Список використаних і рекомендованих науково-технічних джерел до розділу 9

1. Волгин В. В. Кладовщик. — М.: Ось-89, 2003.

2. Гавенко С, Дурняк Б., Зацерковна Р. Логістика в полі­
графічному виробництві: Навч. посіб. —Львів: УАД, 2006.

3. Дорош А. К., Розум Т. В. Контроль якості технологічних про­
цесів та устаткування флексографічного способу друку: Моно­
графія. - К.: НТУУ «КПІ», 2007.

Розділ 9. Проектування складського господарства і транспортних систем

4. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці: Підруч. 3-є вид., перероб. і доп. — Львів: УАД, 2006.

5. Когут М. С. Механоскладальні цехи та дільниці у машинобу­дуванні: Підручник. — Львів: Вид-во «Львівська політехніка», 2000.

6. Крикавський Є. В., Чухрай Н. І. Організаційно-управлінські інновації в інноваційному розвитку підприємства // Наукові вісті НТУУ «КПІ». — 2003. — № 6. — С. 5-12.

7. Левин Ю. С, Матвеев П. А., Маудрих К.-Д. Производствен-ньіе процессьі в полиграфии: проектирование и расчет. — М.: Книга; Лейпциг: ФЕБ, 1985.

8. Миргородский В. R, Пахомов Н. Н. Защита обьектов печати в чрезвьічайньїх ситуациях: Учеб.-мет. пособ. — М.: МГУП, 2002.

9. Правила охорони праці для підприємств та організацій
поліграфічної промисловості: ДНАОП 1.9.40-1.01-96. — К.:
Держнаглядохоронпраці, 1999.

10. Проект: метод, вказівки до виконання самостійної розра­хунково-графічної роботи «Проект» з дисципліни «Проектування і розрахунок виробничих процесів»/Уклад.: О. Ф. Розум, О. М. Ве-личко, О. В. Зоренко, Г. М. Костюченко, О. В. Мельников, О. І. Хмі-лярчук. — Львів: УАД, 2007.

11. Пономарьова Ю. В. Логістика: Навч. посіб.: Вид. 2-ге, пе­рероб. і доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.

12. Розум О. Складське господарство поліграфічного під­приємства //Друкарство. — 2004. — № 3. — С. 27-29.

13. Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. — М.: ИНФРА-М,2001.

14.1С: Торговля и склад [Злектронньїй ресурс]: Интерактивньїй курс. — М.: Новая школа, 2005. — 1 CD-ROM. — Название с кон­тейнера.

15. Системьі управлення полиграфическим предприятием / В. В. Ковалева, Ю. Н. Самарин // КомпьюАрт. — 2007. — № 10. — С. 62-71; № 11. — С. 61 -65; № 12. — С. 59-65.

16. Шельїгов А. В. Управление запасами на полиграфическом предприятии // Известия ВУЗов. Проблеми полиграфии и изда-тельского дела. — 2006. — № 1. — С. 161-170.

РОЗДІЛ 10

ПЛАНУВАННЯ СТРУКТУРИ

і КОНФІГУРАЦІЇ" ВИРОБНИЧИХ ПОТОКІВ

10.1. Розрахунок виробничих площ

Розрахунок потреби у площах об'єкта проектуван­ня є головною проблемою і завданням проектних робіт у зв'язку з їх особливим значенням для вибору структури нової будівлі чи оптимального використання існуючої, а також земельної ділян­ки під нове будівництво. Окрім цього, виробнича площа і зе­мельна ділянка визначають потребу в інвестиціях і статус під­приємства.

Загальний принцип розробки технологічних планів є ключо­вим у комплексі проектних робіт, які називають проектуванням структури і конфігурації виробництва і підприємства у цілому. На підставі попередніх варіантів проектних рішень і за результата­ми їх поетапної переробки (ТЕО, проект, робоча документація) визначається остаточна концепція реального робочого об'єкта. На доведення технологічних планів приміщень до остаточного стану впливають найрізноманітніші фактори, тому для вирішен­ня всіх задач і проблем у проектуванні виробничих площ необ­хідно мати широкі знання та професійний досвід.

