Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розвиток вітчизняного друкарства
Велетенський поступ у поширенні загальної культури, освіти, науки, технології та техніки здійснили три чинники інформаційного розвитку — письмо і рукописна книга, друкарський верстат, комп'ютерні технології. Етапи інформаційного розвитку в усіх країнах мають свої притаманні тільки їм національні особливості. В Україні спочатку друкарство пройшло важким шляхом розірваної країни між польською, російською та австро-угорською імперіями. За цих умов перші тільки-но зароджувані видавничі організації і друкарні були вимушені видавати літературу не рідною українською мовою, а, здебільшого, російською, німецькою, польською. Однак, навіть у ці суперечливі часи друкарство у Львові зародилося ще у XV ст., коли львівський міщанин Степан Дропан у 1460 році подарував Онуфріївському (Василіанському) монастирю друкарню, а Іван Федорович у XVI ст. надрукував перші українські «Апостол» і «Буквар». Київське друкарство налічує також майже 400-літню історію, з часу заснування у 1615 році друкарні Києво-Печерської лаври. І тому історичними центрами розвитку друкарства в Україні вважаються Київ і Львів. Інтенсифікація розвитку виробництва розпочалася після реформи 1861 p., яка відмінила кріпацтво, і, як наслідок, зрушила видавничо-поліграфічну справу. На початку 60-х років XIX ст. у Києві вже було шість друкарень, а у 1879 р. — 12. Причому дер- __________ Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації жавними були друкарні університету св. Володимира, губернського правління та Києво-Печерської лаври, а приватними — С. В. Кульженка, І. І. Чоколова, М. Т. Корчак-Новицького, І. Куш-нірьова та інших. Друкарство України на рубежі ХІХ-ХХ ст. характеризується досконалими ілюстрованими виданнями Ф. О. Йогансона, Б. К. Фук-са, С. В. Кульженка, навчальної літератури І. О. Розова, а далі кількома яскраво викарбуваними етапами. 1900-1930 pp. На початку віку розвиток друкарства в Україні визначали широковідомі видавництва С. В. Кульженка, Ф. О. Йогансона, М. О. Оглобліна, Л. В. Ільницького та інших, працювала мережа губернських друкарень (у Чернігові, Харкові, Черкасах, Полтаві), кадри готувалися в Київській школі друкарського мистецтва. У 1909-1911 pp. видавався журнал «Искусство й печат-ное дело», який згодом виходив під назвою «Исскуство, живо-пись, графика. Художественная печать» (1911-1913), аз 1913 р. — «Искусство Южной России. Живопись, графика, художественная печать». Це перший часопис, присвячений проблемам графічних мистецтв і друкарству в Україні. Застосувувалися високий та літографський методи друку.
Стрімке становлення галузі припинили світова війна, революція, громадянська війна. Але після війскових змагань видавництва й друкарні відроджувалися й поступово налагоджували виробництво. У 1927 р. на першій Московській поліграфічній виставці представники України демонстрували свої досягнення у книжковому мистецтві. У 1928 р. Київський механічний завод виготовив декілька тигельних друкарських машин (це було, фактично, зародження поліграфічного машинобудування України). У 1930 р. у Харкові організовано Поліграфічний інститут (Альма-матер нинішніх УАД та ВПІ НТУУ «КПІ») для підготовки кадрів вищої кваліфікації, а у 1932 р. — Український науково-дослідний інститут (батько нинішнього ВАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т. Г. Шевченка (ВАТ «УНДІПП») для проведення наукових досліджень у галузі. У ці роки в Україні панує високий друк: ручне складання тексту, стереотипи з гарту, цинкові кліше, плоскодрукарські та ро- Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації _____________ таційні машини іноземних фірм. У палітурно-брошурувальних процесах традиційно використовується ручна праця. Найкращим матеріалом для друку вважається газетний папір. 1931-1940 pp. Видавничо-поліграфічні підприємства України відчули на собі притаманні тому часу тенденції до централізації управління. Організовується ДВОУ (Державне видавниче об'єднання України), посилюється цензура. У передвоєнні часи видавнича справа та книгодрукування в Україні переживали піднесення, тиражі книжкових та періодичних видань зростали, з'явилося вітчизняне поліграфічне устаткування (серійні тигельні машини, плоскодрукарська машина «Піонер», ротаційна «Комсомолець», рядковідливні складальні машини). Будуються нові друкарні в Києві, Харкові, Полтаві, Донецьку. Налагоджено випуск вітчизняних паперів та фарб.
