Схема соціального захисту. економічно активного населення.

Наводимо схему соціального захисту економічно активного населення (рис. 1).

Рис. 1. Схема соціального захисту економічно активного населення

Система ефективної зайнятості (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації), працевлаштування та перекваліфікації працівників. Цей напрям реалізується через програми зайнятості, що включають працевлаштування, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

Макроекономічне регулювання процесу диференціації доходів (наукове планування, професійна мобільність, соціальна мобільність). Завдяки цьому напряму здійснюється реалізація соціальної функції заробітної плати стосовно справедливості розміру винагороди залежно від характеру, змісту, важкості, привабливості, інтенсивності (тощо) праці.

Захист прав споживачів. Згідно з прийнятим в Україні Законом «Про захист прав споживачів» держава повинна гарантувати належну якість продукції, торговельного та іншого видів обслуговування, безпеку продукції, достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент, відшкодування збитків, заподіяних продукцією неналежної якості, позов до суду та ін.

Встановлення рівня прожиткового мінімуму на основі споживчого кошику з подальшою індексацією, враховуючи інфляцію. Прийняті Верховною Радою України закони «Про мінімальний споживчий бюджет» та «Про індексацію грошових доходів населення» забезпечують правові основи і гарантії громадянам України щодо забезпечення формування доходів, які б сприяли нормальному відтворенню робочої сили.

Страйк, але страйкові процеси мають носити економічний характер, а не політичний. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначає правові та організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними.

Система соціального захисту від безробіття та соціальна підтримка безробітних. Розв’язання проблем соціального захисту населення від безробіття здійснюється на основі законів України і постанов Кабміну України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і «Про зайнятість населення».

3.Захист населення від безробіття та захист безробітних

Соціальний захист населення від безробіття в даний момент здійснюється через систему заходів, а саме:

Ø надання особливих гарантій працівникам, вивільненим з підприємств, установ, організацій;

Ø виплату стипендій у період профпідготовки, перепідготовки і включення його до загального трудового стажу;

Ø виплата у встановленому порядку допомоги по безробіттю з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

Ø надання додаткової матеріальної допомоги безробітному та членам його сім’ї з урахуванням їх кількості (якщо вони перебувають на його утриманні).

Ø захист від необґрунтованої відмови працевлаштування;

Ø безкоштовне сприяння в доборі підходящої роботи та працевлаштування відповідно до нахилів, здібностей, професійної підготовки, освіти з урахуванням суспільних потреб;

Ø виплата вихідної допомоги та збереження середньої зарплати на період працевлаштування працівникам, які втратили постійну роботу на підприємствах і організаціях;

Ø безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка у системі державної служби зайнятості;

Ø виплата безробітним допомоги по безробіттю.

Основою соціального захисту від безробіття та безробітних є обов’язкове соціальне страхування в комплексі з державними допомогами.

Принцип соціального страхування — перерозподіл економічної відповідальності за реалізацією соціальних гарантів між державою, роботодавцями та громадянами. Цей перерозподіл є головним джерелом матеріального забезпечення при безробітті, захворюванні, нещасному випадку, а також старості для всіх верств населення.

У системі соціального захисту в разі безробіття необхідно розрізняти допомогу безробітним у соціальному страхуванні й допоміжні виплати безробітним і членам їхніх сімей, які відрізняються між собою як за функціями, так і за фінансовою відповідальністю. Страхування має своїм важливим завданням профілактику безробіття, його зниження і поширюється на економічно активне зайняте населення. Фінансування має здійснюватись головним чином за рахунок доходів, тобто внесків застрахованих і роботодавців, а також асигнувань із Державного й місцевих бюджетів.

Допоміжні виплати мають переважно компенсаційний характер і спрямовані на підтримку найвразливішої частини населення та здійснюються за рахунок місцевих бюджетів.

З метою фінансування заходів щодо соціального захисту безробітних створюється Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Допомога у разі безробіття	Допоміжні виплати
Громадянам при втраті роботи внаслідок зміни в організації вироб­ництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників і внаслідок нещасного випадку на виробництві чи настання професійного захворювання усіх галузей народного господарства й форм власності	Громадянам при втраті роботи на підприємствах в інших випадках усіх галузей народного господарства й форм власності	Громадянам, які закінчили навчання у професійно-технічних навчальних закладах і вищих закладах освіти (очні форми навчання), звільнились зі строкової військової служби різних формувань	Громадянам, які шукають роботу вперше або після тривалої (понад один рік) перерви	Громадянам,які втратили право на допомогу в разі безробіття через завершення встановленого терміну її виплати; членам сім’ї, які перебувають на утриманні безробітного; членам сім’ї в разі смерті безробітного, які поховали його

Рис..2. Надання допомоги у разі безробіття та допоміжні виплати з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Згідно зі ст. 17. Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Розмір допомоги по безробіттю (ст. 23) виплачується залежно від страхового стажу, до якого прирівнюється і загальний трудовий, а саме:

Ø до 2 років — 50 %;

Ø від 2 до 6 років — 55 %;

Ø від 6 до 10 років — 60 %;

Ø понад 10 років — 70 %.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

· перші 90 календарних днів — 100 %;

· протягом наступних 90 календарних днів — 80 %;

· надалі — 70 %.

Допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в Державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Основні види допомог по безробіттю в Україні наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Схема надання різних ВИДІВ допомог по безробіттю в Україні

Категорія безробітних	Максимальна тривалість	Рівень допомоги
Уперше шукають роботу	До 180 календарних днів за 2 роки	Не нижче мінімальної заробітної плати
Звільнені у зв’язку з реорганізацією підприємства	60 календарних днів	100 % середньої заробітної плати за останнім місяцем роботи
90 календарних днів	75 % середньої заробітної плати
210 календарних днів	50 % середньої заробітної плати
Після перерви (понад 6 міс)	До 180 календарних днів До 720 календарних днів (для осіб передпенсійного віку)	Не нижче мінімальної заробітної плати
На загальних підставах	До 360 календарних днів До 720 календарних днів (для осіб передпенсійного віку)	Не нижче мінімальної заробітної плати

Лекція № 5. Форми захисту соціально вразливих категорій населення

Основні питання:

1.Форми і заходи захисту соціально вразливих категорій.

2.Державна молодіжна політика.