Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод.

ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОД.

1. Теоретичні та методичні засади бухгалтерського обліку

2. Сутність господарського обліку

3. Сутність вимірювання та види вимірників

4. Мета і завдання бухгалтерського обліку

5. Функції бухгалтерського обліку

6. Принципи бухгалтерського обліку

7. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти

8. Метод бухгалтерського обліку та характеристика складових

Теоретичні та методичні засади бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік дає інформацію про майно підприємства, його капітал, зобов’язання, господарські процеси та їх результати. Особливістю бухгалтерського обліку є те, що всі господарські операції реєструються на підставі первинних документів.

Теоретичною засадою бухгалтерського обліку є загальна економічна теорія, яка вивчає закони суспільного виробництва і процеси обміну та розподілу матеріальних благ на різних етапах розвитку людського суспільства.

Методологічною засадою бухгалтерського обліку є діалектичний метод пізнання природи, суспільства та людського мислення, який розглядає всі явища природи і суспільства у взаємозв’язку та взаємозалежності, у безперервному русі та змінах.

Вивчення бухгалтерського обліку за його методологічними засадами слід розпочати з ознайомлення з основними термінами.

Стандарт обліку – облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розроблені відповідними професійними організаціями, наприклад Комісією зі стандартів фінансового обліку.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативно – правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Бухгалтерські стандарти як правило співпадають з бухгалтерськими принципами.

При організації ведені бухгалтерського обліку підприємства в своїй роботі керуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які являють собою нормативно – правові акти, затверджені Міністерством фінансів України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

Національні положення стандарти бухгалтерського обліку складаються з таких частин:

1. Загальні положення, де визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про обєкти обліку, вказується яким чином і які субєкти господарської діяльності їх застосовують, наводиться короткий глосарій вживаних термінів та їх тлумачення, що сприяє кращому розумінню змісту положення.

2. Визнання та класифікація обєкта бухгалтерського обліку.

3. Оцінка обєкта бухгалтерського обліку, її складові та порядок визначення, вказуються прийняті методи оцінки.

4. Характеристика обліку обєкта бухгалтерського обліку виходячи із загальноприйнятих за МСБО принципів.

5. Розкриття інформації про обєкти бухгалтерського обліку у фінансовій звітності та примітках до звіту.

6. Додатки, де наводяться форми фінансової звітності.

Міністерство фінансів України розробило і затвердило Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Подвійний запис

Різні види господарських засобів та джерел їх утворення знаходять своє відображення на окремих бухгалтерських рахунках, - відображення операцій, які відбуваються на рахунках бухгалтерського обліку, здійснюється способом подвійного запису. Суть подвійного запису заключається у тому, що кожна господарська операція у хронологічній послідовності знаходить своє відображення як мінімум на двох взаємопов’язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій самій сумі: на одному – по дебету, на іншому – по кредиту.

Відображення кожної господарської операції на рахунках способом подвійного запису забезпечує:

1) повноту відображення і рівність змін по дебету одного і кредиту іншого рахунку

2) здійснення контролю за рухом господарських засобів і джерел їх утворення

Взаємозв’язок, який виникає при здійсненні господарських операцій між рахунками бухгалтерського обліку, називається кореспонденцією рахунків. Встановити кореспонденцію рахунків означає визначити дебет одного і кредит іншого рахунку.

Відображення господарської операції на рахунках із зазначенням відповідної суми називається бухгалтерською проводкою. В свою чергу бухгалтерські проводки поділяються на два види:

1) прості

2) складні

Прості бухгалтерські проводки – це проводки, в яких приймають участь два бухгалтерських рахунки, один з яких дебетується, а інший кредитується.

Складні бухгалтерські проводки – це проводки, в яких приймають участь більше двох бухгалтерських рахунків.

Складні бухгалтерські проводки бувають двох типів:

1) коли один рахунок дебетується, а два і більше рахунки кредитуються

2) коли один рахунок кредитується, а два і більше дебетуються.

