Типи заплавних лісів Лісостепу

 

Лісостепові ландшафти завдяки значній диференціації кліматичних умов є досить різноманітні. У порівнянні з Поліссям вологість клімату Лісостепової зони значно нижча (за Д.В. Докучаєвим - 0,6 – 2,0). Переважаючі грунти – сірі лісові і чорноземи типові. Найбільш поширеними типами лісу надзаплавних терас є свіжі і вологі грабові та кленово-липові діброви. В заплавах рік переважають ті ж типи грунтів, що і на Поліссі: алювіальні лучні, торф’янисті. На малих площах формуються дерново-лучні, алювіальні дернові грунти. Заплавні грунти займають 3,2% від всієї площі земель Лісостепу.

Ґрунтовий покрив заплав Лісостепу багато в чому тісно пов’язаний із зональними особливостями. Так, порівняно з Поліссям, у Лісостепу значно меншими є тривалість затоплення весною та швидкість течії по заплаві.

Наслідком прояву зональних та азональних особливостей є те, що грунти центральної і притерасної частин заплав рік Лісостепу відрізняються більш високим вмістом фізичної глини (до 80%), а верхні горизонти лучно-лісових грунтів мають більшу кількість гумусу (до 5-7%) та поживних речовин (В.П. Ткач, 1999).

У прирусловій заплаві формуються типові дернові і дерново-лучні ґрунти з різним (6-45 %)вмістом фізичної глини у верхніх шарах ґрунту. У прирусловій частині заплави осідають більш крупніші піщані частинки, а дрібніші мулисті фракції – на більш віддалених від русла ділянках заплави.

У заплавах рік Лісостепу також дуже часто зустрічаються поховані ґрунти як у прирусловій, так і в центральній частинах заплави. У притерасній заплаві переважають лісові лучно-болотні, болотні і торф’яні ґрунти.

На відміну від Полісся, в заплавах рік Лісостепу зустрічаються ґрунти з різним ступенем галогенності. Особливості лісорослинних умов у заплавах рік Лісостепу обумовлюють значну різноманітність типів лісу. Найбільш поширеними типами лісу є:

17. Свіжий сосновий бір, А₂-С, З^І, З^ІІ.

18. Свіжий осокоровий субір, В₂-Т, З^І, З^ІІ.

19. Свіжа берестова судіброва, С₂-БД, З^І, З^ІІ.

20. Свіжа кленово-липова судіброва, С₂-КЛД, З^І, З^ІІ.

21. Волога кленово-липова судіброва, С₃-КЛД,, З^І, З^ІІ.

22. Свіжий тополевий сугрудок, С₂-Т, З^І, З^ІІ.

23. Вологий вербово-тополевий сугрудок, С₃-ВбТ, З^ІІ, З^ІІІ, З^ІV.

24. Сирий вербовий сугрудок, С₄-Вб, З^IV, З^V.

25. Сирий вільховий сугрудок, С₄-Вл, З^IV.

26. Мокрий вільховий сугрудок, С₅-Вл,, З^IV, З^V.

27. Свіжа берестово-пакленова діброва та її галогенні варіанти, D₂-БКпД, З^І, З^ІІ, h^І, h^ІІ.

28. Свіжа берестово-ясенева діброва D₂-БЯсД, З^І, З^ІІ.

29. Волога берестово-ясенева діброва D₃-БЯсД, З^І, З^ІІ.

30. Волога берестово-ясенева діброва та її галогенні варіанти D₃- Б, ЯсД, З^І, З^ІІ, h^І, h^ІІ.

31. Сирий чорновільховий груд, D₄- Вл,, З^IV, З^V.

32. Мокрий чорновільховий груд, D₅- Вл,, З^IV, З^V.

У заплавах рік, очевидно, найбільш часто проявляються відомі в екології закон Лібіха про лімітуючі фактори і закон Шелфорда про толерантність. Врахування цих законів полегшує розпізнавання едатопів і типів лісу.

