Визначення основних параметрів засобів виробництва

Базовою основою для вирішення кількісних пара­метрів проекту слугує, як було вже вказано у розд. 4, виробнича програма — розгорнуте промислове завдання (тематичний план) на рік. Вона характеризує кількісну структуру виробниц­тва, визначає потребу в потужностях, які необхідні для реалізації програми. Доцільність застосування у проекті тих чи інших техніч­них рішень може бути підтверджена технологічними розрахун­ками, які визначають річний обсяг продукції, необхідність виго­товлення якої задано програмою. Потужність підприємства виз­начається обсягом промислового завдання у натуральному, ча­совому і грошовому вимірі, кількістю устаткування, чисельністю персоналу, потребою в площах та інженерних комунікаціях.

Розрахунок кількісних параметрів проекту має за мету побу­дову підсистем (устаткування, персонал, площа) до заданої ви­робничої програми. Метод системного аналізу, що застосо­вується при проектуванні комплексного виробничого процесу,

Розділ 5. Вибір і проектування виробничого процесу ___________________

базується на тому, що проектні рішення, які приймаються для будь-якого етапу технологічного процесу, так чи інакше вплива­ють на інші етапи. Це означає, що при розробці проекту необ­хідно виявляти і, при можливості, враховувати взаємні зв'язки між підсистемами. При цьому виробничі потужності, накреслені у проекті, повинні відповідати величині необхідних навантажень, що випливають із виробничої програми, для забезпечення зба­лансованого співвідношення підсистем.

Так як динаміка ринку впливає на коливання виробничої про­грами, то стає зрозумілим, що розрахунки кількісних параметрів завжди стикаються з деякою невизначеністю. Тому проблемам гнучкості виробництва, а також цілеспрямованого створення за­вищених (або занижених) потужностей і резервів виробництва, необхідно приділяти увагу при остаточних розрахунках. Логіка визначення кількісних параметрів технологічно-виробничих си­стем дає переваги розрахункам засобів виробництва за ключо­вими параметрами, які вже мають певний резерв. Тобто, розра­хункам у загальних показниках виробничої програми.

До засобів виробництва відносять устаткування, механізми, контрольно-вимірювальні прилади, інструменти тощо.

Визначення (вибір) необхідних основних параметрів засобів виробництва у ВПК здійснюють у такій послідовності:

— оцінка якісного показника обладнання за технологічними можливостями (характеристиками) даного типу засобу, виходя­чи з технічних вимог того чи іншого видання — дизайну оформ­лення, фарбовості, типу палітурки, паковання тощо;

— визначення кількісного показника, враховуючи характери­стики продукції та оцінюючи технологічні можливості даного за­собу виробництва — аркушевий чи рулонний друк, наявність гібридних технологій, тиражостійкість друкарських форм, спосіб фальцювання тощо.

У разі реконструкції підприємства за наявності того чи іншого устаткування, яке можливо застосувати у проекті для реалізації нових ідей, потрібну кількість нового устаткування необхідно визначати співвідношенням з наявними виробничими потужно-

Розділ 5. Вибір і проектування виробничого процесу

Номенклатура видань (види, кількість)

Засоби виробництва (парк устаткування

 

і

Вибір технології

Вибір устаткування

за технологічними

можливостями

 

Виробничі потужності,

необхідні для виконання

програми

Виробничі потужності наявних машин

Узгодження необхідних і наявних потужностей

Розрахунок необхідних машин і робочих місць

Покриття можливого дефіциту потужностей (перспективи розширення виробництва)

Рис. 5.8. Принципова схема вибору при проектуванні та розрахунках необхідної кількості виробничих потужностей

стями, і тільки таким чином покривати дефіцит необхідних до­даткових потужностей за рахунок нового обладнання.

Головний методичний принцип вибору і розрахунків потреби у виробничих потужностях переоснащуваного підприємства на­ведено на рис. 5.8, де видно, що на першому етапі необхідно співвідносити технічні характеристики виробів і технологічні можливості устаткування.

Розділ 5. Вибір і проектування виробничого процесу

При проектуванні нового підприємства, коли парк засобів ви­робництва взагалі відсутній, розробляються варіанти можливо­го використання того чи іншого устаткування, а базою для роз­рахунків кількісних параметрів слугують лише ті їх значення, які співвідносяться з програмою та з потужністю і технічними мож­ливостями обраного у проекті устаткування.

Найбільш доступним методом розрахунку виробничих потуж­ностей (В_п) на окремих робочих місцях може бути простий мате­матичний за формулою:

п
■*-' п / / " вир. -*- еф. -**• з ■*■*• вн' \-3.C.)

де п — загальна кількість однотипних робочих місць;

Н_вир — норма вироблення умовно визначених натуральних одиниць продукції за годину;

Т_еф — ефективний фонд часу роботи устаткування (робочого місця) за рік (за зміну, тиждень, місяць тощо), год.;

К₃ — коефіцієнт змінності роботи;

К_вн — коефіцієнт виконання норми виробітку.

