Відповідальність міжнародних організацій 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відповідальність міжнародних організацій



В

ідповідальність міжнарод­ної (міжурядової) організа­ції має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організації в силу їхніх статутів мають різний обсяг правосуб'єктності і як наслідок — різні межі та обсяг відповідальності.

Крім статутів, відповідальність міжнародних органі­зацій передбачена в ряді універсальних міжнародних до­говорів. Так, у Договорі про принципи діяльності держав щодо дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 р., у Кон­венції про міжнародну відповідальність за збитки, заподі­яні космічними об'єктами, 1972 р., в Угоді про рятування космонавтів, повернення космонавтів та повернення об'єк­тів, запущених у космічний простір, 1968 р. передбачена міжнародна відповідальність міжнародних організацій за збитки, заподіяні в результаті космічної діяльності, яку здійснюють міжнародні організації.

Стаття 57 Статуту ООН передбачає відповідальність спеціалізованих установ ООН у відповідних галузях.

На сьогодні стала визнаною норма міжнародного права, згідно з якою міжнародні організації є суб'єктами міжна­родно-правової відповідальності та суб'єктами міжнародних


Глава XV Міжнародно-правова відповідальність

домагань. У разі міжнародно-правової відповідальності ос­тання настає незалежно від того, чи порушено її органами статутні зобов'язання, чинні норми загального міжнародно­го права чи норми внутрішнього права організації.

Для того щоб настала міжнародно-правова відпові­дальність міжнародної організації, необхідна наявність протиправної поведінки на порушення міжнародних зо­бов'язань, вини організації, наявність збитку і причино­во-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Міжнародним організаціям властива як політич­на, так і матеріальна відповідальність.

Політична відповідальність можлива у разі прийнят­тя дискримінаційного рішення з обмеженням державного суверенітету як членів, так і держав-нечленів організації; порушення положень угоди про штаб-квартиру; неправо­мірне застосування збройних сил тощо.

Матеріальна відповідальність міжнародної організації може мати два результати: 1) безпосередню відповідаль­ність і 2) солідарну відповідальність міжнародної органі­зації та держав-членів.

Згадана Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об'єктами, встановлює со­лідарну відповідальність на таких засадах: 1) домагання щодо компенсації за збиток висуваються насамперед між­народній організації, яка здійснила запуск об'єкта; 2) ко­ли організація протягом півроку не компенсувала суми заподіяного збитку, держава-позивач може порушувати питання про відповідальність перед державами-членами цієї організації.

Матеріальна відповідальність міжнародної організації може настати в силу різних обставин: недбалого здійснен­ня власних функцій, внаслідок чого було заподіяно збит­ків іншим суб'єктам; невиконання міжнародних зобов'я­зань за угодами, стороною яких є організація; заподіяння збитку джерелом підвищеної небезпеки (від космічного апарата до автомашини або судна організації); недотри­мання санітарних норм, технічних регламентів тощо.

Міжнародна організація несе відповідальність за про­типравну поведінку своїх виконавчих органів та персона­лу. Відомий факт укладення в 1957—1965 pp. ООН угод із Бельгією, Грецією, Італією, Люксембургом і Швейцарією про відшкодування збитку, який було заподіяно громадя-


Відповідальність міжнародних організацій

нам цих країн та їхньому майну Збройними силами ООН у Конго під час відомих операцій.

Міжнародна організація може бути суб'єктом міжнарод­них домагань, якщо заподіяно шкоду її майну, будівлям, посадовим особам. Так, коли під час збройного конфлікту між Ізраїлем та арабськими державами ізраїльські терорис­ти вбили в Єрусалимі посередника графа Бернадота та вій­ськового оглядача ООН полковника Серо, справу розглядав Міжнародний суд ООН. У консультативному висновку від 11 квітня 1949 р. Суд визнав у питанні відшкодування збит­ків, заподіяних на службі ООН, що Організація Об'єднаних Націй, будучи суб'єктом міжнародного права і носієм між­народних прав та обов'язків, може здійснювати свої права шляхом висунення міжнародних домагань.

Залежно від визнання правоздатності міжнародної ор­ганізації на території держави, на підставі установчого акта або угоди з державою про її штаб-квартиру або представ­ництво, вона може нести відповідальність за міжнародним приватним правом або правом країни її перебування.

РЕКОМЕНДОВАНА» ЛІТЕРАТУРА

Василенко В. А. Ответственность за международные правоотношения. К., 1976.

Верещетин В. Р. Новый шаг на пути кодификации права ответственности государств //

Российский ежегодник междунар. права. 1992. СПб., 1994. Ежегодник Комиссии международного права. 1984. Нью-Йорк, 1985.

Т. 2, ч. 2.

Курис П. М. Международные правоотношения и ответственность государств.

Вильнюс, 1973.

Международное право / Отв. ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов.

М., 1999 (гл. 7).

Международное право / Отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова.

М., 2000 (гл. 11).

Нешатаева Т. Н.

Санкции системы ООН (международно-правовой аспект).

Иркутск, 1992.

Ушаков Н. А. Основание международно-правовой ответственности государств.

М., 1983.


МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ САНКЦІЇ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 190; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.130.73 (0.019 с.)