Ліси гірського Криму та їх типологічна характеристика

Ліси гірського Криму займають майже половину гірської частини півострова, яка утворена трьома паралельними грядами шириною 50 км і довжиною 150 км (від Севастополя до Феодосії). Тут чітко виражена вертикальна кліматична зональність. Для південнобережної смуги характерний гарячий, посушливий клімат. Для середньої смуги гір – теплий, недостатньо вологий клімат з м’якою зимою. У верхній частині гір клімат помірно теплий, вологий, а на яйлинських нагір’ях – помірно прохолодний, вологий, з сильними вітрами і туманами.

Загальна площа лісів Гірського Криму становить 309 тис. га, а лісистість – 32 %. У лісах переважають насадження з твердолистяних порід, які займають 89,2 % вкритої лісом площі, в тому числі: дуб пухнастий і гірський – 56; бук – 14 %, граб – 6 %; серед хвойних порід (18 %) переважають сосна кримська і сосна Сосновського. М’яколистяні й чагарники займають 7 % площі лісів. Поширені грабняки, ясен звичайний, берест, клен гостролистий і польовий, осика, вільха тощо. Похідні деревостани займають 15% площі лісів Криму.

Ліси гірського Криму займають 3% площі і 2% загальних запасів лісів України.

78% насаджень дуба в Криму відносяться до 6-9 класів віку, у сосни більшість деревостанів (70%) 2-4 класів віку, майже третина (31%) букових насаджень 5-го класу віку, 51% грабняків віднесені до 7-9 класів віку.

За бонітетами дубові насадження Криму, в основному, 4,5 і 5а класів (82% площі), соснові 3 (43%) і 4 (32%), букові 4 (43%) і 3 (37%), грабові – 4 (44%) і 5 (23%). Частка насаджень 4 і нижче бонітетів становить 75%. Дубові ліси Криму на 99% паросткового походження, сосна на 72% природного походження, бук паростковий на 65%, граб і ясен – на 94%.

На північному макросхилі гір виділяють три пояси, які утворені дубовими лісами. Пояс дуже сухих і сухих низькорослих насаджень з дуба пухнастого із грабинником займає висоти від 100 до 400 м н.р.м. У насадженнях зустрічаються груша лохолиста, фісташка дика, глід східний, ялівець червонуватий. У заплавах річок передгір’їв сформувалися зарослі з тамариксу, чагарникових верб. Переважаючими типами лісу в цьому поясі є дуже сухі і сухі грабинові і скумпієві судіброви і діброви.

Вище розташований пояс дубових лісів. У цьому поясі на висотах 350-550 м зростають ліси з дуба пухнастого, а вище, до 750 м – дуба скельного. Найбільш поширені типи лісу – сухі грабинникові судіброви (з сосною кримською або ялівцем) й діброви. У свіжих дібровах, крім дуба скельного (ІІ, рідше – І бонітету), є домішка ясена, липи, бука, осики та сосни, у другому ярусі зростає граб, клен польовий.

На висотах від 750 до 1300 м н.р.м. розміщений пояс букових і грабових лісів, які зростають здебільшого на бурих гірськолісових ґрунтах. Тут переважають свіжі грабові і букові діброви і судіброви, грабові бучини й субучини, продуктивність бука зменшується (IV бон.), а ще вище букові куртини складаються з викривлених низькорослих дерев. Вище лісової рослинності поширені зарослі чагарників, сосна звичайна та ялівець утворюють тут зарослі сланикової форми.

На південному схилі до висоти 400-450 м н.р.м. розташований шибляковий або приморський пояс із дуба пухнастого, граба східного, ялівця високого, держидерева звичайного. Тут переважають дуже сухі і сухі фісташково-ялівцеві грабинникові судіброви, шибляки і аридні рідколісся, на сході – сухі грабинникові діброви.

Вище 450 до 1100-1300 м н.р.м. простягається пояс соснових лісів. В межах висот 400-1100 м н.р.м. зростає сосна кримська, а вище 1000 м – сосна гачкувата та бук, який формує верхню межу лісу.

