Формування дубових насаджень

 

У заплавах рік переважають дубняки паросткового походження 2-3 генерації, рідше насіннєво-паросткового. Вони зростають переважно в центральній заплаві в умовах нетривалого затоплення (варіанти 3^І-3^ІІ). У різних типах лісу з дубом зростають в’яз, клени польовий, татарський, гостролистий, ясен, липа. У Лісостепу і Поліссі до дуба домішується вільха чорна. Слід зазначити, що в заплавах рік України переважаючою є рання феноформа дуба.

При створенні лісових культур в заплавах рік, дуб є однією з найбільш цінних порід. Найбільш продуктивними є штучні дубняки в лісостеповій зоні, де вони вирізняються високими типами росту і часто зростають за І^а-І^б бонітетами. У заплавах Ворскли і Псла у віці 50-60 років запас дубових деревостанів досягає 312 м³/га (В.П. Ткач, 1999).

Добрим ростом відрізняються культури дуба, створені шляхом посіву плодів. Тому в заплавах рік на свіжих зрубах доцільно створювати культури дуба, або часткові культури (при наявності другорядних порід) в смугах з шириною куліс 6-8 м. Після створення культур догляд за дубом проводять відомими у лісівництві методами.

Виправлення ослаблених порослевих дубняків є можливим шляхом проведення рубок переформування або реконструктивних рубок.

 

Формування вільхових насаджень

 

Природні лісостани вільхи чорної формуються переважно у притерасній заплаві на добре дренованих родючих грунтах з близьким заляганням ґрунтових вод. Проте природні вільшняки у заплавах переважно порослевого походження, оскільки після рубки насіннєве поновлення вільхи часто не витримує конкуренції трав’яної рослинності і швидко гине. Тому виникає необхідність штучного відновлення вільхових насаджень.

Культури вільхи створюють на підготовленому смугами грунті з розміщенням посадкових місць 2-3 м×0,7-1 м. Вільху садять за схемою 4×1, чергуючи ряди вільхи з рядами чагарників (калина, смородина), а в наступні роки проводять рубки догляду. У сирих та мокрих гігротопах вільху доцільно висаджувати на мікропідвищених, у пласти.

У чистих культурах вільхи перше освітлення проводять після їх змикання шляхом рівномірного зрідження рядів та видалення відсталих за ростом дерев. У мішаних молодняках різного походження догляд розпочинають з 3-5 річного віку. У паросткових вільшняках освітлення призначають у віці 7-10 років. У зріджених гніздах залишають по 5-6 паростків.

Повторний догляд (прочищення)призначають через 5 і більше років в чистих паросткових і через 3-5 р. в неоднорідних за походженням молодняках.

При проріджуваннях число паростків у гніздах знижується до 1-3, а прохідних рубках до 1-2, залежно від діаметра пня. При наявності тіньовитривалих порід або високорослих чагарників (черемха, крушина) формується другий ярус. Повторюють проріджування через 5-8 років.

Прохідними рубками домішка тополі, берези, верби зменшується до одиничної, а ясена, ялини, дуба збільшується до 2-3 одиниць у складі деревостану.

У заплавах рік окрім наведених вище насаджень можна успішно формувати і культури інших порід. На піщано-супіщаних грунтах у прирусловій частині заплави доцільно формувати насадження сосни звичайної та берези повислої. У заплавах рік Степу на добре дренованих грунтах можуть зростати і культури з перевагою клена гостролистого.

З метою збільшення видового різноманіття в заплавах рік та покращення рекреаційної привабливості заплавних ландшафтів доцільно створювати також насадження з участю дуба червоного, горіха чорного, модрини, а на засолених із тривалим затопленням грунтах-ясена зеленого.

 

Лісовідновні рубки

 

У стиглих насадженнях експлуатаційного цільового призначення основним способом рубки залишається суцільний вузьколісосічний. Ширина лісосіки у вербових та вільхових насадженнях у всіх природних зонах не повинна перевищувати 50 м; у насадженнях інших порід (заплавних ландшафтів) – Степу – 50 м, Лісостепу і Поліссі – 100 м. Напрямок лісосіки – під прямим кутом до русла, сезон рубки – зимовий.

Важливим елементом головних рубок є їх вік, який доцільно диференціювати за класами бонітету або за групами типів лісу і узгоджувати зі створенням госпсекцій. Для заплавних насаджень оптимальні віки рубок наведені в таблиці 6.1.

 

Таблиця 6.1

Оптимальні віки рубок заплавних насаджень (за даними В.П. Ткача, 1999)

 

Деревна порода	Клас бонітету	Полісся, Лісостеп	Степ
Дуб насіннєвий	ІІІ і вище	131-140	101-110
IV і нижче	71-80	71-80
Дуб паростковий	ІІ і вище	101-110	91-100
ІІІ і нижче	71-80	71-80
Вільха чорна	Всі бонітети	51-60	51-60
Верба біла	Всі бонітети	31-35	26-30
Тополя чорна	Всі бонітети	26-30	26-30
Тополя біла	Всі бонітети	36-40	36-40

У мішаних природних різновікових насіннєво-порослевих насадженнях (дубових) необхідно проводити вибіркові, поступові та комбіновані рубки лісу