Розрахунок річної потреби засобів виробництва базується на такій принциповій залежності:

Необхідність
Необхідна кількість у виробничій потужності на рік

одиниць устаткування Річна виробнича потужність

одиниці даного типу устаткування

Як правило, при розрахунках необхідних одиниць устаткуван­ня отримують дробові числа, тому слід їх округляти до цілих чи­сел. За сприятливих умов краще орієнтуватися на резервні по­тужності, тобто округляти розрахунок до найближчого верхньо­го цілого числа. При цьому враховують: наявність завантаження, закладений у розрахунок коефіцієнт змінності, точність вихідних даних за програмою, необхідність додаткових інвестицій тощо.

___________________ Розділ 5. Вибір і проектування виробничого процесу

5.5. Методичні рекомендації для перевірки знань

5.5.1. Запитання для самоперевірки

1. Назвіть послідовність розробки технічної систе­ми і технологічних процесів видавничо-поліграфічної справи.

2. У чому полягає різниця між технологічними і виробничими
процесами?

3. Дайте повну характеристику терміну «технологічна операція».

4. Поясніть різницю між безперервними і дискретними процесам.

 

5. Накресліть структурні схеми потокових ліній, дайте приклади.

6. У чому полягає різниця між загальною і детальною марш­рутними схемами, а також між маршрутними і маршрутно-тех­нологічними картами?

7. Наведіть приклад загальної і детальної технологічної схеми одного з визначених процесів.

8. Переваги представлення технологічного процесу у алго­ритмах над загальною блок-схемою, та у маршрутно-техноло­гічній карті над алгоритмом.

9. Основні методики співставлення варіантів.

10. Дайте конкретний приклад порівняння двох технологічних
процесів за обраною методикою.

5.5.2. Письмова контрольна робота
«Маршрутно-технологічна карта»

Зміст письмової контрольної роботи передбачає проектування однієї технологічної системи або комплексної тех­нологічної операції, наприклад, підбирання і скріплення блоків, або підбирання, скріплення і обрізування з трьох сторін видан­ня, залежно від обраного технологічного процесу, устаткування чи потокової лінії та складання циклограми за трудомісткістю

 

Розділ 5. Вибір і проектування виробничого процесу ___________________

операцій. Варіант завдання вибирається студентом довільно і узгоджується з викладачем.

У графі 4 (див. табл. 5.1) необхідно розрахувати і вказати технічні параметри і режими роботи обладнання.

Наприклад, при проектування друкування на аркушевих оф­сетних друкарських машинах необхідно розрахувати склад і тов­щину декеля з урахуванням товщини друкарської форми і обра­ного для видання паперу; визначити продуктивність у кількості відбитків за одну годину та нормовані денситометричні параме­три відбитків тощо.

Інший приклад — друкування на трафаретному станку з руч­ним накладом основи для друку і зніманням відбитків. Тут необ­хідно розрахувати товщину технологічного зазору між друкарсь­кою формою і відбитком залежно від товщини задруковуваного матеріалу і площі зображення на формі та обрати матеріал раке­ля й форму його леза.

У графі 5 (див. табл. 5.1) наводиться повний перелік усіх вит­ратних матеріалів. Відповідно до наведених вище прикладів, до переліку матеріалів входять не тільки папір або інший задруко-вуваний матеріал та, відповідні їм і продуктивності обладнання, друкарські фарби, а й комплектуючі декеля (офсетне гумовотка-нинне полотнище, піддекельні підкладки) та матеріал ракеля і комплектуючі технологічного зазору, обрані студентом на підста­ві детального вивчення технологічних інструкцій, науково-тех­нічних джерел і практичного досвіду на виробництві під час проходження виробничої практики або лабораторних і прак­тичних занять.

У графі 8 (див. табл. 5.1) вказуються параметри і засоби кон­тролю якості не тільки півфабрикату або готової продукції, а й технічних параметрів й режимів роботи обладнання, визначені розрахунком для відповідної операції у графі 4. Якщо запроек­тована автоматизована потокова лінія, то вказуються й про­грамні засоби та встановлюється частота здійснення контролю.

Графи 6 і 7 призначені як доповнення для вибору апаратного і програмного забезпечення — як основного технологічного об­ладнання. Наприклад: для операцій опрацювання тексту і ілюст-

Розділ 5. Вибір і проектування виробничого процесу

рацій; підтримки режимів роботи технологічних операцій; калібрування систем АСПТП або друку; друкування-фальцюван-ня-скріплення видання у єдиному робочому потоці тощо.

Побудова порівняльної циклограми для вибору варіанту технологічного процесу здійснюється за декількома можливи­ми, у вигляді послідовності виконання операцій у масштабі часу та пелюсткової діаграми (див. рис. 5.5; 5.6; 5.7).

5.5.3. Завдання для самостійного поглибленого вивчення

1. Проектування варіантних технологічних систем із застосуванням потокових ліній у процесах продукування, пакування і транспортування видань і півфабрикатів.

2. Технологічні аспекти проектування процесів із застосуван­ням роботів-маніпуляторів для переміщення, позиціювання, па­кування, зважування тощо, півфабрикатів і готової продукції.