Для того, щоб правильно визначити кореспонденцію рахунків, треба зробити слідуюче:

1) необхідно вірно визначити економічний зміст господарської операції, тобто відповісти на запитання, які зміни сталися між господарськими засобами і джерелами їх утворення, а також господарськими процесами в результаті здійснення операції

2) чітко визначити зміст і призначення бухгалтерських рахунків, на яких знайде відображення дана господарська опрація

3) знаючи, які зміни відбулися і на яких саме рахунках, визначаємо кореспонденцію рахунків.

Розглянемо на прикладах.

На протязі звітного періоду на підприємстві мали місце наступні господарські операції:

Господарська операція 1.

Одержано виробничі запаси на підприємство з оплатою їз розрахункового рахунку на суму 3000 грн.

Господарська операція 2.

Одержано у банку короткострокову позику і зараховано на розрахунковий рахунок підприємства на суму 6400 грн.

Господарська операція 3.

Погашено із розрахункового рахунку підприємства частину короткострокової позики банку на суму 4000 грн.

Господарська операція 4.

Частину нерозподіленого прибутку спрямовано на збільшення статутного капіталу підприємства на суму 8000 грн.

Складемо журнал реєстрації господарських операцій умовного підприємства „Росток”.

Журнал реєстрації господарських операцій підприємства „Росток”.

№	Зміст операції	Сума	Тип операції	Кореспондуючі рахунки
Дт	Кт
1.	Одержано виробничі запаси з оплатою із розрахункового рахунку.
2.	Одержано у банку короткострокову позику і зараховано на розрахунковий рахунок підприємства
3.	Погашено із розрахункового рахунку частину короткострокової позики банку
4.	Частину нерозподіленого прибутку спрямовано на збільшення статутного капіталу

Перед тим, як рознести господарські операції із журналу реєстрації на рахунки бухгалтерського обліку, відкриємо відповідні рахунки, тобто внесемо початкове сальдо по рахунках на початок періоду:

Рах. 31 „Рахунки в банках” 8000 грн

Рах. 20 „Виробничі запаси” 4000 грн

Рах. 10 „Основні засоби” 194000 грн

Рах. 60 „Короткострокові позики” 2000 грн

Рах. 40 „Статутний капітал” 194000 грн

Рах. 44 „Нерозподілені прибутки” 10000 грн

Відображення здійснених господарських операцій способом подвійного запису по рахунках:

 

Дт 31 Кт Дт 20 Кт

Сп8000 Сп 4000

1) 3000 1) 3000

2) 6400

3) 4000

Об 6400 Об 7000 Об 3000 Об –

Ск 7400 Ск 7000

 

Дт 10 Кт Дт 60 Кт

Сп 194000 Сп 2000

2) 6400

3) 4000

Об - Об - Об 4000 Об 6400

Ск 194000 Ск 4400

 

Дт 40 Кт Дт 44 Кт

Сп 194000 Сп 10000

4) 8000 4) 8000

Об - Об 8000 Об 8000 Об -

Ск 202000 Ск 2000

 

БАЛАНС

Підприємства „Росток”

 

Актив	Пасив
Назва статті	На поч.	На кін.	Назва статті	На поч.	На кін.
Основні засоби	194,0	194,0	Статутний капітал	194,0	202,0
Виробничі запаси	4,0	7,0	Нерозподілені прибутки	10,0	2,0
Рахунки в банках	8,0	7,4	Короткострокові позики	2,0	4,4
Баланс	206,0	208,4	Баланс	206,0	208,4

Узгодженість Плану рахунків з фінансовими звітами

План рахунків	Фінансовий звіт
Клас	Назва класу
	Необоротні активи		Розділ 1 активу
	Запаси	Розділ 2 активу
	Кошти, розрахунки та інші активи	Розділи 2 і 3 активу
	Власний капітал та забезпечення	Розділи 1 і 2 пасиву
	Довгострокові зобов’язання	Розділ 3 пасиву
	Поточні зобов’язання	Розділи 4 і 5 пасиву
	Доходи і результати діяльності	ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
	Витрати за елементами
	Витрати діяльності
	Позабалансові рахунки	Примітки до фінансових звітів

 

Класифікація документів

За призначенням документи поділяються на розпорядчі й виправдовувальні.