Робочі технологічні плани включають графічні зображення реальних форм просторового розміщення підрозділів підприєм­ства, в основі яких лежать функціональні, територіально-про­сторові та матеріально-потокові фактори. Значна частина цих факторів, які повинні бути враховані у кожному конкретному ви-

______ Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

падку, викликає велику кількість можливих варіантів планування. Вибрати серед них слід ті, які мають кращі показники з функ­ціонально-просторової та економічної точок зору.

Вихідним завданням до розробки структурного і компону­вального планів служить:

• перелік підрозділів при проектуванні нового підприємства;

• поверхові плани будівлі при проектуванні реконструкції;

• характер технологічних процесів і технічні характеристики устаткування — специфікація на обладнання робочих місць;

• площа підрозділів, дільниць, цехів;

• технологічна необхідність виробничих площ на першому поверсі та рельєф обраної земельної ділянки;

• схеми функціональних зв'язків підрозділів;

• перелік технічних і екологічних обмежень на суміщення ок­ремих підрозділів і служб.

Вимоги, які слід враховувати при компонуванні виробництва, можна умовно розділити на нормативні, функціональні, плану­вальні та техніко-економічні.

Нормативні вимоги викладено у керівних документах галузі. їх виконання обов'язкове при проектуванні технологічних і ви­робничих процесів на підприємствах ВПК. Вони регламентують умови безпечної роботи, норми освітлення на робочих місцях, рівень шуму у виробничих приміщеннях, вібрацію будівельних конструкцій, протипожежну безпеку, атмосферні умови, чистоту повітря, розміри побутових приміщень.

Функціональні вимоги передбачають прийняття структурно-компонувальних рішень на підставі технологічної блок-схеми підприємства, яка, по суті, є графічним зображенням взаємних функціональних зв'язків між виробничими процесами. На схемі фактично представляється послідовність процесів, взаємозв'я­зок підрозділів підприємства (організації) і напрямки головних вантажопотоків. Тут також видно, які підрозділи (дільниці та це­хи) основного виробництва повинні мати сумісне розташування.

Планувальні вимоги передбачають виконання таких умов що­до розміщення підрозділів підприємства;

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

• розташування виробничих, допоміжних та обслуговуючих служб повинно забезпечувати мінімальні міжцехові транспортні і людські потоки;

• ті підрозділи, що утворюють шум і вібрацію, не повинні бути поруч з іншими, у яких технологічні процеси та устаткування вимагають спокійних умов роботи;

• процеси, в яких є застереження щодо дії прямого сонячно­го проміння (фоторепродукційні, копіювальні, формні за техно­логіями CtF та CtP), краще розташовувати з північної сторони будівлі;

• важке крупногабаритне устаткування слід розміщувати на нижніх поверхах багатоповерхової будівлі;

• при однакових технологічних вимогах щодо інженерного за­безпечення певних підрозділів, їх краще компонувати один за одним по горизонталі на одному поверсі або по вертикалі (один над одним);

• пожежно небезпечні та шкідливі, з точки зору випаровуван­ня, виробництва повинні розміщуватися на верхніх поверхах ба­гатоповерхових будівель і біля зовнішніх стін удовж довгої сто­рони приміщення, що забезпечує пожежну безпеку всієї будівлі та полегшує надходження свіжого повітря до робочих місць. Такі приміщення повинні бути розміщені з відповідною комфортною орієнтацією щодо «рози вітрів» уданій місцевості, яка характе­ризує переважний напрямок вітрів. При провітрюванні робочих приміщень повітря повинно переміщуватися від не шкідливих до більш небезпечних виробництв, а не навпаки.

Техніко-економічні вимоги зводяться до мінімізації будівель­них і експлуатаційних витрат. Будівельні — відображають вартість проектування, будівництва і вводу об'єкта у експлуа­тацію. їх розраховують і оцінюють за відповідними критеріями: вартості одного квадратного метра площі; вартості одного кубічного метра об'єму будівлі; коефіцієнта забудови відповідно до вартості земельної ділянки; термін окупності проекту тощо. Все це наводиться у ТЕО та остаточно у паспорті проекту.

