Державна молодіжна політика.

Молодь — це велика суспільна, соціально-демографічна група, що має специфічні соціальні і психологічні риси, наявність яких визначається як віковими особливостями молодих людей, так і тим, що їхній соціально-економічний і суспільно-політичний стан, духовний світ перебувають у становленні, формуванні.

До молоді згідно із законодавством, в Україні відносять громадян України віком від 14 до 35 років, причому з них неповнолітні — це громадяни віком до 18 років. Але до розряду молодих сімей відносять подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, або неповна сім’я, в якій мати (батько) віком до 30 років. Тому до молоді можна віднести вікову групу від 14 до 30 років. Серед молоді різні дослідники молодіжних проблем виділяють від трьох до п’яти груп.

1) підліткова — 14—15 років;

2) передюнацька— 16—17 років;

3) ранньоюнацька — 18—20 років;

4) середньоюнацька — 21—25 років;

5) старшоюнацька — 26—30 років.

Деякі вчені — фахівці з молодіжної проблематики розглядають три основні періоди в житті молодої людини.

До першого (до 18 років — вибір професії) вони відносять так званий період пошуку, коли молода людина сама для себе визначає і приймає рішення — ким бути, яким (який) бути, яку професію, спеціальність обрати, як і в якій сфері діяльності реалізувати свої знання, здібності, талант.

До другого періоду (18—24 роки — здобуття освіти, професії і перші кроки самостійного життя) можна віднести той час, протягом якого молода людина інтегрується в суспільство. У даному випадку мова йде про перші роки роботи юнаків і дівчат на виробництві, у науці, культурі, інших сферах.

Третій період (25—30 років — період самореалізації у виробничій та громадській діяльності) пов’язаний з інтенсивною, часто творчою, продуктивною діяльністю молодого громадянина, коли вже є освіта, професія, часто — родина, певні житлово-побутові умови.

Молодіжна політика — це невід’ємна складова соціальної політики держави, інших суб’єктів суспільно-політичного життя і відносин, яка спрямована на створення реальних умов, стимулів і конкретних механізмів реалізації інтересів і самореалізації молодих громадян країни, здійснення їхніх життєвих цілей і планів.

До основних напрямів молодіжної політики в перехідний до ринку період відповідно до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» слід віднести:

Рис. Напрями молодіжної політики

Згідно з Декларацією про загальні засади державної молодіжної політики в Україні було створено мережу центрів соціальних служб для молоді (ЦССМ). Мета їх діяльності — реалізувати державні, національні та галузеві програми допомоги дітям і молоді.

Центри соціальних служб для молоді — це спеціальні заклади, вповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом проведення соціальної роботи з дітьми та молоддю.

Види соціальних послуг для молоді в ЦССМ:

Центри перетворилися на основні осередки соціальної роботи з окремими категоріями дітей, молоді, жінок і сімей. Вони фактично здійснюють соціальну роботу з дітьми, молоддю та сім’ями за такими напрямами:

соціальне обслуговування (соціальні послуги та соціальна допомога, соціальний патронаж);

соціальна профілактика (запобігання негативним явищам, соціальним наслідкам інвалідності, сирітства тощо та їх подолання);

соціальна реабілітація (відновлення морального, духовного, фізичного та психічного стану дітей, молоді та сімей).

Соціально-медична допомога — це надання клієнтам ЦССМ первинної консультаційної допомоги спеціально залученими фахівцями: медиками (наркологами, венерологами, сексологами, сексопатологами) та переадресація клієнтів до відповідних фахівців; допомога спеціалістів дітям-інвалідам у реабілітаційних ЦССМ, оздоровлення соціально незахищених верств дітей і молоді.

До психолого-педагогічної допомоги слід віднести проведення бесід, лекцій, надання педагогічних порад і психолого-корекційної допомоги. Об’єктом такої діяльності є молодь і їхні батьки, працівники органів освіти, педагогічні колективи притулків і реабілітаційних центрів, які потребують допомоги.

Правова допомога передбачає надання консультацій різним категоріям молоді та сім’ям з питань чинного законодавства та здійснення правового захисту (оформлення документів, адвокатська допомога тощо).

Матеріальна допомога — це речова допомога окремим соціально незахищеним верствам населення (багатодітним і малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам, дітям-інвалідам) одягом, взуттям, продуктами харчування, предметами побуту; грошова допомога — це виплати соціально незахищеним дітям, молоді, різним категоріям сімей.

Інформаційна допомога — це просвітницько-інформаційна діяльність, яка допомагає клієнтам орієнтуватися в тих варіантах допомоги, яких вони потребують. За період функціонування ЦССМ в Україні найсуттєвішою за кількісними показниками є саме інформаційна допомога.

Лекція № 6. Соціальне страхування

Основні питання:

1.Об'єкти і суб'єкти в соціальному страхуванні.

2.Види соціального страхування.