Розпорядчими називають документи, які містять розпорядження (наказ, інструкцію) на здійснення господарського факту – операції. Вони ще не підтверджують господарський факт, а є підставою для його здійснення. Тому їх не можна брати для запису в реєстри бухгалтерського обліку. Документ, який підтверджує факт здійснення операції, є виконавчий документ. До розпорядчих документів належать накази, розпорядження про надання відпустки, платіжні доручення банку на перерахування коштів, доручення на отримання матеріальних цінностей тощо.

Виправдовувальними є бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. Вони містять дані про її виконання. До таких документів належать акти, накладні на передачу матеріальних цінностей, касовий видатковий ордер тощо.

За місцем написання документи поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні – документи, які складаються в господарствах відповідно до проведених ними операцій. До цих документів належать вимоги, накладні, касові ордери, різні акти.

Зовнішні – це такі документи, які надходять у господарство від інших підприємств, установ і організацій. До цієї групи належать також документи, які пишуть в одному господарстві, але вони обертаються між різними господарствами. Сюди належать усі банківські документи – платіжні вимоги, доручення.

За масштабом охоплення кількості операцій документи поділяються на одноразові й нагромаджу вальні.

Одноразові – це документи, якими оформляють господарські факти (операції) у момент їх здійснення (заповнюють на одну операцію). Характерною особливістю цих документів є їх одноразове використання для початкової реєстрації господарських операцій.

Нагромаджу вальні документи – це такі, які дають змогу протягом дня, декади, тижня, місяця фіксувати однорідні господарські операції в міру їх здійснення (це документи, в яких записують однорідні господарські операції за певний проміжок часу).

За ступенем узагальнення господарських фактів бухгалтерські документи поділяються на первинні та зведені.

До первинних документів належать документи, які складають у момент здійснення операції або після її закінчення.

Зведеними є такі документи, які написані на підставі первинних документів за ознакою груп та інших ознак узагальнення (авансовий звіт, платіжна відомість).

За характером оформлення бухгалтерські документи поділяються на документи бухгалтерського, не бухгалтерського й комбінованого оформлення.

Документи бухгалтерського оформлення повністю пишуть працівники бухгалтерії. До цих документів належать меморіальні ордери, групувальні відомості.

Документи не бухгалтерського оформлення пишуть працівники виробничих підрозділів: комірники, майстри, виконроби. Головною ознакою таких документів є те, що в них працівники бухгалтерії записують лише бухгалтерське проведення.

Документи комбінованого оформлення – це такі документи, в яких частина даних заповнюється не бухгалтерами, а частина – працівниками бухгалтерії. Наприклад, акти на введення в експлуатацію основних засобів заповнює комісія, а вартісні дані записують у бухгалтерії.

За технікою написання й опрацювання бухгалтерські документи поділяються на такі, які пишуть вручну, на клавішних або на ЕОМ.

Документи, які пишуть вручну являють собою традиційні паперові аркуші.

Частина бухгалтерських документів може бути написана з допомогою клавішних машин, які мають алфавітний пристрій.

При використанні ЕОМ документи пишуть автоматично за певними програмами.

 

Грошові кошти

 

 

Готівка Депозити

Кошти на рахунках в банках

Для приймання, зберігання і витрачання готівки підприємство має касу.

Каса підприємства - це приміщення або місце проведення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей та касових документів.

Порядок ведення касових операцій визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Розмір сум, що можуть зберігатися в касі підприємства обмежується лімітом, який визначається підприємством самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості про інкасацію. Ліміт каси підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг установлюється на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси.

Розрахунок ліміту каси затверджується підписом керівника та головного бухгалтера підприємства.

Готівкова виручка понад ліміт повинна здаватись у банк у день надходження готівкової виручки або наступного дня. Якщо підприємство розташоване у населеному пункті, де немає банків — не рідше один раз на п'ять робочих днів.