1941-1945 pp. Під час війни поліграфічна промисловість України була майже повністю знищена. Устаткування виготовлялося лише для похідних військових і партизанських друкарень. Після звільнення навіть частини території республіки видавництва та друкарні швидко відроджувалися і починали працювати на Перемогу. Підготовка кадрів вищої освіти була тимчасово припинена і знову поновлена тільки 1945 року у Львові. 1946-1960 pp. Сотні підприємств галузі відбудовані й реконструйовані, введено в експлуатацію нові — у Києві, Львові, Дніпропетровську та інших містах. Створено Київську філію з глибокого та спеціальних видів друку Всесоюзного науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості (тепер ВАТ «УкрНДІСВД»). Проводили наукові дослідження УНДІПП та Український поліграфічний інститут (УПІ) ім. І. Федорова (нині УАД). Інтенсивно готувалися кадри всіх рівнів: робітники, техніки, інженери. За обсягом виробництва у 1950 р. досягнуто довоєнного рівня. Працювало 26 видавництв, 25 обласних редакційно-видавничих відділів, 550 друкарень. Щороку видавалося 8...9 тис. назв книг загальним середнім накладом 155 млн. примірників. 1961-1990 pp. Період найвищого піднесення видавничо-поліграфічної галузі в Україні за державними програмами розвитку потужностей виробництва при жорсткій цензурі з ідео- Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації логічної сторони — зростанні накладів центральних і республіканських партійних комуністичних видань і забороні будь-якого іншого мислення. Тривали реконструкція та будівництво нових підприємств у Києві, Одесі, Херсоні, Харкові та інших містах. Зростали обсяги виробництва. Проводилися наукові дослідження за всіма напрямами. Готувалися кадри найвищої кваліфікації — кандидати та доктори наук. У видавництвах та друкарнях впроваджувалася нова технологія: фотоскладання, фотопо-лімерні друкарські форми, плоский офсетний друк. Автоматизо-вувалися палітурно-брошурувальні процеси. Використовувалися матеріали вітчизняного виробництва: крейдований та інші гатунки паперу, газетні та офсетні фарби, мікроцинк, попередньо очутливлені офсетні формні пластини тощо. Елітні види паперу завозилися з Фінляндії. Особливо якісні видання друкували за кордоном (Німеччина, Югославія тощо). Впроваджувалися у виробництво спеціальні методи друку: трафаретний, флексографічний, високий офсетний (типоофсет-ний), тампонний, сублімаційний. Активно розвивалася галузь поліграфічного оформлення паковань. Вперше в СРСР проводяться міжнародні виставки-ярмарки технології та техніки друкарства (перша з них — «Інполіграфмаш» — у 1969 p.). В Україні устаткування випускають у ці роки п'ять заводів поліграфічного машинобудування. Тиражі деяких періодичних видань сягають 1 млн. примірників. 1991-2008 pp. Україна стала незалежною державою, що поступово інтегрується у міжнародний інформаційний простір. Ліквідовано цензуру, кількість видавництв дедалі зростає, станом на 01.04.2008 р. в Україні налічується 3978 суб'єктів видавничої діяльності. Однак, книговидання України переживає кризу. Обсяг випуску книжкової продукції критично зменшився як за назвами, так і за накладами. Проте, кількість періодичних видань зростає. Україна друкує власні гроші та цінні папери, поштові марки, конверти. Прийнято закони про авторське право та видавничу справу. За рахунок нових імпортних матеріалів, впровадження у виробництво нових технологій та техніки суттєво покращується якість друкованої продукції.
Розділ 3, Методики розробки передпроектної документації ______________ Але, на жаль, недосконала законодавча база, гальмуюча податкова система, застарілі методи управління галуззю не сприяють активному розвитку книговидавничої справи в Україні. Наукові заклади перспективних досліджень не проводять, підготовка видавничо-поліграфічних кадрів усіх фахів та рівнів здійснюється на морально та фізично застарілому устаткуванні. Викладачі вузів, технікумів, училищ одержують заробітну плату значно нижчу, ніж випускники цих закладів. Розроблена на початку дев'яностих років державна програма розвитку книговидання в Україні до 2000 року не виконана. Безупинна реорганізація управління галуззю не сприяє її розвою: з державного управління галузь вийшла, у вільний ринок ще не увійшла1. На початку нового століття стало помітним світло наприкінці тунелю. З'явилися нові видавництва та підприємства з енергійним керівництвом, створена мережа дистрибуторських фірм, що сприяють впровадженню нових технологій, техніки, налагоджують сервісне обслуговування. У видавництвах активно впроваджуються комп'ютерні автоматизовані системи переробки текстової і графічної інформації (АСПТГІ), у друкарнях — нові, на жаль, імпортні формні процеси та друкарське устаткування. Нові технології опановують державні флагмани промисловості, поступово стають на ноги акціоновані та приватизовані підприємства. Окрім того, всі вони об'єднуються у добровільні асоціації для спільної перспективної роботи. Ці обставини, а також новий стимул, який отримала галузь з виходом низки постанов Уряду і Указів Президента України, дали підставу вважати, що ВПК України пережив період занепаду і входить у часи активного становлення. Про це свідчать і публікації про життя галузі в часописах «Друкарство» та «Палітра друку», «Digital Publishing Printing», «Print Plus», «Print Week» впродовж 1998-2008 pp. Підсумовуючи роботу й досягнення видавництв та поліграфічних підприємств України у XX столітті, можна стверджувати, що за цей період створена справжня видавничо-поліграфічна 1 Розум О. Підсумки минулого та погляд у майбутнє //Друкарство. — 2000. — №1.—С. 30-33. ____________ Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації індустрія. Це стало можливим завдяки самовідданій, а іноді й виснажливій праці фахівців усіх рівнів. За радянських часів ВПК, у порівнянні з іншими галузями, надавався пріоритет з ідеологічних міркувань, але тодішня державна система з фактично замкненим інформаційним простором не дозволила досягти потрібного (світового) рівня розвитку. Кінець минулого і початок XXI століть характеризуються як індустріально-інформаційне суспільство, а у видавничо-поліграфічній сфері як новий етап розвитку друкарства — міцні позиції зайняли числові методи друку і комп'ютерна технологія. Україну, очевидно, у другому десятиріччі XXI ст. чекає швидке становлення науки, культури й виробництва. У цих умовах дедалі швидше розвиватиметься ВПК, що спиратиметься на нову ринкову організацію виробництва, надсучасні технології, автоматизовану техніку.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 129; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.143.239 (0.01 с.) |