Значні площі лісів Гірського Криму зайняті деревостанами із сосни кримської, сосни Сосновського, сосни Станкевича, які сформували різноманітні типи лісу. На кам’янистих розсипах утворилися сухі бори, сухі дубові субори з дубом пухнастим, сухі ялівцеві субори, а на родючих ґрунтах – свіжі буково-чорнососнові і букові субори. Продуктивність насаджень у сухому борі не перевищує IV-V бонітетів, в сухому суборі – ІІ-IV, сухій судіброві – ІІ-ІІІ бонітетів. В цих насадженнях другий ярус утворює дуб пухнастий (В₁, С₁), а підлісок – кизильник, шипшина, держидерево.

Сосна Сосновського утворює насадження природного походження на висоті 800-1300 м н.р.м. на схилах західної частини головної гряди. У південно-східній частині Кримських гір на висоті вище 800 м н.р.м. до верхньої межі лісу ростуть мезофітні грабово-букові ліси різного складу і високої продуктивності (І-ІІ бон.). Поширеними типами лісу і цій зоні є свіжа грабова субучина і букова діброва, дубова бучина, свіжі й вологі грабові субучини. До складу букняків входять ясен, граб, липа, клен. У верхній частині поясу букових лісів продуктивність бука знижується (IV бон.), а вище зростають викривлені, низькорослі дерева. Підлісок у букняках рідкий (ліщина, бруслина, кизил).

Прияйлинські букові ліси Криму представлені типами свіжої і вологої прияйлинської бучини (Посохов П.П., 1965). Вони приурочені до поясу 1000-1300 м н.р.м. Їх продуктивність тут сягає ІІІ-ІV бонітетів; зімкнутість намету не перевищує 0,7-0,8. Як домішка в букняках росте граб IV бонітету.

Деревно-чагарникова рослинність на яйлах представлена лише поодинокими екземплярами, що ростуть на малозадернованих мікроділянках. Серед дерев найбільш поширена сосна гачкувата, зрідка бук кримський, горобина, верба козача, серед чагарників – яловець козацький, шипшина.

За останні десятиріччя на яйлах створено 3 тис. га лісів із сосни звичайної і кримської, модрини, ялини, берези, клена, явора й інших порід. Проте у більшості зі створених культур відбувається підвищене випадання (самозрідження).

За лісорослинними умовами більшість лісів Криму зростає у сухих і свіжих сугрудах (57%). За останні 40 років спостерігається зменшення частки площі грудів (з 43,8 до 30,1) (Плугатар, 2008). Площа борів і суборів становить лише 9% (табл. 13.1).

На основі багаторічних досліджень гірських лісів Криму та Кавказу П.П Посохов (1969) розробив лісівничо-типологічне районування гірського Криму з врахуванням основних екологічних чинників. В умовах гірського Криму П.П. Посоховим установлено 97 типів лісу: у соснових лісах із сосон кримської, піцундської та гачкуватої – 33 зональних типів лісу; у ялівцевих лісах із ялівців високого, прижатого, козачого – 9 типів (зональні); гірсько-долинних з вільхи чорної, верб і тамариксу – 6 типів (інтразональні); з дуба пухнастого – 13 (зональних 7, реліктових 2, рецентних 4); з дуба скельного – 18 (зональних 14, рецентних 4); з бука східного – 18.

 

Таблиця 13.1

Співвідношення площ едатопів у гірському Криму (Ю.В. Плугатар, 2007)

 

Гігротопи	Трофотопи (га/%)	Разом (га/%)
А	В	С	D
	-	8768 3,49	8299 3,30	454 0,81	17521 6,97
	76 0,03	12441 4,95	92952 36,99	31488 12,53	136957 54,51
	48 0,02	1779 7,81	51158 20,36	43328 17,24	96313 38,33
	-	-	19 0,01	453 0,18	472 0,19
4-5	-	-	-	-	-
Всього:	124 0,05	22988 9,15	152428 60,66	75723 30,13	251263 100,00

 