Усі підприємства, залежно від виду діяльності та форми власності, повинні використовувати такі документи для обліку касових операцій:

- Прибутковий касовий ордер;

- Видатковий касовий ордер;

- Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів;

- Касова книга.

Касир приймає готівку за прибутковими касовими ордерами, які заповнюються бухгалтером і реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, де їм присвоюються порядкові номери. Виписаний ордер підписується головним бухгалтером і передається касиру, який приймає гроші в касу. Касир перевіряє правильність заповнення ордера та приймає готівку в касу. В момент оприбуткування коштів він реєструє прибутковий касовий ордер в касовій книзі, вказуючи, від кого і за що прийняті гроші, та суму надходження. Особі, що здала гроші, видається квитанція до прибуткового касового ордера з печаткою підприємства, завірена підписами головного бухгалтера та касира.

Підставою для оприбуткування коштів, одержаних з банку, є грошовий чек, на основі якого також виписується прибутковий касовий ордер.

Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, які виписуються бухгалтером і попередньо реєструються у Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. В додаток до ордера можуть оформлятись інші належно оформлені документи, за якими здійснюється видача готівки: платіжні відомості, розрахунково-платіжні відомості тощо. На загальну суму виплачених за відомостями грошей складається видатковий касовий ордер. Після завершення операцій видачі коштів за відомостями він візується керівником та головним бухгалтером підприємства (або іншими уповноваженими особами).

Якщо видача грошових коштів здійснюється на підставі видаткового касового ордера, то особа, яка їх отримує, повинна мати паспорт або документ, що його заміняє і внести реквізити з документа у спеціальний рядок видаткового касового ордера.

У момент здійснення операції видачі грошей ордер реєструється у касовій книзі. Гроші за касовими ордерами видаються і оприбутковуються лише в день їх заповнення.

Після здійснення операцій і реєстрації ордерів у касовій книзі касир ставить у документах, які додаються до видаткових ордерів, "Оплачено" або робить на них напис вручну, щоб уникнути їх повторного використання.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів побудований таким чином, щоб за його даними можна було контролювати факти надходження та виплати грошей. Не маючи права заповнювати ордери, касир не зможе не оприбуткувати надходження коштів або здійснити несанкціоновані видачі коштів на непередбачувані потреби.

Визнання та оцінка доходів.

Дохід є надходженням економічних вигод, які виникають в результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції, товарів, послуг, гонорарів, відсотків, дивідендів тощо. Б обліку дохід відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників), за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) 15 "Дохід". Норми стандарту виходять з принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Класифікація доходів.Класифікація доходів безпосередньо залежить від видів діяльності. Господарські операції проведені підприємством за рік можна систематизувати за видами діяльності і відповідно класифікувати

 

Надзвичайною визнається подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Господарські операції з основної діяльності підприємства, а також з інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою і мають постійний характер відносяться до операційної діяльності. До основної діяльності відносяться операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційною діяльністю визнаються операції з придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Фінансовою є діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Доходи, витрати, прибутки і збитки у звіті про фінансові результати також поділяють за видами діяльності, функціями (розділ І) та елементами операційних витрат (розділ II) (рис. 15.2).

Визнання доходу.

Дохід визнається, якщо за результатами господарської операції:

збільшуються активи - за умови зростання власного капіталу(за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);

зменшуються зобов'язання.

Так само, як і інші активи, дохід визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена. Наведені критерії визнання доходу, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Окремі категорії складають дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) та дохід від надання послуг. Це пов'язано з тим, що до визнання цих видів доходу пред'являються додаткові умови. Не визнається дохід, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість. Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Оцінкадоходу.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.

ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОД.

1. Теоретичні та методичні засади бухгалтерського обліку

2. Сутність господарського обліку

3. Сутність вимірювання та види вимірників

4. Мета і завдання бухгалтерського обліку

5. Функції бухгалтерського обліку

6. Принципи бухгалтерського обліку

7. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти

8. Метод бухгалтерського обліку та характеристика складових