Вихідні відомості на проектування

Брошурувальні та палітурні процеси, а також оз­доблювальні, останнім часом невпинно удосконалюються. Од­нак, у загальному циклі виготовлення видань за трудомісткістю виробництва все ще займають провідні позиції і характеризу­ються великим обсягом ручної праці.

Висока трудомісткість зберігається у палітурно-оздоблю­вальних процесах і для сучасних видань з причини їх складної конструкції, оригінального оформлення, різнорідності обсягів і різкого скорочення накладів, що ускладнює можливості механі­зації та автоматизації виробництва. Чим більший асортимент різнопланових видань і різноманітність технологічних процесів, тим складніше проектування та організація палітурно-брошуру­вального виробництва.

Варіанти цехів і дільниць післядрукарської обробки друкова­ної продукції вельми різноманітні залежно від типу і обсягу ви­робництва і дизайну видань (книжкова, журнальна, аркушева продукція; тиснення, висікання, склеювання тари з картону; фальцювання і компанування аркушевої продукції тощо). У зв'язку з цим технічне оснащення такого виробництва також різноманітне: різальні комплекси, фальцювальні машини, вкла-дально-швейно-різальні агрегати, автоматизовані лінії виготов­лення книг і брошур; преси для тиснення і висікання, обладнан­ня для комплектування і пакування тощо.

Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва

Впродовж довгих років післядрукарські процеси залишалися поза увагою. Саме розвиток палітурно-брошурувальних про­цесів визначатиме у наступні роки інтенсифікацію розвитку ВПК. Сьогодні виникли нові фактори їх необхідного перспективного розвою. А саме: зростання форматів, гібридності та продуктив­ності друкарських машин; глобальна комп'ютеризація технології та техніки; перенесення деяких оздоблювальних процесів у дру­карське виробництво; необхідність прискорення всіх процесів за вимогою ринку. Саме ці тенденції підтвердила міжнародна виставка drupa'2008.

Так, наприклад, застосування спеціалізованих газетних і жур­нальних агрегатів дозволило сумістити друкарські та брошуру­вальні процеси (фальцювання, підбирання, комплектування, шиття, обрізування). Сучасні технологічні характеристики ма-шин-агрегатів забезпечують друкування газетно-журнальних видань великих обсягів з повною комплектацією у повноколірну обкладинку за один робочий цикл.

Інший приклад. Оснащення виробництва автоматизованими і комп'ютеризованими потоковими лініями модульної побудови для видань у палітурках, навіть і невеликих накладів (потокові лінії RHLE ЗО фірми Probook GmbH та BF 530 компанії Kolbus), дозволи­ло різко скоротити витрати виробництва і покращити якість видань.

Методи опорядження та оздоблення книжкових блоків, од­нак, залишаються поки що недостатньо автоматизованими, ви­магають поетапної обробки і особливої уваги під час проекту­вання складних процесів: пофарбування обрізів; формування корінця; приклеювання капталу, стрічки-закладки тощо. Вони обґрунтовуються типом видання, його призначенням, обсягом, терміном використання.

З удосконаленням технологій і техніки, комп'ютеризації вироб­ництва слід очікувати зниження трудомісткості у таких напрямах:

• широке впровадження потокової організації виробництва на окремі спеціальні видання (газети, журнали, листівки, пако-вання, тару, рекламу тощо) із закінченим циклом виробництва «виробник—споживач»;

Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва

• подальше впровадження у виробництво числових дру­
карських машин-автоматів і машин-агрегатів, що виконують
комплексні гібридні технологічні процеси (друку, оздоблення,
бігування, підбірки, незшивного клейового скріплення тощо).

Сьогодні у цих напрямах уже багато зроблено, особливо для підприємств із акцентом на малі і середні наклади. У брошуру­вальних процесах стали поширеними комплектувальні потокові комплекси вертикальної і горизонтальної побудови для виготов­лення книжково-журнальної та іншої популярної продукції з об­ладнанням для фальцювання, скріплення дротом (термоклеєм), однобічним і трибічним обрізуванням.

Особливу увагу привертають підбирально-комплектувальні машини баштової побудови. Башти можуть нараховувати до де­сяти секцій, а у лінію можна об'єднати до п'яти башт. Спеціальні конструкції вакуумних механізмів забезпечують надійну (без пропусків або подач подвійного зошита) підбірку різної продук­ції, у тому числі й з крейдованих паперів високої маси.

До складу підбиральних комплексів можна додати необхідні модулі для фальцювання, обрізування, скріплення дротом (клеєм). Як додаткова опція пропонується й моторизоване «у лінію» приймання продукції, що також підвищує продуктивність.

У сегменті післядрукарської обробки тари для паковань спос­терігається динамічний розвиток, що повинно бути відображено у нових проектах.

Серед низки причин, що визначають, поки що, недостатній рівень розвитку автоматизації та комп'ютеризації палітурно-брошурувальних процесів залишаються:

• відсутність оптимальних конструкцій книжкових видань, які відповідали б їх призначенню і можливостям використання — друкованих, електронних, мультимедійних;

• багатоопераційність технологічних і виробничих процесів;

• наявність різних ручних технологічних операцій;

• відсутність необхідних державних стандартів на усі види друкованих і електронних видань і тари.

На спеціалізованих книжкових підприємствах, яких в Україні залишилося дуже мало, виробництво організовано з виділен-

Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва

ням окремих цехів за технологічними процесами: брошуру­вальні, виготовлення палітурок, комплектації видань. Більшість підприємств дрібносерійного виробництва (офісів, майстерень) організовують один загальний цех палітурно-брошурувально-оздоблювальних процесів з декількома окремими дільницями за технологічними особливостями: розкрою матеріалів; фаль­цювання аркушів; обробки зошитів (приклеювання, окантову­вання); виготовлення брошур; шиття нитками; незшивного скрі­плення; виготовлення палітурок (книг у палітурці); виготовлення макетів і високохудожніх видань; реставрації раритетних ви­дань; підготовки клею.

Отже, проектування брошурувально-палітурних процесів здійснюється після завершення проектування друкарських. Об­сяг виробництва, трудомісткість, кількість півфабрикатів (гото­вих видань), характер технологічних операцій залежить від: форматів видань і окремих елементів; загального накладу; ха­рактеру півфабрикатів, одержаних з друкарських цехів; а голо­вне — від конструкції і художнього оформлення.