. Про додатковий об'єкт образи працівника правоохоронного органу // Право України. – 2000. – № 2. – С. 88 – 90.

· Осадчий О. Зміст правосуддя у злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 2000. – № 11. – С. 110 – 112.

· Парасюк Н.М. Документ як предмет складу злочину, передбаченого ст. 357 КК України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична:. Збір­ник н