Лісорослинні умови та типи лісу Степу 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лісорослинні умови та типи лісу Степу



 

За типами лісорослинних умов ліси розподілені таким чином: дуже сухі та сухі сугрудки займають понад 40 %, груди - 37 %, бори – 13 %, субори – 10 %.

Лісорослинні умови у Степу надзвичайно різноманітні, що зумовлено комплексністю типів умов місцевиростання кожного лісорослинного району. Комплекс складається із зонального плакорного типу, інтразональних типів (заплави, арени, днища балок) і ряду типів на порушених місцезростаннях (змиті схили, заболочені і засолені місцевиростання).

Класифікація лісів плакорних, байрачних, заплавних і аренних місцезростань степової зони України розроблена за принципами лісівничо-екологічної типології. Номенклатура та термінологія лісотипологічних одиниць наводиться за Д.В. Воробйовим, індексація – за Б.Ф. Остапенком (1999). Класифікаційний список типів лісу степової частини України, складений Б.Ф. Остапенком, В.П. Ткачем (2002) та наведений у табл. 8.1.

Плакорні ліси – це ліси, що ростуть на рівних підвищених місце- виростаннях з атмосферним типом водного живлення. Плакорні ліси, які характерні для Лісостепу України, поширені лише в рівнинній частині степової зони. Найпоширенішими типами лісорослинних умов є сухі берестово-пакленові та чорнокленові діброви. Іншою ознакою плакорних місцезростань сухого степу є домінування лісів з дуба пухнастого (діброви-чирнеці).

Склад і структура сучасних лісів з дуба пухнастого змінені антропогенним впливом. Тому поширеними є похідні дубняки V-Vа бонітету, із зімкнутістю намету 0,4-0,6 (у куртинах до 0,8). Склад деревостану 10Дпух., або 8Дпух.2Дз. У найбільш північних урочищах зустрічається домішка дуба скельного. У підліску зростають скумпія, клен татарський, глоди, шипшина, бирючина, терен, жостір, рокитник австрійський і Линдемана, вишня чагарникова, дереза-карагана.

Насіннєве відновлення майже відсутнє, переважає паросткове відновлення – укоріненими відсадками дуба пухнастого.

Байрачні ліси – це ліси, що ростуть у балках і на схилах ерозійного рельєфу. Надзвичайно різноманітні лісорослинні умови обумовлюють формування різних типів лісу (табл. 8.1). На південному Сході та в Придністров’ї України встановлено чотири географічних варіанти байрачних лісів: присамарські, верхньодніпровські, олександрівські і порожистої частини Дніпра.

Найпоширенішими типами лісорослинних умов є дуже сухі, сухі і свіжі діброви. Дуже сухі (D0) едафотопи характерні для плато, верхніх і середніх частин схилів балок переважно південних експозицій. У складі деревостану переважає дуб ІІІ-IV (у дуже сухих дібровах – IV-V) бонітетів з домішкою береста, груші, клена польового, зрідка – ясена, липи, клена гостролистого. Характерними типами лісу є сухі і дуже сухі пакленові діброви. У сухій діброві західного Байрачного Степу у першому ярусі переважає дуб ІІІ бонітету, у другому – граб, береза пухнаста, а у підліску – скумпія, кизил, горобина. Похідні деревостани – низькостовбурні чисті дубняки, рідше – насадження з переважанням суміші різних супутників дуба.

У понижених місцях балочних систем розташовані свіжі берестово-чорнокленові діброви. У насадженнях переважають дуб звичайний ІІ-ІІІ бонітету з домішкою ясена, береста, клена польового. У найбільш низинних місцях річкових долин, тальвег балок поширені вологі берестово-чорнокленові діброви, в яких дуб із домішкою ясена досягає ІІ бонітету, а другий ярус утворюють клени, в’яз, берест та інші породи.

Таблиця 8.1

Класифікаційний список типів лісу степової частини України

(за Б.Ф. Остапенком, В.П. Ткачем, 2002)

Типи лісу Індекси типів Плакор Байрак Арена Заплава
1 2 3 4 5 6
Дуже сухий сосновий бір А0 - - + -
Сухий сосновий бір А 1 - - + -
Свіжий сосновий бір А2 - - + -
Вологий сосновий бір А3 - - + -
Вологий березовий степовий бір А3ст - - + -
Дуже сухий дубовий субір В0 - + + -
Сухий дубовий субір В1 - - + -
Сухий дубово-сосновий субір В1-дС - + - -
Свіжий дубово-сосновий субір В2-дС - - + -
Свіжий степовий дубовий субір В2ст - - + -
Свіжий заплавний осокоровий субір В2п - - - +
Вологий дубово-сосновий субір В3-дС - - + -
Вологий степовий дубовий субір В3ст - - + -
Вологий заплавний осокоровий субір В3з - - - +
Вологий обліпиховий субір В3-Обл - - - +
Сирий березово-сосновий субір В4-бС - - + -
Мокрий березово-сосновий субір В5-бС - - + -
Дуже суха пакленова судіброва С0-кпД - + - -
Продовж. табл.. 8.1.
           
