Перелік документів для отримання пенсії за віком

1.Заява про призначення пенсії;

2.Документи, що підтверджують стаж (трудову книжку. Якщо трудовий книжки немає, то військовий квиток, довідки, витяги з приказів та інші документи, що містять інформацію про стаж);

3.Довідку про заробітну плату (дохід);

4.Пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу, місце проживання та вік (копія);

5.Ідентифікаційний номер;

6.Посвідчення учасника бойових дій; довідку медико-соціальної експертної комісії про установлення інвалідності;

7.Свідоцтво про народження дітей;

8.Документи, які засвідчують особливий статус особи (посвідчення учасника бойових дій, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілого від Чорнобильської катастрофи тощо);

9. Документи, які підтверджують особисті трудові заслуги перед Батьківщиною;

Пенсії з інвалідності нараховуються у двох випадках:

· Трудове каліцтво або професійне захворювання;

· Загальне захворювання.

Пенсія з інвалідності в залежності від групи інвалідності призначується в таких розмірах:

· Інвалідам I групи – 100 відсотків пенсії за віком;

· Інвалідам II групи – 90 відсотків пенсії за віком;

· Інвалідам III групи – 50 відсотків пенсії за віком.

На відміну від пенсій за віком, пенсії з інвалідності призначаються не безстроково на час інвалідності, встановленої органами медично-соціальної експертизи.

Пенсія з приводу втрати годувальника нараховується непрацездатним членам родини померлого годувальника, які знаходились на його утриманні, при наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би йому потрібен для нарахування пенсії з інвалідності. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника нараховується незалежно від того, чи вони були на утриманні годувальника.

Батьки та чоловік (дружина) померлого, що не були на його утриманні, мають право на пенсію з приводу втрати годувальника, якщо втратили джерело засобів існування.

Пенсія з приводу втрати годувальника нараховується у розмірі:

v на одного непрацездатного члена родини – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

v на двох та більше непрацездатних членів родини – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами. Загальний розмір пенсії на родину з приводу втрати годувальника залежить від кількості членів родини померлого, середнього заробітку та не залежить від причини його смерті (тобто, родинам, годувальник яких помер внаслідок загального захворювання, та родинам, що втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії нараховуються в однакових розмірах).

Мінімальна пенсія 2016 в Україні - державна соціальна гарантія, розмір якої, за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Мінімальна пенсія на 2016 рік становить відповідно:

з 1 січня 2016 року — 1074 гривні,

з 1 травня 2016 року — 1130 гривень,

з 1 грудня 2016 року — 1208 гривень.

 

 

 

 

Лекція № 8. Державна підтримка сімей з низькими доходами

Основні питання:

1.Доходи населення та їх соціально-політичні виміри.

2.Бідність, її поняття та методологічні підходи до оцінки.

3.Причини появи та прогресування бідності в Україні.

1.Доходи населення та їх соціально-політичні виміри.

Дохід характеризує суму грошових надходжень з усіх можливих джерел протягом визначеного періоду. Основними формами доходу є заробітна плата, доходи від власності, підприємницький дохід, соціальні доходи (рис.).

 

Рис 1. Доходи населення і їх форми

Основними джерелами цих доходів може бути і господарська діяльність у рамках правових норм, і протиправна господарська діяльність.

Рис. 2.Основні джерела доходів населення та особливості їх отримання

Рис. 3. Основні види доходів населення

Для визначення доходів населення використовують такі поняття, як номінальний, розраховуваний і реальний доходи. Номінальний дохід населення характеризує грошові доходи, не очищені від впливу інфляції. Розраховуваний дохід — це дохід за винятком податків. Реальний же дохід характеризує грошові доходи, підраховані з урахуванням інфляції. Одержання доходів населенням супроводжується нерівністю. Основними причинами нерівності доходів населення виступають (див. рис.4)

Рис. 4. Основні причини нерівності доходів населення

Основними факторами нерівномірності в розподілі доходів в Україні виступають певні аспекти (рис. 5).

Рис. 5 Особливості розподілу доходів в Україні

2.Бідність, її поняття та методологічні підходи до оцінки.

Бідність — це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу.

Межа бідності — це рівень доходу, нижче якого неможливе задоволення основних потреб. Межа бідності встановлюється як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. За її допомогою визначаються сім’ї, які відносять до категорії бідних.

Рівень бідності — це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності.

Крайня форма бідності — це бідність по відношенню до стандартів цивілізації, яка асоціюється з абсолютною бідністю (межею виживання).

У світовій практиці крайній формі бідності відповідає такий показник, як межа бідності. Критерії визначення її існують різні. Скажімо, Організацією Об’єднаних Націй разом з Організацією економічного співробітництва та розвитку і Світовим банком бідність визначається, коли доходи або споживання населення становлять менше одного долара на день. У Російській Федерації за межу бідності прийнято прожитковий мінімум. В Україні прожитковий мінімум застосовується також для визначення права на призначення соціальної допомоги, а отже, і для визначення межі бідності.

До бідних належать ті верстви населення, хто не з власної волі позбавлений благ, які більша частина населення вважає необхідними, а саме:

Ø належного житла;

Ø їжі;

Ø одягу;

Ø ліків для підтримання здоров’я.

У світовій практиці для характеристики бідності та забезпечення можливості чіткого визначення бідних верств населення використовуються такі критерії:

· нормативні (абсолютні):

— за визначеним державою прожитковим мінімумом;

— за фактичною вартістю продуктового кошика, який є основою прожиткового мінімуму;

— за енергетичною цінністю добового раціону харчування;

— за стандартами ООН для країн Центральної та Східної Європи;

· структурні:

— за питомою вагою витрат на харчування у сукупних витратах (доходах);

— за питомою вагою найнеобхідніших витрат у сукупних витратах (доходах);

· відносні:

— за фіксованою часткою середньодушових доходів (витрат);

— за вартістю реального мінімуму споживання, який розраховують виходячи з фактичної вартості харчування найбіднішого населення країни (20 % загальної чисельності);

· ресурсні, виходячи з реальних можливостей надання допомоги з бюджетних коштів.

3.Причини появи та прогресування бідності в Україні.

Україна належить до країн не лише з високим, а й зростаючим рівнем бідності.. Так, рівень бідності за відносним критерієм у 2010 році склав 24,1 %, за останніми даними 78%.

Причини прогресування бідності в Україні:з начний спад виробництва за умов економічної кризи, інфляція, зниження продуктивності праці, штучне утримування на виробництві зайвої робочої сили, зростання рівня та тривалості безробіття у поєднанні з монопольним становищем окремих галузей та підприємств неминуче призвели до зниження обсягів валового внутрішнього продукту на душу населення, скорочення частки оплати праці в його структурі, зменшення реальних доходів та реальної заробітної плати, зниження платоспроможного попиту населення і обсягів споживання при одночасному погіршенні його якості та структури, процес поляризації колишнього егалітарного суспільства, який характеризується, з одного боку, стрімкою концентрацією коштів та майна в руках нечисленних груп населення, з іншого — прогресуючим збільшенням масштабів бідності та знедоленості широких верств, зменшення рівня зайнятості і зростання рівня безробіття, низький рівень оплати праці і пенсійного забезпечення, заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат, які мають суто економічне підґрунтя.