Повний кадастр сучасних типів лісу Криму, опрацював Ю.В. Плугатар (2007). Ним виділено 86 типів лісу (табл.13.2.). Як видно з даних таблиці, переважаючими типами лісу гірського Криму: суха грабинова судіброва (С₁-гДс), свіжа грабова судіброва (С₂-гДс), свіжа грабова діброва (D₂-гДс), свіжа грабова субучина (С₂-гБк), сухий дубово-чорнососновий сугрудок (С₁-дСкр), суха грабинова діброва (D₁-гбДс), сухий ясеневий груд (D₁-Я), свіжа грабова бучина (D₂-гБк), свіжа дубово-грабова бучина (D₂-гБк), суха ялівцева судіброва (С₁-ялвDп), дуже сухий грабиново-дубовий субір (В₀-гбДп).

На нашу думку, назви типів лісу Криму потребують подальшого уточнення, як і потребують вдосконалення принципи визначення основних лісотипологічних одиниць.

 

Таблиця 13.2

Кадастр типів лісу Криму (Ю.В. Плугатар, 2007)

 

Шифр типів лісу	Повна назва типів лісу	Площа
га	%
А1-Скр*	Сухий сосновий бір		0,03
А2-Ссл	Свіжий сланиково-сосновий бір		0,02
В0-дпЯлв	Дуже сухий дубово-ялівцевий субір		0,46
В0-Ялв**	Дуже сухий ялівцевий субір		0,15
В0-гбДп	Дуже сухий грабиново-дубовий субір		2,82

Прод.табл.13.2

В0-Скр	Дуже сухий чорнососновий субір		0,03
В0-ялДп**	Дуже сухий ялівцево-дубовий субір		0,03
В1-ялвСкр	Сухий ялівцево-чорнососновий субір		0,9
В1-дпЯлв**	Сухий дубово-ялівцевий субір		1,04
В1-фстЯлв**	Сухий фісташково-ялівцевий субір		0,00
В1-ялв-гбДп**	Сухий ялівцево-грабиново-дубовий субір		0,05
В1-гбДс	Сухий грабиново-дубовий субір		1,98
В1-Скр**	Сухий чорнососновий субір		0,13
В1-В^0**	Сухий осолоділий в’язовий субір		0,06
В1-Тм^0**	Сухий осолоділий тамариксовий субір		0,00
В1-дСкч	Сухий дубово-змішанососновий субір		1,60
В2-Ссл	Свіжий сланиково-сосновий субір		0,00
В2-дСкч	Свіжий дубово-змішанососновий субір		0,11
В2-бкСкр	Свіжий буково-чорнососновий субір		0,48
В2-В^0**	Свіжий осолоділий в’язовий субір		0,07
В2-Тм^0**	Свіжий осолоділий тамариксовий субір		0,05
С0-фст-гбДп**	Дуже суха фісташково-грабинова судіброва		0,24
С0-дпЯлв	Дуже сухий дубово-ялівцевий сугруд		0,69
С0-ялвДп**	Дуже суха ялівцева судіброва		0,27
С0-фстДп**	Дуже суха фісташкова судіброва		0,58
С0-гбДс**	Дуже суха грабинова судіброва		0,61
С0-скДп	Дуже суха скумпієва судіброва		0,68
С0-Скр**	Дуже сухий чорнососновий сугруд		0,01
С0-Ялвсм	Дуже сухий ялівцевий сугруд		0,22
С0-ялвС	Дуже сухий ялівцево-чернососновий сугруд		0,01
С1-Ялвсм	Сухий ялівцевий сугруд		0,05
С1-гбДс	Суха грабинова судіброва		25,21
С1-ялвСкр	Сухий ялівцево-чорнососновий сугруд		0,62
С1-дсСкч**	Сухий дубово-змішанососновий сугруд		1,12

 

