Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнародного правопорушення, відновлення прав потерпілих суб'єктів та виконання правопорушником зобов'язань унаслідок відповідальності, що виникла у відповідь на правопорушення. Досить авторитетною є думка, що міжнародно-правова санкція — це окрема форма міжнародно-правової відповідальності. Але більшість українських учених із цим твердженням не погоджуються. Визначаючи міжнародно-правові санкції як односторонні індивідуальні або колективні (спільні), примусові дії держав, покликаних припинити правопорушення та змусити правопорушника виконати зобов'язання, що випливають з його відповідальності за протиправну поведінку, вони (В. А. Василенко, Н. М. Ульянова, М. К. Коростаренко, М. К. Ми-хайловський та ін.) застережували: «Не слід ототожнювати міжнародно-правові санкції з міжнародно-правовою відповідальністю і вважати їх формою останньої. Якщо міжнародно-правова відповідальність є обов 'язком віднов- __________ Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій ________________ лення порушених прав та відшкодування, то міжнародно-правові санкції — це засіб, за допомогою якого відновлюють порушені права і домагаються відшкодування»1. Український учений В. А. Василенко, який спеціально досліджував проблеми міжнародно-правових санкцій, дійшов висновку, що їх слід розуміти як «дозволені міжнародним правом і такі, що мають прецесійний характер, примусові заходи, які застосовуються суб'єктами міжнародного права для охорони та підтримки міжнародного правопорядку на випадок, якщо суб'єкт-правопорушник відмовляється припинити міжнародне правопорушення, відновити права потерпілих суб'єктів і (або) добровільно виконати обов'язки, які випливають з його міжнародно-правової відповідальності»2. Міжнародно-правові санкції завжди є формою дозволеного примусу в міждержавних стосунках. Самі примусові заходи можуть бути як санкціоновані, так і несанкціоновані (в обох випадках ідеться про правомірні примусові заходи). Несанкціоновані примусові заходи можуть застосовуватися до виникнення міжнародно-правової відповідальності як реакція на недружні акти, ситуації, непереборну силу, конфліктні ситуації, що стали наслідком внутрішніх громадянських воєн тощо. Більшість таких заходів з настанням міжнародно-правової відповідальності набувають характеру міжнародно-правових санкцій. Якщо несанкціоновані примусові заходи є проявом насильства і сваволі, вони не можуть набути характеру санкцій навіть після настання міжнародно-правової відповідальності.
Право на примусові заходи належить кожному суб'єктові міжнародного права, але практика його реалізації в них різна. Найефективніше реалізовують своє право на примусові заходи держави як індивідуально, так і зусиллями кількох держав (у порядку самодопомоги), а також через відповідний міжнародний інституційний механізм (за допомоги міжнародних організацій). Тому не зовсім правильно вважати, що примусові заходи — це лише колективні дії, передбачені статутами міжнародних організацій. Санкції можуть бути як заходи із застосуванням збройних сил, так і без них. Для сучасного міжнародного права 1 Міжнародне право. К., 1971. С 267. 2 Василенко В. А. Международно-правовые санкции. К., 1У8/. с лъ. Глава XVI Міжнародно-правові санкції більш характерним є застосування незбройних санкцій. Якщо раніше переважали санкції в порядку самодопомоги, то за умов сучасного міжнародного правопорядку превалюють централізовані санкції з використанням можливостей міжурядових організацій. Залишилось імперативним правилом застосування міжнародно-правових санкцій, що вони є можливими лише у відповідь на правопорушення. В цьому й полягає різниця від неправомірного застосування сили в міжнародних відносинах і від правомірних превентивних примусових заходів. Так, превентивні примусові заходи, до яких іноді вдається Рада Безпеки ООН, не є санкціями. Вони застосовуються не у відповідь на правопорушення, а з метою запобігти загрозі миру та безпеки. Повноваження на такі дії має лише Рада Безпеки ООН. Окремі держави такими повноваженнями не наділені; їхні посилання на національну безпеку, національні інтереси як причину застосування превентивних примусових заходів не є правомірними.
Не можуть мати характеру санкцій насильницькі дії держави-правопорушниці у відповідь на застосування до неї санкцій. Подібний спротив можна розцінити лише як нове правопорушення. Застосування санкцій — процес односторонній. Суб'єкт, який застосовує санкцію, не може бути стороною-правопорушницею. Мета застосування санкцій: припинити міжнародне правопорушення, захистити права жертви правопорушення, відновити їх до того стану, в якому вони перебували до початку правопорушення, й реалізувати міжнародно-правову відповідальність суб'єкта правопорушника. Очевидно, що в реалізації такої мети немає місця для нових дій насильницького характеру з його боку. А ненасильницькі дії можуть бути тільки для відновлення порушеного правового статус-кво з боку правопорушника. А це категорія дій не санкційно-го характеру, а терпіння і несення обмежень. У міжнародно-правових дослідженнях під санкцією розуміють не тільки примусові заходи у відповідь на правопорушення. Санкцією називається й та частина норми міжнародного права, яка визначає ці заходи. Існує й такий погляд на санкцію, що це форма політичної міжнародно-правової відповідальності або явище, яке охоплює заходи примусового впливу та відповідальність. і ________ Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій _________ Утім, між примусовими заходами, санкцією та міжнародно-правовою відповідальністю можна простежити певну відмінність. Власне, для застосування санкцій підставою є не стільки факт міжнародного правопорушення (основна підстава для міжнародно-правової відповідальності), скільки відмова виконати міжнародні зобов'язання щодо ліквідації наслідків такого правопорушення. Якщо міжнародно-правова відповідальність безпосередньо пов'язана з міжнародним правопорушенням, то міжнародно-правова санкція, як правило, — опосередковано. Вихід на міжнародно-правову санкцію можливий за такою схемою: міжнародне правопорушення — міжнародно-правова відповідальність — відмова суб'єкта-пра-вопорушника добровільно виконати зобов'язання щодо ліквідації наслідків правопорушення — міжнародно-правова санкція. Дослідники інституту міжнародно-правових санкцій (В. А. Василенко, Ю. В. Петровський та ін.) наголошують на тому, шо характерна відмінність санкцій розпочинається у відповідь на друге правопорушення — відмову виконати зобов'язання щодо ліквідації шкідливих наслідків первинного протиправного акту. Отже, міжнародно-правова відповідальність можлива без міжнародно-правових санкцій, але санкції без відповідальності неможливі. Міжнародні санкції є примусовими заходами впливу не на всякого правопорушника, а лише на того, хто добровільно не хоче реалізувати свій обов'язок щодо ліквідації шкідливих наслідків правопорушення. Норми, які регулюють цей процес, сформували в сучасному міжнародному праві особливий інститут правоохорони і пра-возастосування — міжнародно-правові санкції. Норми цього інституту забезпечують порядок примусового відновлення первинних (тобто таких, що функціонували до правопорушення) правових відносин, а якщо це неможливо, то заміни їх на адекватні. Вони забезпечують відшкодування збитків, які настали в результаті як правопорушення, так і відмови добровільно виконати зобов'язання щодо відповідного відшкодування. Кінцева мета міжнародно-правових санкцій — відновлення неперервно функціонуючого механізму міжнародно-правового регулювання. Глава XVI Міжнародно-правові санкції Типи і види міжнародно-правових санкцій
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 166; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.182.45 (0.006 с.) |