Ліси Лісостепу та системи ведення господарства

Ландшафти лісостепової зони дуже різноманітні завдяки значній диференціації кліматичних умов. У порівнянні з Поліссям коефіцієнт зволоження Лісостепової зони значно нижчий (за Д.В.Воробйовим – 0,6-2,0). Природні умови зумовили велике розмаїття лісорослинних угруповань і типів лісу у Лісостепу. Лісистість тут невисока (11,4 %) і збільшується зі сходу на захід. Загальна площа Лісостепової зони становить 202 тис.км², або 34 % території України, 28,7 % площі лісового фонду.

У Лісостепу переважають твердолистяні породи, які займають 63,6 % вкритої лісом площі. З них 43 % становлять дубові насадження, 10 – грабові, 5 – букові та ясенові, решта – природні та штучні ліси з переважанням клена, ільмових, акації білої тощо. Площа шпилькових лісонасаджень займає в Лісостепу 24,6 %, в тому числі понад 23 % - соснові ліси. Питома вага насаджень з м’яколистяних порід становить 11,8 % вкритої лісом площі. Серед них вільшаники займають 3,3 %, березняки – 2,6 % і осичники – 1,5 %.

Переважаючим типом лісорослинних умов є діброви (50 %), з них переважають свіжі типи, представлені на заході області грабовими дібровами. Судіброви, сугрудки та субори, які займають 30 % площі лісів області, представлені головним чином свіжими типами лісорослинних умов. Площа соснових борів невелика – близько 10 %.

У Львівській області (Опілля та Розточчя) в ареалі бука трапляються ділянки свіжих та вологих букових суборів. На півночі Тернопільської області зустрічаються свіжі та вологі дубові субори на дерново-підзолистих ґрунтах. У Лісостепу лівобережжя сосняки поширені на піщаних та супіщаних ґрунтах надзаплавних терас Дніпра, Сіверського Дінця та інших приток. Найвищою продуктивністю характеризуються сосняки у свіжих і вологих судібровах. Великі площі судібров зайняті похідними дубняками, грабняками, березняками, осичниками. Необхідно відмітити, що в даних типах лісу особливо високою продуктивністю відзначаються деревостани модрини.

Найпоширенішими у Лісостепу є свіжі та вологі грабові діброви, які зростають на сірих лісових ґрунтах і на опідзолених чорноземах. У західних областях поширені свіжі грабові бучини, які складаються з бука і домішки ялини, явора, дуба, клена гостролистого в першому ярусі та з граба, липи – у другому ярусі. Від межі ареалу граба до сходу, основними типами лісу є свіжі кленово-липові та ясенево-липові діброви та судіброви, другий ярус яких утворює липа з кленом гостролистим і польовим, берест та інші породи.

Вологі грабові діброви зростають переважно у північній частині області на невеликих площах і в інших районах Лісостепу, займаючи зволожені місця у балках, ярах і заплавах рік.

Необхідно відмити, що ґрунтовий покрив заплав Лісостепу має зональні особливості, що відбивається на формуванні зональних типів лісу. У Лісостепу чіткіше простежується розподіл заплави на три частини: прируслову, центральну і притерасну. Ґрунти центральної і притерасної частини заплав рік Лісостепу мають високий вміст фізичної глини (до 80 %), а верхні горизонти лучно-лісових грунтів містять більшу кількість гумусу (до 5-7 %) та поживних речовин (Ткач В.П., 1999).

У прирусловій заплаві формуються типові дернові і дерново-лучні ґрунти з різним (6-45 %)вмістом фізичної глини у верхніх шарах ґрунту. У прирусловій частині заплави осідають більш крупніші піщані частинки, а дрібніші мулисті фракції – на більш віддалених від русла ділянках заплави.

У заплавах рік Лісостепу також дуже часто зустрічаються поховані ґрунти як у прирусловій, так і в центральній частинах заплави. У притерасній заплаві переважають лісові лучно-болотні, болотні і торф’яні ґрунти.

На відміну від Полісся, в заплавах рік Лісостепу зустрічаються ґрунти з різним ступенем галогенності. Особливості лісорослинних умов у заплавах рік Лісостепу обумовлюють значну різноманітність типів лісу. Найбільш поширеними типами лісу є:

1. Свіжий сосновий бір, А₂-С, З^І, З^ІІ.

2. Свіжий осокоровий субір, В₂-Т, З^І, З^ІІ.

3. Свіжа берестова судіброва, С₂-БД, З^І, З^ІІ.

4. Свіжа кленово-липова судіброва, С₂-КЛД, З^І, З^ІІ.

5. Волога кленово-липова судіброва, С₃-КЛД,, З^І, З^ІІ.

6. Свіжий тополевий сугрудок, С₂-Т, З^І, З^ІІ.

7. Вологий вербово-тополевий сугрудок, С₃-ВбТ, З^ІІ, З^ІІІ, З^ІV.

8. Сирий вербовий сугрудок, С₄-Вб, З^IV, З^V.

9. Сирий вільховий сугрудок, С₄-Вл, З^IV.

10. Мокрий вільховий сугрудок, С₅-Вл,, З^IV, З^V.

11. Свіжа берестово-пакленова діброва та її галогенні варіанти, D₂-БКпД, З^І, З^ІІ, h^І, h^ІІ.

12. Свіжа берестово-ясенева діброва D₂-БЯсД, З^І, З^ІІ.

13. Волога берестово-ясенева діброва D₃-БЯсД, З^І, З^ІІ.

14. Волога берестово-ясенева діброва та її галогенні варіанти D₃- Б, ЯсД, З^І, З^ІІ, h^І, h^ІІ.

15. Сирий чорновільховий груд, D₄- Вл,, З^IV, З^V.

16. Мокрий чорновільховий груд, D₅- Вл,, З^IV, З^V.

У заплавах рік, очевидно, найбільш часто проявляються відомі в екології закон Лібіха про лімітуючі фактори і закон Шелфорда про толерантність. Врахування цих законів полегшує розпізнавання едатопів і типів лісу.