Розташування цехів у приміщеннях будівель підприємств за­лежить від організаційної форми видавничо-поліграфічного процесу. Після розрахунків оснащення, визначення кількості не-

______ Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

обхідних підрозділів, цехів, дільниць, допоміжних служб прий­мають відповідні рішення щодо взаємного їх розташування. Вибір варіанта розташування визначається компонувальною схемою виробництва і сіткою колон будівлі (наявними примі­щеннями підприємства, що підлягає реконструкції) або наяв­ністю нових будівельних конструкцій у визначеній промисловій зоні. Для поліграфічного виробництва найбільш уживаними вва­жаються багатоповерхові будівлі із сіткою колон (9 + 6 + 9) х 6 м та (9 + 3 + 9) х 6 м, а також (6 + 6 + 6 + 6) х 6 м. Для одноповерхових будівель 12 х 18 м. Розміщувати технологічне устаткування, ви­робничі і службові приміщення краще у повздовжньому напрям­ку будівлі дотримуючись потоковості виробництва.

Функціональна площа може бути головною і другорядною. Усі проектувальники (технологи, будівельники, розробники інже­нерного забезпечення) при виборі класифікації та розрахунках потрібних площ повинні дотримуватися однакового статусу цих площ за їх призначенням. На поліграфічних підприємствах і книжкових базах площа поділяється на виробничу, допоміжну і службово-побутову. У видавництвах — на офісну та службово-побутову.

З методичної точки зору розрахунок площ здійснюється за принципом «зверху вниз» — площу нижчого порядку (цехів, дільниць) визначають шляхом ділення площі вищого порядку на відповідний коефіцієнт. І навпаки, при розрахунках площ за принципом «знизу вверх» площі вищого порядку розраховують шляхом множення на певний коефіцієнт площ нижчого порядку, або простого математичного складання у суму. Перший шлях веде до невисокої точності параметрів проекту, а другий — до. порівняно більш точних показників. Тому розрахунки необхідної площі слід починати з робочих місць, йдучи далі до дільниць, цехів і підприємства у цілому (див. розд. 7, 8, 9).

Технологічна площа дільниці (цеху, підприємства) — це ви­робничі та допоміжні площі, які визначають у технологічних роз­рахунках. До виробничої площі відноситься територія, зайнята виробничим устаткуванням, меблями, транспортними засоба­ми, півфабрикатами біля робочих місць, робочими місцями майстрів, проходами і проїздами між рядами оснащення і півфа-

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

брикатами. Допоміжні площі — приміщення складські, лабора­торні, ремонтних служб, магістральні та пожежні проїзди прий­мають за коефіцієнтами.

Робоча площа (S_{p м}) — площа, необхідна для встановлення і обслуговування машини (декількох однотипних машин) за умо­ви її розташування відповідно встановлених норм і оснащення робочого місця комплектом виробничих меблів.

Загальна площа (S₃) — площа, яка включає, окрім робочої, площу для проїзду транспорту, розміщення інженерного осна­щення та допоміжних служб.

Розрахунок технологічних площ ВПК й сьогодні слід викону­вати за нормами технологічного проектування, розробленими ДіпроНДІПоліграфом, які регламентують розміщення устатку­вання та їх оснащення відносно конструкційних елементів бу­дівель (колон, стін, перекриттів) і між собою залежно від робочої та неробочої ділянок машин, що забезпечує необхідні умови для їх експлуатації (табл. 10.1).

Усі площі робочих місць повинні мати певні коефіцієнти запа­су, що враховують благоустрій та комфорт, закони ергономіки. На рис. 10.1 наведено площу робочого місця оператора на од-ноножевої різальної машини — сучасного комп'ютеризованого різального комплексу.

Площу одного робочого місця — робочу площу — (див. рис. 10.1) розраховують за формулою:

Sp._M.=flp.M.-UW (10.1)

де S_{p м} — площа одного робочого місця, м²; Др.м. ~~ довжина робочого місця, м; Ш_{р м} — ширина робочого місця, м.

