Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лісорослинні умови та типи лісу СтепуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
За типами лісорослинних умов ліси розподілені таким чином: дуже сухі та сухі сугрудки займають понад 40 %, груди - 37 %, бори – 13 %, субори – 10 %. Лісорослинні умови у Степу надзвичайно різноманітні, що зумовлено комплексністю типів умов місцевиростання кожного лісорослинного району. Комплекс складається із зонального плакорного типу, інтразональних типів (заплави, арени, днища балок) і ряду типів на порушених місцезростаннях (змиті схили, заболочені і засолені місцевиростання). Класифікація лісів плакорних, байрачних, заплавних і аренних місцезростань степової зони України розроблена за принципами лісівничо-екологічної типології. Номенклатура та термінологія лісотипологічних одиниць наводиться за Д.В. Воробйовим, індексація – за Б.Ф. Остапенком (1999). Класифікаційний список типів лісу степової частини України, складений Б.Ф. Остапенком, В.П. Ткачем (2002) та наведений у табл. 8.1. Плакорні ліси – це ліси, що ростуть на рівних підвищених місце- виростаннях з атмосферним типом водного живлення. Плакорні ліси, які характерні для Лісостепу України, поширені лише в рівнинній частині степової зони. Найпоширенішими типами лісорослинних умов є сухі берестово-пакленові та чорнокленові діброви. Іншою ознакою плакорних місцезростань сухого степу є домінування лісів з дуба пухнастого (діброви-чирнеці). Склад і структура сучасних лісів з дуба пухнастого змінені антропогенним впливом. Тому поширеними є похідні дубняки V-Vа бонітету, із зімкнутістю намету 0,4-0,6 (у куртинах до 0,8). Склад деревостану 10Дпух., або 8Дпух.2Дз. У найбільш північних урочищах зустрічається домішка дуба скельного. У підліску зростають скумпія, клен татарський, глоди, шипшина, бирючина, терен, жостір, рокитник австрійський і Линдемана, вишня чагарникова, дереза-карагана. Насіннєве відновлення майже відсутнє, переважає паросткове відновлення – укоріненими відсадками дуба пухнастого. Байрачні ліси – це ліси, що ростуть у балках і на схилах ерозійного рельєфу. Надзвичайно різноманітні лісорослинні умови обумовлюють формування різних типів лісу (табл. 8.1). На південному Сході та в Придністров’ї України встановлено чотири географічних варіанти байрачних лісів: присамарські, верхньодніпровські, олександрівські і порожистої частини Дніпра.
Найпоширенішими типами лісорослинних умов є дуже сухі, сухі і свіжі діброви. Дуже сухі (D0) едафотопи характерні для плато, верхніх і середніх частин схилів балок переважно південних експозицій. У складі деревостану переважає дуб ІІІ-IV (у дуже сухих дібровах – IV-V) бонітетів з домішкою береста, груші, клена польового, зрідка – ясена, липи, клена гостролистого. Характерними типами лісу є сухі і дуже сухі пакленові діброви. У сухій діброві західного Байрачного Степу у першому ярусі переважає дуб ІІІ бонітету, у другому – граб, береза пухнаста, а у підліску – скумпія, кизил, горобина. Похідні деревостани – низькостовбурні чисті дубняки, рідше – насадження з переважанням суміші різних супутників дуба. У понижених місцях балочних систем розташовані свіжі берестово-чорнокленові діброви. У насадженнях переважають дуб звичайний ІІ-ІІІ бонітету з домішкою ясена, береста, клена польового. У найбільш низинних місцях річкових долин, тальвег балок поширені вологі берестово-чорнокленові діброви, в яких дуб із домішкою ясена досягає ІІ бонітету, а другий ярус утворюють клени, в’яз, берест та інші породи. Таблиця 8.1 Класифікаційний список типів лісу степової частини України (за Б.Ф. Остапенком, В.П. Ткачем, 2002)
На змитих ґрунтах схилів у Байрачному Степу зустрічаються дуже сухі та сухі судіброви, або чорнокленові судіброви, в яких дуб досягає ІV бонітету. Дубові ліси є також на крутих берегах Дніпра, Інгульця та інших річок. Південні схили балок зі слабо вилуженими чорноземами зайняті сухими або свіжуватими берестово-кленовими і берестово-ясеновими дібровами. На північних схилах балок з темно-сірими лісовими суглинками формуються свіжі, а в верхів’ях балок-вологі липово-ясеневі діброви. Тальвегами на засолених грунтах формуються берестово-ясеневі, в’язово-ясеневі діброви та вербові груди. У Верхньодніпровських байрачних лісах формуються липово-ясеневі і липово-ільмові діброви, які після рубки змінюються похідними осичниками. В Олександрійських лісах поширені безясеневі діброви, що включають берест та граб. В лісах центрального Донбасу В.М. Даньком встановлено 11 типів лісу. Сухі плакорні, свіжі кленово-липові, вологі пакленові діброви формуються як на плакорі, так і в байрачних лісах. Аренні ліси – це ліси, які ростуть на других піщаних терасах рік. Для них характерними є позазаплавне положення та підвищення дії факторів зонального порядку. Арени від плакорних умов відрізняють специфічні лісорослинні умови, які формуються на пісках. З деревних рослин в умовах арен ростуть сосна, дуб, береза, осика, крушина ламка, верба попеляста, шелюга, рокитники, дрік красильний, бруслина бородавчаста. У мезофітних умовах з’являються липа, вільха, бруслина європейська. Арени середнього Дніпра зайняті шелюжниками, на пониженнях ростуть березняки (суборові). Найбільший піщаний масив України розташований у пригирловій частині Дніпра. Природних лісів на Нижньодніпровських пісках дуже мало. Вони ростуть по улоговинах і представлені березняками, осичниками, дубняками і вільшняками, які О.А. Бельгард відносить до борів, суборів і судібров.
На Нижньодніпровських пісках переважають дуже сухі й сухі бори, у низинах – вологі бори та сосново-дубові субори. У заплавних лісах із складу дубняків поступово зникають липа, ясен, клен гостролистий, осика, багато чагарників, зменшується продуктивність насаджень. У заплавах нижнього Дніпра та дельти Дунаю ростуть верба біла, осокір. У заплаві Дністра ростуть насадження за участю дуба, в’яза, береста, ясена, тополі білої, вільхи, осокора.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 558; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.239.207 (0.012 с.) |