Керівними ознаками умов місцевиростання і типів лісу в умовах складних форм рельєфу заплави є склад лісових біоценозів та їх продуктивність. Найбільш розповсюдженими в заплавах рік Лісостепу є свіжі та вологі кленово-липові, берестово-кленові діброви і судіброви, в тому числі з ознаками галогенності.

Зональні особливості формування заплавних типів лісу простежуються досить чітко. Так, в’язові діброви Полісся заміщуються в Лісостепу берестово-кленовими та кленово-липовими дібровами. Це пояснюється зміною тривалості затоплення та стійкістю деревних порід до затоплення.

 

Типи заплавних лісів Степу

 

Степова зона України характеризується найменшою кількістю опадів та найнижчою зволоженістю повітря. Коефіцієнт зволоження за Д.В. Воробйовим коливається в межах від – 0,4 до +0,6 в байрачно-степовій зоні і від – 1,6 до -0,8 – в південно степовій зоні. У надзаплавних терасах водозборів переважають звичайні чорноземи, чорноземи південні, темно-каштанові, каштанові солонцюваті грунти. На значних площах формуються також дернові і темно-сірі грунти.

Найбільш поширеними типами лісу в нагірних умовах Степу є сухі і свіжі берестово-пакленеві діброви, степові судіброви і дубово-соснові субори.

Характерною відмінністю заплавних лісових земель Степу є відсутність опідзолених грунтів. У притерасних зонах заплав рік Степу, як і в інших природних зонах України, типовими є лучно-болотні і болотні ґрунти, які характеризуються дуже високими параметрами родючості. Проте, видове різноманіття рослинності у Степу менше, а продуктивність деревостанів є нижчою, порівняно з Лісостепом. Це пояснюється такими лімітуючими факторами, як низька зволоженість території та значна кількість токсичних солей в ґрунтах. Так у Луганській області в заплавах рік більше половини лісових грунтів є в тій чи іншій мірі засоленими (Ткач В.П., 1999).

У заплавах рік Лівобережного Степу формуються такі основні типи лісу:

1. Свіжий сосновий бір, А₂-С₁, З^І, З^ІІ;

2. Свіжий осокоровий субір, В₂-Тч, З^І, З^ІІ;

3. Вологий осокоровий субір,, В₃-Т, З^І, З^ІІ;

4. Свіжий тополевий сугрудок, С₂-Т, З^І, З^ІІ;

5. Свіжа берестова судіброва та її галогенний варіант, С₂-БД, З^І, З^ІІ, h^I;

6. Вологий вербово-тополевий сугрудок, С₃-ВбТ, З^ІІІ, З^IV;

7. Свіжа берестово-пакленова діброва та її галогенні варіанти, D₂-БКпД, З^І, З^ІІ,h^І, h^IІ;

8. Волога берестово-пакленова діброва та її галогенні варіанти, D₃-БКпД, З^І, З^ІІ,h^І, h^IІ;

9. Свіжа берестово-ясенева діброва D₂-БЯД, З^І, З^ІІ;

10. Волога берестово-ясенева діброва D₃-БЯД, З^І, З^ІІ;

11. Сирий вербовий груд, D₄-Вб, З^ІІІ, З^ІV;

12. Сирий чорновільховий груд, D₄-Вл, З^ІІІ, З^ІV;

13. Мокрий чорновільховий груд, D₅-Вл, З^ІІІ, З^ІV, З^V.

Переважаючими типами лісу в заплавах Степу є свіжа та волога берестово-пакленова діброва.

У складі корінного деревостану переважає дуб переважно паросткового походження ІІ-ІV бонітетів (у галогенних варіантах – ІІІ- ІV бонітетів). У першому ярусі бере участь також берест, в’яз, клен польовий, липа дрібнолиста, осика, ясен звичайний, у підліску – клен татарський, свидина криваво-червона, бруслина, бузина чорна та інші пороли.

У прируслові заплаві часто домінуючими є свіжі та вологі тополеві та вербово-тополеві сугрудки та груди. У притерасній частині заплав Сіверського Дінця, Самари, Айдара, Деркула та інших рік ці типи лісу часто замінюються іншими, в яких переважають верба біла, тополі чорна та біла і навіть дуб.