Загальну площу всіх робочих місць цеху S_4ex (дільниці) виз­начають як їх суму:

п

я =Ys

'-'цех. /, " р.м. і

і (10.2)

де п — кількість робочих місць.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Таблиця 10.1

величина середнього коефіцієнта К_сер, за визначенням ДіпроНДІПоліграфа

 

Назва цехів і дільниць	Величина N;ep.
Додрукарські процеси 1. Комп'ютерні офісні дільниці художньо-технічного оформ- лення (дизайну)видань і паковань 2. Верстання і складання на комп'ютері 3. Фоторепродукційні центри та фотостудії 4. Репротехнічне виробництво 5. Виготовлення друкарських форм	5,0 5,0 5,8 4,3 5,3
Друкарське виробництво 6. Аркушевий друк 7. Рулонний друк (без оперативного складу паперу та бази півфабрикатів) 8. Змішаний парк друкарських машин	4,0 3,2 3,8
Післядрукарське виробництво 9. Виготовлення зошитів (підготовка аркушів, фальцювання) 10. Комплектування і скріплення блоків 11. Комплексна обробка блоків: на поопераційному устаткуванні на автоматичних потокових лініях 12. Комплектування і обрізка видань у обкладинці: на поопераційному устаткуванні на вкладально-швейних автоматах та устаткуванні незшивного скріплення 13. Виготовлення палітурок 14. Підготовка паперу до друку та заготовок на палітурно- брошурувальні процеси 15. Оздоблення друкованої продукції	4 4 7 3 3 6 6 6	,з ■ ,7 9 5 5 0 6 0

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

Др.м.

Дк

 

 

 

ш

Рис. 10.1. Структура робочого місця оператора одноножевої різальної машини — комп'ютеризованого різального комплексу:

Д_к — довжина комплексу, мм; Ш_к — ширина комплексу, мм; Др.м. ^—" довжина робочого місця, мм; Ш_{р м} — ширина робочого

місця, мм; В<\ — величина відступу для оператора і ділянки

безпеки, мм; В₂ — величина відступу для обслуговування, мм;

1 — одноножева різальна машина Perfecta 168 TVC; 2 — стіл

з повітряним піддувом LT 15; 3 — лівий передавальний стіл UE08;

4 — правий передавальний стіл UE07; 5 — автоматичний зіштовхувач

аркушів SA 145A; 6 — піднімальник стапеля SL 12P; 7 — пристрій

для складання у стапель і навантаження на піддон ВА6-1800

Нормами технологічного проектування ДіпроНДІПоліграф встановлено такі коефіцієнти:

• робочий К_р — відношення робочої площі до площі, яку займає машина S_M разом із комплектом виробничих меблів до неї S_Me6;

К =■

р.м.

S_M + S

меб.

(10.3)

Розділ 10, Планування структури і конфігурації виробничих потоків

• загальний К₃ — відношення загальної площі S₃ до площі,
зайнятою машиною (групою машин) S_M разом із комплектом ви­
робничих меблів до неї (до них) S_Me6:

К₃ = —А----; ₍₁₀.₄)

^ м ' ^меб.

• середній К_сер — відношення технологічної площі цеху S_Tex до
площі, зайнятої основним устаткуванням і всіма меблями цеху.

Коефіцієнт К_сер більший за К₃ за рахунок меблів, устаткуван­ня, приміщень, необхідних для ремонтних майстерень, транс­портних засобів, зберігання півфабрикатів, матеріалів і т.п.

Норми площ на устаткування розроблено ДіпроНДІПоліграф на підставі мінімально допустимої відстані між машинами і до конструкційних елементів будівель із сіткою колон (9 +6 + 9) х 6 м. Тому відхилення від норм допускаються лише у напрямку збільшення площі на 15...20 %. Числові значення К_сер для ос­новних цехів і дільниць наведено у табл. 10.1.

На початкових стадіях проектування за допомогою К_сер мож­на обчислити середні площі цехів S_cep (що відповідає принципу «знизу вверх»), які необхідні для визначення будівельних об'ємів споруди:

п

^сер. ^— ■"•сер. -2^"цех.? V IU.O/

де п — кількість цехів і дільниць.