Прод.табл.13.2

С1-скДп	Суха скумпієва судіброва		1,91
С1-дСкр	Сухий дубово-чорнососновий сугрудок		4,31
С1-ялвДп**	Суха ялівцева судіброва		2,86
С1-ялвСпц	Сухий ялівцево-сосновий сугруд		0,11
С1-кД**	Суха кизилова судіброва		0,32
С1-Скр**	Сухий чорнососновий сугруд		0,25
С1-В^0**	Сухий ослоділий в’язовий сугруд		0,24
С1-Тм^0**	Сухий ослоділий тамариксовий сугруд		0,00
С2-іг-гбДп**	Свіжа іглицево-грабинова судіброва		0,00
С2-ял-скр-Дп	Свіжа ялівцево-чорнососнова судіброва		0,02
С2-гбДс	Свіжа грабинова судіброва		1,58
С2-бкСкр	Свіжий буково-чорнососновий сугруд		0,51
С2-скрБк**	Свіжа чорнососнова субучина		0,04
С2-Скр	Свіжий чорнососновий сугруд		0,36
С2-Ссл	Свіжий сланиково-сосновий сугруд		0,00
С2-сБк^зм**	Свіжа змішанососнова субучина		0,23
С2-сДс^зм	Свіжа змішанососнова судіброва		0,14
С2-Скч	Свіжий змішанососновий сугруд		0,42
С2-гБк	Свіжа грабова субучина		5,64
С2-гДс	Свіжа грабова судіброва		6,80
С2-бк-гДс	Свіжа буково-грабова судіброва		1,49
С2-г-скрДс**	Свіжа грабово-чорнососнова судіброва		0,07
С2-В^0**	Свіжий осолоділий в’язовий сугруд		0,11
С2-Тм^0**	Свіжий осолоділий тамариксовий сугруд		0,01
С2-дс-гБк	Свіжа дубово-грабова субучина		2,92
С3-гБк	Волога грабова субучина		0,01
D0-скДп	Дуже суха скумпієва діброва		0,18
D0-фстДп**	Дуже суха фісташкова діброва		0,00
D1-Скр**	Сухий чорнососновий груд		0,01
D1-гбДс	Суха грабинова діброва		4,03
D1-ігДп	Суха іглицева діброва		0,10
D1-кп-брДс	Суха кленово-берестова діброва		0,01
D1-я-гДс**	Суха ясенево-грабова діброва		0,96
D1-гДс	Суха грабова діброва		3,10
D1-Я	Сухий ясеневий груд		3,14

 

Прод.табл.13.2

D1-ялвДп**	Суха ялівцева діброва		0,34
D1-Скр^ск	Сухий чорнососновий складний груд		0,84
D2-бкСкр	Свіжий буково-чорнососновий груд		0,00
D2-д-гБк	Свіжа дубово-грабова бучина		3,50
D2-гБк	Свіжа грабова бучина		3,49
D2-Скр^ск	Свіжий чорнососновий складний груд		0,16
D2-Бк^я	Свіжа прияйлова бучина		0,22
D2-яДс**	Свіжа ясенева діброва		0,86
D2-кп-грДп	Свіжа кленово-грабинова діброва		0,03
D2-гбДс	Свіжа грабинова діброва		1,40
D2-гДс	Свіжа грабова діброва		5,41
D2-бк-гДс	Свіжа буково-грабова діброва		1,62
D2-Я	Свіжий ясеневий груд		0,52
D2-кп-брДс**	Свіжа кленово-берестова діброва		0,02
D2-Дс^я	Свіжа прияйлинська діброва		0,01
D2-гБк	Волога грабова бучина		0,02
D3-Влч	Вологий чорновільховий груд		0,16
Усього:			100,0

*Скр, Спц, Скч – сосна кримська, піцундська, гачкувата; Ялв, Ялк – яловець високий, колючий, Дп, Дск – дуб пухнастий, скельний; Бк – бук східний (кримський); Г – граб звичайний, гб – грабина (граб східний); Фст – фісташка туполистяна (дика); Я – ясен звичайний; Влч – вільха чорна; В - в’яз гладкий та дрібнолистий; кп – клен польовий; ск – скумпія; к – кизил; тм– тамаракс Палласа, чотиритичниковий.

** - згідно з переліком типів лісу базового лісовпорядкування 2007 р.