Сучасний стан та перспективи розвитку психології управління

Якщо традиційній моделі управління була властива орієнтація керівника винятково на економічні цілі, то нова парадигма, яка зорієнтована на інтеграцію економічних, соціальних і соціально-психоло­гічних процесів, ставить у центр уваги керівника соціаль­ні й психологічні завдання, пов’язані із гуманізацією умов праці, розширенням учас­ті в управлінні, розвитком мотивації працівників тощо.

Основою цієї психологічної концепції управління є [38]:

– виявлення і збереження інтелектуальної еліти ор­ганізації;

– довіра під час виконання управлінських рішень;

– відповідальність та обов’язковість працівників;

– партнерський характер взаємозв’язків;

– корпоративний дух взаємодії;

– якість управлінських рішень;

– здатність керівників до подолання психологічних бар’єрів під час нововведень;

– орієнтація на досягнення успіху.

Стратегічним центром цієї концепції управління є людина як найвища цінністьдля організації, а реалізу­ється вона на таких засадах [38]:

· підтримка психологічних інновацій, які є не менш важливими, ніж соціальні та економічні;

· орієнтація управління на людину, її індивідуаль­ні, психофізіологічні особливості, інтелектуальні здіб­ності й професійні можливості; посилення і розвиток моти­вації працівників;

· скоординована активність співробітників, яка ви­никає на основі взаєморозуміння, співдружності;

· інтегрування інтересів працівників організації навколо загальних цілей;

· повна довіра і повага до працівника, створення передумов для його самостійності в роботі;

· соціокультурна та етнопсихологічна природа уп­равління, яка передбачає врахування керівниками тра­дицій народу, поєднання загальносвітової тенденції з місцевими особливостями.

На сучасному етапі окреслилися такі перспективні проблеми психології управління [38]:

1. Зміст і форми управління. У XXI ст. очікуються ґрунтовні зміни змісту і форм управління. Передусім вони стосуватимуться стилів управління, зменшення кіль­кості рівнів управління. Розшириться практика делегу­вання повноважень підлеглим, а сувора підзвітність персоналу поступиться місцем значно ширшій його діловій свободі. Керівники надаватимуть дедалі більшого значення ро­боті в командах як у межах організації, так і поза нею.

2. Роль керівника в управлінні. У сучасних психологічних концепціях управління центральною постає особистість, її психофізіологічний, професійний, моральний потенціал. Особистість керівника у них розглядають як найвищу цінність, а обдарованих працівників – як найцінні­ший капітал.

3. Підготовка керівника. Вивчення психологічних особливостей продуктивного використання людського чинника в управлінні, колективних суб’єктів управлін­ня робить підготовку, навчання, всю систему освіти керівників ключовим чинником ділового успіху. При проектуванні системи форму­вання управлінських кадрів пріоритетним є її психоло­гічне обґрунтування, яке перебуває в тісному зв’язку з економічними, технологічними, інформаційними та ін­шими аспектами.

3. Розв’язання проблем, по’язаних із соціокультурними та етнопсихологічними особливостями управ­лінської діяльності. Ця проблема донедавна залишалася поза увагою теоретиків і практиків управління. Хоч цілком очевидним є те, що ні техніка, ні організація, ні новітні методи управління неспроможні існувати поза соціокультурним, етнопсихологічним середовищем.

4. Виявлення й аналіз проблем, пов’язаних із психологічною готовністю керівників до роботи в умовах но­вовведень, непередбачуваних подій (технологічні катастрофи, несподівані зміни на ринку тощо). За таких умов керівник та керована ним органі­зація мають бути здатними до подо­лання психологічних та інших бар’єрів, роботи в екстре­мальних ситуаціях. Йдеться про емоційно-психологічну стійкість керівника до впливу стресових чинників.

5. Актуалізація комунікативної підготовки керів­ників нового типу. Комунікативна компетентність керівника є важливим чинником ефективності організації.

6. Вивчення проблем інтернаціоналізації управлін­ня, осмислення нових реальностей, що постають у зв’язку з поглибленням міжнародного поді­лу праці, створенням міжнародних систем інформації. Серед суттєвих чинників, що впливають на розвиток керівників та ор­ганізацій, є глобалізація як передумова суттєвого підвищення стандартів якості управлінської діяльності, врахування її транснаціональних та міжнародних особливостей, дотримання етичних правил в управлін­ській культурі тощо.

Основні поняття і ключові слова: людина як найвища цінність в організації.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Дайте означення понять “управління” та “соціальне управління”.

2. Розкрийте сутність та зміст поняття “психологія управління”.

3. Який існує зв’язок психології управляння з іншими управлінськими та психологічними дисциплінами?

4. Яка роль етичних та психологічних знань в професійній діяльності менеджера?

5. В чому полягає проблематичність визначення предмету, структури та змісту психології управління в організації у вітчизняній психології управління?

6. Проаналізуйте розбіжності західного та вітчизняного підходів до структурного та змістовного означення предмету психології управління?

7. Розкрийте зміст завдань психології управління.

8. Дайте визначення та здійсніть аналіз використання понять “управління”, “менеджмент”, “керівництво”, “менеджер”, “керівник”, “оргнанізація”.

9. Проаналізуйте структуру психології управління як навчальної дисципліни.

10. Розкрийте значення та зміст функцій управління в організаціях.

11. Здійсніть аналіз сутності та змісту психологічних засад розвитку класичних теорій менеджменту.

12. Яка роль в розвитку теорії управління належить Ф. Тейлору, М. Веберу, А. Файолю?

13. Що таке “Хоторнський експеримент”?

14. Розкрияте сутність та зміст теорії “людських відносин”.

15. Яку роль в розвитку сучасних засад психології управління відіграє теорія управління П. Друкера?

16. Розкрийте психологічні основи сутності та змісту сучасних теорій менеджменту.

17. В чому полягає необхідність розвитку ситуаційної теорії управління?

18. Проаналізуйте основні етапи та зміст історії розвитку вітчизняної психології управління?

19. Проаналізуйте сучасний стан та перспективи розвитку психології управління.

20. Яку роль сучасна теорія та практика менеджменту відводить особистості?

Розділ ІІ

УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮ

Стислий зміст теми