Уточнений розрахунок технологічних площ цехів і виробничих дільниць S_Tex проводиться за формулою:

п

^тех. ⁼ 1Д5І\₃ 2-^цех. •> (10.6)

де 1,15 — поправочний коефіцієнт на невраховані площі цехових ремонтних майстерень, оперативних складів мате­ріалів тощо.

Результати попередніх розрахунків площ використовуються для варіантного компонування виробничих підрозділів. Остаточ-

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

не визначення площ цехів і дільниць, а також будівлі підприємства у цілому, уточнюється після остаточного планування устаткування і робочих місць на технологічних планах робочої документації.

10.2. Структурне проектування і компонування виробництва

Проектування видавничо-поліграфічних організа­цій і виробничих підприємств (цехів, дільниць, центрів) здійснюється за технічними, функціональними, організаційними і логістичними критеріями. Принципово важливим при цьому є розробка однозначно домінуючих технологічних стратегій у їх часовому розвитку. Уже на початкових етапах проектування проводять попереднє закріплення і прив'язку до площ і будівель головних структурних підрозділів виробничих ділянок, які обрані для реалізації майбутнього проекту.

У видавничо-поліграфічному виробництві можливо створен­ня таких технологічно розділених процесами служб, цехів і дільниць:

головні видавничі служби:

• літературного та технічного редагування;

• дизайну і художньо-технічного оформлення видань;

• оброблення текстово-ілюстраційної інформації, макетуван­ня, верстання, формування оригінал-макетів видань;

 

• управлінські підрозділи; технологічно-виробничі додрукарські дільниці:

• складання і опрацювання тексту;

 

• підготовки, сканування і оброблення ілюстраційних ма­теріалів;

• верстання, підготовки оригінал-макетів видань, монтажу друкарських аркушів у спуски полос;

• виводу фотоформ за технологією CtR

• виводу друкарських форм за технологією CtP;
друкарські цехи (дільниці):

• аркушевого друку (плоского офсетного, глибокого, високого,
флексографічного, трафаретного, числового тощо);

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

• рулонного друку {за технологією: плоского офсетного, гли­
бокого, флексографічного, струминного; за асортиментом про­
дукції: газетного, журнального, акцидентного, книжкового, ка­
лендарного, картонної тари тощо);

* спеціальних видів друку (струминного, електрографічного,
трафаретного, тампонного, числового офісного тощо).

цехи (дільниці) післядрукарських процесів:

• підготовка зошитів (фальцювання, приклеювання вклейок і форзаців);

• виготовлення палітурок, макетів, сигнальних примірників;

• підбирання, комплектування видань і скріплення блоків;

• оздоблювальних процесів (лакування, тиснення, позо­лоти, ламінування);

• обрізування блоків книг, вставка блоків у палітурки,
пакування продукції;

служби інженерного забезпечення:

• експлуатації виробничого устаткування і транспортних за­
собів — ремонтні цехи (служби) механічні, електро-, водо-, газо­
постачання, телефонних мереж тощо;

• паркування зовнішнього і внутрішнього транспорту; управлінські підрозділи:

• підготовки виробництва (виробничий відділ);

 

• розроблення і конструювання видів продукції й техноло­гічних процесів її виготовлення (технологічний відділ);

• головного механіка (енергетика, сантехніка);

• контролю якості (відділ технічного контролю);

• постачання матеріалів і утилізації відходів (відділ поста­чання, відділ паперу);

• виробнича лабораторія (відділ контролю сировини, мате­ріалів і півфабрикатів);

• соціально-побутових дільниць підприємства (організації).

Структура підприємств і цехів, виробничих дільниць визна­чається функціональними особливостями устаткування, робо­чих місць, окремих ділянок виробництва.

Структурне проектування — це розроблення технологічних планів на основі попередніх розрахунків виробничих площ. Воно

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

носить синтезуючий характер і спирається на принципи дедук­тивного аналізу. Завдання структурного проектування — знахо­дження найбільш вигідних оптимальних техніко-економічних форм просторового розміщення функціональних підрозділів.