Дуже суха судіброва С0-Дп + - - -
Суха пакленова судіброва С1-кпД - + - -
Суха чорнокленова судіброва С1-ктД - + + -
Суха скумпієвая судіброва С1-скД - + - -
Свіжа степова судіброва С2ст - - + -
Свіжий заплавний тополевий сугрудок С2з - - - +
Свіжа заплавна берестова судіброва С2-брДз - - - +
Волога степова судіброва С3ст - - + -
Волога берестово-пакленова судіброва С3-бркпД - + - -
Вологий заплавний вербово-тополевий сугруд С3-вТ - - - +
Вологий тамарисовий сугруд С3-Тмр - - - +
Сирий чорновільховий сугруд С4-Вл.ч. - - + +
Мокрий заплавний чагарниковий сугруд С5-Чаг - - + +
Мокрий чорновільховий сугруд С5-Вл.ч. - - + -
Дуже суха гирнецева діброва D0-Дп + - - -
Дуже суха пакленова діброва D0-кпД - + - -
Суха гирнецева діброва з дубом пухнастим D1-Дп + - - -
Суха грабова діброва D1-гД + - - -
Суха чорнокленова діброва D1-ктДст - + - -
Суха берестово-пакленова діброва D1-бркпД - + - -
Свіжа берестово-пакленова діброва D2-бркпД - + - -
Свіжа кленово-липова діброва D2-к-лД + + - -
Свіжа грабова діброва D2-гД + + - -
Свіжа чорнокленова степова діброва D2-ктДст - + - -
Свіжа заплавна берестово-пакленова діброва D2-бркпДп - - - +
Волога заплавна берестово-пакленова діброва D3-бркпДп - - - +
Продовж. табл.. 8.1.
           
Волога заплавна в'язово-ясенева діброва D3-вз-яД - - - +
Вологий заплавний вербово-тополевий груд D3-вТз - - - +
Сира байрачна діброва D4бр - + - -
Сирий чорновільховий груд D4-Вл.ч. - + - +
Сирий заплавний вербовий груд D4з - - - +
Мокрий чорновільховий груд D5 - Вл.ч. - - - +
Мокрий заплавний вербовий груд D5з - - - +

 

На змитих ґрунтах схилів у Байрачному Степу зустрічаються дуже сухі та сухі судіброви, або чорнокленові судіброви, в яких дуб досягає ІV бонітету. Дубові ліси є також на крутих берегах Дніпра, Інгульця та інших річок.

Південні схили балок зі слабо вилуженими чорноземами зайняті сухими або свіжуватими берестово-кленовими і берестово-ясеновими дібровами. На північних схилах балок з темно-сірими лісовими суглинками формуються свіжі, а в верхів’ях балок-вологі липово-ясеневі діброви. Тальвегами на засолених грунтах формуються берестово-ясеневі, в’язово-ясеневі діброви та вербові груди.

У Верхньодніпровських байрачних лісах формуються липово-ясеневі і липово-ільмові діброви, які після рубки змінюються похідними осичниками. В Олександрійських лісах поширені безясеневі діброви, що включають берест та граб. В лісах центрального Донбасу В.М. Даньком встановлено 11 типів лісу. Сухі плакорні, свіжі кленово-липові, вологі пакленові діброви формуються як на плакорі, так і в байрачних лісах.

Аренні ліси – це ліси, які ростуть на других піщаних терасах рік. Для них характерними є позазаплавне положення та підвищення дії факторів зонального порядку. Арени від плакорних умов відрізняють специфічні лісорослинні умови, які формуються на пісках. З деревних рослин в умовах арен ростуть сосна, дуб, береза, осика, крушина ламка, верба попеляста, шелюга, рокитники, дрік красильний, бруслина бородавчаста. У мезофітних умовах з’являються липа, вільха, бруслина європейська.

Арени середнього Дніпра зайняті шелюжниками, на пониженнях ростуть березняки (суборові). Найбільший піщаний масив України розташований у пригирловій частині Дніпра. Природних лісів на Нижньодніпровських пісках дуже мало. Вони ростуть по улоговинах і представлені березняками, осичниками, дубняками і вільшняками, які О.А. Бельгард відносить до борів, суборів і судібров.

На Нижньодніпровських пісках переважають дуже сухі й сухі бори, у низинах – вологі бори та сосново-дубові субори. У заплавних лісах із складу дубняків поступово зникають липа, ясен, клен гостролистий, осика, багато чагарників, зменшується продуктивність насаджень. У заплавах нижнього Дніпра та дельти Дунаю ростуть верба біла, осокір. У заплаві Дністра ростуть насадження за участю дуба, в’яза, береста, ясена, тополі білої, вільхи, осокора.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 543; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.171.22.220 (0.017 с.)