Специфіка ведення господарства в заповідних лісах України

Загальні задачі, принципи і правові положення щодо організації та ведення господарства у лісових масивах, включаючи також територіально відокремлені лісові комплекси (заповідники, національні та природні парки, ліси наукового та історичного значення, пам’ятки природи), а також інших лісах першої групи спеціального призначення (курортні та міські ліси, лісопарки, зелені зони, приполонинні та субальпійські ліси) регламентуються Лісовим кодексом України.

Природоохоронний статус заповідних і спеціальних лісів передбачає необхідність диференційованої організації раціональних лісівничо-технічних форм і режимів ведення господарства. Особливий режим організації та ведення лісового господарства, що встановлюється у заповідних лісах, має бути спрямований на постійне збереження природних умов функціонування корінних біогеоценозів, відновлення, стабілізацію та поліпшення структури і динаміки компонентів лісових екосистем, посилення виконуваних ними особливо цінних функцій.

Установлення раціональних режимів ведення господарства надзвичайно потрібне у заповідних лісових комплексах Українських Карпат, де виділення спеціальних охоронних територій було проведено без необхідного обґрунтування їх розміру, репрезентативності вибірки і типовості біогеоценозів, характерних для даних регіональних кліматичних, едафічних і інших екологічних умов (Цурик Є.І., 2001). Крім того, Карпатський НПП організований у місцях інтенсивного господарського впливу на ліс у недалекому минулому. Як корінні, так і умовно корінні фітоценози, знаходяться на різних станах або стадіях процесу дегресивно-демутаційних сукцесій (змін), динаміка та швидкість яких залежить від типу корінної рослинності, екологічних умов місцезростання, інтенсивності та тривалості антропогенного чи іншого впливу у минулому.

Природно, що на даних заповідних територіях є доцільним і можливим проведення необхідних заходів корінних біогеоценозів.

До комплексу таких заходів можуть входити роботи з відновлення лісу та проведення санітарно-оздоровчих рубань, а у рекреаційній зоні парку – і ландшафтних рубань догляду за насадженнями, спрямованих на збереження або відтворення естетично цінних лісів.

Проведення профілактичних попереджувальних заходів та забезпечення охорони лісів від пожеж і лісопорушень, а також захист їх від шкідників і збудників хвороб на території заповідних об’єктів, здійснюється успішно звичайними організаційними засобами, що проектуються лісовпорядкуванням.

На території заповідних об’єктів постійно ведеться нагляд і контроль за дотримуванням правил заповідного режиму, санітарних правил та вимог протипожежної безпеки, а також інших настанов, рекомендацій та порад, які регламентують порядок лісових користувань, поводження та інші дії.

До числа важливих робіт, які здійснюються на території заповідних об’єктів, належить проведення досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання. Тепер на території заповідних комплексів, крім передбаченого ведення “Літопису природи”, передбачається створення мережі спеціальних дослідних ділянок для безперервних спостережень і досліджень за системою екологічного моніторингу.

На території рекреаційної зони заповідних об’єктів, як і у місцях курортів, зон відпочинку, туристичних маршрутів та в інших лісах першої групи особливого призначення, під час виконання ландшафтних доглядових рубань та санітарно-оздоровчих заходів слід забезпечувати посилення стійкості лісостанів проти шкідливих стихійних і антропогенних впливів, поліпшення їх естетичної та санітарно-гігієнічної цінності. Формування ландшафтних комплексів має включати вирощування на лісових ділянках цієї зони деревно-чагарникових порід, біологічно стійких проти пилу, диму, газів, ущільнення і погіршення аерації ґрунту. Вони повинні мати поліпшені декоративно-естетичні характеристики, що максимально проявляються впродовж року.

На відкритих галявинах доцільно саджати квітучі чагарники з тривалим періодом квітування, а при формуванні насаджень, у них залишати та зберігати цінні в естетичному відношенні дерева та їх групи. Формування таких груп дерев, що чергуються у поєднанні з мальовничими полянами, які створюють гру кольорів, світла і тіні, є одним з основних завдань ландшафтних рубань і декоративного озеленення.

У лісах рекреаційної зони велику увагу слід приділяти благоустрою території – створенню шляхової, доріжкової та стежкової мережі, встановленню альтанок, павільйонів і лавочок для відпочинку, проведенню інших організаційних та лісогосподарських заходів.