Система матеріального потоку має домінуюче значення у ви­борі структури і конфігурації виробництва. Це головний фактор, який необхідно враховувати під час структурного проектування. Як показує практика промислових підприємств, система ор­ганізації матеріальних потоків має значний потенціал для вдос­коналення. Матеріальні потоки будуть оптимальними, якщо про­сторове розміщення виробничих дільниць й устаткування відповідає послідовності технологічно зумовлених етапів вироб­ництва. Тут необхідне поетапне вирішення проблеми: аналіз ма­теріальних потоків і їх зв'язків; вибір форми організації вироб­ництва (поопераційна, потокова, автоматизована); розробка ідеального технологічного плану на підставі порівняльного аналізу варіантів.

Матеріальні потоки можна поділити на внутрішньозаводські та зовнішні. Однак, нині проектування сучасних систем логісти­ки базується на загальних наскрізних матеріальних потоках, у які залучаються як внутрішні, так й зовнішні структури потоків з ме­тою побудови оптимальних відносин між постачальниками, ви­робниками, споживачами і клієнтами. Це означає, що оптиміза-ція матеріальних потоків розповсюджується на процеси заку­півлі витратних матеріалів, виробництво і реалізацію продукції.

Матеріальний потік характеризують такими категоріями: про­стором (розміщення і маршрут); організацією (види транспорту, ступінь автоматизації); технологією (технічна конфігурація); терміном руху (витрати часу у структурі потоку).

Розміщення технологічного устаткування у потоці визна­чається організаційною формою виробничого процесу; габари­тами самих машин (потокових ліній), їх кількістю; видом міжопе-раційного транспорту; способом підведення чи підвезення вит­ратних матеріалів, наприклад, фарби і зволожувального розчи­ну до відповідних систем і апаратів та паперу до друкарських машин; способом відведення відходів, наприклад, паперової

_____ Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

стружки від різального устаткування чи летких розчинників фар­би від друкарських машин глибокого друку, або картонного пилу від висікальних пресів тощо.

Просторове розміщення виробничих процесів вимагає вирі­шення трьох взаємозалежних завдань:

• планування робочих місць за законами ергономіки;

• розміщення підрозділів підприємства на технічно визначе­них поверхах будівлі (споруди);

• раціональне компонування дільниць підприємства з чіткою зв'язкою потоку між технологічними процесами і виробництвом у цілому.

Компонувальний план повинен забезпечити:

• прямоточний виробничий процес, починаючи від складів витратних матеріалів і закінчуючи відправкою готової продукції;

• мінімальний шлях руху матеріалів, півфабрикатів і готової продукції;

• застосування найбільш гнучких, надійних і безпечних транс­портних засобів;

• безпеку працюючих;

• комфортні умови для персоналу, технологічних процесів, роботи устаткування, експлуатації інженерних мереж;

• високу техніко-економічну ефективність виробничих
процесів.

Розробку компонувального плану слід починати за принци­пом «зверху вниз», вирішуючи головні комплексні питання і проблеми, а уже потім переходити до деталізації дільниць і ро­бочих місць.

Одним з головних моментів компонування нового підприємст­ва завжди був вибір типу будівлі і визначення її технічних харак­теристик, а саме: кількість і конфігурація поверхів; сітка колон; наявність цокольних і підвальних приміщень; вантажних і паса­жирських ліфтів. Будівельний проект підприємства виконується на підставі ТЗ технологічного проекту, який зумовлює виробни­чий процес і об'ємно-планувальні рішення — площі та об'єми приміщень, взаємне їх розміщення і взаємозв'язок, перелік будівель і споруд.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

Слід зауважити, що проектування — це творчий і взаемозу-мовлений процес зі зворотним зв'язком. Схема «компонування і структуризація виробництва — планування розміщення устат­кування і робочих місць — проект будівель і споруд» має особли_: вий зворотний зв'язок — остаточні детальні рішення з плануван­ня технологічного процесу приймаються лише у робочій доку­ментації (робочому проекті) після завершення остаточної роз­робки архітектурно-будівельної частини комплексного проекту.

При розробці поверхових технологічних планів здійснюють остаточну ув'язку всіх технологічних процесів, планують відпо­відну організацію виробництва; проектують: комп'ютеризацію і автоматизацію виробничих процесів; транспортних засобів; за­ходи з техніки безпеки; охорони довкілля; естетику дільниць і цехів. На робочих кресленнях технологічних планів (робоча до­кументація двостадійного проекту) зображують робочі місця, дільниці, цехи, допоміжні та службово-побутові приміщення з виробничим устаткуванням і меблями. До цих креслень на окре­мих аркушах слід додавати ТЗ, яке призначене відповідним фахівцям — проектувальникам інженерних комунікацій та служб підприємства, — для створення у будівлі необхідних інженерних мереж: енергопостачання, кондиціювання повітря, водопоста­чання, каналізації, зв'язку, транспортування матеріалів і відходів виробництва тощо.

Компонування підрозділів видавничо-поліграфічних орга­нізацій і підприємств торгівлі книгами та пресою вимагає пошу­ку найбільш раціональних шляхів розміщення основних, до­поміжних і обслуговуючих господарств з чітким визначенням оп­тимального напрямку матеріального потоку і всього виробничо­го процесу.

Одноповерхові будівлі для промислових об'єктів мають низку значних переваг у порівнянні з багатоповерховими. Площі, що не мають густої сітки колон, зручні для розміщення будь-якого технічного устаткування, особливо важкого і крупно-габаритно­го. У таких будівлях можна раціонально компонувати взаємо­зв'язані підрозділи відповідно прийнятої у проекті схеми про­цесів. У одноповерхових будівлях технологічний процес прохо-

_____ Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків

дить в одній площині, тут є можливість обрати найбільш короткі шляхи переміщення вантажів і використати будь-які види гори­зонтального транспорту (ручні та електро- й акумуляторні візки, електро- і автокари). При необхідності, тут легко здійснюється перепланування дільниць і цехів завдяки гнучкості сучасних інженерних мереж. Перегородки між дільницями зводяться до мінімуму.

Значні проблеми виникають при компонуванні технологічних процесів у багатоповерхових будівлях. Необхідність вертикаль­ного поділу виробничих процесів погіршують умови організації матеріальних і людських потоків. Уніфіковані (стандартизовані) габаритні схеми сітки колон, розроблені для багатоповерхових виробничих будівель (6 + 6 + 6 + 6) х 6 м не дають можливості спланувати у них цехи з крупногабаритним устаткуванням. Де­що краща сітка колон (9 + 6 + 9) х 6 м та (9 + 3 + 9) х 6 м, їх більш доцільно використовувати для поліграфічного виробництва для малоформатного і середиьоформатного друкарського устатку­вання. Формне і брошурувальне обладнання легше вписується у будь-яку мережу будівельних конструкцій.

Ускладнює розміщення видавничо-поліграфічного виробниц­тва у багатоповерхових будівлях наявність сходів і пасажирських ліфтів, підйомників і вантажних ліфтів. Однак, компонування тех­нологічних процесів у багатоповерхових будівлях має й свої по­зитивні сторони — спрощення транспортних шляхів завдяки можливості переміщення півфабрикатів і готової продукції з по­верху на поверх по вертикалі безпосередньо до місць їх подаль­шої обробки (транспортери газет, підйомники друкарських форм, транспортні колії для рулонів паперу тощо).

Найбільш зручні для компонування технологічних процесів і розміщення технологічного і допоміжного устаткування ВПК бу-

ДІВЛІ ГІОЯіУІОКу І HOI CO О О гЛ \А (ОДНО" І Осії d і ОГІОоООХОоі і ₃ у ЯКИХ ЛОі КО

забезпечити прямолінійність проходів і проїздів, зручно здій­снювати перепланування при реконструкції, налагоджувати зв'язки із зовнішніми об'єктами постачання і відправлення гото­вої продукції.

Розділ 10. Планування структури і конфігурації виробничих потоків _____

Слід враховувати, що промислові будівлі слугують значно довше, ніж розташовані у них технологічні процеси. Тому їх ніко­ли не проектують для однієї остаточної схеми технологічних процесів і розміщення виробництва на довгострокові терміни. Будівлі повинні бути розраховані на перспективний розвиток техніки і технології, що через певний час, у майбутньому, приве­де до можливого перепланування робочих місць, дільниць і навіть цехів, а, можливо, і всього виробництва.

Планування